ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

На портретах зображено:

А Михайла Драгоманова, історика, фольклориста, публіциста, громадського діяча. За «політичну неблагонадійність» його звільнили з посади викладача Київського університету. Після звільнення він виїхав до Женеви, де заснував першу вільну українську друкарню та видавав журнал «Громада»

Б Володимира Антоновича, історика, археолога, етнографа, лідера Київської громади

В Миколу Лисенка, композитора, хорового диригента, педагога, збирача пісенного фольклору, громадського діяча

Г Миколу Костомарова, засновника Кирило-Мефодіївського братства, автора його програмного документа «Книга буття українського народу»

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Одним із головних джерел валютних надходжень для індустріалізації в радянській Україні був експорт зерна, отриманого через примусову колективізацію та «ножиці цін» – штучне завищення цін на промислові товари та заниження на сільськогосподарські.

Агітаційний плакат «Ударний збір – більшовицькому врожаю» був ідеологічним складником сталінської політики суцільної колективізації та хлібозаготівельних кампаній початку 1930-х років в СРСР. Заклик до «ударних» темпів збору врожаю  фактично означав повне вилучення зерна у селян для потреб держави та експорту. Подібні заклики супроводжували репресіями, розкуркуленням і вивезенням продовольства, що стало причиною штучного голоду 1932–1933 рр. – Голодомору.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

1. Картина Івана Труша «Портрет Лесі Українки» – 1900 р. Твір, виконаний у характерній імпресіоністичній манері, вважають одним із найкращих прижиттєвих зображень поетеси. (Б)
2. Картина Олександра Мурашка «Дівчина в червоному капелюсі» – 1902–1903 рр. У цьому полотні художник майстерно поєднує елементи імпресіонізму з реалістичним підходом до портретного живопису. (В)
3. Естамп (літографія) Василя Касіяна «Карпатська мати» – 1923 р. Графіка із зображенням гуцульської жінки в традиційному середовищі вирізняється експресивним стилем і глибоким психологізмом. (А)
4. Одна з найвідоміших робіт Василія Тропініна − «Дівчина з Поділля». Чистоту й святковість образу на картині підтримує відтворений з особливою любов’ю національний стрій дівчини. (Д)

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривках зі «Щоденника» Євгена Чикаленка описано події Української революції 1917–1921 рр.

1. В уривку описано події початку лютого 1919 р., коли під час другої радянсько-української війни війська Директорії УНР під натиском більшовицьких сил були змушені залишити Київ. Вінниця стала тимчасовою столицею УНР (тут працювали уряд та міністерства), а у Фастові Симон Петлюра, як Головний Отаман, розгорнув свій штаб для керування обороною та подальшим відступом. (А) 
2. В уривку змальовано критичну ситуацію для білогвардійських військ Денікіна під Києвом під час наступу Червоної армії та українських повстанських загонів у листопаді 1919 р. (В)
3. В уривку йдеться про укладення Варшавської угоди у квітні 1920 р., згідно з якою Симон Петлюра, в обмін на визнання незалежності УНР і військову допомогу в боротьбі з більшовиками, погодився віддати полякам Галичину і Західну Волинь. (Б)
4. В уривку розповідається про розгром армії Врангеля обʼєднаними силами Революційно-повстанської армії України Нестора Махна та Червоної армії. (Г)

Восени 1920 р. залишки білогвардійських військ евакуювалися морем із Криму до Туреччини та Болгарії.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Пам'ятну монету присвячено місту-державі Тіра, яке заснували вихідці з давньогрецького Мілета в VI ст. до н. е. 

Тіру було побудовано на правому березі Дністровського лиману (на картосхемі позначено цифрою 2), на місці сучасного Білгорода-Дністровського.

Місто було важливим центром торгівлі у Північному Причорномор’ї на перетині шляхів між світом кочівників та еллінським світом. Економіка полісу (міста-держави) базувалася на експорті зерна, вина, риби та рабів.

На руїнах Тіри в XIV ст. для зміцнення кордонів Молдавського князівства було зведено Аккерманську фортецю, зображену на реверсі ювілейної монети.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Виявом залежності східнослов’янських племен від київських князів у період становлення Русі-України було збирання з підлеглого населення данини у формі натурального оброку (хутро, мед, зерно тощо).

Збирання данини князем із дружиною (військом) називали полюддям (ходінням по людях).

Спроба повторного стягнення данини київським князем Ігорем 945 року стала свідченням відсутності в Київській державі впорядкованої податкової системи. Такі дії князя викликали невдоволення деревлян і призвели до його загибелі.

Після деревлянського повстання княгиня Ольга регламентувала обсяг данини (уроки) і визначила пункти для її збирання (погости), відмовившись від полюддя.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

За наведеною картосхемою можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність київських князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Спільною рисою правління батька й сина було те, що вони розширювали кордони Русі. На картосхемі штрихуванням позначено території, які ввійшли до Київської держави за часів їхнього правління.

Червенську Русь із містами Перемишлем, Червенем, Белзом і Волинню приєднав Володимир Великий 981 р., відвоювавши її в поляків; згодом Ярослав Мудрий повернув ці тимчасово втрачені землі під владу київського князя.

Володимир Великий підкорив землі ятвягів на балтійському напрямку; згодом Ярослав Мудрий здійснив успішні походи проти ятвягів, литовців, балтійсько-фінських племен (ями, чуді) та заснував місто Юр’їв над Чудським озером.

Також на картосхемі стрілками  позначено напрямки походів князів: Володимира  – на Корсунь 988 р., Ярослава – на Візантію 1043 р.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

Князь Костянтин Іванович Острозький – видатний державний і військовий діяч Великого князівства Литовського першої половини XVI ст.

Сучасники порівнювали його зі стратегами Античності, адже він провів понад тридцять успішних битв проти татар і московитів. Князь здобув загальноєвропейську славу після блискучої перемоги під Оршею 1514 р.

У цій битві зійшлися московське військо та об’єднані сили Великого князівства Литовського і Королівства Польського під проводом великого гетьмана литовського Костянтина Острозького. Полководець виявив непересічну розсудливість: він використав суперечності в московському таборі на свою користь і, попри чисельну перевагу ворога, здобув рішучу перемогу.

Тріумф під Оршею на тривалий час зупинив експансію Великого князівства Московського на захід.

Правильна відповідь – А.