ТЕМА: Культура України в другій половини ХІХ – на початку ХХ століття.

Микола Лисенко – це видатний український композитор, етнограф, учасник громадівського руху, автор опер «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Енеїда».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Предмет ідентифікування в завданні – Емський указ.

Словосполучення-маркери у джерелі – «ми вимушені були співати у концертах народні пісні на французькій мові...», «Тим [розпорядженням] українська мова була цілком заборонена», « той [документ] не давав мені видавати і моєї драми «Не судилось»» – чітко вказують на прояви дії Емського указу імператора Олександра ІІ, що був виданий 1876 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання наслідків поразки Російської імперії в Кримській війні.

Серед зазначених у варіантах відповіді територій Російська імперія втратила Південну Бессарабію.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Форми протесту селян Наддніпрянської України проти соціального гноблення були характерними для першої половини XIX ст.:

• 3. Підпали поміщицьких маєтків: Це була форма відкритої помсти. Селяни спалювали комори з урожаєм, панські будинки та документи на землю, щоб знищити докази своїх боргів і залежності.

• 5. Відмова відбувати панщину: Наймасовіша форма пасивного протесту. Селяни або не виходили на роботу, або працювали «через силу», підриваючи прибутки поміщика.

• 6. Втечі з маєтків: Селяни масово тікали на вільні землі Півдня чи за Дунай (в Османську імперію), сподіваючись стати вільними поселенцями.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Програмні вимоги Південного товариства декабристів – це установлення республіканської форми правління, скасування кріпацтва, надання селянам громадянських і політичних прав.

Декабристи – це перші російські дворяни-революціонери, які в грудні 1825 року підняли збройне повстання проти самодержавства та кріпосництва.

Для України цей рух має особливе значення, оскільки саме на наших теренах діяло найрадикальніше Південне товариство.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Оприлюднення цього документа спричинила Коліївщина.

Коліївщина (1768) — це найвищий етап гайдамацького руху, потужне національно-визвольне та антикріпосницьке повстання на Правобережній Україні проти польського гніту.

Це маніфест Катерини II, виданий у 1768 році, коли повстання гайдамаків під проводом Максима Залізняка та Івана Ґонти досягло свого піку.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Цитований документ датується 1764 роком.

• Кирило Розумовський був останнім гетьманом Війська Запорозького. Катерина II змусила його зректися булави саме у 1764 році, що поклало край існуванню інституту гетьманства.

• Після ліквідації гетьманства для управління лівобережними українськими землями було впроваджено колегіальну форму правління.

• Друга Малоросійська колегія (1764–1786) — це державна установа Російської імперії, створена для управління Лівобережною Україною після остаточної ліквідації інституту гетьманства.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Правильна відповідь – (1, 2).

На карті цифрами позначено такі регіони:

• 1 – Правобережна Україна.

• 2 – Лівобережна Україна (Гетьманщина).

Період 1704–1708 рр. – це час максимального піднесення влади Івана Мазепи.

Територія Правобережжя перебувала під правлінням гетьмана, який скористався повстанням полковника Семена Палія проти Речі Посполитої. Там було розміщено гетьманські козацькі полки, які наче мали допомагати польському королю в боротьбі проти Швеції.

Територією Лівобережжя Іван Мазепа керував як гетьман.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Виокремлення з козацького середовища козацької старшини в панівний привілейований стан  відбулося в суспільному житті Лівобережної Гетьманщини в другій половині XVII ст.

Старшина активно використовувала своє службове становище для накопичення маєтностей (земель, сіл, млинів) та закріплення привілеїв, включаючи звільнення від податків і повинностей, що робило їх фактично панівним (шляхетським) станом. Цей процес посилився у другій половині XVII ст. і остаточно оформився у XVIII ст.

Правильна відповідь – Б.