ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Аграрні реформи Марії Терезії (1740–1780 рр.) та Йосифа II (1780–1790 рр.) у володіннях Габсбургів, відомі як політика «освіченого абсолютизму», передбачали обмеження панщини трьома днями на тиждень, заборону панам самим судити своїх селян – для цього призначали спеціальних державних чиновників. Окрім того, селяни отримували ряд особистих прав: вільного одруження, торгівлі, навчання дітей, права особисто звертатися до суду тощо. Указами Йосифа II 1780–1782 рр. селяни отримали особисту свободу, а 1789 р. – було скасовано панщину (тимчасово).

Ці заходи покращили становище селян, зокрема на західноукраїнських землях.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Про колоніальний статус українських земель у складі Російської імперії у ХІХ ст. свідчить відсутність політичного та економічного суверенітету. Ці землі було повністю інтегровано в політичну та економічну систему Росії, і вони втратили будь-які ознаки самостійності.

Управління тут здійснювали за загальноімперськими зразками, було зуніфіковано адміністративно-територіальний поділ українських земель (генерал-губернаторства, губернії).

Наддніпрянщина стала аграрно-сировинною базою імперії: основна частина сільськогосподарської продукції та сировини вивозили, а промислові товари завозили з Росії.

Україна слугувала транзитним коридором, не отримуючи прибутків від зовнішньої торгівлі.

Попри індустріалізацію окремих районів, де переважала видобувна й металургійна промисловість, загалом українські землі залишалися аграрно відсталими регіонами, де українці становили меншість у містах.

Заборона використання української мови (Валуєвський циркуляр, Емський указ), відсутність українських шкіл, українськомовних кафедр в університетах – ці заходи було спрямовано на нищення національної ідентичності українців.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Основними причинами аграрного перенаселення в Наддніпрянській Україні наприкінці XIX ст. були: високий рівень природного приросту населення («демографічний вибух») та збереження великого поміщицького землеволодіння за малоземелля селян.

Селянські наділи після реформи 1861 р. зазвичай були невеликими й не відзначалися високою родючістю. Також землю наділяли не у власність, а в користування, селяни за неї сплачували викуп.

Через традицію ділити землю між синами, селянські наділи з кожним поколінням зменшувалися.

Низький рівень агрокультури не сприяв високій врожайності на малих ділянках.

Промисловість не потребувала такої кількості надлишкової робочої сили із села. 

Ці чинники призвели до масової бідності та вимушеної трудової міграції українців, найчастіше на Далекий Схід і до Сибіру.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

У Києві 1913 р. перед судом постав єврей М. Бейліс, звинувачений у ритуальному вбивстві дванадцятирічного Андрія Ющинського.

Та в ході судового процесу, попри тиск із боку найвищих владних кіл Петербургу та місцевих чорносотенців, Бейліса було виправдано через брак доказів.

Справа викликала великий громадський резонанс.

Фабрикація «справи Бейліса» давала змогу владі, яка підтримала ініціативу монархістів-антисемітів, переконати суспільство в необхідності й надалі залишати євреїв обмеженими у правах і перешкодити скасуванню межі єврейської осілості.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Активну пропагандистсько-просвітницьку діяльність під час Першої світової війни українські січові стрільці (УСС) провадили в Галичині. Її було спрямовано на пробудження національної свідомості населення, яке тривалий час перебувало під владою Габсбургів, та підготовку ґрунту для відновлення української державності.

Культурницьким осередком стрілецтва – Пресовою Кватирою – було налагоджено видавничу справу (часопис «Вістник Пресової Кватири», сатиричні журнали, фотоальбоми, інформаційні бюлетені тощо).

Стрільці засновували та відновлювали українські школи, осередки товариства «Просвіта», читальні та бібліотеки; організовували патріотичні концерти, театральні вистави; допомагали селянам у польових роботах. Члени «Артистичної горстки» створювала листівки й плакати, які популяризували ідею боротьби за Українську державу.

Пропагандистсько-просвітницька діяльність УСС у Галичині в 1914–1918 рр. стала фундаментом для національного відродження регіону.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр. Початок Української революції.

Плакат-банер соціальної рекламної кампанії Українського інституту національної пам’яті під назвою «100 років боротьби Української революції» присвячено Миколі Міхновському, адвокату, ідеологу самостійницької течії в українському русі початку XX ст., автору «Самостійної України» – програми Революційної української партії, засновнику Української народної партії, для якої написав мініфест «10 заповідей УНП».

Міхновський під час Української революції одним із перших почав обстоювати ідею формування власних збройних сил: заснував Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку ім. Хмельницького.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Вислів «Він нас графічно "українізував"…» стосується Георгія Нарбута – видатного українського художника-графіка, який створив унікальний візуальний стиль Української революції 1917–1921 рр., що базувався на народних мотивах, стародруках, козацькій геральдиці, традиціях українського бароко. Він розробив ескізи грошових знаків, поштові марки, проєкти державних печатки та герба.

Ілюстрація Нарбута до «Енеїди» Івана Котляревського «Еней та його військо» (1919 р.) – шедевр українського графічного мистецтва (позначено буквою А).

У своїй роботі він зобразив Енея та троянців як козацьке військо, поєднавши античний сюжет із національним колоритом.

Б картина Марії Примаченко «Гороховий звір» – 1971 р.

В картина Миколи Самокиша «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.» – 1931 р.

Г картина Катерини Білокур «Хата в Богданівці» – 1955 р.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) 1923 р. ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». То був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація стала засобом утвердження радянської влади й залучення місцевих кадрів до управління, унаслідок чого було збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно-державного апарату.

Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її й карати причетних до її поступу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

«Хайтарма» («Повернення») – це історична драма режисера Ахтема Сеітаблаєва про депортацію кримськотатарського народу 1944 р.

Стрічка ґрунтується на реальних подіях і розповідає про трагедію крізь призму життя національного героя, льотчика Амет-Хана Султана, роль якого виконав сам Сеітаблаєв.

Радянська влада звинуватила кримських татар у зраді та співпраці з нацистами. За наказом із Москви бійці НКВС зігнали до залізничних вагонів майже все кримськотатарське населення, яке залишалося на Кримському півострові, і вислали його у віддалені райони Радянського Союзу.

Правильна відповідь – А.