ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяльність великого київського князя Святослава Ігоревича.

Маркери в джерелі 1 – «посилає до імператора просити миру…: [русичі] повинні віддати [візантійцям] Доростол.., [візантійці] повинні дозволити привозити до себе хліб» – указують на діяльність князя Святослава, на події Другого Балканського походу. Це джерело відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 2 – «І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна…, Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла» – указують на діяльність князя Володимира, коли він намагався реформувати язичництво. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 3 – «Хозари вийшли супроти нього з каганом...», «одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв» – указують на діяльність князя Святослава, який під час походу 964–966 років знищив Хозарський каганат. Це джерело відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 4 – «Зібрав він воїнів і прийшов до Києва», «вчинив мир із братом своїм Мстиславом. І розділили вони по Дніпру Руську землю: собі узяв сю сторону, а Мстислав – ту» – указують на період утвердження в Києві князя Ярослава Мудрого. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 5 – «побачив, що церкву завершено», «…даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтності своєї десяту частину. Якщо се одмінить хто – хай буде проклят» – указують на події, що передували хрещенню киян за наказом князя Володимира. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 6 – «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»...І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину...! повернувся він в Переяславець» – указують на події першого Балканського походу князя Святослава. Це джерело відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – 1, 3, 6.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання подій з історії України.

Серед наведених варіантів відповідей події, що відбулися у другій половині XVI – першій половині XVII ст., такі:

• «козацька реформа» польського короля Стефана Баторія й утворення реєстрового козацтва  1578 рік.
• вступ Війська Запорозького на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним до Київського Богоявленського православного братства – 1620 рік.
• ухвалення польським сеймом «Ординації Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої» – 1638 рік.

Варіанти відповідей, які не задовольняють умову завдання.

• визнання гетьманом Петром Дорошенком протекторату Османської імперії – 1669 рік.
• захоплення і зруйнування Чортомлицької Січі російськими військами за наказом царя Петра І  – 1709 рік.
• підпорядкування Київської митрополії Московському патріархові – 1686 рік.

Правильна відповідь – 2, 3, 5.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Колективізація – створення колективних селянських господарств із метою збільшення виробництва товарної продукції. У СРСР, УСРР колективізацію здійснено в 1929–1937 роках насильницькими методами – «розкуркулюванням» заможної частини селянства, усуспільненням значної частини селянської власності й суцільним насадженням колгоспів як форми господарських об’єднань селян. Для «прив’язування» селян до колгоспів було запроваджено паспортну систему.

На території України та Кубані, щоби зламати опір селянства, колективізацію було супроводжувано Голодомором.

Насильницька колективізація призвела до відчуження селян від власності, землі й результатів їхньої праці, до зламу традиційної селянської психології.

Тож із наведених варіантів відповідей наслідками суцільної колективізації в Україні в 1930-х роках, були такі:

• утвердження державної власності на засоби виробництва в сільському господарстві;
• «прикріплення» селян до сільської місцевості (колгоспів) безпаспортним статусом
• багатомільйонні демографічні втрати, підрив і деградація продуктивних сил села.

Правильна відповідь – 1, 4, 5.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання програмних положень дисидентської організації – Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, відомої також як Українська Гельсінська група (УГГ). Ідеться про об’єднання діячів українського правозахисного руху, утворене в Українській РСР 9 листопада 1976 року.

Підставою для утворення УГГ були постанови про права людини Заключного акту Наради у справах безпеки й співпраці в Європі у Гельсінкі 1975 року. Згідно з основоположною декларацією УГГ її метою є сприяння виконанню в Україні постанов Заключного акта:

• домагатися внесення до Конституції УРСР положень Заключного акта Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі;
• знайомити світову громадськість із фактами порушень на теренах України Загальної Декларації прав людини;
• сприяти ознайомленню широких кіл української громадськості із Загальною Декларацією прав людини.

Правильна відповідь – 1, 2, 4.