ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Створення Союзу визволення України (СВУ) відбулося 1914 року.

Убивство російського прем’єр-міністра Петра Столипіна – це подія 1911 року.

Заснування першої на Наддніпрянській Україні «Просвіти» відбулося 1906 року.

Урочисте святкування сторіччя від дня народження Тараса Шевченка – це подія 1913 року.

Під час Першої російської революції 1905–1907 років за прикладом Галичини було організовано освітні товариства під назвою «Просвіта» і в Наддніпрянщині: спочатку – в Одесі (1906), згодом – у Катеринославі, Житомирі, Кам’янці-Подільському, Києві, Чернігові, Миколаєві.

На Дону було створено новочеркаську «Просвіту». Власні читальні «Просвіти» мали переселенці навіть на далекосхідному Зеленому Клині й в Америці, зокрема, в Аргентині.

На Лівобережній Україні єдиним товариством «Просвіта», яке мало дозвіл губернатора на заснування, була чернігівська «Просвіта», заснована 1906 року за участю Михайла Коцюбинського (був обраний головою).

Через заборону царської адміністрації не вдалося відкрити «Просвіти» у Полтаві й Харкові. Проте в Харкові функції «Просвіти» фактично виконувало Українське літературно-етнографічне товариство імені Квітки-Основ’яненка.

До важливих здобутків «Просвіти» належить відзначення ювілейних річниць – 50-річчя від дня смерті Тараса Шевченка, 100-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича, 40-річчя письменницької діяльності Івана Франка. На початку ХХ ст. з діяльністю «Просвіти» була пов’язана творчість Миколи Лисенка, Бориса Грінченка, Лесі Українки, Степана Смаль-Стоцького тощо.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання економічних процесів у Наддніпрянській Україні в 60–90-х роках ХІХ ст.

Індустріалізація – це історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного до промислових способів суспільного виробництва, який проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг.

Поняття індустріалізації використовують для позначення завершення історичної епохи європейської промислової революції, яка почалася у другій половині ХVІІІ ст. у Великій Британії. Пізніше вона поступово поширилася на інші країни Європи.

Українські землі процес промислового перевороту (революції) охопив у 30-40-і роки ХІХ ст., а індустріалізація розгорнулася в 1860-ті роки. Проте розтягнулася вона з перервами аж до середини ХХ ст., коли було здійснено форсовану сталінську індустріалізацію. Поштовхом до індустріалізації стали реформи 1860–1870-х років.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

«Емський указ», виданий 1876 року, – це таємне розпорядження російського імператора Олександра II про заборону друкування і завезення з-за кордону книг українською мовою.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Цей уривок чітко відображає концепцію панславізму (об'єднання слов'ян) на демократичних та федеративних засадах, що було серцем ідеології кирило-мефодіївців.

Програма братства («Книга буття українського народу» та «Статут») базувалася на трьох стовпах:

1. Християнство: віра в рівність усіх людей перед Богом.

2. Демократія: скасування кріпацтва та станів.

3. Федералізм: створення союзу рівноправних слов'янських республік, де Україна посідала б гідне місце (як «камінь, відкинутий будівничими, що став наріжним»).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Унаслідок освітніх реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ (1770—1780-ті рр.) в Австрійській імперії запроваджено систему початкових шкіл із рідною мовою навчання.

Реформи Марії-Терезії та Йосипа II у 1770–1780-х роках були спрямовані на модернізацію імперії та підготовку освічених підданих.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

У цій доповідній записці йдеться про Василя Капніста.

Капніст прибув до прусського міністра Герцберга (який і склав цю записку для короля Фрідріха-Вільгельма II). Він прагнув з’ясувати, чи допоможе Пруссія українцям у разі їхнього повстання проти Російської імперії.

Ця подія увійшла в історію як Місія Василя Капніста до Берліна у 1791 році. Вона є одним із найяскравіших прикладів спроб української козацької старшини знайти зовнішню підтримку для відновлення автономії України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Територія Кримського ханства увійшла до складу Російської імперії у 1783 році.

Російські війська загарбали півострів, а останній хан Шагін-Гірей зрікся престолу. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Соціальний стан Лівобережної Гетьманщини і Слобідської України, що мав право спадкового землеволодіння, і який звільняли від державних повинностей і податків за несення військової служби, – це козацтво.

Головним обов'язком козака була участь у військових походах зі своїм спорядженням, конем та зброєю.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Цей уривок описує період розквіту гетьманування Івана Мазепи як чинного очільника Лівобережної Гетьманщини, від підписання Коломацьких статей до руйнування Батурина. 

Іван Мазепа (1639–1709) – одна з найвидатніших та найбільш суперечливих постатей в українській історії. Його 22-річне правління (1687–1709) стало епохою культурного розквіту, економічного зміцнення та відчайдушної спроби вибороти незалежність України від Російської імперії.

Правильна відповідь – Б.