ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава)

Монету присвячено «Повісті минулих літ» – пам'ятці літописання Русі-України.

За однією з версій, літопис створювали впродовж тривалого часу, аж поки на початку XII століття на основі попередніх зведень його впорядкував і завершив чернець Києво-Печерського монастиря Нестор, зображення якого є центральним образом композиції.

Оригінал літопису не зберігся – до нашого часу дійшли лише пізніші списки, тобто переписані згодом його копії. «Повість минулих літ» є не лише найважливішим джерелом з історії Київської держави, а й видатним літературним твором, який фіксує тисячолітні традиції українського державотворення та українського слова.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

На зображенні представлено історичну реконструкцію «Козацький табір на р. Солониці (1596)».

Урочище Солониця стало місцем фінальної та найтрагічнішої сторінки повстання під проводом Северина Наливайка. Цей виступ був спрямований проти посилення соціального, національного й релігійного гніту, а також проти спроб польського уряду ліквідувати козацькі привілеї та взяти вільне козацтво під жорсткий контроль.

Навесні 1596 року повстанців оточило польське військо. Оскільки прямим штурмом узяти табір було неможливо, польний коронний гетьман Станіслав Жолкевський відрізав козаків від води й паші, а також розпочав масований обстріл із важких гармат.

Сподіваючись на обіцяну амністію, частина старшини зрадила побратимів і видала Наливайка та інших керівників повстання полякам. Після жорстоких катувань ватажка прилюдно стратили у Варшаві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

В уривку йдеться про вдалі морські походи козаків під керівництвом Петра Конашевича-Сагайдачного на володіння Османської імперії та Кримського ханства протягом перших двох десятиліть XVII століття. Цей період називають добою героїчних походів, оскільки козаки руйнували ворожі укріплення та визволяли бранців із неволі.

Козацьких нападів у різний час зазнали найміцніші турецькі фортеці – Акерман, Кілія, Варна, Трапезунд, Сіноп та інші.

На своїх легких маневрових човнах-чайках козаки неодноразово штурмували та спалювали передмістя османської столиці – Стамбула. Через це султанський уряд був змушений будувати нові кам'яні фортеці та вежі з ланцюгами на берегах Босфорської протоки.

Козацькі морські походи значно послабили Османську імперію та перешкоджали втіленню її загарбницьких планів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

Національний банк України 2010 року ввів в обіг пам'ятну монету, присвячену видатній пам’ятці української політично-правової думки XVIII століття – «Пактам і Конституціям законів і вольностей Війська Запорозького» (відомій як «Конституція Пилипа Орлика»).

Після смерті Івана Мазепи гетьманом в еміграції обрали Пилипа Орлика. Ці вибори 1710 року супроводжувалися укладанням угод між новим очільником, козацькою старшиною та козаками. Документ обмежував одноосібну владу гетьмана, чітко окреслював його обов’язки та визначав державний лад України.

Згідно з угодою, законодавча влада належала Генеральній Раді, яка виконувала роль парламенту. Найвищу виконавчу владу здійснював гетьман спільно з Радою генеральної старшини, а правосуддя перебувало виключно в юрисдикції Генерального суду.

Ця «Конституція» стала унікальним документом, який уперше в Європі зафіксував засади демократичного устрою та розподілу влад.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Після остаточної ліквідації Гетьманщини переважна частина козацької старшини не чинила опору імперській владі, а натомість була інтегрована до російського дворянства.

Українська еліта отримала станові права та привілеї російського благородства, зберігши свої маєтності та законодавчо закріпивши право власності на землю і покріпачених селян.

Упродовж десятиліть петербурзький уряд цілеспрямовано вирощував лояльну до імперії верству. Козацькій старшині чітко давали зрозуміти, що їхнє кар'єрне зростання, заможність і статус відтепер повністю залежать від волі російського монарха.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Політика «нової ери» (1890–1894 рр.) – спроба українсько-польського компромісу за участю австрійського уряду та громадських діячів Наддніпрянщини. Вона передбачала культурно-освітні й господарські поступки з боку австрійських і польських владних кіл в обмін на лояльність українців до імперії Габсбургів.

З-поміж головних здобутків «нової ери»:

• відкриття у Львівському університеті кафедри історії України на чолі з Михайлом Грушевським;
• реорганізація Літературного товариства імені Шевченка в Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) із виділенням державних субсидій;
• створення першого українського страхового товариства «Дністер»;
• заснування української гімназії в Коломиї.

Угоду гостро розкритикували галицькі радикали, які вважали поступки полякам надмірними. Зрештою, польська сторона також виявилася не готовою до повного рівноправ’я, що й призвело до розриву домовленостей.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

В уривку схарактеризовано видатного кримськотатарського просвітника, громадського діяча, видавця та лідера національного відродження – Ісмаїла Гаспринського.

Він визначив основні напрями джадидизму (руху за оновлення ісламської культури та суспільного життя):

• реформування системи мусульманської освіти відповідно до європейських стандартів;
• створення єдиної тюркської літературної мови;
• посилення громадянської активності та емансипація жінок-мусульманок;
• зміцнення зв'язків між тюрксько-мусульманськими народами.

З 1883 року Ісмаїл Гаспринський розпочав видання в Бахчисараї газети «Терджиман» («Перекладач»), яка тривалий час залишалася єдиним періодичним виданням тюркською мовою в Російській імперії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст.

На фото – репродукція картини видатного українського художника Сергія Васильківського «Козаки в степу» (також відома під назвою «Сторожа Запорозьких Вольностей»).

Написана наприкінці XIX ст., картина є яскравим символом козацької доби в українському мистецтві.

На полотні зображено козацький роз'їзд (сторожу) серед безкрайнього українського степу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У Львові 1914 р. було створено легіон Українських січових стрільців у складі австро-угорської армії.

З початком Першої світової війни на заклик Головної Української Ради долучитися до окремого українського формування відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського й пластового рухів.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону лише 2,5 тисячами осіб, УСС стали символом відродження українського збройного чину. 

Правильна відповідь – В.