ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Варіанти 1 і 6 – суцільна колективізація і форсована індустріалізація розпочалися наприкінці 1920-х – у 1930-х після згортання НЕПу.

Варіант 2 – перехід від «воєнного комунізму» до нової економічної політики відбувся 1921 р.

Варіант 3 – Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР) було утворено 1919 р.

Варіант 4 – коренізація була запроваджена 1923 р. Її проявом на українських землях стала політика українізації, яка найбільше зачепила культурну та політичну сфери.

Варіант 5 – Молдавську АСРР у складі УСРР було створено 1924 р. Проіснувала до 1940 р. як частина УРСР, тоді стала окремою республікою.

Варіант 7 – першу машинно-тракторну станцію (МТС) було створено 1928 р.

Правильна відповідь: 2, 4, 5.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На монеті зображено Миколу Хвильового – одного з найяскравіших письменників доби «розстріляного відродження».

Варіант 1 – засновником театру «Березіль» був Лесь Курбас.

Варіант 2 – «Геть від Москви!». Ідея Миколи Хвильового культурної незалежності України – дуже важливий маркер.

Варіант 3 – «Плуг» – спілка селянських письменників в Україні. Микола Хворий не був її засновником.

Варіант 4 – суд над Спілкою визволення України (СВУ) – сфабрикована радянською владою справа 1929–1930 рр. проти української інтелігенції. У цій справі як організатора судили Сергія Єфремова, якого разом з іншими звинуватили в «антирадянській діяльності». Але Миколи Хвильового в цьому процесі не було.

Варіант 5 – «Я (Романтика)» – один із найвідоміших творів М. Хвильового.

Варіант 6 – монументальне мистецтво – це про художників, а М. Хвильовий був письменником.

Варіант 7 – Микола Хвильовий був засновником Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ).

Правильна відповідь: 2, 5, 7.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Зображені ювелірні вироби створено у звіриному стилі, який вражає динамічністю зображень тварин, фантастичних істот і міфологічних сюжетів. 

У культурі кочових племен, як-от скіфи, сармати, цей стиль відображав світогляд воїнів-кочівників. Для них золото, яке за легендою подарували боги, мало особливе значення: позначало високий статус власника, асоціювалося з владою.

Отож, артефакти, зображені на фото, належать до тематичної експозиції «Таємниці курганів: обереги скіфо-сарматської еліти».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

В уривку описано руйнування язичницького капища й знищення ідолів, що передувало хрещенню киян й запровадженню Володимиром Великим християнства як державної релігії Русі-України (Київської держави) 988 р.

Напередодні описаних подій Володимир Святославович вимагав від візантійського імператора царівну Анну собі за дружину. Отримавши відмову, він захопив візантійський Корсунь і погрожував нападом на Константинополь.

Жест був переконливим і князь отримав своє: прийняв хрещення і тут же, у Корсуні, одружився з Анною.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

По смерті Вітовта литовські, руські й білоруські феодали обрали на великокняжий литовський престол без погодження з польським королем сина Ольгерда – Свидригайла, діяльність якого була спрямована на розрив унії з Королівством Польським і здобуття Великим князівством Литовським незалежності.

Польща не забарилася з відповіддю та розпочала військові дії проти Свидригайла, а частина литовської знаті спільно з поляками обрала на великокняжий стіл брата Вітовта – Сигізмунда.

Прихильники Свидригайла відмовилися визнати владні повноваження Сигізмунда та заявили про утворення Великого князівства Руського, до складу якого ввійшли Київщина, частина земель Чернігово-Сіверщини, Волинь, Поділля, Вітебщина, Смоленщина й Полоцька земля.

Вирішальною подією, яка поклала край повстанню Свидригайла, стала його поразка у битві 1435 р. під Вількомиром, що на річці Швянті, унаслідок якої боротьба за литовський великокняжий престол завершилася.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На репродукціях робіт українського художника Івана Батечка зображено символ християнства та державності Русі – Софію Київську.

Митець працював у Державному архітектурно-історичному заповіднику «Софійський музей» і створив тематичні гравюри на дереві «40 років Софійському заповіднику», «Скоморохи. З історії Софії Київської» (що відсилає до відомих фресок Софійського собору), «Брама Заборовського в Києві» та інші, у яких майстер поєднав національні традиції з кращими технічними досягненнями майстрів графіки.

Найвеличнішою спорудою Національного заповідника «Софія Київська» є Софійський собор – всесвітньо відома пам’ятка архітектури й монументального живопису XI ст.

Заснування собору згадується в літописах і під 1017, і під 1037 рік. Будівничим Святої Софії літописці називають великого київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – перші половині XVI ст. Кримське ханство. Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

Поняття, яке позначає описану спільноту, – козацтво.

Цей текст змальовує соціальні зміни в козацькому середовищі, а саме – виділення козацької старшини, яка зосередила у своїх руках владу та багатство, відійшовши від первинної рівності.

На початковому етапі формування козацтва (з кінця XV ст.) у цій спільноті панували принципи військової демократії, рівноправʼя і відсутності майнового розшарування.

Із часом старшина почала перетворюватися на окремий привілейований стан, наближаючись за статусом до шляхти, а в останній чверті XVIII ст. активно інтегрувалася в російське дворянство.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Газетну публікацію датовано 1686 р. Того ж року було укладено «Вічний мир» – договір, за яким Річ Посполита визнавала за Московським царством Лівобережну Україну, Київ, Запорожжя, Чернігово-Сіверську землю та Смоленщину.

Річ Посполита зберігала за собою Північну Київщину, Волинь і Галичину, а південні Київщина і Брацлавщина, спустошені тривалою війною, мали стати незаселеною нейтральною територією.

Для Гетьманщини «Вічний мир» став актом її остаточного поділу на Лівобережжя і Правобережжя та зрештою призвів до ліквідації козацького устрою по обидва береги Дніпра.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Причиною арешту наказного гетьмана Павла Полуботка було подання чолобитних (звернень) імператору з вимогою відновлення прав Гетьманщини.

Коли 1722 р. Іван Скоропадський помер, інститут гетьманства замінила Малоросійська колегія.

Полуботок, якого вже обрали на гетьманство без дозволу царя, мав статус наказного гетьмана (тимчасово виконувача обовʼязків).

Навколо нього гуртувалася козацька еліта, яка була невдоволена втручанням колегії у внутрішні справи Гетьманщини й вимагала повернення давніх козацьких прав і привілеїв.

Представники старшинської опозиції 1723 р. склали на ім’я царя так звані Коломацькі чолобитні, у яких вимагали скасувати запроваджені Малоросійською колегією податки й дати дозвіл на обрання гетьмана.

Коли ці чолобитні отримав Петро I, то наказав ув’язнити Полуботка разом з українськими старшинами в Петропавлівській фортеці. Там 1724 р. наказний гетьман і помер.

Правильна відповідь – Г.