ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

У цитованому уривку з «Повісті минулих літ» описано переможний похід київського князя Святослава Ігорьовича проти Хозарського каганату (найімовірніше, 964 або 965 р.).

За часів свого розквіту Хозарський каганат був потужною державою, що простягалася від Заволжя на сході до басейну Південного Бугу на заході, а також від Північного Кавказу та Криму на півдні до Верхнього Подоння й Середнього Поволжя на півночі. Певний час у залежності від хозарів перебувала частина східнослов’янських племен, які були змушені сплачувати данину, що водночас стримувало торгівельні зв’язки Русі.

Перемога князя Святослава над Хозарією мала історичне значення: вона усунула перешкоди для розвитку Русі й пришвидшила об’єднання східнослов’янських племен у єдину державу. Проте падіння каганату мало й зворотний бік: це відкрило шлях до степів Східної Європи новим хвилям кочовиків, насамперед печенігам, які відтоді стали постійною загрозою для Київської держави.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

На картосхемі відображено події першої половини XIII ст., пов’язані з початком масштабної монгольської навали на руські князівства.

Про це свідчать ключові маркери:

• місце битви на річці Калка, де відбулося перше трагічне зіткнення об’єднаних сил руських князів і половців із монголами;
• стрілки зі сходу й південного сходу вказують на напрямки руху орд углиб руських земель, зокрема на Київ і Галицько-Волинське князівство.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

На фото, позначене буквою Г, зображено В'їзну вежу Луцького замку (також відомого як замок Любарта).

Завдяки шлюбу з дочкою волинського князя Андрія Юрійовича, Любарт із литовської династії Гедиміновичів отримав права на волинські землі.

Після отруєння боярами останнього галицько-волинського правителя Юрія II Болеслава 1340 року розпочалася війна за галицько-волинську спадщину, під час якої Любарт зумів обстояти самостійність Волині.

Князь переніс столицю до Луцька, що сприяло перетворенню міста на потужний політичний, економічний і релігійний центр. За його наказом замість дерев’яних укріплень розпочалося будівництво мурованого Верхнього замку, який став княжою резиденцією. Згодом цей замок перетворився на улюблене місце перебування великого князя литовського Вітовта.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

На скликаному в Любліні загальному сеймі 1569 р. депутати уклали унію між Королівством Польським і Великим князівством Литовським.

Король Сигізмунд II Август затвердив рішення сейму, що знаменувало появу в Європі нової держави – виборної парламентської монархії Речі Посполитої.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Віленське перемир'я, укладене 1656 р. між Московською державою і Річчю Посполитою під час московсько-польської війни, було спрямовано проти Швеції.

Богдан Хмельницький розцінив цю угоду як брутальне порушення Москвою Переяславської угоди й «Березневих статей». Це спричинило створення спрямованого проти Речі Посполитої воєнно-політичного союзу Гетьманщини зі Швецією і Трансільванією.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

На аверсі (лицьовому боці) монети зображено статую Святого Юрія Змієборця роботи Йогана Пінзеля, яка прикрашає фасад собору Святого Юра у Львові (художнє зображення самого собору розміщено на зворотному боці монети – реверсі).

Храм названо на честь одного з найшанованіших святих, який у християнській традиції символізує перемогу добра над злом і є покровителем воїнів. Ця посвята чітко підкреслена в архітектурі будівлі: на вершині фасаду встановлено величний кінний монумент Святого Юрія, який списом проштрикує дракона.

Собор святого Юра – головна святиня українських греко-католиків і визначний шедевр архітектури стилів бароко й рококо.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Штрихуванням на картосхемі позначено територію, приєднану до володінь Австрійської монархії Габсбургів за результатами першого поділу Речі Посполитої (1772 р.).

Заштрихована область – це українські землі Галичини з містами Львів, Перемишль, Галич, Белз, а також частина Західного Поділля (до річки Збруч).

На цих територіях було утворено нову адміністративну одиницю Габсбурзької монархії – Королівство Галичини та Лодомерії із центром у Львові.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

З початком «Весни народів» 1848 р. західноукраїнська інтелігенція та уніатське духовенство створили у Львові політичну організацію Головна руська рада (ГРР), яка домагалася від центрального уряду відокремлення Східної Галичини з українським населенням від Західної (польської) і перетворення її на окремий автономний край.

Визначних успіхів ГРР досягла в культурно-просвітницькій сфері. Нею було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька»; розпочато будівництво Народного дому у Львові; зініційовано відкриття кафедри української мови та літератури при Львівському університеті; засновано Галицько-руську матицю, яка видавала популярні книжки для народу; скликано Собор руських учених – перший з’їзд діячів української культури, науки й освіти.

Через консервативну політику австрійського уряду діяльність ГРР було припинено, а 1851 р. її офіційно розпустили.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Важливим заняттям українців у першій половині XIX ст. залишалося чумацтво – візницький промисел, який відігравав значну транспортно-торгову роль у господарському житті Наддніпрянської України.

З розвитком промисловості й товарно-грошових відносин асортимент товару значно розширився, а маршрути чумаків набули переважно південного напрямку. Зокрема в першій половині XIX ст. вони доправляли до чорноморсько-азовських портів великі партії зерна, будівельних матеріалів й інших вантажів, а на зворотному шляху вивозили традиційну продукцію – сіль і рибу.

Промисел занепав наприкінці XIX ст. через розбудову залізничної мережі.

Правильна відповідь – В.