ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

Кирило Розумовський – останній гетьман Лівобережної України.

За сприяння свого впливового брата Кирило здобув блискучу освіту, отримав графський титул і гетьманську булаву.

Кандидатуру гетьмана визначала сама імператриця, а 1750 р. на Глухівській раді відбулося втілення сценарію його заочного «обрання». Водночас Розумовський у Петербурзі отримав від Єлизавети гетьманські клейноди та склав їй присягу.

Історики називають 14 років його урядування «Золотою осінню Гетьманщини». Розумовський прагнув зберегти традиційний козацький устрій Гетьманщини й докладав зусиль до розбудови її автономії: здійснив адміністративну, судову, військову реформи, запровадив Генеральне зібрання козацької старшини для обговорення важливих справ і проєктів державних реформ тощо.

Своєю резиденцією гетьман обрав Батурин. Він планував відродити колишню велич столиці Івана Мазепи, перетворивши її на сучасне європейське місто з палацом, школами та університетом.

Його прагнення призначати полковників на власний розсуд і підтримувати дипломатичні відносини із сусідніми державами викликали занепокоєння в Петербурзі. Після приходу до влади Катерини II гетьманство було ліквідовано 1764 р.

Правильна відповідь: 2, 3, 5.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

У період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.) розчарування громадян СРСР у можливості досягти комунізму стало виявом ідеологічної кризи. Офіційна пропаганда, щоб пояснити невідповідність реалій комуністичним обіцянкам, вигадала термін «розвинений соціалізм» як перехідний етап між соціалізмом і комунізмом. 1978 р. цю концепцію було закріплено в новій Конституції УРСР, відомій як «Конституція розвиненого соціалізму».

Ідеологічна концепція «зближення та злиття націй у “нову історичну спільноту – радянський народ”» була центральною в комуністичній доктрині побудови інтернаціональної радянської держави, її найактивніше просувало радянське керівництво в часи застою. На практиці це означало русифікацію. Російську мову подавали як мову міжнаціонального спілкування, в освіті її зробили привілейованою, як і у сфері культури та мистецтва.

У відповідь на критику системи, намагання зберегти національну самобутність і спроби захисту прав людини система посилила репресії проти інодумців (дисидентів). Методи тиску включали масові арешти, каральну психіатрію, звільнення з роботи, стеження КДБ тощо.

Правильна відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст.

Після ліквідації гетьманства 1764 р. для правління Лівобережною Україною було створено Другу Малоросійську колегію на чолі з П. Рум’янцевим, що зосередив у своїх руках всю повноту влади.

П. Рум'янцев проводив активну колоніальну політику російського уряду, спрямовану на остаточну ліквідацію автономії Гетьманщини.

За його розпорядженням було проведено ревізію господарського життя: переписано населення, описано земельну власність, кількість дворів,  ґрунтів; введено подушне оподаткування населення, а натуральні повинності замінено грошовим податком.

Малоросійська колегія усунула Генеральний військовий суд, перебравши на себе функції найвищої апеляційної інстанції, а згодом впровадила російські судові установи.

Було ліквідовано сотенно-полковий устрій Лівобережної Гетьманщини й запроваджено загальноімперську систему адміністративного управління, тобто поділ на намісництва.

Колегію було ліквідовано 1786 р. у зв'язку з повним поширенням на українські землі загальноімперської системи правління.

Правильна відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На території сучасної України проживали такі союзи слов’янських племен:

2 сіверяни – лівобережжя Дніпра, басейни річок Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла та Сіверський Донець; їхні землі охоплювали територію сучасних Чернігівської, Сумської, Полтавської областей України;

4 поляни – середня Наддніпрянщина; їхні землі охоплювали територію сучасних Київської, Черкаської та Житомирської областей України;

7 деревляни – Полісся; їхні землі охоплювали територію сучасних Житомирської області, західної Київщини та частини Рівненщини.

Правильна відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Пилип Орлик – український політичний і військовий діяч, генеральний писар та гетьман Війська Запорозького (у вигнанні), дипломат, який усе життя боровся за незалежність Гетьманщини.

Між ним, козацькою старшиною і козаками Війська Запорозького 1710 року було укладено договір «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького», у якому йшлося про обмеження прав гетьмана, окреслено його обов’язки та визначено майбутній лад держави.

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Початок Української революції.

3 Фраза «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною... суверенною державою українського народу» є ключовим положенням Четвертого Універсалу Української Центральної Ради, ухваленого 22 січня 1918 року. Цей історичний документ проголосив незалежність УНР.

5 Цитата «…поки зберуться Українські Установчі Збори, будемо радити ми, Українська Центральна Рада, представниця робочого народу селян, робітників і солдатів, та наш виконавчий орган, який однині матиме назву “Ради Народніх Міністрів”» походить із Четвертого Універсалу УЦР, за яким Рада Народних Міністрів стала новим виконавчим органом (урядом) замість Генерального Секретаріату.

7 Цитата «До так званих большовиків, та інших напасників, що нищать та руйнують наш Край... твердо і рішуче взятись до боротьби з ними, а всіх громадян нашої Республіки закликаємо боронити добробут і свободу» є закликом до збройного захисту УНР. Четвертий Універсал було ухвалено як відповідь на агресію радянської Росії.

Правильна відповідь: 3, 5, 7.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

На фото зображено Круглу (Нову) вежу Острозького замку – унікальну пам’ятку оборонної архітектури середньовічної Волині.

Острозький замок – родовий маєток князів Острозьких. На тлі яскравих представників цього роду на особливу увагу заслуговує постать Василя-Костянтина, завдяки якому Острог став осередком української культури та духовності.

Тут князь заснував перший у Східній Європі вищий навчальний заклад – словʼяно-греко-латинську школу; за його сприяння було видано Острозьку Біблію; під його покровительством розвивалася полемічна література.

На портретах зображено:

А князя Василя-Костянтина Острозького

Б гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

В митрополита Петра Могилу

Г гетьмана Івана Мазепу

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Ідеологічна концепція «злиття націй» була центральною в комуністичній доктрині побудови інтернаціональної радянської держави, її найактивніше просовувало радянське керівництво в часи застою. На практиці це означало русифікацію, нівелювання національних особливостей і посилення централізації.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

У «Повісті минулих літ» описано картину складного вибору віри київським князем Володимиром. Він вислухав  представників різних віросповідань: мусульман із Волзької Болгарії, хозарських юдеїв, німців-християн від Папи Римського тагрецького філософа з Візантії, який сповідував східну форму християнства.

Після цього князь послав довірених людей дізнатися, як чужинці вірять і служать.

Володимир остаточно визначився з вірою, обравши християнство візантійського обряду.

За літописом, князь сам прийняв хрещення 988 р. в Корсуні (Херсонесі), після чого в Києві відбулося масове хрещення містян у річці Почайні, притоці Дніпра.

Правильна відповідь: 1, 2, 3.