ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Маркери – робітниця, кукурудза, яка перетворюється на молоко та м’ясо, гасло «Кукурудза – джерело достатку» – указують на складник пропаганди надпрограми Микити Хрущова в сільському господарстві з вирощування кукурудзи.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Відбудова господарства України було розпочато відразу по вигнанні німецьких окупантів й особливо активізовано після ухвалення Четвертого п’ятирічного плану (1946–1950 роки). Відбудова в Україні мала низку особливостей, які відрізняли її від західних країн:

• насамперед суттєво відмінними були масштаби збитків, нанесених війною. В Україні залишилися неушкодженими лише 19 % довоєнної кількості промислових підприємств;
• передовсім відбудовували провідні галузі промисловості: вугільну, металургійну, залізорудну, машинобудівну, енергетичну, хімічну;
• була хронічна нестача робочої сили, особливо кваліфікованої. Після війни залишилося лише 17 % довоєнної кількості робітників, а весь промислово-виробничий потенціал становив 48 % проти 1940 року. У 1950 році цей показник становив 81 %;
• помітно ускладнив процес відбудови в республіці голод 1946–1947 років, який поряд із природним катаклізмом, теж був спровокований діями влади. Як наслідок сільське господарство на кінець п’ятирічки було відновлено лише на 95 %.

Україна як частина СРСР і західні держави вибрали суттєво відмінні моделі відбудовчого процесу. Якщо на Заході відбудову здійснювали в такій послідовності: стабілізація національної валюти, відбудова інфраструктури (доріг, засобів зв’язку та ін.), розвиток сільського господарства й легкої промисловості, реконструкція і технічне переозброєння важкої індустрії, то в радянській економіці послідовність фаз була іншою. Ставку робили насамперед на відновлення роботи важкої промисловості – основи військово-промислового комплексу, на економію і накопичення фінансів і ресурсів за рахунок сільського господарства, легкої промисловості й соціальної сфери. Процес відбудови здійснювали централізовано, на основі єдиного загальносоюзного плану.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Західна Україна в 1921–1939 роки. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки). Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Унаслідок Другої світової війни до складу УРСР увійшли українські землі, що в міжвоєнний період (1921–1938 роки) перебували у складі Польщі (Східна Галичина, Волинь), Румунії (Південна Бессарабія, Північна Буковина), Чехословаччини (Закарпаття).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Маркери – «Війська 1-го Українського фронту в результаті стрімко проведеної операції... штурмом оволоділи столицею Радянської України містом Києвом», «Зі взяттям Києва нашими військами захоплено… плацдарм на правому березі Дніпра, важливий для вигнання німців з Правобережної України» – указують на листопад 1943 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Маркери – «переходу радянського партизанського руху на якісно вищий щабель», «перетворенню його на важливий фактор війни, на справжній другий фронт у тилу ворога» – указують на події 1942–1943 років, коли було створено координаційний центр партизанського руху (Центральний штаб партизанського руху, Український штаб партизанського руху тощо), підтримка партизанських загонів боєприпасами, зброєю, медикаментами з «Великої землі», проведення широкомасштабних партизанських операцій у координації з діями фронтів («Рейкова війна», «Концерт» тощо). 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

1 вересня 1939 року, 22 червня 1941 року – це дати початку Другої світової війни й німецько-радянської війни.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

Відроджена 1918 року Польська держава успадкувала території, що перебували під владою трьох імперій. Усі вони сильно відрізнялися за своїм соціально-економічним розвитком. Не маючи ресурсів для здійснення заходів для швидкої інтеграції цих земель і вирівняння їхнього соціально-економічного життя, польський уряд розділив територію країни на дві господарські зони: Польщу «А» (переважно етнічні польські землі) і Польщу «Б» («східні креси»). До того ж частина польської еліти розглядала частину «східних кресів», зокрема Волинь, як внутрішню колонію.

Тобто поділ території країни на дві господарські зони: Польщу «А» і Польщу «Б» для соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель обернувся штучним стримуванням промислового будівництва й розвитку.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Маркери – «На лаву підсудних сіло 45 осіб: академіки, професори, лікарі, священики, письменники, студенти та викладачі вищої школи, вчителі», «Основним обвинувачуваним влада зробила віце-президента ВУАН С. Єфремова» – указують на судовий процес у справі «Спілки визволення України».

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928 роки). Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Маркери – «Експропріація непродуктивних класів, анулювання боргів, зосередження доходів від промисловості, держторгівлі (внутрішньої і зовнішньої) і всієї кредитної системи в руках держави і т. ін.», «дають можливість такого нагромадження всередині країни, яке забезпечує необхідний для соціалістичного будівництва темп розвитку індустрії» – указують на джерела індустріалізації.

Правильна відповідь – Б.