ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава). 

На фото зображено: 

А Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря – м. Київ, 1108–1113 рр.

Б Софійський собор – м. Київ, перша половина XI ст.

В Володимирський собор – м. Київ, 1862–1896 рр.

Г Успенський собор Києво-Печерської лаври – м. Київ, 1073–1078 рр., закладений з ініціативи преподобного Феодосія Печерського й побудований коштом князя Святослава Ярославовича.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – перші половині XVI ст. Кримське ханство.

В уривку йдеться про укладення 1385 р. Кревської унії – династичного союзу між Великим князівством Литовським і Королівством Польським.

У цьому союзі польська шляхта вбачала шанс протистояти експансії Тевтонського ордену й спосіб посилити свою державу настільки, щоб відвоювати в тевтонців Балтійське Помор'я, а в Угорщини – Галичину.

Великі надії на унію покладала католицька церква, яка прагнула посилити свій вплив на сході Європи.

Саме тоді в Королівстві Польському розгорталася династична криза, і поляки зробили пропозицію литовському князю Ягайлу укласти союз, що передбачав його одруження з польською королевою Ядвігою.

Ягайло взяв на себе зобов'язання приєднати до Польщі підвладні йому руські та литовські землі, прийняти хрещення та зробити католицизм державною релігією у Великому князівстві Литовському.

Унія стала початком тривалого процесу зближення двох держав, унаслідок чого 1569 р. було утворено Річ Посполиту. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Після Люблінської унії 1569 р. більшість українських земель опинилися у складі Речі Посполитої під польською владою, політику якої було спрямовано на асиміляцію і зміну релігійної та етнічної ідентичності українського населення, особливо його еліти.

Українська шляхта, щоб мати рівні права з польською шляхтою, переходила в католицизм і переймала польську мову, звичаї та традиції; віддавала своїх дітей у навчання до католицьких шкіл, колегіумів, які виховували молодь у дусі польської культури та римо-католицької віри.

Однак, якщо шляхта тільки могла втратити привілеї, то звичайні православні українці зазнавали великих утисків. Така політика дискримінації спричиняла наростання в Речі Посполитій національних, релігійних і соціальних конфліктів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

На картосхемі жирною лінією окреслено територію Війська Запорозького – козацької автономії в межах Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств, відповідно до умов Зборівського мирного договору 1649 р.

Договір став наслідком успішного, але виснажливого для козаків першого етапу Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст., і був тимчасовим компромісом між королем Речі Посполитої Яном II Казимиром і гетьманом Богданом Хмельницьким.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

В уривку йдеться про поширення й розвиток торгівельно-візницького чумацького промислу, який досяг найбільших масштабів наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Тоді чумацтво побутувало майже на всій території сучасної України. На сході його межі проходили річкою Оскіл до впадіння її в річку Сіверський Донець і далі по ньому; на півночі – річкою Сейм до впадіння її в річку Десну і далі Десною до впадіння її в річку Дніпро, а від Києва – на Радомишль, Житомир, Острог; на заході – до передгір'їв Карпат і до річки Дністер; на півдні – аж до узбережжя Азовського і Чорного морів.

Промисел полягав у доправленні вантажів (солі, риби, збіжжя тощо) для продажу на великі відстані з використанням возів, запряжених волами.

Чумацтво відігравало важливу роль у розвитку економічних зв’язків між українськими землями до появи залізниць і парового судноплавства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

Наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. у Наддніпрянщині розгорталися масові селянські повстання, спричинені посиленням кріпосного гніту, збільшенням панщини, запровадженням нових повинностей, зростанням натурального і грошового податків тощо.

Найбільших масштабів селянський рух набув на Поділлі під проводом Устима Кармалюка (1813–1835 рр.).

Потужними були повстання військових поселенців у Чугуєві (1819 р.) і Шебелинці (1829 р.). Сподіваючись зменшити витрати на утримання армії та водночас збільшивши її чисельність, влада частину державних селян зробила військовими поселенцями. Селяни ставали фактично довічними солдатами, які поєднували регулярну військову службу із сільськогосподарською працею.

Повстання мали стихійний, локальний характер і були жорстоко придушені урядовими військами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Під час революційних подій 1848–1849 рр., відомих під назвою «Весна народів», західноукраїнська інтелігенція та уніатське духовенство створили у Львові першу політичну організацію – Головну руську раду (ГРР), яка марно домагалася від центрального уряду відокремлення Східної Галичини (української) від Західної (польської) і перетворення її на автономний край.

Головні здобутки ГРР – вихід галицьких українців на політичну арену та офіційне утвердження їхньої самобутності, адже ГРР досягла успіхів саме в національній культурно-просвітницькій сфері. 

Було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька»; розпочато будівництво Народного дому у Львові; відкрито кафедру української мови та літератури у Львівському університеті; засновано Галицько-руську матицю, яка видавала популярні книжки для народу; скликано Собор руських учених – перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти.

Після поразки революції та повернення до абсолютизму в Австрійській імперії ГРР було розпущено 1851 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Дані діаграми свідчать про різке скорочення кількості видань українською мовою з 1863 р. Саме тоді міністр внутрішніх справ Російської імперії Петро Валуєв у таємному розпорядженні (циркулярі) до цензурних комітетів наказав припинити друк освітньої, духовної та наукової літератури українською мовою.

Причиною появи Валуєвського циркуляра вважають антиросійське Січневе повстання 1863 р., під час якого на Правобережжі поляки поширювали прокламації із закликом до українського народу підтримати відновлення триєдиної Речі Посполитої. Владу також непокоїло зростання українофільських настроїв поміж інтелігенції та активізація громадівського руху.

Хоча Валуєвський циркуляр не був юридичним актом, його неухильно застосовували на практиці. Тому протягом наступних семи років вийшло друком лише 23 книжки українською.

Дію Валуєвського циркуляра було розширено 1876 р. так званим Емським указом імператора Олександра II, який практично повністю забороняв видання та ввезення на територію імперії книжок українською мовою.

Імператор Микола II «Маніфестом…» від 17 жовтня 1905 р. фактично скасував Емський указ.

«Маніфест про скасування кріпосного права» 1861 року не вплинув на зміни кількості українськомовних видань.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Соціально-економічному розвитку українських земель у роки Першої світової війни (1914–1918 рр.) були властиві глибока криза, мілітаризація промисловості, руйнація сільського господарства та зниження рівня життя населення. Економіку було підпорядковано потребам фронту, наслідком чого стала інфляція – стрімке знецінення грошей, дефіцит товарів і зростання цін.

Правильна відповідь – Б.