ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Українська греко-католицька церква (УГКЦ) підпорядковувалася Папі Римському, якого радянський режим вважав своїм запеклим ідеологічним ворогом. Тож комуністична влада прагнула ліквідувати УГКЦ, щоб повністю викорінити вплив Ватикану на населення західноукраїнських областей.

Для мешканців Галичини Церква була головним моральним авторитетом та надійною духовною опорою. Знищення цієї інституції мало на меті зламати запеклий опір місцевого населення процесам насильницької радянізації.

Щоб офіційно ліквідувати УГКЦ та примусово злити її з Російською православною церквою, радянські спецслужби 1946 року зорганізували Львівський собор (Львівський псевдособор). Це фіктивне зібрання частини духовенства та мирян проголосило скасування Берестейської церковної унії 1596 року.

Цей протиправний крок розв'язав тоталітарній владі руки для тотальної конфіскації величезної кількості нерухомості, земель, храмів та іншого церковного майна.

Правильна відповідь: 2, 3, 5.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Оскільки в СРСР мистецтво слугувало потужним інструментом ідеологічної пропаганди, доба Хрущова породила величезну кількість специфічних сатиричних та агітаційних зображень.

1. Перехід від галузевого (міністерського) до територіального принципу управління економікою став однією з ключових реформ Микити Хрущова. На плакаті з написом «Раднаргосп» (Рада народного господарства) автор гостро висміює бюрократію та паперову тяганину, наочно демонструючи, що з утворенням раднаргоспів – територіальних органів управління промисловістю й будівництвом – цим ганебним явищам більше немає місця.

2. Відоме гасло «Наздогнати і перегнати Америку!» (зокрема за виробництвом м'яса, молока та масла на душу населення) є яскравою ілюстрацією утопічних економічних «надпрограм» Хрущова в період «відлиги».

3. Карикатура, на якій Микита Хрущов грає в шахи, ілюструє «кукурудзяну кампанію» – ще одну з його провальних економічних авантюр. Фраза «Ходи королевою...» на плакаті є прямим відсиланням до пропагандистського кліше того часу, за яким кукурудзу офіційно величали «королевою полів». Радянський лідер вважав цю культуру універсальним розв'язанням проблеми дефіциту кормів для тваринництва.

Правильна відповідь: 1, 2, 7.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На фото зображено сучасний вигляд руїн Херсонеса Таврійського – давньогрецького поселення на південно-західному узбережжі Кримського півострова в межах сучасного м. Севастополя та його околиць.

Засноване в 422–421 рр. до н. е. переселенцями-колоністами, вихідцями з Гераклеї Понтійської, м. Херсонес стало важливим політичним, економічним і культурним центром регіону.

На картосхемі це античне місто-держава позначено цифрою 4.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Виявом залежності східнослов’янських племен від київських князів у період становлення Русі-України було збирання данини в натуральній формі (хутра, меду, зерна тощо) з підлеглого населення. Збирав її князь із дружиною (військом). Таке дійство назвали полюддям (ходінням по людях). Спроба надмірного стягнення данини київським князем Ігорем 945 р. засвідчила відсутність у Київській державі впорядкованої податкової системи. Такі дії правителя викликали невдоволення древлян, які зрештою вбили Ігоря. Після древлянського повстання княгиня Ольга регламентувала обсяг данини («уроки») і визначила місця для її збирання («погости»), остаточно відмовившись від полюддя. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

Монету присвячено 925-річчю м. Луцька, на її аверсі зображено візитівку міста – В’їзну вежу Верхнього замку.

Луцький замок (або Верхній замок) є однією з найкраще збережених середньовічних фортець України. Його будівництво розпочали ще в ХІV ст. за наказом князя Любарта, саме тому фортецю часто називають Замком Любарта.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

На фото зображено Чорну кам’яницю – унікальну ренесансну пам’ятку кінця XVI ст., яка є частиною архітектурного ансамблю площі Ринок у Львові.

Ім’я архітектора споруди досі викликає дискусії серед істориків. Імовірними її творцями називають грандів львівського зодчества Павла Римлянина або Петра Барбона.

Свого відомого темного забарвлення будівля набула, найімовірніше, через тривале всотування каменем-пісковиком пилу, сажі та пічного диму; водночас існують інші популярні версії. Нещодавно пам’ятку реставрували, тож зараз її фасад оновлено.

Правильна відповідь – Б.

Берестейська унія 1596 р. значно погіршила становище православної церкви. Це спровокувало розгортання боротьби представників різних верств українського суспільства за відновлення її в правах.

Сприятливі обставини для православних склалися в період безкоролів’я, що розпочався 1632 р. після смерті Сигізмунда III. Претендент на престол королевич Владислав прагнув компромісу в релігійному конфлікті. На елекційному (виборчому) сеймі 1632 р. було ухвалено «Пункти для заспокоєння руського народу», які легалізували існування Київської православної митрополії. Новим і визнаним державою Київським митрополитом став Петро Могила. Згодом «Пункти…» затвердив новообраний король Владислав IV.

Частково знявши гостроту міжконфесійної напруги, цей документ усе ж не забезпечив реального захисту прав православних у Речі Посполитій. Він не поклав край національно-релігійним утискам українського населення.

Правильна відповідь – В.

В уривку зацитовано умову Гадяцького договору, укладеного гетьманом Іваном Виговським з урядом Речі Посполитої 1658 р.

Угода передбачала створення на теренах Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств Великого князівства Руського, яке мало стати третім рівноправним суб’єктом федерації з власною законодавчою, виконавчою, судовою та фінансовою системами.

Нову автономію мав очолювати довічно обраний гетьман, якого затверджував польський король. Водночас право голосу на виборах мало не лише козацьке військо, а й представники станів усіх трьох воєводств.

Укладення Гадяцького трактату ознаменувало розрив Військом Запорозьким протекторату з московським царем, проголошеного в Переяславі 1654 р.

Через низку причин ключові ідеї та норми договору не вдалося реалізувати – передусім через політичну неготовність обох сторін. Проте документ залишається важливим символом української політичної думки XVII ст., що демонструє прагнення тогочасної еліти до інтеграції в європейський простір.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Території, що ввійшли до складу Російської імперії внаслідок російсько-турецьких війн кінця XVIII ст., на картосхемі позначено цифрою 4.

За результатами російсько-турецької війни 1768–1774 рр. Росія отримала вихід до Чорного моря, землі між Дніпром і Південним Бугом.

Скориставшись тим, що Туреччина 1774 р. визнала незалежність Кримського ханства, імператриця Катерина II 1783 р. видала Маніфест, у якому йшлося про ліквідацію Кримського ханства та його приєднання до Росії. Перед анексією територія держави Гіраїв (Гереїв) охоплювала Кримський півострів, частину Північного Причорномор’я і Приазов’я, Тамань і Кубань (землі на схід від Керченської протоки).

За результатами російсько-турецької війни 1787–1791 рр. до Російської імперії відійшли землі між Південним Бугом і Дністром.

Правильна відповідь – Г.