ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Микола Міхновський і Борис Грінченко були учасниками «Братства тарасівців» – першої української таємної політичної організації, що виникла наприкінці ХІХ ст.

Її члени виступали за національне відродження українців і поширення української ідеї серед молоді. Саме в межах цієї організації формувалися їхні політичні погляди та активна громадянська позиція.

Варіант відповіді А неправильний, оскільки Грінченко був пов’язаний із громадівським рухом, а Міхновський – ні.

Варіант відповіді Б також не підходить: вони не фінансували газету «Рада». Її фінансував Євген Чикаленко.

Варіант відповіді В є хибним, адже Міхновський виступав за повну незалежність України, а не автономію.

Отже, єдина спільна риса їхньої діяльності — участь у «Братстві тарасівців».

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

На поштовій марці зображено Євгена Чикаленка – українського громадського діяча, мецената й одного з найважливіших фінансових підтримувачів українського національного руху на початку XX ст.

Чикаленко відомий тим, що власним коштом фінансував видання української щоденної газети «Громадська думка», яка виходила з 1906 року в Києві. Пізніше її було перейменовано на «Раду». Це була єдина щоденна українськомовна газета в Російській імперії, що висвітлювала події українського громадського та політичного життя.

Саме про цю діяльність йдеться в уривку: видання газети, яка мала великий вплив на розвиток українського національного руху.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На пам’ятній медалі зображено події Чортківської офензиви (7–28 червня 1919 р.) – однієї з найуспішніших наступальних операцій Української Галицької Армії (УГА) під час польсько-української війни 1918–1919 років.

У ході цієї операції українські війська:

• відтіснили польські частини;
• звільнили значну частину території Галичини;
• просунулися приблизно на 120 км.

Попри початкові успіхи, українські війська були змушені зупинити наступ через нестачу зброї, боєприпасів і резервів, після чого польська армія перейшла в контрнаступ.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. 

В оголошенні міститься наказ євреям з’явитися у визначене місце з документами та речами. Такі відозви нацисти розповсюджували в окупованих містах, щоб зібрати єврейське населення перед масовими розстрілами.

Найвідоміший приклад такого злочину на території України – розстріли в Бабиному Яру в Києві 29–30 вересня 1941 року, коли було вбито десятки тисяч євреїв.

Ці події були частиною Голокосту – політики нацистської Німеччини, спрямованої на знищення єврейського населення Європи.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Після завершення Другої світової війни господарство УРСР перебувало у стані глибокої руйнації. Для його відродження було розроблено четвертий п’ятирічний план (1946–1950 рр.), відомий як «п’ятирічка відбудови».

Радянське керівництво зробило основний акцент на пріоритетному розвитку важкої промисловості, зокрема:

• паливно-енергетичного комплексу (вугільна галузь та електроенергетика);

• металургії (відновлення заводів Донбасу та Придніпров’я);

• машинобудування.

Водночас легка й харчова промисловість, а також сільське господарство фінансували за залишковим принципом. Така стратегія була характерною для радянської економічної моделі, де інтереси військово-промислового комплексу та важкої індустрії завжди домінували над потребами споживчого ринку.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Ждановщина – це ідеологічна кампанія в СРСР другої половини 1940-х – початку 1950-х років, спрямована на посилення контролю партії над культурою, наукою та мистецтвом. 

У газетній вирізці Б згадано постанову ЦК КП(б)У щодо статті «Проти ідеологічних викривлень у літературі». Саме такі постанови та критичні публікації були типовими проявами так званої ждановщини, коли партійне керівництво втручалося в літературний процес і засуджувало авторів за «ідеологічні помилки».

У вирізці А відображено повідомлення про політ 1961 року Юрія Гагаріна в космос  – це приклад досягнень радянської науки і техніки періоду «відлиги», а не ідеологічної кампанії.

У вирізці В засуджено генетику як науку, що було частиною кампанії, яку назвали «лисенківщиною».

Вирізка Г демонструє матеріал про діяльність радянських письменників і пропаганду соціалістичного реалізму, що відображає загальну радянську культурну політику, але без прямої критики «ідеологічних викривлень», характерної саме для ждановщини.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

На фотодокументі зображено один із перших комп’ютерів, створених у Радянському Союзі. Йдеться про МЕОМ (Малу електронну обчислювальну машину) – першу електронну обчислювальну машину на території континентальної Європи.

Машину було створено 1951 року в Києві на базі Інституту електротехніки АН УРСР (у селищі Феофанія). Розроблення очолював академік Сергій Лебедєв, чий внесок заклав фундамент для розвитку радянської та світової обчислювальної техніки.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Період «відлиги» пов’язаний із частковою лібералізацією радянської системи після смерті Йосипа Сталіна. У цей час відбулися певні зміни в соціально-економічному житті.

Серед характерних явищ цього періоду – запровадження державної пенсійної системи для колгоспників (1964 р.), що покращило соціальне становище селян.

Варіант відповіді Б неправильний: паспортну систему для всіх селян повністю запровадили лише 1974 року, тобто вже після завершення періоду «відлиги».

Варіант відповіді В неправильний, оскільки за Хрущова відбулася реорганізація колгоспів і радгоспів, але не повна ліквідація системи.

Варіант відповіді Г теж не підходить. У період «відлиги» в УРСР відбувалися подальше зростання промисловості, розвиток нових галузей та активне будівництво підприємств. 

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.).

У 1970–1980-х роках в СРСР поглиблювалися кризові явища в економіці та соціальній сфері. Однією з характерних рис буденного життя були проблеми у сфері торгівлі та обслуговування населення: грубе ставлення продавців, байдужість до покупців, небажання якісно виконувати роботу.

На карикатурі зображено працівника магазину, на халаті якого написано «Місячник культурного обслуговування завершено!». Це сатиричне зображення висміює ставлення працівників торгівлі до клієнтів і демонструє низький рівень культури обслуговування у сфері торгівлі в радянський період.

Варіант відповіді А (незадовільні умови праці персоналу) не відповідає змісту карикатури, адже вона спрямована не на умови праці, а на поведінку продавців.

Варіант відповіді Б (дефіцит товарів) також не є головною ідеєю карикатури, оскільки в центрі уваги не відсутність товарів, а ставлення до покупця.

Варіант відповіді Г (падіння престижу професії) не відображено в сюжеті зображення.

Правильна відповідь: В.