ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Княгиня Ольга жорстоко придушила повстання деревлян 946 р. – через рік після вбивства ними князя Ігоря, який повторно прийшов за даниною.

Згідно з літописом, придушення повстання та помста Ольги за смерть свого чоловіка відбувалися в кілька етапів. 

Перше посольство від деревлянського князя Мала княгиня наказала закопати живцем, друге – спалити в лазні. Під час тризни за Ігорем біля Іскоростеня Ольжині воїни винищили деревлянську знать. Хитрістю деревлянську столицю було вщент спалено, а опір деревлян зламано.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Данило Романович сподівався на допомогу Папи Римського Інокентія IV в організації коаліції європейських держав проти Золотої Орди, звільнення від якої стало пріоритетним завданням для князя.

Повіривши в запевнення папи щодо оголошення хрестового походу проти монголів, Данило 1253 р. прийняв королівську корону від папського представника. Однак сподівання на допомогу католицького Заходу не справдилися, а антимонгольська політика Данила не принесла бажаного результату – йому так і не вдалося повністю визволити свою державу від підпорядкування Золотій Орді. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

На аверсі монети зображено В’їзну вежу Верхнього замку – візитівку міста Луцька.

Луцький замок, або Верхній замок, є однією з найкраще збережених середньовічних фортець України та головною окрасою Волині. Його будівництво розпочали ще в XIV ст. за наказом князя Любарта – саме тому фортецю часто називають Замком Любарта. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

На картосхемі штрихуванням позначено ключові форпости й прибережні території Османської імперії та підвладного їй Кримського ханства, які зазнавали постійних нападів козацького флоту наприкінці XVI – на початку XVII ст. – за доби «героїчних морських походів».

Козаки руйнували ворожі укріплення, визволяли бранців з неволі. Козацьких нападів зазнали в різний час найміцніші фортеці – Акерман, Кілія, Варна, Трапезунд, Синоп, Стамбул, Кафа та ін.

Козацькі морські походи сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Розбивши на початку 1648 р. польську залогу, Богдан Хмельницький захопив Микитинську Січ, де був обраний гетьманом Війська Запорозького.

Це стало початком повстання, під час якого Річ Посполита втратила контроль над більшою частиною українських етнічних земель і через півтора року була змушена визнати автономію козацької держави – Війська Запорозького.

Захоплення Січі дало змогу перетворити локальний антиурядовий виступ на організоване загальнонародне повстання. Січ стала плацдармом для боротьби з Річчю Посполитою і головним мобілізаційним центром.

Обрання Богдана Хмельницького гетьманом дало йому змогу розпочати активні дипломатичні переговори з Кримським ханством, які призвели до укладення військово-політичного союзу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

А. Ведель та І. Григорович-Барський були діячами культури.

Артемій Ведель – композитор, диригент, співак, скрипаль. Він є одним із творців хорового концерту на українських землях у XVIII ст. – основного жанру хорової музики доби класицизму. Його хорові концерти органічно поєднали в собі традиції західноєвропейської класичної форми та інтонації українських дум і плачів.

Іван Григорович-Барський – відомий український архітектор, яскравий представник стилю українського бароко. Він розробив та побудував міський водогін у Києві, частиною якого був фонтан із павільйоном-ротондою «Самсон». З-поміж збережених до нашого часу споруд – Покровська церква й Церква Миколи Набережного у Києві, Собор Різдва Богородиці та будинок полкової канцелярії в м. Козельці, Спасо-Преображенський собор Красногірського монастиря в м. Золотоноші.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Повстання під проводом Лук’яна Кобилиці відбувалося на території Північної Буковини.

Селяни обрали Лук’яна Кобилицю уповноваженим громади, який протягом кількох років організовував подання скарг на утиски великих землевласників (дідичів) до органів влади різних рівнів. У відповідь на заборону користуватися лісами, визнаними власністю дідичів, Лук’ян Кобилиця підбурив жителів 22 буковинських сіл перестати коритися поміщикам (1843–1844 рр.). Селяни відмовлялися від повинностей, виганяли адміністрацію, захоплювали поміщицькі ліси та пасовища.

Під час «Весни народів» (1848–1849 рр.) селяни були незадоволені обмеженою селянською реформою, ігноруванням їхніх прав і спробами румунських поміщиків виділити Буковину в окремий край у складі імперії (місцеві українці виступали за приєднання до Галичини). Повстання знову очолив Кобилиця, який на той час був депутатом австрійського парламенту (райхстагу). Регулярні австрійські війська жорстоко придушили виступ. Кобилицю позбавили депутатського мандата, заарештували й відправили на заслання, де він помер. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

У джерелі описано критичний стан військових поселень на півдні України в першій половині XIX ст.

Військові поселення були особливою системою організації війська в Російській імперії, яка поєднувала військову службу із сільськогосподарською працею. Цей устрій був глибоко екстенсивним і неефективним.

Селяни, приписані до поселень, були змушені виконувати величезні обсяги робіт на «казенних» (державних) полях і водночас нести військову службу. Поселенців було позбавлено особистої свободи, вони перебували під суворим контролем військового командування.

Спроба імперського уряду забезпечити утримання армії коштом самозабезпечення зазнала повного краху й викликала масове невдоволення, унаслідок чого 1857 р. військові поселення було остаточно ліквідовано. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Журнал «Киевская старина» й газета «Киевский телеграф» були друкованими органами громадівців.

«Киевская старина» – це багатопрофільний науково-історичний, етнографічний і літературний часопис, створений з ініціативи Київської громади.

Громадсько-політична та літературна газета «Киевский телеграф» неофіційно виконувала функцію друкованого органу Київської громади, через що зазнавала утисків від царської влади.

Правильна відповідь – В.