ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Князь Данило Романович сподівався на допомогу папи Римського Інокентія IV в організації коаліції європейських держав проти Золотої Орди.

Данило зустрівся з монголами ще 1223 р. в бою на р. Калка, унаслідок якої русько-половецькі війська зазнали поразки.

Новий похід монголів, очолений ханом Батиєм, розпочався 1237 р. Спочатку Батиєва орда спустошила землі князівств Північно-Східної Русі, а 1239 р. монголи рушили на князівства Південної та Південно-Західної Русі, розоряючи Переяславську і Чернігівську землі. Восени 1240 р. після кількаденного штурму було захоплено Київ. Наступного 1241 р. ординці розорили галицько-волинські землі й рушили далі до Польщі й Угорщини.

Поневолене населення руських земель із середини XIII ст. було обкладено численними податками, воно відбувало виснажливі повинності. Кожен князь повинен був їздити в Орду, щоб отримати з рук хана отримати від хана ярлик (грамоту) на князювання у своїх землях. Формально визнавши владу хана, відносну незалежність продовжувало зберігати лише Галицько-Волинське князівство.

Повіривши запевненням папи Інокентія IV щодо сприяння організації хрестового походу проти монголів, Данило Романович 1253 р. прийняв королівську корону від папського представника. Однак сподівання на допомогу католицького Заходу не справдилися, а антимонгольська політика Данила Галицького зазнала краху – він не зміг звільнити свою державу від підпорядкування Золотій Орді.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

На фото зображено Хотинську фортецю (XIII–XVI ст.), яку розташовано на р. Дністер.

Великий фортифікаційний комплекс складається з мурованого старого замку й системи земляних із кам’яним облицюванням укріплень Нової фортеці, що оперізує замок по високих сусідніх пагорбах.

Дата заснування і характер розбудови замку дискусійні.

Як порубіжна твердиня фортеця протягом  свого існування неодноразово переходила з рук у руки, подекуди на нетривалий час. Найдовше вона перебувала у складі Молдавського князівства. Під стінами Хотинського замку точилися битви, що вирішували долю Центрально-Східної Європи, зокрема славнозвісна Хотинська битва 1621 р.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

За умовами Люблінської унії 1569 р. Велике князівство Литовське й Королівство Польське було об’єднано в Річ Посполиту – державу з унікальною політичною системою, де шляхта обирала короля, а сейм ухвалював рішення.

Основним принципом шляхетської демократії часів Речі Посполитої було liberum veto, тобто право накладання вето одним посланцем (депутатом) на прийняття цілої ухвали й навіть унеможливлення подальшої роботи сейму. Це змушувало тогочасні еліти домовлятися між собою, іти на компроміс та зважати на думку меншості.

Для руської (української) еліти й литовської шляхти Великого князівства Литовського безпосереднє долучення до цієї демократії було досить привабливим.

Після Люблінської унії українська шляхта отримала рівні права з польською, беручи участь у сеймиках, обираючи короля та користуючись «шляхетськими вольностями» (свободами). Це сформувало культуру політичної активності та самоврядування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

На картосхемі окреслено територію Війська Запорозького (Гетьманщини) відповідно до умов Білоцерківської мирної угоди, укладеної 1651 р. Їй передувала трагічна битва під Берестечком.

Через поразку в битві умови нової угоди для козаків значно погіршилися порівняно зі Зборівським договором 1649 року. Зокрема територію Гетьманщини обмежували землі Київського воєводства, натомість у Брацлавське та Чернігівське знову мала змогу повернутися польська шляхта.

Водночас укладення угоди дало змогу Богдану Хмельницькому підготуватися до подальших бойових дій і ще раз на міжнародному рівні закріпило легітимність козацької держави.

Гадяцький договір 1658 р. передбачав створення Великого Князівства Руського у складі Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств.

Андрусівський договір 1667 р. офіційно закріпив поділ України по Дніпру між Річчю Посполитою і Московським царством.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Король Ян III Собеський 1684 р. видав універсал, у якому закликав козаків оселятися на знелюднених Руїною землях Правобережжя. Уряд Речі Посполитої дозволив їм користуватися козацькими правами й вольностями та сформувати окремі полки: Семен Палій зорганізував полк у Фастові, Самійло Іванович (Самусь) – у Вінниці, Захар Іскра – у Корсуні, Андрій Абазин – у Брацлаві. Козаки мали захищати південні кордони Київського, Брацлавського та Подільського воєводств.

Унаслідок укладення Карловицького миру Османська імперія зреклася Правобережної України на користь Речі Посполитої. Тоді сейм 1699 р. ухвалив ліквідувати козацтво на цій території.

Згодом 1702 р. вийшли універсали короля Августа II про ліквідацію правобережного козацтва. У відповідь на це розпочалося масштабне козацько-селянське повстання на Правобережній Україні проти панування Речі Посполитої, очолюване фастівським полковником Семеном Палієм (1702–1704 рр.).

Уряд Речі Посполитої не зміг придушити Паліївщини та звернувся до московського царя по допомогу. За наказом Петра I, 1704 р. гетьман Іван Мазепа з лівобережними військами зайшов на Правобережжя, перебрав контроль над територією, а Палія заарештував. Його було негайно етаповано до Москви, а звідти – до Сибіру.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Ілюстративне поле марки містить номінал і рік її випуску, написи Енеїда, 1769–1838, а також стилізоване зображення героїв твору – козаків у човні.

Автор поеми «Енеїда» – Іван Котляревський.

Саме в «Енеїді» І. Котляревського критики вбачають паралель між мандрами Вергілієвого героя після падіння Трої та поневіряннями запорожців після ліквідації Січі Катериною II. Хоча античні сюжети лише епізодично перегукуються з козацькою історією, у творі надзвичайно колоритно та з гумором змальовано щоденне життя й побут тогочасного суспільства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини у другій половині XIX ст.

Ця фраза – частина кантати, якою у Самборі зустрічали імператора Франца Йосифа I під час його візиту до Галичини 1880 р. 

У кантаті описано індустріальний бум у регіоні.

Завдяки галицьким родовищам нафти в районі Борислава та Дрогобича Австро-Угорщина посідала третє місце у світовому нафтовидобутку після США та Російської імперії. Недаремно регіон здобув славу «Галицької Каліфорнії».

Однак промисловий розвиток був однобоким і стосувався переважно галузей із видобутку та первинного перероблення сировини: озокериту, солі й деревини.

Галичину часто називали «внутрішньою колонією» Габсбургів через нерівномірний розподіл капіталу та ресурсів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії у другій половині XIX ст.

Цей уривок є положенням Паризького мирного договору 1856 р., який завершив Кримську війну (1853–1856 рр.).

Цю війну розв’язала Росія, утілюючи план розширення свого впливу на південь.

Супроти неї виступила коаліція держав: Османська імперія, Франція, Велика Британія і Сардинія.

Росія програла війну через системну відсталість імперії: технологічну, логістичну, економічну.

Паризький мир позбавив Росію права мати  на Чорному морі військовий флот, а також фортеці й прибережні арсенали. Також Російська імперія повернула Османській анексовані під час війни території й відмовилася від будь-яких претензій на Молдовське князівство, Валахію та південну Бессарабію.

Договір зафіксував поразку російського царату, підірвав його престиж на міжнародній арені та зупинив російську експансію на Балканах на кілька десятиліть.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини у другій половині XIX ст.

На фото зображено Івана Франка, поета, письменника, філософа, політика й громадського діяча, співзасновника першої української політичної партії – Русько-української радикальної партії (1890 р.).

У програмі партії було закріплено необхідність економічних змін на основі «наукового соціалізму», здобуття демократичних прав і свобод, визначено шлях парламентської боротьби.

Уперше в українському русі члени партії висунули й аргументували ідею єдності українських земель і політичної самостійності України.

Правильна відповідь – А.