ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Організація українських націоналістів (ОУН) у роки Другої світової війни боролася проти нацистського й радянського тоталітарних режимів.

Організовані ОУН похідні групи вирушили з Галичини, Волині в центральні, східні та південні регіони України. Їхня мета полягала в організації українського державотворення й національному пробудженні місцевого населення.

ОУН(б) 30 червня 1941 р. у Львові було ініційовано та проголошено Акт відновлення Української Держави. Окупаційна німецька адміністрація вимагала відкликати Акт. Після категоричної відмови Степана Бандеру та Ярослава Стецька німці заарештували й ув'язнили в концтаборі Заксенгаузен, а сам рух піддали жорстоким репресіям.

Заснована 1942 р. як озброєне крило ОУН Українська повстанська армія (УПА) мала стратегічну мету – відновлення Української незалежної держави.

Правильна відповідь: 1, 2, 5.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Президентство Леоніда Кравчука (1991–1994 рр.) – це епоха становлення державності.

Збройні Сили України (ЗСУ) як сучасну державну військову інституцію було офіційно засновано 6 грудня 1991 р. Того дня Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Збройні Сили України», який затвердив створення національного війська, визначив його структуру, функції та правові засади діяльності.

8 грудня 1991 р. Кравчук підписав Біловезьку угоду (разом із лідерами Росії та Білорусі), яка юридично припинила існування СРСР.

Верховна Рада 1992 р. офіційно затвердила синьо-жовтий прапор, малий Державний Герб (Тризуб), музичну редакцію гімну.

Правильна відповідь: 2, 6, 7.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На фото зображено трипільську кераміку – візитівку археологічної культури епохи енеоліту (IV – середина III тис. до н. е.), яка була поширена на землях сучасної України, Молдови та Румунії.

Глиняний посуд, який вражає своєю досконалістю, був головним символом і носієм інформації племен землеробів, у яких побут тісно переплітався з високою естетикою та глибоким духовним змістом.

Увесь посуд створювали вручну без використання гончарного круга. Характерні візерунки наносили мінеральними фарбами (білою, червоною та чорною). Основні мотиви розписів – спіралі, меандри, «сонце» (свастика), змії – символізували родючість, вічний рух і єдність із природою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Виявом залежності східнослов’янських племен від київських князів у період становлення Русі-України було полюддя – збирання натуральної данини (хутра, меду, зерна тощо) князем та його дружиною. Ці ресурси використовували для утримання двору, війська, а також зовнішньої торгівлі.

Ця система була ненормованою, що часто призводило до зловживань. Зокрема, спроба князя Ігоря повторно зібрати данину 945 року викликала повстання деревлян, під час якого його й убили. Після цього княгиня Ольга провела реформу: відмовилася від полюддя, чітко регламентувала обсяг податку (уроки) та визначила фіксовані пункти для його збору (погости).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

На реверсі ювілейної монети зображено стилізовану композицію битви під Оршею і князя Костянтина Івановича Острозького.

Союзне військо Великого князівства Литовського й Королівства Польського, очолюване Острозьким, 1514 р. розбило армію великого князя Московського Василія.

Перемога Польщі та Литви під Оршею на певний час зупинила експансію Московського князівства на їхні землі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

А Мукачівський замок «Паланок» (XIV–XVII ст.)

Б Кам’янець-Подільська фортеця (XIV–XVI ст.)

В Верхній замок у Луцьку (друга половина XIV – XV ст.)

Г Підгорецький замок (1635–1640 рр.) – визначна пам’ятка архітектури пізнього Ренесансу. Це унікальний палац-резиденція типу palazzo in fortezza (палац у фортеці), де розкішне житло поєднано з лініями оборони. Його п’ятикутні кутові бастіони виступали вперед, даючи змогу обстрілювати прилеглу територію та захищати оборонні мури. Замок є ядром цілісного комплексу, до якого також входять костел, заїжджий двір і парк.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Князь Дмитро Вишневецький (Байда) 1556 року заснував на острові Мала Хортиця першу відому козацьку фортецю, яка стала прототипом Запорозької Січі.

Укріплення постало на прикордонні Дикого Поля. Номінально ця територія належала Великому князівству Литовському, проте через постійну загрозу з боку Кримського ханства та Османської імперії жодна держава її фактично не контролювала.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Берестейська унія 1596 року поставила православну церкву на межу виживання: більшість вищого духовенства на чолі з митрополитом підтримала союз із Римом. Дієвим інструментом протистояння унії стали міські церковні братства, які активно підтримувало козацтво. Зокрема, гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний вступив до Київського Богоявленського братства разом з усім Військом Запорозьким.

Проте найбільше православна церква потребувала відновлення своєї офіційної структури та ієрархії. Шанс з'явився 1620 року, коли до Києва прибув Єрусалимський патріарх Феофан ІІІ. На наполегливе прохання братчиків, козаків та духовенства патріарх таємно від польської влади висвятив Йова Борецького на митрополита Київського і Галицького. Утім, боротьба православних за офіційне визнання цієї ієрархії королівською владою тривала понад десятиліття.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Юридичним оформленням українсько-московського договору 1654 року став комплекс документів під назвою «Березневі статті».

Оскільки ухвала Переяславської ради мала лише декларативний характер і не супроводжувалася підписанням угод, Богдан Хмельницький спорядив посольство до Москви. Його метою було документально закріпити усні обіцянки царя щодо військової допомоги та гарантій збереження козацьких прав і привілеїв.

Згідно з укладеними «Березневими статтями», Гетьманщина переходила під протекцію московського царя, але зберігала широку автономію:

• власну адміністрацію та військово-судову систему;
• право обирати гетьмана;
• козацький реєстр у кількості 60 тисяч осіб із підтвердженням усіх їхніх привілеїв;
• право гетьманського уряду на дипломатичні відносини з іноземними державами (за винятком Речі Посполитої та Османської імперії);
• право місцевої старшини самостійно збирати податки, передаючи до Москви лише фіксовану суму.

Хоча Богдан Хмельницький розцінював цей договір як тимчасовий військово-політичний союз, Москва використала його як інструмент для поступового поглинання українських земель і поступової ліквідації козацької автономії.

Правильна відповідь – В.