ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Президент України Леонід Кучма, Президент Росії Борис Єльцин, Президент США Білл Клінтон і прем'єр-міністр Великої Британії Джон Мейджор 1994 р. підписали Будапештський меморандум чи то Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Окремі заяви з цього приводу зробили Китай і Франція.

Україна підписувала цей документ як без’ядерна держава, хоча на той момент володіла третім за потужністю ядерним потенціалом. Інші підписанти зобов’язувалися поважати незалежність, суверенітет і кордони України, утриматися від погроз силою, зокрема не погрожувати ядерною зброєю.

Але 2014 р. Росія, абсолютно зігнорувавши факт підписання Будапештського меморандуму, окупувала український Крим, частину Донецької та Луганської областей. Інші підписанти висловили занепокоєння та підтримку Україні, але дієвих заходів щодо реалізації гарантій безпеки не було жодних.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Ці слова промовив український поет-дисидент Василь Стус 1980 р. під час судового процесу над ним, відмовляючись від послуг призначеного радянською владою адвоката В. Медведчука. Василь Стус вважав адвоката частиною репресивної системи, яка свідомо сприяла винесенню обвинувального вироку.

Поета звинуватили в тому, що він вчинив дії з виготовлення, зберігання і розповсюдження «з метою підриву та ослаблення радянської влади ворожої літератури, що порочить радянський державний і суспільний лад».

Стусу інкримінували також написання листів радянським дисидентам, представникам міжнародних правозахисних організацій, Президії Спілки письменників України, створення «антирадянських» віршів.

Визнаючи в суді вину свого підзахисного (за заперечення вини самим підзахисним), адвокат Медведчук порушив свій професійний обов'язок, фактично відмовившись від захисту Стуса.

Василь Стус помер 1985 р. в тюремному карцері табору особливого режиму. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

«Ждановщина» – ідеологічна кампанія другої половини 1940-х рр., спрямована проти творчої та наукової інтелігенції як головного носія національної самобутності українського народу. Її проводили під гаслом «боротьби проти українського буржуазного націоналізму».

Кампанію було спрямовано на встановлення жорсткого контролю над культурою, насадження російського шовінізму, цькування інтелігенції (критики зазнали В. Сосюра, М. Рильський, Ю. Яновський і не лише).

Ждановщина призвела до глибокої деградації культурного життя, гальмування розвитку науки, літератури й мистецтва в республіці.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Картосхема ілюструє вигнання нацистських окупантів з території України в період із березня 1943 до осені 1944 р. під час Другої світової війни.

Стрілки вказують напрямки ударів чотирьох Українських фронтів в період від стабілізації фронту після німецького контрнаступу під Харковом до виходу радянських військ на сучасний західний кордон України.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

А Августин Волошин, політичний, культурний, освітній, релігійний діяч, лідер руху «українофілів» Підкарпатської Русі в міжвоєнний період, Президент Карпатської України, державну незалежність якої було проголошено 15 березня 1939 р.

Б Євген Коновалець, перший голова Проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН).

В Степан Бандера, голова Проводу ОУН (революційної).

Г Євген Петрушевич, голова Української Національної Ради, президент Західноукраїнської Народної Республіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Цей уривок є яскравим свідченням високої професійної дисципліни, фанатичної відданості мистецтву та унікальної системи підготовки акторів, які запровадив Лесь Курбас у театрі «Березіль».

Творіння Курбаса стало символом театрального модернізму й оновлення.

Театр функціонував як студія, де актори постійно вдосконалювали свою майстерність. Вони мали відповідати вимогам до актора як універсального виконавця. Тож опановували пластику, акробатику, гімнастику, вокал, теорію малярства, риторику відвідували наукові екскурсії з філософії, експериментальних наук (інтелектуальне виховання) тощо.

Театр вирізнявся філософським спрямуванням та європейським рівнем постановок, тому його згодом знищив радянський режим. Багато діячів «Березоля» стали жертвами сталінських репресій, а Леся Курбаса розстріляли в урочищі Сандармох.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку йдеться про Чортківську офензиву – наступальну операцію Української Галицької армії (УГА) на завершальному етапі польсько-української війни 1918–1919 рр.

Чисельно слабша УГА в червні 1919 р. здобула низку блискучих перемог над добре озброєним польським військом.

Затиснуті між Дністром і Збручем корпуси УГА перейшли в контрнаступ під Чортковом і відкинули польське військо на захід.

І лише зовнішні чинники та брак матеріально-технічного забезпечення врятували польських окупантів від воєнної поразки. УГА 16 липня відступила на територію Наддніпрянської України, що стало завершенням польсько-української війни.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Зображена на фото пам’ятна монета Національного банку України прославляє воєнну звитягу легіону Українських січових стрільців (УСС), створеного у Львові 1914 р.

З початком Першої світової війни на заклик Головної Української Ради долучитись до окремого українського формування в складі австрійської армії відгукнулося 28 тисяч добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського та пластового рухів.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону лише 2,5 тисячами осіб, УСС стали символом відродження українського збройного чину.

Окрім присяги цісареві, усуси складали обітницю Україні, у тексті якої було відображено неперервність української військової традиції й окреслено мотивацію Легіону – відновлення національно-визвольних змагань.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Активний розвиток сільського господарства в Наддніпрянській Україні в 70–90-х рр. XIX ст. був зумовлений скасуванням кріпосного права 1861 р. та поширенням капіталістичних відносин.

Однак, розвиток аграрного сектора гальмували залишки кріпосництва, зокрема, збереження селянської общини.

Община була інструментом контролю над селянами: вона несла колективну відповідальність за сплату викупних платежів і податків, що привʼязувало селян до села.

Згідно з реформою селяни отримували землю не в особисту власність, а в користування від общини, що часто обмежувало їхню господарську ініціативу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Проголошення 1890 р. в стінах Галицького крайового сейму «нової ери» – спроби українсько-польського порозуміння за участі австрійського уряду та українських громадських діячів Наддніпрянщини – стало наслідком низки процесів, зокрема, загострення відносин між Австро-Угорщиною та Російською імперією.

Це порозуміння полягало в культурно-освітніх і господарських поступках австрійських і польських владних кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів.

Серед здобутків «нової ери» відкриття 1894 р. кафедри української історії («друга кафедра всесвітньої історії з особливою увагою до історії Східної Європи») на чолі з Михайлом Грушевським; перетворення Літературного товариства імені Шевченка в Наукове з наданням щорічної грошової допомоги з державного бюджету, створення першого українського страхового товариства «Дністер», заснування української гімназії в Коломиї тощо.

Угоду розкритикували галицькі радикали через надмірні, на їхню думку, поступки полякам. Польська сторона також не була готова до повного рівноправ’я, що призвело до розриву домовленостей 1894 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Поштову марку присвячено Пантелеймону Кулішу, письменнику, етнографу, мовознавцю, члену Кирило-Мефодіївського товариства.

Куліш був автором першого українського історичного роману «Чорна рада», створив першу фонетичну абетку для української мови, яку називають «кулішівкою».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

На картосхемі штрихуванням позначено територію Правобережної України, де 1839 р. було фактично ліквідовано (заборонено) греко-католицьку церкву.

Греко-католицька церква зазнала справжніх випробувань після трьох поділів Речі Посполитої кінця XVIII ст. Тоді її віряни опинилися в підданстві двох імперій  – Російської та Австрійської. І якщо у володіннях Габсбургів уніати не зазнавали утисків, то Російська імперія використала різноманітні засоби, аби цю церкву знищити.

Відкриту розправу над греко-католицькою церквою було розпочато після невдалого польського повстання 1830–1831 рр. Оскільки головним напрямом російської релігійної політики було «оправославлення» Правобережної України як умова повної інкорпорації регіону до імперії, Полоцький церковний собор прийняв акт про «возз'єднання» уніатів із православною церквою під тиском царської влади.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Причиною арешту наказного гетьмана Павла Полуботка було подання чолобитних (звернень) імператору з вимогою відновлення прав Гетьманщини.

Коли 1722 р. Іван Скоропадський помер, інститут гетьманства замінила Малоросійська колегія.

Полуботок, якого вже обрали на гетьманство без дозволу царя, мав статус наказного гетьмана (тимчасово виконувача обовʼязків).

Навколо нього гуртувалася козацька еліта, яка була невдоволена втручанням колегії у внутрішні справи Гетьманщини й вимагала повернення давніх козацьких прав і привілеїв.

Представники старшинської опозиції 1723 р. склали на ім’я царя так звані Коломацькі чолобитні, у яких вимагали скасувати запроваджені Малоросійською колегією податки й дати дозвіл на обрання гетьмана.

Коли ці чолобитні отримав Петро I, то наказав ув’язнити Полуботка разом з українськими старшинами в Петропавлівській фортеці. Там 1724 р. наказний гетьман і помер.

Правильна відповідь – Г. 

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

Газетну публікацію датовано 1686 р. Того ж року було укладено «Вічний мир» – договір, за яким Річ Посполита визнавала за Московським царством Лівобережну Україну, Київ, Запорожжя, Чернігово-Сіверську землю та Смоленщину.

Річ Посполита зберігала за собою Північну Київщину, Волинь і Галичину, а південні Київщина і Брацлавщина, спустошені тривалою війною, мали стати незаселеною нейтральною територією.

Для Гетьманщини «Вічний мир» став актом її остаточного поділу на Лівобережжя і Правобережжя та зрештою призвів до ліквідації козацького устрою по обидва береги Дніпра.

Правильна відповідь – Г.