ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Стан промисловості та сільського господарства.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «ліквідувати Українську Раду народного господарства», «ліквідувати Українську Раду народного господарства економічних районів УРСР» – допомагають визначити, що вказане в джерелі рішення є складовою політики згортання хрущовських реформ. Це рішення було ухвалене у 1965 р. і передбачало ліквідацію горизонтальної системи управління народним господарством і відновлення вертикальної.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Стан промисловості та сільського господарства. Тенденції розвитку соціальної сфери.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації й аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одному з негативних явищ радянської дійсності. Карикатура містить достатньо інформації, аби обрати правильний варіант відповіді. Хвалькувато-веселе обличчя одного з персонажів, ланцюжок сосисок, що тягнеться від прохідної комбінату та підпис карикатури у вигляді прямої мови: «А я тут неподалік працюю, на м’ясокомбінаті» – це художні засоби, за допомогою яких карикатурист акцентував увагу глядача на явищі розкрадання державного майна, так званого «несунства». Найхарактернішою рисою «застою», без сумніву, був розквіт подвійної моралі: офіційної, публічної, й іншої – для себе, що виправдовувала аморальні незаконні способи задоволення потреб. Нечуваного розмаху набули крадіжки на підприємствах. Майже кожен пересічний громадянин епохи «застою» був «несуном». Виносили все: від болтів, гайок, інструментів, устаткування до продуктів харчування та побутових товарів. Керівництво підприємств намагалося запобігти «несунам» через створення пропускних пунктів, міжвідомчої охорони тощо. Проте це не давало бажаних результатів, а фраза «я це принесу з роботи» вважалася цілком нормальною, природною й не викликала осудження оточення, рідних і близьких.

Жодним чином ця карикатура не є історичним джерелом, що відображає інші явища радянської дійсності: низьку якість обслуговування в торгівельних закладах, технологічну відсталість харчової промисловості або пияцтво на робочому місці.

Таким чином, аналіз карикатури внеможливлює інші правильні варіанти відповіді, окрім варіанта – «розкрадання державного майна на робочих місцях».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Спроби економічних реформ у другій половині 1960-х рр.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «реформа… в плані розширення самостійності підприємств і товарно-грошових відносин між ними», «позитивний вплив на розвиток економіки у восьмій п’ятирічці» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про реформи, запроваджені Головою уряду СРСР О. Косигіним у 1965–1970 рр.

 Відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Проведення референдуму та виборів Президента України.

Поштовхом до міжнародного визнання України як незалежної держави стало проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р. на підтвердження Акта проголошення незалежності України. Проголошення незалежності не завжди означає автоматичне визнання нової держави світовим співтовариством. Наприклад, Придністров’я, Абхазія, Південна Осетія, проголосивши в різний час свою незалежність, не стали повноправними суб’єктами міжнародних відносин, під якими розуміють сукупність економічних, політичних, культурних, міждержавних стосунків як на дво- і багатосторонній основі, так і в межах світових і регіональних організацій, на підґрунті яких складається система міжнародного порядку. Характер участі суверенної країни в міжнародних відносинах залежить від зовнішньої політики, яку проводить держава. При цьому, проведення самостійної зовнішньої політики можливо лише за умов визнання світом незалежності держави.

Нагадаємо, що, згідно з чинним на той час законодавством, питання про реалізацію права народу України на самовизначення виходило за межі компетенції Верховної Ради УРСР і мало вирішуватися виключно всеукраїнським референдумом. Тому того ж дня (24 серпня 1991 р.), крім Акта проголошення незалежності України, Верховна Рада УРСР ухвалила постанову «Про проголошення незалежності України», якою, зокрема, передбачалося проведення 1 грудня 1991 р. всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України. Саме проведення референдуму та його результати (90,32  % виборців підтримали ідею незалежності України) надавали рішенню Верховної Ради УРСР про проголошення незалежності України легітимності (законності) як в очах українського суспільства, так і в очах світового співтовариства. Реакція останнього не забарилася: протягом грудня незалежну Україну визнало 68 держав світу, у тому числі й Росія та США. У 1992 р. Україну визнало ще 64 держави. На середину 1990-х рр. незалежність нашої держави визнали понад 130 країн світу, а 106 країн налагодили з Україною дипломатичні відносини. Нині Україну як суверенну державу визнали 174 країни світу і 171 встановила з нею дипломатичні відносини.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Заснування Збройних Сил.

6 грудня 1991 р. – це дата заснування Збройних Сил України.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор’ї та Криму. Місце розташування античних міст-колоній Північного Причорномор’я та Криму (Тіра, Ольвія, Пантікапей, Херсонес).

Літера В вказує на місце розташування Ольвії — найважливішої грецької колонії в Нижньому Побужжі, у дельті річок Гіпаніс (Південний Буг) та Борисфен (Дніпро). заснована вихідцями з Мілету.

Літера Б вказує на місце розташування Тіри — міста, що знаходилося на правому березі Дністровського лиману, на території сучасного Білгорода-Дністровського. Це також північне узбережжя Чорного моря.

Літера Г вказує на місце розташування Херсонеса — стародавнього міста-держави, що знаходилося в південно-західній частині Кримського півострова, на території сучасного Севастополя.

Літера Д вказує на місце розташування Пантікапея — давньогрецького поліса, столиці Боспорського царства, який існував на місці сучасної Керчі. Він розташований на Керченському півострові.

Зайвий варіант. Літера А вказує на місце розташування Ніконія — давньогрецького поселення, яке розташовувалося на березі Дністровського лиману, неподалік від Тіри. Це також північне узбережжя Чорного моря.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Віленське російсько-польське перемир’я.

Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Гетьманування Ю. Хмельницького. Андрусівський договір. Поділ Гетьманщини. Чигиринські походи турецько-татарського війська.

1-Б. Ухвалення Гадяцьких пунктів (1658 р.)

Початок війни Московського царства проти Гетьманщини

2-А. Чигиринські походи турецько-татарських військ (1677, 1678 рр.)

Знелюднення частини Правобережної України, руйнація козацької столиці

3-В. Укладення Андрусівського договору (1667 р.)

Поділ території Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московським царством

4-Г. Підписання Віленського перемир’я (1656 р.)

Пошук Б. Хмельницьким нових союзників у боротьбі з Річчю Посполитою

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Основні явища і процеси розвитку культури цього періоду, творчі здобутки видатних вітчизняних науковців і митців. М. Костомаров, М. Максимович, М. Остроградський, В. Каразін.

В. Каразін набув слави винахідника, агронома і метеоролога. Але найбільшої слави він зажив, ставши ініціатором відкриття Харківського університету.

М. Остроградський уславився як математик. Був членом Петербурзької, Паризької, Римської та Туринської академії наук.

М. Максимович зажив слави етнографа, укладача збірок українських народних пісень. Став першим ректором Київського університету.

М. Костомаров був визначним істориком, автором праць з історії козацтва. Крім того, від був одним з активних членів Кирило-Мефодіївського братства.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Відбудова народного господарства. Неп та її складові, процес стабілізації економічного і соціального життя в Україні. «Індустріалізація».

Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики колективізації в Україні. «Колективізація».

Завдання передбачає перевірку сформованості понятійного апарату для характеристики соціально-економічного життя УСРР в 1920–1930-ті рр.

Об’єднання селянських господарств у великі підприємства шляхом примусового усуспільнення землі, реманенту та худоби – це колективізація.

Створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства, насамперед у промисловості – це індустріалізація.

Тверда норма обсягів натурального відрахування державі частки продукції, виробленої селянськими господарствами – це продподаток.

Форма господарювання в державних підприємствах на основі фінансової самостійності в умовах збереження централізованого керівництва – госпрозрахунок.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Відбудова промисловості.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в промисловості та сільському господарстві.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.).

Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови».

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події, зображені/відображені на плакатах.

Перший плакат пропагує рішення ХХVІ з’їзду КПРС, що відбувся у 1981 р. Додатковою підказкою є зображення генерального секретаря Л. Брежнєва, що вказує на період «застою».

Другий плакат є пропагандою однієї з надпрограм, яка була ініційована М. Хрущовим.

Третій плакат створений у роки перебудови (1985–1991 рр.), коли радянське керівництво на чолі з М. Горбачовим стало проводити політику гласності.

Четвертий плакат закликає до відбудови зруйнованого в роки Другої світової війни.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр.: припинення масових репресій, реабілітація. Виникнення руху «шістдесятників», дисидентського руху наприкінці 1950 – початку 1960-х рр. «Лібералізація», «Політична реабілітація», «відлига», «раднаргоспи», «Шістдесятники», «Дисидентство».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери допомагають визначити, що:

• першому поняттю «лібералізація» відповідає джерело зі словами-маркерами: «по-більшовицькому засудити і викорінити… культ особистості»;
• другому поняттю «дисидентство» відповідає джерело зі словами-маркерами: «завдання полягає в підготовці народу до нового масового руху за національну свободу», «для такої праці потрібні… натхненне слово з вірою у перемогу»;
• третьому поняттю «шістдесятники» відповідає джерело зі словами-маркерами: «поетів тоді називали формалістами за шукання своєї індивідуальності», за шукання істини…, за опір, протистояння офіційній літературі та всьому апарату будівничих казарм»;
• четвертому поняттю «реабілітація» відповідає джерело зі словами-маркерами: «зняти з обліку спец поселення і звільнити… виселених з Криму в 1944 р.».

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Господарське життя носіїв трипільської культури.

Зазначена характерна риса – освоєння міді для виготовлення знарядь праці та утвердження відтворюючих форм господарювання – притаманні періоду енеоліту.

Це легко визначити завдяки двом головним ознакам цього періоду:

1. Освоєння нового матеріалу — міді. Це був перший метал, який почали використовувати для виготовлення знарядь.

2. Утвердження відтворювальних форм господарювання (землеробства та скотарства).

Сама назва «енеоліт» (мідно-кам’яний вік) вказує на поєднання використання каменю та міді, що є характерною рисою епохи.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність князя Святослава. Значення та наслідки зовнішньополітичної діяльності князів доби.

У цьому випадку йдеться про наслідки військових походів великого князя Святослава Ігоревича, що правив у 964–972 рр.

Завдяки походам на Волгу (проти Хозарського каганату), на Дунай (проти Болгарського царства) йому вдалося розширити кордони держави за рахунок приєднання до Русі земель племен в’ятичів, уличів і тиверців.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії.

На мініатюрі, відображено подію, пов'язану з діяльністю великого київського князя Володимира Святославича.

Мініатюра, зображує хрещення князя Володимира або, в ширшому сенсі, Хрещення Русі .

Відповідь – Б.