ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст. 

Галичина 1861 р. отримала автономію з власним сеймом у складі Австрійської імперії. Хоча Західна Галичина була польською за національним складом, а Східну Галичину населяли переважно українці, Відень фактично віддав крайову владу в руки місцевої польської шляхти й погодився не втручатися в політику поляків у краю.

Усі публічні установи – адміністрація, самоврядування, суд – контролювали поляки. Вони розглядали Галичину як польський П’ємонт, з якого почнеться відродження Польської держави. Можливості національного розвитку українців максимально обмежили.

Тож однією з основних вимог українських депутатів в австрійському парламенті у другій половині ХІХ ст. був поділ Галичини на Західну (польську) та Східну (українську) з метою створення окремої автономної адміністративної одиниці для українців.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр. Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

Основною рисою економічного життя в українських землях наприкінці ХІХ – на початку XX ст. став активний розвиток ринкового господарства. Зростання товарного виробництва сприяло формуванню спеціалізації регіонів.

1. 1. У районі Борислава та Дрогобича зосереджено нафтові поклади. Від видобутку в Галичині нафти ручним способом згодом перейшли до буріння свердловин за допомогою парових машин, що сприяло зростанню нафтовидобувної промисловості в регіоні.
2. 2. Правобережжя було регіоном вирощування цукрового буряка й переважання цукрово-бурякового виробництва. У пореформений період розміри посівів цукрових буряків зросли більше ніж уп'ятеро, а цукрові заводи виробляли понад 80 % цукру від загальноросійського обсягу.
3. 3. Розвинутими промисловими районами стали Донецький кам’яновугільний, Криворізький залізорудний і Нікопольський марганцевий басейни. Завдяки іноземним інвестиціям регіон перетворився на найбільший вугільно-металургійний район Російської імперії.
4. Південна Україна була регіоном поширення торгівельного зернового господарства – звідси постачали хліб до центральних губерній Російської імперії та забезпечували 90 % експорту зерна.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

На фото зображено Михайла Грушевського, видатного історика України, політичного та державного діяча, голову Української Центральної Ради, організатора української науки.

За рекомендацією Володимира Антоновича 1894 р. Грушевського призначили на посаду професора першої кафедри української історії («Всесвітньої історії з окремим оглядом історії Східної Європи») Львівського університету.

Тут, у Львові, Грушевський розпочав активну діяльність у Науковому товаристві імені Шевченка, а 1897 р. очолив його. На цій посаді він домігся затвердження нового статуту організації, у якому йшлося про її переведення на суто наукову платформу.

Науковець очолював Історично-філософську секцію, Археографічну комісію товариства, редагував «Записки НТШ», налагодив випуски «Етнографічного збірника», «Історичної бібліотеки», «Жерел до історії України-Руси» та інших наукових серій.

Під його орудою Товариство розвивалося як академічна установа на взірець західноєвропейських.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У Львові 1914 року було створено легіон Українських січових стрільців.

З початком Першої світової війни на заклик Головної Української Ради долучитись до окремого українського формування у складі австрійської армії відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського та пластового рухів.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону (лише 2,5 тисячі осіб), УСС стали символом відродження українського збройного чину.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

Запорозький корпус, одне з найбільш боєздатних з’єднань Армії УНР, відіграв ключову роль у звільненні Криму від більшовиків у квітні 1918 р. Його очолював полковник Армії УНР Петро Болбочан.

Українські війська форсували Сиваш, звільнили Джанкой і Сімферополь. Результатом стрімкого наступу стала повна деморалізація більшовицького війська. Кораблі Чорноморського флоту підняли український прапор і оголосили про підпорядкування уряду в Києві.

Але через тиск німецьких союзників, які прагнули контролювати півострів самостійно, за наказом уряду УНР, Болбочан був змушений припинити наступ і залишити Крим.

Попри такий підсумок Кримський похід став справжнім тріумфом українського війська.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Цей плакат присвячено діяльності Американської адміністрації допомоги (ARA — American Relief Administration), яка надавала масштабну гуманітарну допомогу під час голоду 1921–1923 рр. Організацію очолював Герберт Гувер, майбутній 31-й президент США, чиє ім'я також вказано на плакаті.

На зображенні жінка у вбранні кольорів американського прапора роздає їжу голодним дітям, що символізує підтримку від американського народу.

Загалом за час роботи ARA видала понад 180 мільйонів пайків, постачила ліки, одяг та організувала тисячі безплатних їдалень.

Радянська влада часто намагалася применшити або замовчувати масштаби цієї допомоги з ідеологічних міркувань.

Радянський Союз офіційно заперечував факт масових голодів у 1932–1933 рр., 1946–1947 рр., тому міжнародні організації, які надавали допомогу під час голоду 1921–1923 рр., не було допущено.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Утвердження в Українській СРР колгоспно-радгоспної системи, багатомільйонні демографічні втрати (зокрема через Голодомор 1932–1933 рр.), підрив і деградація продуктивних сил села – це наслідки здійснення політики суцільної колективізації.

Це була примусова політика радянської влади, спрямована на об'єднання одноосібних селянських господарств у колгоспи, що супроводжувалася «розкуркуленням» і знищенням приватного землеволодіння.

Держава запроваджувала суцільну колективізацію задля встановлення командно-адміністративної системи, повного контролю над сільгосппродукцією і фінансування індустріалізації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Це фото ілюструє радянську окупацію Бессарабії та Північної Буковини в червні 1940 р. На ньому зображено демонстрацію з гаслом «Хай живе Радянська Бессарабія!», що мало створити видимість «добровільного визволення» та приєднання регіону до СРСР.

Встановлення радянської влади на цих землях стало початком їхньої радянізації. Ті самі методи, що застосовували в УСРР у 1920-х – 1930-х рр., було перенесено на нові території: суцільна колективізація, ліквідація «куркульства», «культурна революція», масові депортації, репресії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Олена Теліга – талановита українська поетка. Її разом із соратниками, членами Спілки українських письменників, у Києві розстріляли нацисти як представницю націоналістичного антигітлерівського Руху Спротиву.

Теліга редагувала «Літаври» – літературно-мистецький додаток до газети «Українське слово», який видавали в окупованому нацистами Києві. 

Вона ретельно добирала матеріали: статей, у яких автори намагалися оспівувати німецьку владу, не пропускала категорично, натомість публікувала патріотичні матеріали.

Нацистська влада закрила часопис через його націоналістичне спрямування. Невдовзі після цього, у лютому 1942 р., Олену Телігу заарештувало гестапо, і згодом її розстріляли в Бабиному Яру.

Правильна відповідь – Б.