ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

Петро Конашевич-Сагайдачний – видатний український полководець, політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва та кошовий отаман Запорозької Січі.

Він став символом переможних морських походів козаків, реформатором українського війська, а також меценатом освіти та захисником православної віри.

Козацький флот під його керівництвом успішно штурмував турецькі фортеці.

Сагайдачний посприяв відновленню вищої ієрархії православної церкви на українських землях – 1620 р. єрусалимський патріарх Феофан таємно висвятив митрополита Іова Борецького.

Козацьке військо на чолі з гетьманом 1621 р. під Хотином зупинило наступ османської армії, що врятувало Європу від турецької експансії.

Правильна відповідь: 1, 2, 7.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Колективізація в УСРР / УРСР – політика примусового об'єднання одноосібних селянських господарств у колективні (колгоспи), яка супроводжувалася кампанією з розкуркулювання заможного селянства. Майно тих, хто не хотів вступати до колгоспу («куркулів», «підкуркульників») конфісковували, а сотні тисяч українських родин депортували до Сибіру та на Північ СРСР.

Щоб утримати робочу силу в колгоспах та викачувати ресурси із села для індустріалізації, селян позбавили права на свободу пересування, оскільки їм не видавали паспортів.

Для забезпечення колгоспів технікою було створено МТС (машинно-тракторні станції). За роботу техніки МТС колгоспи розраховувалися не грошима, а зерном та іншою продукцією. Це був ще один спосіб викачування хліба із села.

Правильна відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Серія проєкту «Знай наше» присвячена Трипільській культурі (IV – середина III тис. до н. е.).

Відеоряд проєкту містить зображення інтерʼєру й екстерʼєру житла носіїв цієї археологічної культури доби енеоліту.

Житло трипільців – унікальне явище. Вони будували одно- та двоповерхові глинобитні будинки, які ззовні й зсередини прикрашали складними кольоровими орнаментами. Сакральні візерунки мінеральними фарбами (білою, червоною та чорною) наносили не лише на стіни, а й на посуд – недарма цю культуру називають «культурою мальованої кераміки». Основні мотиви розписів (спіралі, меандри, «сонце»-свастика, змії) символізували родючість, вічний рух і єдність із природою.

Побут трипільців тісно переплітався з високою естетикою та глибоким духовним змістом.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Княгиня Ольга жорстоко придушила повстання деревлян 946 р. – через рік після вбивства ними князя Ігоря, який повторно прийшов за даниною.

Згідно з літописом, придушення повстання та помста Ольги за смерть свого чоловіка відбувалися в кілька етапів. 

Перше посольство від деревлянського князя Мала княгиня наказала закопати живцем, друге – спалити в лазні. Під час тризни за Ігорем біля Іскоростеня Ольжині воїни винищили деревлянську знать. Хитрістю деревлянську столицю було вщент спалено, а опір деревлян зламано.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Данило Романович сподівався на допомогу Папи Римського Інокентія IV в організації коаліції європейських держав проти Золотої Орди, звільнення від якої стало пріоритетним завданням для князя.

Повіривши в запевнення папи щодо оголошення хрестового походу проти монголів, Данило 1253 р. прийняв королівську корону від папського представника. Однак сподівання на допомогу католицького Заходу не справдилися, а антимонгольська політика Данила не принесла бажаного результату – йому так і не вдалося повністю визволити свою державу від підпорядкування Золотій Орді. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

На аверсі монети зображено В’їзну вежу Верхнього замку – візитівку міста Луцька.

Луцький замок, або Верхній замок, є однією з найкраще збережених середньовічних фортець України та головною окрасою Волині. Його будівництво розпочали ще в XIV ст. за наказом князя Любарта – саме тому фортецю часто називають Замком Любарта. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

На картосхемі штрихуванням позначено ключові форпости й прибережні території Османської імперії та підвладного їй Кримського ханства, які зазнавали постійних нападів козацького флоту наприкінці XVI – на початку XVII ст. – за доби «героїчних морських походів».

Козаки руйнували ворожі укріплення, визволяли бранців з неволі. Козацьких нападів зазнали в різний час найміцніші фортеці – Акерман, Кілія, Варна, Трапезунд, Синоп, Стамбул, Кафа та ін.

Козацькі морські походи сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Розбивши на початку 1648 р. польську залогу, Богдан Хмельницький захопив Микитинську Січ, де був обраний гетьманом Війська Запорозького.

Це стало початком повстання, під час якого Річ Посполита втратила контроль над більшою частиною українських етнічних земель і через півтора року була змушена визнати автономію козацької держави – Війська Запорозького.

Захоплення Січі дало змогу перетворити локальний антиурядовий виступ на організоване загальнонародне повстання. Січ стала плацдармом для боротьби з Річчю Посполитою і головним мобілізаційним центром.

Обрання Богдана Хмельницького гетьманом дало йому змогу розпочати активні дипломатичні переговори з Кримським ханством, які призвели до укладення військово-політичного союзу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

А. Ведель та І. Григорович-Барський були діячами культури.

Артемій Ведель – композитор, диригент, співак, скрипаль. Він є одним із творців хорового концерту на українських землях у XVIII ст. – основного жанру хорової музики доби класицизму. Його хорові концерти органічно поєднали в собі традиції західноєвропейської класичної форми та інтонації українських дум і плачів.

Іван Григорович-Барський – відомий український архітектор, яскравий представник стилю українського бароко. Він розробив та побудував міський водогін у Києві, частиною якого був фонтан із павільйоном-ротондою «Самсон». З-поміж збережених до нашого часу споруд – Покровська церква й Церква Миколи Набережного у Києві, Собор Різдва Богородиці та будинок полкової канцелярії в м. Козельці, Спасо-Преображенський собор Красногірського монастиря в м. Золотоноші.

Правильна відповідь – В.