ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький.

Діяч, якому історики приписують роль «степового короля» та надання перших організаційних форм козаччині, є Дмитро Вишневецький.

Дмитро Вишневецький (Байда) був одним із перших відомих козацьких ватажків і князів. На початку 1550-х років він збудував на острові Мала Хортиця укріплення (замок-фортецю), яке вважається прототипом Запорозької Січі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.

Берестейську церковну унію укладено в 1596 р.

Берестейська церковна унія 1596 року — це акт об'єднання частини православної Київської митрополії, яка перебувала на території Речі Посполитої, з Римо-католицькою церквою.

Головний зміст унії полягав у створенні нової церковної структури — Уніатської Церкви (згодом названої Українською Греко-Католицькою Церквою, УГКЦ), яка зберігала східний (візантійський) обряд, але визнавала верховенство Папи Римського та основні догмати католицизму.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину.

Етапи історичного розвитку, викладені літописцем, стосуються литовців.

Уривок "...а з часом всю руську землю перейняв у татар у своє володіння і став володіти її широкими просторами..." – Характеризує процес територіальної експансії Великого князівства Литовського у XIV столітті (за князів Гедиміна, Ольгерда, Вітовта).

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі. Здобутки в галузі архітектури та образотворчого мистецтва. Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.

Давньоруські мозаїки, фрагменти яких зображено на фото, є елементом оздоблення Софійського собору в Києві.

Найвідоміші мозаїчні образи собору — це Богоматір Оранта (Нерушима Стіна) у центральній апсиді та Христос-Вседержитель (Пантократор) у центральному куполі.

Мозаїка — це вид монументального живопису, що створюється шляхом набирання зображення з окремих, щільно припасованих один до одного кольорових шматочків твердих матеріалів (найчастіше смальти).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Обидва вислови приписуються князю Данилу Галицькому.

«Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (хрестоносцям)». Цей вислів «Галицько-Волинський літопис» приписує Данилу Галицькому після того, як його війська у 1238 році розгромили Добжинський орден (хрестоносців, або «крижевників») і відвоювали місто Дорогичин.

«Не дам півотчини своєї, але поїду до Батия сам». Ця фраза також належить Данилу Галицькому і відображає його рішення поїхати до столиці Золотої Орди (до хана Батия) у 1245–1246 роках. Цей вчинок був вимушеним дипломатичним кроком, який дозволив зберегти Галицько-Волинське князівство від прямого монгольського знищення, хоча й ціною визнання васальної залежності.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Виникнення самостійних політичних центрів на Русі в XII — на початку XIII ст. було наслідком процесу політичної роздробленості.

Політична роздробленість Київської Русі - це період розпаду держави на окремі удільні князівства. Цей процес тривав з XII до початку XIII століття. Причинами роздробленості були міжусобні війни, розвиток вотчинного землеволодіння та відсутність чіткої системи престолонаслідування.

Ключовою подією вважається смерть Мстислава Великого в 1132 році. Після чого давньоруська держава остаточно розпадається на окремі частини. Наслідком роздробленості Русі стало формування окремих (удільних) князівств, що ставали новими економічними та політичними центрами. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Значення та наслідки внутрішньополітичної діяльності князів доби.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів.

Метою Ярослава Мудрого, було убезпечити державу від князівських міжусобиць та зберегти єдність Київської Русі.

Заповіт, відомий як «Ряд Ярославів», мав на меті встановити чіткий порядок успадкування влади. Ярослав усвідомлював, що боротьба за київський престол між його синами може розвалити державу, тому він віддав головний престол у Києві старшому сину Ізяславу, а менші уділи — іншим синам, відповідно до їхнього віку.

Після смерті Ярослава владу фактично розділили три його старші сини — Ізяслав, Святослав і Всеволод. Цей союз проіснував досить довго, забезпечуючи стабільність та спільне управління державою.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

На мініатюрі, відображено подію, пов'язану з діяльністю великого київського князя Володимира Святославича.

Мініатюра, зображує хрещення князя Володимира або, в ширшому сенсі, Хрещення Русі .

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність князя Святослава. Значення та наслідки зовнішньополітичної діяльності князів доби.

У цьому випадку йдеться про наслідки військових походів великого князя Святослава Ігоревича, що правив у 964–972 рр.

Завдяки походам на Волгу (проти Хозарського каганату), на Дунай (проти Болгарського царства) йому вдалося розширити кордони держави за рахунок приєднання до Русі земель племен в’ятичів, уличів і тиверців.

Відповідь – В.