ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

1199–1205 роки — це період в історії Галицько-Волинського князівства, для якого було характерним утворення та становлення єдиної держави, поширення влади князя на Київ і Київську землю.

1199 рік: Князь Роман Мстиславович Волинський, скориставшись ослабленням галицьких бояр і згасанням місцевої династії, об'єднав Волинське та Галицьке князівства в єдину Галицько-Волинську державу. Це є період утворення та становлення єдиної держави.

1203 рік: Роман Мстиславович захопив Київ, ставши великим князем. Літописець називає його «самодержцем усієї Русі». Це є період поширення влади князя на Київ і Київську землю.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Ці рядки, що описують смерть князя Володимира Глібовича Переяславського і містять першу згадку терміна "Україна" у значенні окремої землі або території, записані літописцем під 1187 роком.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Розширенню рівноправних зв’язків Київської Русі з Візантією та європейськими державами стало наслідком запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії.

Християнізація Русі у 988 році за Володимира Великого мала величезний вплив на її міжнародне становище. Вона не лише зміцнила внутрішню єдність держави, але й інтегрувала її до кола християнських європейських держав. Це відкрило шлях до розвитку дипломатичних, торговельних і культурних зв'язків.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

На картосхемі зображено територію Київської держави за часів правління князя Святослава. На це вказують позначені походи князя проти Хазарського каганату та на Дунай. Штрихуванням позначені території слов'янських союзів племен (в’ятичів, тиверців, уличів), які увійшли до складу Русі. Додатково на Святослава вказує назва міста Переяславець на Дунаї, куди князь намагався перенести столицю своєї держави.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України

Однією з особливостей розвитку грецьких міст-держав Північного Причорномор’я в VII–VI ст. до н. е.  була державно-політична незалежність колоній від метрополій.

Грецькі міста-колонії, що виникли в Північному Причорномор’ї, були засновані вихідцями з різних метрополій Греції. Проте, згодом вони ставали повністю самостійними державами (полісами), які мали власне управління, закони та військо. Підтримуючи паралельно торговельні та культурні зв'язки з метрополіями.

Метрополія — це місто-держава (поліс), яке заснувало колонії.

Поліс - це місто-держава в Давній Греції.

Відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України

В основу археологічної періодизації покладено матеріал, з якого виготовлялися знаряддя праці. Цей підхід дозволяє археологам поділити історію на послідовні епохи, такі як:

• Кам'яний вік (палеоліт, мезоліт, неоліт), коли основним матеріалом був камінь.

• Перехідний (енеоліт – мідно-кам`яний).

• Бронзовий вік, коли почали використовувати бронзу.

• Залізний вік, коли залізо стало домінуючим матеріалом для виготовлення знарядь та зброї.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Основні результати та наслідки війни для України й українського народу.

Завдання передбачає перевірку знань основних наслідків Другої світової війни (1939–1945 рр.) для України. Серед запропонованих відповідей правильними є такі:

• об’єднання основного масиву українських етнічних земель у межах однієї держави;
• вихід республіки на міжнародну арену, вступ до ООН;
• чисельні людські втрати та матеріальні збитки народного господарства УРСР.

Відповідь: 3 5 6.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Більшовицький режим в Україні. Внутрішня політика урядів УСРР. «Воєнний комунізм».

Завдання передбачає перевірку знань складових політики воєнного комунізму, яка здійснювалась більшовиками у 1919-1921 рр. на території України. Серед запропонованих варіантів відповідей правильними є:

• націоналізація підприємств великої промисловості, транспорту та банків;
• запровадження загальної трудової повинності;
• запровадження розкладки на продовольство та сільськогосподарську сировину (продрозверстки).

Відповідь: 1 3 5.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії.

Діяльність Другої Малоросійської колегії (1764–1786) під керівництвом Петра Рум’янцева була спрямована на остаточну інтеграцію Лівобережної України (Гетьманщини) до складу Російської імперії та уніфікацію її устрою.

2 – загальна ревізія населення, земельної власності, худоби, іншого майна. Йдеться про так звану «Генеральний опис Малоросії» (1765–1769). Це було масштабне статистичне дослідження, щоб точно знати ресурси краю та збільшити податкові надходження.

4 – запровадження намісництв, загальноросійських судових установ. Після ліквідації автономії у 1780-х роках територія була поділена на Київське, Чернігівське та Новгород-Сіверське намісництва, а місцеве право замінювалося загальноімперським.

7 – заміна натуральних повинностей грошовим податком. Рум’янцев реформував систему оподаткування, запровадивши поземельний збір, що виплачувався грошима, замість застарілих натуральних податків.

Відповідь: 2 4 7.