«Рядовичами» в Київській Русі називали
ТЕМА: Київська держава.
«Рядовичами» в Київській Русі називали селян, які потрапили в залежність від феодала, уклавши з ним договір (ряд) найму, працювали в його господарстві.
Правильна відповідь – Г.
У якому столітті відбулася подія, описана в уривку з історичного джерела? «І спорудив він церкву святої Софії в Києві. І прикрасив її іконами многоцінними, і золотом, і сріблом, і начинням церковним. У ній же співи воздають Богові...»
Описана в уривку подія з історичного джерела відбулася в XI ст.
Слова в джерелі – «І спорудив він церкву святої Софії в Києві», «І прикрасив її іконами многоцінними, і золотом, і сріблом, і начинням церковним» – чітко вказують на зведення Софійського собору за часів правління князя Ярослава Мудрого. Софійській собор згідно літописній розповіді було зведено 1037 року, тобто в ХІ столітті.
Правильна відповідь – Б.
Установіть послідовність подій суспільно-культурного життя другої половини XVI — першої половини ХVII ст.
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Українські землі в першій половині ХVІІ ст.
Послідовність подій суспільно-культурного життя другої половини XVI — першої половини XVII ст. є такою:
В. Створення Пересопницького Євангелія (1556–1561 рр.). Це одна з найвизначніших рукописних пам'яток староукраїнської літературної мови та мистецтва, переклад Євангелія на розмовну мову того часу.
Б. Заснування в Острозі слов’яно-греко-латинської школи (1576 р.). Заснована князем Василем-Костянтином Острозьким, стала першим вищим навчальним закладом східнослов'янських народів.
Г. Відновлення вищої православної ієрархії в Речі Посполитій (1620 р.). Здійснене єрусалимським патріархом Феофаном III за підтримки українського козацтва на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним після Берестейської унії 1596 р.
А. Утворення Києво-Могилянського колегіуму (1632 р.). Створений шляхом об'єднання Київської братської школи та Лаврської школи Петром Могилою, митрополитом Київським. Згодом отримав статус академії (1701 р.).
Правильна відповідь: В Б Г А.
Установіть послідовність суспільно-політичних подій 1950–1980-х років.
ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України
Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій 1950-х – 1980-х років.
Заснування Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод відбулося в 1976 р.
Засудження культу особи Й. Сталіна на XX з’їзді КПРС відбулося в 1956 р.
Проведення Установчого з’їзду Народного руху України за перебудову – 1989 р.
Створення Л. Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки мало місце в 1959 р.
Правильна відповідь: Б Г А В.
Що спричинило політичну роздробленість Київської Русі?
ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава
Політичну роздробленість Київської Русі спричинили
2. Відсутність чіткого механізму спадкоємності велико-князівської влади. Після смерті Ярослава Мудрого був запроваджений принцип "сеньйорату" (переходу влади до старшого в роді), що постійно призводило до міжусобних війн між князями.
4. Зміцнення вотчинного землеволодіння. Князі, бояри та інші великі землевласники, зосереджуючи в своїх руках все більше землі та ресурсів, ставали економічно незалежними від Києва. Це дозволяло їм створювати власні центри впливу та прагнути до повної незалежності.
5. Етнічна неоднорідність населення держави. Населення Київської Русі було різнорідним, це було основною причиною її розпаду.
Правильна відповідь: 2 4 5.
Укладення збірки норм давньоруського права «Правди Ярослава» призвело до
Укладення найдавнішої частини давньоруського права, відомої як «Правда Ярослава» (складова «Руської Правди»), призвело до заборони звичаю кровної помсти та його заміни системою грошових штрафів (вир). Це був важливий крок до цивілізованого врегулювання конфліктів у суспільстві.
Завдання має сім варіантів відповідей, серед яких лише три правильні. Виберіть три цифри, що позначають правильні, на Вашу думку, відповіді.
Що з указаного нижче характеризує становище західно-українських земель складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.?
ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ - у першій половині ХІХ ст.
Для характеристики становища західноукраїнських земель (Галичини, Буковини та Закарпаття) у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. підходять наступні твердження:
1. Посилення впливу німецької мови та культури. (Австрійський уряд проводив політику германізації, запроваджуючи німецьку мову в освіту та державне діловодство).
4. Домінування поляків і німців в органах влади. (У Галичині ключові адміністративні посади та місцеве самоврядування контролювали поляки, а вища адміністрація складалася переважно з австрійських чиновників).
5. Зміцнення статусу та авторитету греко-католицької церкви. (Завдяки реформам Марії-Терезії та Йосипа II греко-католицька церква отримала рівні права з католицькою, а священники стали фактично єдиною інтелектуальною елітою українців, що підвищило їхній авторитет).
Правильна відповідь: 1 4 5.
Укажіть наслідки впровадження в Україні нової економічної політики (1921–1928 рр.).
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики
Наслідками впровадження в Україні нової економічної політики (1921–1928 рр.) були:
- зростання безробіття;
- періодичні хлібозаготівельні кризи;
- розширення мережі селянських збутових, споживчих кооперативів і кредитних товариств.
Правильна відповідь: 1 3 6.
Які завдання державотворення в Україні було вирішено в першій половині 1990-х років?
ТЕМА: Україна в умовах незалежності
Серед запропонованих варіантів відповідей правильні відповіді є такими:
- визначено державні кордони, регламентовано режим і порядок їх охорони;
- створено власні Збройні сили, організовано органи безпеки та правопорядку;
- сформовано інститут громадянства, національну символіку визнано державною.
Правильна відповідь: 2 4 6.
Які чинники спричинили роздробленість Київської Русі?
Причини роздробленості Київської Русі включають великі простори держави, етнічну неоднорідність її населення та зміцнення вотчинної форми феодального землеволодіння.
Великі простори держави та етнічна неоднорідність. Управляти величезною територією було складно через відсутність швидких засобів комунікації та розгалуженої адміністративної системи.
Зміцнення вотчинного землеволодіння. З часом вотчини (спадкові земельні володіння) стали основою економічної могутності місцевих князів і бояр. Це дозволило їм бути менш залежними від Києва, що посилювало їхні прагнення до самостійності.
Правильна відповідь – А.
Дохристиянську давньоруську пам’ятку культури зображено на фото
Дохристиянську давньоруську пам’ятку культури зображено на фото Б.
На фото зображено Збруцький ідол (Світовид) — унікальна дохристиянська (язичницька) пам'ятка слов'янської культури, яка датується IX-X століттями. Є одним із найважливіших і найповніших джерел для вивчення релігійних вірувань давніх слов'ян до прийняття християнства.
На інших фото зображено книжкову мініатюру з «Остромирова Євангелія» (А), П’ятницьку церкву в м. Чернігові (В), мозаїку із Софійського Собору – Оранту (Г).
На українських землях, включених до складу Литовської держави, за князя Ольгерда (1345 — 1377 рр.)
ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)
На українських землях, включених до складу Литовської держави за князя Ольгерда (1345–1377 рр.), було збережено існуючі системи управління та судочинства.
Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського (ВКЛ) у XIV ст. мало переважно ненасильницький, "м'який" характер (особливо порівняно з тогочасним монгольським пануванням). Це виражалося у політиці збереження місцевих традицій:
Збереження управління: На приєднаних землях зберігалася місцева адміністрація, а на чолі більшості удільних князівств, як правило, сідали представники династії Гедиміновичів (родичі Ольгерда). Вони часто діяли як місцеві руські князі.
Збереження права: Продовжували діяти норми руського права (на основі "Руської Правди") та місцеві звичаї.
Мова: Руська мова (староукраїнська) набула статусу державної мови у ВКЛ.
Релігія: Панівним віросповіданням залишалося православ'я.
Які поняття й терміни потрібно використовувати, характеризуючи економічний розвиток українських земель у середині XVI — першій половині XVII ст.?
Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ століття.
Для характеристики економічного розвитку українських земель у середині XVI – першій половині XVII ст. потрібно використовувати поняття: «панщина», «кріпацтво», «фільварок».
Фільварок. Це велике багатогалузеве панське господарство, засноване на праці залежних селян, орієнтоване на виробництво товарної продукції (переважно зерна) для продажу. Фільварок був основою економіки магнатів і шляхти.
Панщина. Примусова та безоплатна праця залежних селян зі своїм інвентарем на землі феодала. Зростання панщини до 5–6 днів на тиждень було головним засобом експлуатації для забезпечення роботи фільварків.
Кріпацтво. Система правової залежності селянина від землевласника, що передбачала прикріплення до землі, заборону самовільного переходу та значне обмеження особистих і майнових прав. Процес закріпачення був юридично оформлений Литовськими статутами.
Правильна відповідь – В.
На якій схемі правильно відображено основні умови Люблінської унії 1569 р.?
Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.
Зображення під буквою Г ілюструє Люблінську унію 1569 року та створення Речі Посполитої — федеративної держави, що об'єднала Королівство Польське та Велике князівство Литовське.
Схема показує, як саме відбулося об'єднання, виділяючи спільні та окремі сфери управління.
Люблінська унія – угода про об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину державу – Річ Посполиту; підписана 28 червня 1569 року на спільному засіданні депутатів польського й литовського сеймів.
Про який соціально-економічний процес ідеться в Литовському статуті 1588 р.? «Якби якийсь вотчинний підданий або селянин пішов від котрогось боярина, не переходячи до іншого [боярина], і той, від якого піде, не шукав би того підданого або селянина десять років, — надалі йому до нього нема діла».
Йдеться про соціально-економічний процес закріпачення в Литовському статуті 1588 р.
Статут 1588 року загалом значно посилив владу феодалів над селянами. Він заборонив вільний перехід селян від одного феодала до іншого
Закріпачення — це соціально-економічний процес, який полягав у законодавчому оформленні кріпосної залежності, тобто прикріплення селян до землі і до особи феодала, обмеженні їхньої особистої свободи та громадянських прав.
