ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.

Правильна відповідь: І. Виговського

На карті зображені межі «Князівства Руського», яке утворювалося згідно з Гадяцьким договором 1658 р. Крім того, на карті позначено перебіг основних подій українсько-московської війни 1658–1659 рр., приводом до якої стало укладення Гадяцького договору.

Конотопська битва 1659 року є ключовою подією доби гетьманування Івана Виговського (1657–1659), коли він, спираючись на Гадяцький договір (1658) з Річчю Посполитою та заручившись підтримкою Кримського ханства, вів війну проти Московського царства.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Причини та наслідки Національно-визвольної війни.

Правильна відповідь — Г. Уривок прямо вказує на особистий конфлікт Богдана Хмельницького з підстаростою Даніелем Чаплинським, який, діючи безкарно, захопив його маєток (хутір Суботів) і погрожував його життю та сім'ї. Спроби Хмельницького домогтися справедливості у польських судах і в короля виявилися марними.

Ця подія, хоч і була особистим приводом для Хмельницького, стала безпосереднім поштовхом до повстання, яке переросло у Національно-визвольну війну (1648–1657 рр.),

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті.

Фільварок — це форма господарювання шляхти.

Фільварок – у Польщі, Литві, Україні та Білорусії в XIV–XIX ст. багатогалузеве поміщицьке господарство, яке засновувалося на примусовій праці кріпосних селян.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький. Заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі.

Подія, яка пов’язана із зображеним на ілюстрації діячем, – це зведення на о. Мала Хортиця першої відомої Січі-фортеці.

На ілюстрації зображений князь Дмитро Вишневецький (Байда).

Дмитро Вишневецький (близько 1516 – 1563) вважається засновником першої відомої козацької фортеці (замку) на острові Мала Хортиця (1556 рік). Це укріплення стало прототипом Запорозької Січі та першою постійною базою козацтва за Дніпровими порогами для боротьби проти Османської імперії та Кримського ханства.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Кревська унія. Політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії.

В уривку йдеться про Галичину.

Після укладення  Кревської унії 1385 р. та зміцнення Польського королівства, польські війська під керівництвом королеви Ядвіги відвоювали Галичину у 1387 році, остаточно включивши її до складу Польщі.

В Галичина 1370–1387 рр. перебувала під владою Угорщини, а з 1387 по 1772 рр. перебувала під владою Польщі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі. Політичний і соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави, становище представників різних соціальних станів. «Смерди».

Переважну більшість населення Київської Русі IX–XII ст. становили смерди.

Смерди — це основна, кількісно домінуюча категорія сільського населення Давньої Русі, яка займалася землеробством.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти. «Билини».

Твори давньоруського героїчного епосу, що прославляють здебільшого подвиги народних героїв-богатирів і своїм сюжетом пов’язані з Києвом та князем Володимиром Святославичем, – це билини.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

У 1238 р. під Дорогичином військо князя Данила Галицького завдало поразки хрестоносцям.

Данило вибив хрестоносців з міста, промовивши відому фразу: «Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (хрестоносцям)». Ця перемога не лише повернула важливе місто, а й стала його першою значною зовнішньополітичною перемогою після повернення на Волинь, зміцнивши його позиції в боротьбі за Галичину.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Значення та наслідки Любецького з’їзду.

Таке рішення було ухвалено в 1097 році на з’їзді руських князів.

Цей уривок — це рішення Любецького з'їзду князів, який відбувся у 1097 році. На з'їзді князі ухвалили принцип: «Кожен хай держить отчину свою» («кожен хай володіє своєю вотчиною»).

Це рішення мало на меті припинити міжусобиці та закріпити спадкове право володіння окремими князівствами за певними родами, що фактично започаткувало період феодальної роздробленості Київської Русі.

Відповідь – Б.