ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Самоліквідація національних комуністичних партій – Української партії соціалістів-революціонерів (боротьбистів), Української комуністичної партії (укапістів) – відбувалася переважно за часів нової економічної політики (НЕПу) під тиском Кремля та Комінтерну задля встановлення партійної монополії більшовиків.

Керівництво РКП(б) прагнуло максимально централізувати управління та категорично не допускало існування ідеологічно близьких, але автономних національних організацій.

Згодом, у 1930-х рр., колишні члени ліквідованих націонал-комуністичних партій були звинувачені в «націоналістичних ухилах» (зокрема в «хвильовізмі», «скрипниківщині» тощо) і практично повністю знищені сталінським режимом під час Великого терору.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На картосхемі стрілками позначено шлях просування австро-німецьких військ у лютому – квітні 1918 р.

Цю операцію було проведено, щоб допомогти УНР відновити контроль над українськими землями, захопленими більшовиками. Її було розпочато відповідно до умов Берестейського мирного договору, укладеного 9 лютого 1918 р. між Українською Народною Республікою та Центральними державами.

Більшовики намагалися запобігти просуванню німецько-австрійських військ утворенням квазідержав – «Одеської радянської республіки», «Донецько-Криворізької республіки», «Радянської соціалістичної республіки Тавриди». Вони користувалися тим, що в Берестейському мирі не було чітко визначено кордони України.

Однак це не спинило просування військ Центральних держав і військ УНР, які впродовж березня-квітня 1918 р. повністю звільнили територію України від більшовиків.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

З початком Першої світової війни 1914 р. на заклик Головної української ради (ГУР) долучитися до окремого українського формування в складі австрійської армії відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокільського й пластового рухів. Так було започатковано легіон Українських січових стрільців (УСС).

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону лише 2,5 тисячами осіб, УСС стали першим національним військовим формуванням та символом відродження українського збройного чину.

Сотні УСС боронили карпатські перевали, відзначилися в боях за гори Маківка (1915 р.), Лисоня (1916 р.), під Болеховом, Галичем, Завадовом і Семиківцями тощо.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XIX – на початку XX ст.

На малюнку зображено кримськотатарського просвітника, громадського діяча, лідера національного відродження кримських татар, видавця Ісмаїла Гаспринського.

Гаспринський визначив основні напрямки джадидизму – реформування освіти мусульман відповідно до передових європейських стандартів; створення єдиної тюркської літературної мови; посилення громадянської активності та покращення становища жінки-мусульманки; зміцнення зв'язків між тюрксько-мусульманськими народами Росії.

Він розпочав видання в Бахчисараї газети «Терджиман» («Перекладач»), яка протягом тривалого часу залишалася єдиною тюркською газетою в Російській імперії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XIX – на початку XX ст.

Концентрація промислового виробництва (зосередження засобів виробництва, робочої сили та випуску продукції на великих підприємствах) в металургійній, вугільній і залізорудній галузях Наддніпрянської України наприкінці XIX – на початку XX ст. сприяла утворенню монополій – великих обʼєднань підприємців або компаній для панування на ринку, обмеження конкуренції та отримання максимальних прибутків.

Монополісти встановлювали високі ціни, контролювали обсяги виробництва та збуту, займали домінівне положення на ринку.

На українських землях першу монополію було утворено у харчовій промисловості – синдикат цукрозаводчиків (для спільного комерційного збуту товарів), який об’єднував 171 завод із 219, що діяли, і понад 90 % від усього виробництва цукру.

Найбільшими монополіями в Україні були синдикати: «Продвагон», «Продамет», «Продвугілля» та інші.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

В уривку йдеться про Імператорський університет Святого Володимира в Києві, відкритий 1834 р.

Після придушення польського повстання 1830–1831 рр. царським урядом було прийняте рішення створити заклад, який, окрім освітньої діяльності, мав сприяти імперській політиці з русифікації населення Правобережної України.

У середині XIX ст. Київський університет став провідним осередком науки та громадсько-політичної думки в Україні – викладачі та студенти закладу часто були активними учасниками нелегальних груп і організацій, що суперечило колонізаторській політиці царизму.

А будівля Київського університету, яку було зведено під керівництвом архітектора Вікентія Беретті впродовж 1837–1843 рр. у стилі класицизму з червоними стінами й чорними основами й капітелями колон.

Б будинок Полтавського губернського земства – 1903–1908 рр.

В резиденція православних митрополитів Буковини й Далмації в м. Чернівці – 1864–1882 рр.

Г будинок страхового товариства «Дністер» у м. Львів – 1905–1906 рр.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Після ліквідації Нової Січі 1775 р. російськими військами, частина козаків переселилася на підконтрольні Османській імперії території в пониззя Дунаю і заснувала Задунайську Січ, яка на цілих півстоліття продовжила політичні традиції Запорозької Січі та дала змогу десяткам тисяч втікачів з України знайти життя без кріпацтва.

Знищення Задунайської Січі османським урядом було спричинено переходом козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким на бік Російської імперії під час російсько-турецької війни 1828–1829 рр.

Царський уряд поселив козаків-задунайців на Азовському узбережжі, сформувавши з них Азовське козацьке військо, яке мало суттєво обмежене внутрішнє самоврядування порівняно із Задунайською Січчю.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

В уривку описано Батуринську трагедію.

У листопаді 1708 р. гетьманська столиця Батурин стала місцем жорстокої каральної акції – кривавої розправи. Московське військо на чолі з Меншиковим, виконуючи наказ Петра I, повністю знищило місто, вчинивши наймасштабніший на той час воєнний злочин над захисниками столиці та її мирними жителями.

Це був акт помсти за те, що гетьман Іван Мазепа під час Північної війни вирішив скористатися шансом позбутися впливу Московії та уклав зі шведами військово-політичний союз.

Батурин був добре укріплений та оснащений гарматами. Захопити фортецю московитам допомогла зрада полковника Івана Носа.

Про трагедію Батурина писали провідні газети Європи під промовистими заголовками: «Страшна різанина в Україні», «Уся Україна в крові», «Жінки й діти на вістрях шабель»… Європа побачила справжнє обличчя московського царя.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

В уривку йдеться про заснування Петром Могилою 1632 р. Київського колегіуму .

Об'єднавши Київську братську та Лаврську школи, митрополит фактично створив новий навчальний заклад, побудований за моделлю європейських колегіумів – найпрогресивніших осередків освіти на той час.

Для забезпечення високого рівня викладання Петро Могила своїм коштом доправив майбутніх викладачів колегіуму на навчання до західноєвропейських університетів та академій.

Колегіум став провідним осередком вищої освіти та теології у Східній Європі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Дмитро Вишневецький (Байда) – засновник першої Запорозької Січі.

Кирило Розумовський – останній гетьман Лівобережної України.

Петро Дорошенко – гетьман доби Руїни.

Северин Наливайко – колишній сотник надвірного війська князя Костянтина – Василя Острозького, ватажок козацько-селянського повстання 90-х рр. XVI ст., яке поширилося на Поділля, Волинь, Київщину й Білорусь.

У 1594–1596 рр. він створив та очолив козацький загін, що розпочав масштабне козацько-селянське повстання проти польського панування, посилення національно-релігійного гніту та спроб обмежити козацькі привілеї. Повстання охопило значні території – Поділля, Волинь, Київщину та Білорусь.

Навесні 1596 р. в урочищі Солониця (біля Лубен) повстанці потрапили в облогу сильнішого польського війська під командуванням Станіслава Жолкевського.

Зважаючи на обіцяну амністію, частина козацької старшини зрадила та видала Наливайка полякам. Після жорстоких катувань ватажка було прилюдно страчено у Варшаві у 1597 р.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство. 

На картосхемі штрихуванням позначено українські землі (Поділля, Київщина, Чернігово-Сіверщина, Переяславщина), які увійшли до складу Великого князівства Литовського.

Вирішальною подією для цього приєднання стала битва на Синіх Водах (1362 р.). У цій битві литовсько-руське військо під керівництвом князя Ольгерда розгромило татарських правителів (Орду).

Унаслідок перемоги більшість українських територій було звільнено від золотоординської залежності та включено до складу Литовської держави.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Візантійський імператор Іоанн I Цимісхій адресував це послання Святославу під час їхнього військового протистояння, коли військо київського князя потрапило в облогу в Доростолі на Дунаї.

Імператор застерігає Святослава, згадуючи про його батька князя Ігоря, який 941 р. здійснив невдалий похід на Константинополь. Його флот було спалено візантійським «грецьким вогнем», через що русичі зазнали нищівної поразки.

Це попередження мало схилити Святослава скласти зброю, оскільки його армія була відрізана від постачання, і їй загрожувало повне знищення.

Князь змушений був укласти мирну угоду з Візантією і вирушив назад до Києва. Однак, повертаючись із походу, загинув у бою з печенігами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

В уривку наведено умови Корсунських статей 1669 р., у яких визначено статус Війська Запорозького як держави під протекторатом турецького султана Мехмеда IV.

Завдяки цій угоді Петро Дорошенко сподівався об'єднати українські землі й захистити їх від польської та московської залежності.

Цьому рішенню передувало Андрусівське перемирʼя 1667 р., умовами якого було закріплено поділ Гетьманщини по Дніпру між Московським царством і Річчю Посполитою.

Вичерпаність внутрішніх ресурсів, необхідних для об’єднання Гетьманщини, спонукала гетьмана звернутися за підтримкою до третьої сили – Османської імперії.

Правильна відповідь – Б.

Пояснення:

На картосхемі штрихуванням позначено територіальні межі Боспорського царства – античної держави Північного Причорномор'я.

Боспорське царство зі столицею в місті Пантікапей виникло у 480 р. до н. е. на берегах Керченської протоки внаслідок об'єднання грецьких міст-держав (полісів) Керченського і Таманського півостровів.

Воно було важливою сполучною ланкою між античним світом та «варварським» населенням (скіфами, сарматами).

Боспорське царство стало головним постачальником зерна в античному світі. Іншою важливою статтею експорту була торгівля рибою та морепродуктами.

З кінця II ст. до н. е. держава перебувала у складі Понтійського царства, а згодом опинилася під владою Римської імперії.

У III ст. н. е. країна зазнала нищівних ударів від союзу племен на чолі з готами. Остаточно воно припинило своє існування у IV ст. н. е. внаслідок навали гунів, а його міста згодом потрапили під контроль Візантійської імперії.

Правильна відповідь – Г.