ТЕМА: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

1. Перший Всеукраїнський церковний собор 1921 р. проголосив автокефалію Української Православної Церкви. Майже одноголосно Василя Липківського було обрано митрополитом Київським і всієї України. Перехід Київської церкви під зверхність Московського патріархату 1686 р. було визнано неканонічним, а богослужіння мало вестися української мовою (Г).
2. Гетьман Павло Скоропадський 14 листопада 1918р. затвердив законопроєкт про заснування Української академії наук– критично важливої установи для розбудови Української держави та розвитку національної культури. Президентом УАН було обрано Володимира Вернадського, секретарем – Агатангела Кримського (В).
3. На Всеукраїнському національному конгресі, скликаному у квітні 1917 р., Головою Української Центральної Ради (УЦР) було обрано Михайла Грушевського. Конгрес визначив курс на національно-територіальну автономію України, а УЦР стала вищим представницьким органом українського народу (А).
4. Симон Петлюра, уклавши Варшавську угоду 1920 р., сподівався за допомогою союзників-поляків звільнити українські території від Червоної армії та відновити владу Української Народної Республіки. За умовами українсько-польського військово-політичного союзу Польща визнавала Українську Народну Республіку незалежною державою; Петлюра відмовлявся від Полісся, Західної Волині та Східної Галичини, а також Підляшшя, Холмщини та Берестя; українці та поляки домовилися спільно діяти проти більшовицької Росії (Б).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

1. Зважаючи на настрої селян під час «Весни народів», низки європейських революцій 1848–1849 рр., уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину в Австрійській імперії: у Галичині – у квітні 1848 р., на Буковині – у серпні 1848 р., на Закарпатті – 1853 р. Селяни отримали особисту свободу та право власності на землю за викуп (Г).
2. Проголошення 1890 р. в стінах Галицького крайового сейму «нової ери» – спроби українсько-польського порозуміння за участі австрійського уряду та українських громадських діячів Наддніпрянщини – стало наслідком низки процесів, зокрема загострення відносин між Австро-Угорщиною та Російською імперією. За умов потенційного конфлікту з Росією, відсутність чи хоча б ослаблення українсько-польського протистояння в Галичині було цілковито в інтересах монархії Габсбургів (В).
3. Під владою монархії Габсбургів на кінець XVIII ст. опинилася значна частина західноукраїнських земель: Галичина 1772 р. відійшла внаслідок першого поділу Речі Посполитої, Буковина – 1774 р., Закарпаття ще раніше належало Угорщині. Австрійська монархія усвідомлювала потребу змін в адміністративному, соціально-економічному становищі новоприєднаних територій. Реформами Марії Терезії та Йосифа II в дусі «освіченого абсолютизму» було модернізовано край: ліквідовано особисту залежність селян, обмежено панщину, зрівняно в правах греко-католицьку церкву з римо-католицькою і впроваджено початкову освіту рідною мовою. Ці заходи послабили польський вплив, покращили становище селян і греко-католицького духовенства, сприяли національному пробудженню українців (Д).

4. У 30-х – 40-х рр. XIX ст. відбулося піднесення українського національного руху в Галичині. Його центром став Львів, де діяло громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця», одним із найвагоміших здобутків якого стало видання 1837 р. першого українського фольклорно-літературного альманаху «Русалка Дністровая». Звеличення визвольної боротьби, поетизація народних героїв, романтизація подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім українським народом – усе це сприяло пробудженню соціальної і національної свідомості підавстрійських українців і спричинило цензурну заборону видання. Основну частину накладу конфіскували, альманах внесли до списку забороненої літератури, упорядників піддали політичному переслідуванню, що негативно позначилося на їхньому житті (А).

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

1. Шляхта – панівний привілейований суспільний стан у Королівстві Польському, Великому князівстві Литовському, а згодом – Речі Посполитій, наділений широкими політичними, майновими правами та свободами. Шляхту було звільнено від більшості податків. Представники шляхти засідали в сеймі, на якому визначали основні вектори державної політики, обирали того, хто правитиме, і мали засоби впливу на монарха (Б).
2. Козацтво – соціальний феномен, що поєднав в собі риси військового стану, вільної громади та державотвірної сили. Головним військово-політичним центром козацтва була Запорозька Січ, яку зазвичай поділяли на 38 куренів – військово-адміністративних одиниць. Курінь був як окремим загоном із кількох сотень козаків, так і великою житловою будівлею (В).
3. Магдебурзьке право – форма міського самоврядування в Європі, яке поширилося на деякі українські міста із середини XIV ст. і звільняло їх від влади феодалів. Самоврядування здійснював спеціальний орган влади – магістрат. Економічну діяльність, майнові права, суспільно-політичне життя та судочинство в містах, наділених магдебурзьким правом, регулювала власна система правових норм (Д).
4. Цех – міська корпорація (об'єднання) ремісників одного або споріднених фахів, створена для захисту їхніх інтересів, регулювання виробництва, контролювання якості товарів. Повноправними членами цеху були лише майстри, які мали власні майстерні, інструменти та учнів. Плата за членство була обов’язковим вступним внеском для підмайстрів, які прагнули стати майстрами. Окрім грошової суми, претенденти мали підтвердити свою майстерність (А).

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. та оприлюднення результатів референдуму 1 грудня 1991 р., на якому громадяни підтримали проголошення незалежності,.стали правовим фундаментом для широкого міжнародного визнання суверенітету нашої держави.

Вже 2 рудня 1991 р. незалежність України першими визнали Польща та Канада, що запустило хвилю дипломатичного визнання в усьому світі. Україна утвердилася як повноправний суб’єкт міжнародного права.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Карикатура висвітлює складну економічну ситуацію в Україні на початку 90-х років XX ст.

Автор зобразив покупців перед порожніми полицями в крамниці. Відсутність товарів символізує товарний дефіцит, який виник через розрив економічних зв’язків після розпаду СРСР і неспроможність  пострадянської економічної системи забезпечити потреби населення.

На прилавках крамниці немає жодного товару, оскільки населення скуповувало усе, щоб врятувати свої заощадження під час гіперінфляції (знецінення грошей). На початку 90-х років XX ст. ціни в Україні зростали катастрофічними темпами, що супроводжувалося критичним зниженням рівня життя населення.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

У фільмі «Білий плах з чорною ознакою» одну з головних ролей зіграв Іван Миколайчук. Він був також співавтором сценарію стрічки разом із Юрієм Іллєнком.

Спочатку Миколайчук виписав для себе роль одного з братів Дзвонарів – вояка УПА Ореста. Однак йому заборонили зніматися в цій ролі. Тож Ореста зіграв Богдан Ступка, а Миколайчук – іншого брата, червоноармійця Петра.

Через непевну ідеологічну тематику – показано вояка УПА з конкретним національним посиланням: він воює на боці свого народу – радянська цензура в Україні довгий час обмежувала показ фільму.

 «Білий птах…» отримав схвальні відгуки міжнародних критиків, відзнаки на міжнародних кінофестивалях і став зразком українського поетичного кіно.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Цей опис стосується Йосипа Сліпого, який очолював Українську Греко-Католицьку Церкву в часи радянської окупації.

Наведені тези відображають радянські пропагандистські наративи, спрямовані на дискредитацію уніатської церкви, яку звинувачували в націоналізмі, поширенні антирадянських настроїв та обстоюванні української окремішності.

Митрополита 1945 р. заарештували радянські спецслужби. Він майже 20 років провів у радянських таборах. Лише 1963 р., завдяки клопотанню Папи Римського Іоана XXIII та Президента США Джона Кеннеді, Йосипа Сліпого звільнили та вислали за межі СРСР. Він оселився у Ватикані, де його визнали главою УГКЦ.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Монету присвячено Битві за Дніпро – наступальним операціям Червоної армії серпня – грудня 1943 р. з метою звільнення Донбасу, Лівобережної України та виходу на Правобережну Україну.

На реверсі монети розміщено стилізовану динамічну композицію із зображенням форсування Дніпра, унаслідок чого радянські війська 6 листопада 1943 р. звільнили від нацистів столицю України – місто Київ.

Стратегічно Битва за Дніпро забезпечила звільнення Правобережжя та створила умови для подальшого наступу. Її масштабність зумовила величезну кількість жертв серед військовослужбовців з обох боків і мирного населення.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

В уривку описано події 15 березня 1939 р., коли Сойм Карпатської України оголосив про державну незалежність. Цей акт відбувся на тлі прориву кордону угорськими військами.

Вже після офіційного проголошення незалежності рішенням уряду президент Августин Волошин надіслав у Берлін ноту з проханням про протекторат. Однак офіційний Берлін мовчав, оскільки долю краю вже було вирішено: нацистська Німеччина підтримала зазіхання угорців на Карпатську Україну.

18 березня 1939 р. Карпатська Україна припинила організований військовий спротив й була окупована.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Частиною колажу є фото діяча, яке вказує на те, що в матеріалах Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України йдеться про Нестора Махна – ідейного анархіста, ватажка селянського повстанського руху в 1918–1921 рр., командувача Революційної повстанської армії України.

Селянство Півдня України повірило в його здатність розв’язати нарешті аграрну проблему справедливо, бо Махно рішуче обстоював право селян вільно господарювати на своїй землі.

У різні часи Нестор Махно воював проти австро-німецьких окупантів, військ гетьмана Скоропадського, армії Денікіна та Врангеля, більшовиків (хоча кілька разів укладав із ними тимчасові союзи).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На картосхемі суцільною жирною лінією позначено територію Української Держави гетьмана Павла Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.), яка охоплювала більшість етнічних українських земель у кордонах, визначених Берестейським договором: дев'ять губерній (Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська) та частину сусідніх суміжних земель, зокрема Холмщину та Підляшшя.

Також на картосхемі відображено умови премілітарного (попереднього) мирного договору між Українською Державою та більшовицькою РСФРС: лінію розмежування військ (демаркаційну лінію) і нейтральну зону, де було заборонено перебувати будь-яким військам.

Гетьманат Павла Скоропадського було встановлено за прямої підтримки окупаційних військ держав Четверного союзу, які контролювали територію УНР після Берестейського миру.

Залежність від німецької влади зробила Скоропадського заручником  поразки Центральних держав у Першій світовій війні та призвела до падіння його режиму.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Перша російська окупація (вересень 1914 – червень 1915 р.) була наслідком успішної для російської армії Галицької битви.

Задля швидкого включення регіону до складу Росії було створено тимчасову окупаційну адміністрацію – Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з Г. Бобринським.

Російська окупаційна влада намагалася викорінити «мазепинські» настрої серед місцевого населення: депортувала «неблагонадійних»; закрила всі українські часописи; заборонила діяльність «Просвіти», Наукового товариства імені Шевченка, українських кооперативів, музичних товариств і театральних труп; проводила жорстку русифікацію і репресії проти греко-католицької церкви.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

На фото зображено Володимирський собор (м. Київ). 

Зведення храму приурочили до дев’ятисотої річниці хрещення Русі. 

У день святого рівноапостольного князя Володимира 15 (27) липня 1862 р., у присутності великої кількості духовенства і вірян, митрополит Київський і Галицький Арсеній заклав перший камінь майбутнього храму, який було побудовано в неовізантійському стилі. 

Урочисто освятили храм 1896 р.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

Після підступного руйнування Запорозької Січі російськими військами у 1775 р. частина козаків перейшла на землі під владою турецького султана. У гирлі Дунаю вони заснували Задунайську Січ.

Задунайці були зобов’язані нести прикордонну службу та брати участь у військових кампаніях Османської імперії, зокрема у війнах проти Російської імперії та в каральних походах проти народів, що виборювали незалежність.

Під час російсько-турецької війни 1828–1829 рр. частина козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким, забравши військову канцелярію та скарбницю, перейшла на бік російської армії. У відповідь турецький уряд жорстоко розправився з тими, хто залишився, а Задунайську Січ було остаточно зруйновано.

Правильна відповідь – В.