ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На картосхемі темним кольором позначено територію Української Соціалістичної Радянської Республіки за Ризьким мирним договором (березень 1921 р.). Її кордони зафіксовано в межах, що сформувалися після завершення польсько-радянської війни й означали відчутні територіальні втрати на користь Польщі.

Радянська сторона фактично відмовилася від претензій на Західну Волинь та Східну Галичину, визнавши їх частиною Польської держави. Відтак УСРР охоплювала центральні, східні та південні регіони України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На фото плаката-банера зображено Євгена Петрушевича – президента Української Національної Ради й Західноукраїнської Народної Республіки, диктатора ЗУНР та одного з ініціаторів проголошення Акта Злуки.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Граф Георгій Бобринський очолив Галицько-Буковинське генерал-губернаторство – тимчасову окупаційну адміністративно-територіальну одиницю Російської імперії, створену під час Першої світової війни на захоплених землях Австро-Угорщини (Галичині та Буковині).

Його діяльність відображала суть російської окупаційної політики в період серпня 1914 – червня 1915 рр., спрямованої на інтеграцію загарбаних територій до складу імперії та зросійщення регіону. Основою цього курсу була безкомпромісна боротьба з «мазепинством» та українським національним рухом, у якому бачили пряму загрозу єдності Росії.

Для цього, за підтримки місцевих москвофільських організацій, окупаційна влада впроваджувала заходи з русифікації населення, преси та шкільництва, організовувала масове навернення греко-католиків до православ’я, а також депортувала нелояльну інтелігенцію й духовенство.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

Наслідком боротьби західноукраїнських політичних сил за реформування виборчої системи Австро-Угорщини на початку XX ст. стало введення загального голосування для чоловіків. В імперії 1907 р. провели реформу, яка суттєво змінила політичні правила в краї.

На зміну так званій курійній системі, де депутатів обирали в межах чотирьох станів та існував жорсткий майновий ценз, прийшло загальне виборче право. Насправді воно було відносно загальним, оскільки можливість голосувати отримали лише чоловіки від 24 років, а право балотуватися – від 30 років. Проте ці нововведення значно розширили політичні права українців в імперії Габсбургів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст.

На фото зображено Будинок з химерами в Києві (1901–1903 рр.), зведений архітектором Владиславом Городецьким у стилі модерн з елементами неоготики. Шість його поверхів слугували прибутковим будинком та особистим житлом митця.

Свою назву споруда отримала завдяки унікальним скульптурним прикрасам, де переважають представники наземного й підводного тваринного світу, атрибути полювання та міфічні істоти. Це перша київська будівля, зведена з використанням цементу та залізобетону, що водночас слугувало ефектною рекламою продукції цементного заводу промисловця Ріхтера.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

На фото зображено автопортрет Тараса Шевченка, написаний олією взимку 1840–1841 рр. Це перший відомий автопортрет митця.

Тарас Шевченко – видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. За участь у діяльності Кирило-Мефодіївського братства та за антисамодержавні поезії 1847 р. Шевченка заарештували й заслали до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу. Царська резолюція суворо забороняла йому писати й малювати.

Його героїко-романтична поема «Гайдамаки» стала найбільшим за обсягом твором поета і є одним із найважливіших зразків українського романтизму. В основу поеми покладено історичні події 1768 р. – повстання в Правобережній Україні, відоме як Коліївщина. Головна ідея твору – заклик до національного визволення українського народу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст.

В уривку схарактеризовано діяльність «Руської трійці» – галицького культурно-просвітницького угруповання (1833–1837 рр.).

Його засновники – Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький – виступали за використання народної мови, розвиток української літератури та єдність галичан із наддніпрянцями, що знайшло відображення у виданій ними знаковій «Русалці Дністровій» (1837 р.). Цей альманах замість язичія впровадив у літературу живу народну мову, започаткувавши нову культурну традицію на західноукраїнських землях. Вступне слово М. Шашкевича до збірки стало своєрідним маніфестом національно-культурного відродження.

Австрійська влада заборонила «Русалку Дністровую». Упорядники встигли врятувати лише частину накладу, решту примірників було конфісковано.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Наведені факти вказують на Івана Виговського, гетьмана Війська Запорозького (1657–1659 рр.), обраного після смерті Богдана Хмельницького.

Від початку гетьманування Іван Виговський зіткнувся із серйозними внутрішніми викликами: гострими соціальними суперечностями, несприйняттям частиною старшини його пропольського курсу, а також збройним виступом опозиції – повстанням Я. Барабаша та М. Пушкаря (Запорожжя й Полтавський полк).

За Гадяцьким договором, співавтором якого був гетьман, Козацька держава мала увійти до складу Речі Посполитої як рівноправний третій суб’єкт під назвою Велике князівство Руське. Дізнавшись про це, московський уряд спрямував своє військо в Гетьманщину. У липні 1659 р. під Конотопом полки Виговського в союзі з кримськими татарами вщент розгромили московську армію.

Однак скористатися результатами тріумфу гетьман не зміг. Хвиля внутрішнього невдоволення умовами Гадяцького договору серед козацтва та старшини змусила Виговського зректися булави на користь Юрія Хмельницького.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

В уривку йдеться про те, що Богдан Хмельницький і козацька старшина вирішили перейти під протекторат (зверхність) московського царя Олексія Михайловича.

У Переяславі 1654 р. відбулася Генеральна військова рада, де частина козацької старшини на чолі з гетьманом присягла на вірність царю Олексію Михайловичу.

Підтримати Переяславську угоду відмовилася низка представників козацької старшини, зокрема полковники Іван Богун, Іван Сірко, Петро Дорошенко; у повному складі Брацлавський, Кропивʼянський, Полтавський, Уманський полки, деякі міста, зокрема Чорнобиль, а також духовенство на чолі з митрополитом Сильвестром Косівим. Не присягнула московському цареві й Запорозька Січ.

Проєкт договору затвердили в березні 1654 р. в Москві («Березневі статті»).

Вони передбачали збереження чинної в Козацькій державі форми врядування, її територіального і військово-адміністративного устрою на чолі з вибірним гетьманом, судової, фінансової та податкової систем, а також соціально-економічних відносин.

Цар підтвердив усі права та привілеї козацтва, шляхти, духовенства й міщан, а також автономію козацького уряду у внутрішній політиці. Козацький реєстр було встановлено в обсязі 60 тисяч осіб. 

Московська держава зобовʼязувалася вступити у війну проти Речі Посполитої та надавати козацтву військову допомогу.

Зі свого боку, український уряд зобов’язався щороку виплачувати визначену суму податків. Гетьманщина втрачала право на самостійні дипломатичні відносини з Річчю Посполитою та Османською імперією, а також мала інформувати Москву про зміст перемовин із посольствами інших держав. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

За умовами Люблінської унії Велике князівство Литовське і Королівство Польське 1569 р. об’єдналися в Річ Посполиту. 

Унаслідок цього українські землі – Волинь, Східне Поділля і Київщина – перейшли з литовської юрисдикції до польської.

Для Волинського, Брацлавського і Київського воєводств було збережено дію місцевого права, судову систему й руську мову в діловодстві. Також було гарантовано певні права й автономію православної церкви.

Однак українські землі не забезпечили собі окремого статусу в новій державі, а зрівняння у правах української шляхти з литовською і польською було формальним, що сприяло полонізації та денаціоналізації української політичної еліти.

Правильна відповідь – В.

Пояснення:

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині ХІV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

На монеті зображено Замок Паланок (Мукачівський замок) – одну з найоригінальніших фортифікаційних споруд, зведену в XIV–XVII ст. на високій горі.

На реверсі монети розміщено: угорі Замок Паланок, унизу – стилізоване відображення у воді старого замку (зображення зі стародавніх гравюр).

На аверсі монети розміщено стилізоване зображення внутрішнього двору замку.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

В уривку описано обов'язки однієї з колегій магістрату в містах, що мали магдебурзьке право.

Магдебурзьке право – система міського самоврядування, що виникла в середньовічній Німеччині та набула поширення в Україні із XIV ст.

Змістом самоврядування було те, що місто було позбавлено обмежень з боку центральної адміністрації й місцевих феодалів. Економічна діяльність, майнові права, суспільно-політичне життя та судочинство у містах, наділених магдебурзьким правом, регулювали власною системою правових норм.

Магістрат, виборний орган самоврядування, складався з двох колегій: ради на чолі з бурмістром, яка займалася адміністративними справами та збором податків, і лави на чолі з війтом, яка здійснювала судочинство у кримінальних і цивільних справах.

Магдебурзьке право мало важливе значення для розвитку місцевого самоврядування в Україні й поєднувало в собі польське, німецьке, литовське і руське право.

Правильна відповідь – Г. 

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На картосхемі стрілками позначено маршрут полюддя часів становлення давньоруської держави, коли княжа влада ще не мала впорядкованої податкової системи.

Полюддя – це збирання князем із дружиною данини у формі натурального оброку з підлеглого населення в Русі (Київській державі), що відбувався переважно взимку та навесні.

Після деревлянського повстання в Х ст. і вбивства князя Ігоря княгиня Ольга регламентувала обсяг данини й визначила пункти для її збирання, відмовившись від полюддя.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Зображену монету присвячено Боспорському царству – античній державі Північного Причорномор'я.

Боспорське царство зі столицею в м. Пантікапей виникло у 480 р. до н. е. на берегах Керченської протоки внаслідок об'єднання грецьких міст-держав (полісів) Керченського і Таманського півостровів (на картосхемі позначено цифрою 4).

Воно було важливою сполучною ланкою між античним світом та «варварським» населенням (скіфами, сарматами).

Боспорське царство стало важливим постачальником зерна в античному світі. Іншою важливою статтею експорту була торгівля рибою і морепродуктами.

Правильна відповідь – Г.