Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Поштовхом до розгортання в XVI ст. братського руху на українських землях було поширення ідей Реформації та Контрреформації.

Бра́тство – національно-релігійна громадська організація руських (українських і білоруських) православних міщан у XVI–XVIII ст.

Братства виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах. Відіграли вагому роль у збереженні й захисті православ’я на теренах Речі Посполитої. Частина братств одержали від єрусалимського патріарха право ставропігії – контроль над діяльністю вищих ієрархів і священників церкви.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Будівництво цих і подібних церков на українських землях зумовлено постійна небезпека спустошливих татарських набігів.

На фото зображено Покровську церква с. Сутківці на Поділлі і Троїцьку церква с. Зимне на Волині (XV ст.) мають яскраво виражені ознаки фортифікації – товсті кам’яні стіни, вузькі вікна-бійниці.

Набуття таких рис культовими спорудами було зумовлене постійною небезпекою спустошливих татарських набігів для захоплення ясира (полонених), що стали систематичними в останній третині ХV ст. і тривали до середини ХVІІІ ст.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Поява та поширення в XV–XVI ст. фільваркового господарства на українських землях було зумовлено зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію в країнах Західної Європи.

Фільварки – багатогалузеві господарські комплекси, які базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарне виробництво сільгосппродукції, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Включення більшості земель Південно-Західної Русі (Київщина, Чернігово-Сіверщина, Поділля, більша частина Волині) до складу Великого князівства Литовського (ВКЛ) у XIV ст. було результатом боротьби з Золотою Ордою

Вирішальною подією, що забезпечила приєднання значних територій, була битва на річці Сині Води (1362 р.), де військо литовського князя Ольгерда розгромило татарських беїв. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Літописець записав ці рядки під 1037 роком.

Цей запис з «Повісті минулих літ» присвячений масштабній будівельній діяльності Ярослава Мудрого в Києві, зокрема зведенню Софійського собору.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Застосування плуга, поширення двопільної і трипільної сівозміни в сільському господарстві Київської державі (Русі-Україні) сприяло відновленню родючості ґрунтів.

• Застосування плуга значно підвищило продуктивність землеробства, дозволяючи обробляти більші площі землі з меншими зусиллями.

• Двопільна та трипільна сівозміни допомагали підтримувати родючість ґрунтів і забезпечували стабільніші та більші врожаї, що дозволило отримати надлишок продукції.

• Таким чином, ці агротехнічні нововведення були спрямовані саме на відновлення та збереження родючості ґрунтів, що забезпечувало стабільні та високі врожаї.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Унаслідок Ярославської битви (1245 р.) князь Данило Романович зламав опір галицького боярства та остаточно утвердився при владі в Галицько-Волинському князівстві.

Ярославська битва стала кульмінацією тривалої боротьби Данила за батьківську спадщину проти внутрішніх і зовнішніх ворогів після смерті його батька Романа Мстиславовича (1205 р.).

Більшість найбільш впливових і ворожих князеві галицьких бояр була вбита, схоплена або змушена тікати, що дозволило Данилу встановити сильну князівську владу над Галичиною.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

На карті позначено напрямки походів монгольського хана Батия на землі Південно-Західної Русі.

Наведена картосхема ілюструє основні маршрути монгольської навали на південно-західні землі Русі у 1240–1241 роках:

1. Похід на Київ (1240 р.): Маршрут чітко проходить через Переяслав і Чернігів (або, як варіант, Новгород-Сіверський), сходячись на Київ у грудні 1240 року.

2. Похід на Галич і Волинь (1241 р.): Після Києва основна стрілка веде на захід, через Володимир, Кременець та Галич, що є серцем Галицько-Волинського князівства (Південно-Західна Русь).

3. Походи на Європу (1241 р.): Стрілки продовжуються далі на захід і південь, вказуючи на вторгнення монголів у Польщу (Люблін, Завіхост) та Угорщину (Ужгород, 1241) після проходження руських земель.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Правовий статус «отчини» як родової власності було закріплено постановою Любецького з'їзду князів.

Любецький з'їзд князів (1097 рік): Цей з'їзд, скликаний за ініціативи Володимира Мономаха, мав на меті припинити міжусобні війни, які роздирали Київську Русь. Головною його постановою стало узаконення принципу "кожен хай держить отчину свою" ("кождо держить отчину свою").

Вотчинне землеволодіння – одна з форм приватної земельної власності в часи Київської держави (Русі-України). Власник вотчини (отчини) мав право передати її в спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» («отчина») походить від слова «отець» («батько»), тобто батьківська власність.

Правильна відповідь – В.