ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Наведені факти вказують на Івана Виговського, гетьмана Війська Запорозького (1657–1659 рр.), обраного після смерті Богдана Хмельницького.

Від початку гетьманування Іван Виговський зіткнувся із серйозними внутрішніми викликами: гострими соціальними суперечностями, несприйняттям частиною старшини його пропольського курсу, а також збройним виступом опозиції – повстанням Я. Барабаша та М. Пушкаря (Запорожжя й Полтавський полк).

За Гадяцьким договором, співавтором якого був гетьман, Козацька держава мала увійти до складу Речі Посполитої як рівноправний третій суб’єкт під назвою Велике князівство Руське. Дізнавшись про це, московський уряд спрямував своє військо в Гетьманщину. У липні 1659 р. під Конотопом полки Виговського в союзі з кримськими татарами вщент розгромили московську армію.

Однак скористатися результатами тріумфу гетьман не зміг. Хвиля внутрішнього невдоволення умовами Гадяцького договору серед козацтва та старшини змусила Виговського зректися булави на користь Юрія Хмельницького.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

В уривку схарактеризовано діяльність «Руської трійці» – галицького культурно-просвітницького угруповання (1833–1837 рр.).

Його засновники – Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький – виступали за використання народної мови, розвиток української літератури та єдність галичан із наддніпрянцями, що знайшло відображення у виданій ними знаковій «Русалці Дністровій» (1837 р.). Цей альманах замість язичія впровадив у літературу живу народну мову, започаткувавши нову культурну традицію на західноукраїнських землях. Вступне слово М. Шашкевича до збірки стало своєрідним маніфестом національно-культурного відродження.

Австрійська влада заборонила «Русалку Дністровую». Упорядники встигли врятувати лише частину накладу, решту примірників було конфісковано.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

На фото зображено автопортрет Тараса Шевченка, написаний олією взимку 1840–1841 рр. Це перший відомий автопортрет митця.

Тарас Шевченко – видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. За участь у діяльності Кирило-Мефодіївського братства та за антисамодержавні поезії 1847 р. Шевченка заарештували й заслали до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу. Царська резолюція суворо забороняла йому писати й малювати.

Його героїко-романтична поема «Гайдамаки» стала найбільшим за обсягом твором поета і є одним із найважливіших зразків українського романтизму. В основу поеми покладено історичні події 1768 р. – повстання в Правобережній Україні, відоме як Коліївщина. Головна ідея твору – заклик до національного визволення українського народу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст.

На фото зображено Будинок з химерами в Києві (1901–1903 рр.), зведений архітектором Владиславом Городецьким у стилі модерн з елементами неоготики. Шість його поверхів слугували прибутковим будинком та особистим житлом митця.

Свою назву споруда отримала завдяки унікальним скульптурним прикрасам, де переважають представники наземного й підводного тваринного світу, атрибути полювання та міфічні істоти. Це перша київська будівля, зведена з використанням цементу та залізобетону, що водночас слугувало ефектною рекламою продукції цементного заводу промисловця Ріхтера.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

Наслідком боротьби західноукраїнських політичних сил за реформування виборчої системи Австро-Угорщини на початку XX ст. стало введення загального голосування для чоловіків. В імперії 1907 р. провели реформу, яка суттєво змінила політичні правила в краї.

На зміну так званій курійній системі, де депутатів обирали в межах чотирьох станів та існував жорсткий майновий ценз, прийшло загальне виборче право. Насправді воно було відносно загальним, оскільки можливість голосувати отримали лише чоловіки від 24 років, а право балотуватися – від 30 років. Проте ці нововведення значно розширили політичні права українців в імперії Габсбургів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Граф Георгій Бобринський очолив Галицько-Буковинське генерал-губернаторство – тимчасову окупаційну адміністративно-територіальну одиницю Російської імперії, створену під час Першої світової війни на захоплених землях Австро-Угорщини (Галичині та Буковині).

Його діяльність відображала суть російської окупаційної політики в період серпня 1914 – червня 1915 рр., спрямованої на інтеграцію загарбаних територій до складу імперії та зросійщення регіону. Основою цього курсу була безкомпромісна боротьба з «мазепинством» та українським національним рухом, у якому бачили пряму загрозу єдності Росії.

Для цього, за підтримки місцевих москвофільських організацій, окупаційна влада впроваджувала заходи з русифікації населення, преси та шкільництва, організовувала масове навернення греко-католиків до православ’я, а також депортувала нелояльну інтелігенцію й духовенство.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На фото плаката-банера зображено Євгена Петрушевича – президента Української Національної Ради й Західноукраїнської Народної Республіки, диктатора ЗУНР та одного з ініціаторів проголошення Акта Злуки.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На картосхемі темним кольором позначено територію Української Соціалістичної Радянської Республіки за Ризьким мирним договором (березень 1921 р.). Її кордони зафіксовано в межах, що сформувалися після завершення польсько-радянської війни й означали відчутні територіальні втрати на користь Польщі.

Радянська сторона фактично відмовилася від претензій на Західну Волинь та Східну Галичину, визнавши їх частиною Польської держави. Відтак УСРР охоплювала центральні, східні та південні регіони України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

За особистим розпорядженням Юзефа Пілсудського у вересні 1930 р. розпочалася «пацифікація» («умиротворення») українського населення Галичини. Ця акція стала прикладом застосування принципу колективної відповідальності за акти саботажу, які здійснювала радикально налаштована молодь, згуртована довкола Організації українських націоналістів (ОУН). У широкому сенсі ці підпали та руйнування були протестом проти антиукраїнського курсу польської влади.

Під час каральних рейдів містечками й селами краю польські силовики громили осередки громадсько-політичного та культурного життя: філії «Просвіти», кооперативи, школи й молодіжні товариства. Погроми супроводжувалися масовими арештами активістів, побиттям селян та нищенням їхнього майна. «Умиротворення» вкрай загострило й без того глибоку кризу в українсько-польських відносинах.

Правильна відповідь – Г.