ТЕМА: Відновлення незалежності України.

На цій світлині зображено пам'ятник героям-ліквідаторам на тлі зруйнованого внаслідок катастрофи 1986 р. четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції.

Цей візуальний образ увічнює наслідки радянської техногенної катастрофи, що стала однією з найбільших трагедій в історії України та підірвала довіру суспільства до комуністичного керівництва СРСР.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Ця радянська карикатура висміює ваду радянської економічної системи – низький рівень трудової дисципліни.

На плакаті, що імітує дошку розшуку злочинців, замість правопорушників розміщено фотографії звичайних працівників установи. Причиною їхнього «розшуку» є часті відлучення в робочий час.

Таке явище було спричинено кількома факторами: відсутністю реальних стимулів до праці, гарантованою державою зайнятістю, тотальним дефіцитом товарів і послуг, через що радянські громадяни були змушені витрачати робочий час на черги в магазинах, походи до перукарень чи розв'язання побутових питань.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Оцінка іноземного журналіста є свідченням колосального внеску України в перемогу над нацизмом і масштабів її руйнувань у Другій світовій війні. Це стало офіційною підставою для залучення представників УРСР до участі у створенні Організації Об'єднаних Націй (ООН).

На Тегеранській і Ялтинській конференціях було підтверджено наміри членів антигітлерівської коаліції створити міжнародну організацію, засновану на принципі суверенної рівності всіх миролюбних держав – ООН.

Щоб Радянський Союз мав більший вплив на розв'язання глобальних політичних питань, Йосип Сталін виступив з ініціативою включення радянських республік до кола членів-засновників ООН.

Для здійснення цього наміру 1944 р. було внесено зміни до конституцій СРСР і УРСР, які надавали Україні формальне право виходу на міжнародну арену. Верховна Рада УРСР ухвалила закон про утворення Народного комісаріату закордонних справ республіки. А 1945 р. УРСР стала однією із засновниць і перших членів Організації Об’єднаних Націй.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

«Новий порядок», запроваджений нацистами в Україні, викликав потужний опір місцевого населення, який набув форми підпільної та партизанської боротьби.

Особливістю руху Опору на українських землях були три течії, кожна з яких мала власну мету й завдання:

• радянська течія орієнтувалася на відновлення радянської влади. Партизани й підпільники вдавалися до диверсій, нападів на ворожі штаби, підриву комунікацій, доріг і мостів. Під керівництвом Українського штабу партизанського руху (УШПР) великі з’єднання проводили рейди в тили ворога. До українських самостійників радянські партизани ставилися взаємно вороже;
• націоналістична (самостійницька) течія була представлена обома фракціями Організації українських націоналістів: ОУН(б) (бандерівці) та ОУН(м) (мельниківці). Ці сили прагнули створити незалежну Українську Державу. Після того як нацисти зажадали відкликати проголошений у Львові 30 червня 1941 р. Акт відновлення Української Держави, заарештували лідерів ОУН(б) і розпочали масові репресії проти похідних груп обох фракцій, націоналісти пішли в підпілля. Створена восени 1942 р. Українська повстанська армія (УПА) вела збройну боротьбу проти нацистів, радянських партизанів та польських сил;
• польська течія (Армія Крайова – АК) протистояла гітлерівцям, зокрема й на українських теренах. Її головним завданням було повернення під контроль Польщі західноукраїнських земель, втрачених 1939 р. Реалізацію цих задумів супроводжували терористичні акції проти мирного українського населення, що спровокувало УПА на відкриту збройну відсіч польським силам.

Отже, єдиною спільною метою для всіх течій руху Опору в Україні було вигнання нацистських окупантів із території України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В уривку джерела йдеться про згортання на початку 1930-х рр. радянською владою політики коренізації, яка передбачала, зокрема, функціонування в районах компактного проживання національних меншин шкіл із німецькою, польською, чеською та іншими мовами навчання.

Ще 1923 р. Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». Це був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація була насамперед засобом утвердження радянської влади. Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її й карати причетних до її розвитку.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На світлині зафіксовано момент масштабної антицерковної кампанії кінця 1920-х – початку 1930-х років у радянській Україні – зняття церковних дзвонів для їх подальшого перетоплення.

Нищенням духовних святинь і традиційного укладу життя українців тоталітарний режим намагався уніфікувати українське суспільство під радянські стандарти.

Також, конфіскуючи церковне майно, влада планувала забезпечити промисловість, що стрімко розвивалася, кольоровими металами і сплавами (міддю, бронзою).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Ключову роль у звільненні від більшовиків Криму (Кримська операція) у квітні 1918 р. відіграв Запорозький корпус Армії УНР. Його очолював полковник Армії УНР Петро Болбочан.

Українські війська форсували Сиваш, звільнили Джанкой і Сімферополь. Результатом стрімкого наступу стала повна деморалізація більшовицького війська. Кораблі Чорноморського флоту підняли український прапор і оголосили про підпорядкування уряду в Києві.

Але через тиск німецьких союзників, які прагнули контролювати півострів самостійно, за наказом уряду УНР, Болбочан був змушений припинити наступ і залишити Крим.

Попри це Кримський похід став справжнім тріумфом українського війська.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Граф Георгій Бобринський очолив Галицько-Буковинське генерал-губернаторство – тимчасову окупаційну адміністративно-територіальну одиницю Російської імперії, створену під час Першої світової війни на захоплених землях Австро-Угорщини (Галичині та Буковині).

Висловлювання Михайла Грушевського відображає суть російської окупаційної політики, яка виявилася вже в перші тижні окупації 1914 р.

Основою цієї політики, спрямованої на інтеграцію захоплених територій до складу Російської імперії, була боротьба з «мазепинством» – українським національним рухом, що вважали загрозою для імперії.

Для цього, за підтримки місцевих організацій москвофільської орієнтації, окупанти проводили заходи з русифікації населення, преси та шкільництва, масового навернення греко-католиків до православ’я, а також депортації нелояльної інтелігенції та духовенства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст.

А Картина Георгія Нарбута «Еней та його військо» – 1919 р.

Б Картина Іллі Ріпина (Рєпіна) «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (1880–1891 рр.) відтворює легендарний історичний сюжет. На полотні зображено епізод, коли козаки на чолі з кошовим отаманом Іваном Сірком складають дотепну, глузливу та сповнену міцної лайки відповідь на ультиматум османського султана Мехмеда IV з вимогою здатися. 

В Народна картина «Козак Мамай» – початок XVIII ст.

Г Картина Антона Манастирського «Запорожець» – 1932 р.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Наведені принципи були складниками програми російських чорносотенних організацій, як-от «Союз русского народа», «Союз Михаила Архангела» тощо.

Чорносотенці на початку XX ст. сповідували ідеологію крайнього російського шовінізму й виступали за непорушність самодержавства.

Їхні гасла містили шалений антисемітизм і ненависть до ліберальної інтелігенції, а діяльність за підтримки царського уряду була спрямована на придушення національно-визвольних рухів та організацію єврейських погромів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст.

На реверсі памʼятної монети зображено портрет Соломії Крушельницької, праворуч від якого – стилізоване крило метелика, що символізує один із найвідоміших образів співачки в опері «Мадам Баттерфляй».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Коліївщина – масштабне національно-визвольне повстання гайдамаків 1768 р. на Правобережній Україні (Київщина й Брацлавщина) проти гноблення українського населення польською шляхтою та євреями-орендарями.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Території, що ввійшли до складу Російської імперії внаслідок російсько-турецьких війн кінця XVIII ст., на картосхемі позначено цифрою 4.

За результатами російсько-турецької війни 1768–1774 рр. Росія отримала вихід до Чорного моря, землі між Дніпром і Південним Бугом.

Скориставшись тим, що Туреччина 1774 р. визнала незалежність Кримського ханства, імператриця Катерина II 1783 р. видала Маніфест, у якому йшлося про ліквідацію Кримського ханства та його приєднання до Росії. Перед анексією територія держави Гіраїв (Гереїв) охоплювала Кримський півострів, частину Північного Причорномор’я і Приазов’я, Тамань і Кубань (землі на схід від Керченської протоки).

За результатами російсько-турецької війни 1787–1791 рр. до Російської імперії відійшли землі між Південним Бугом і Дністром.

Правильна відповідь – Г.

В уривку зацитовано умову Гадяцького договору, укладеного гетьманом Іваном Виговським з урядом Речі Посполитої 1658 р.

Угода передбачала створення на теренах Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств Великого князівства Руського, яке мало стати третім рівноправним суб’єктом федерації з власною законодавчою, виконавчою, судовою та фінансовою системами.

Нову автономію мав очолювати довічно обраний гетьман, якого затверджував польський король. Водночас право голосу на виборах мало не лише козацьке військо, а й представники станів усіх трьох воєводств.

Укладення Гадяцького трактату ознаменувало розрив Військом Запорозьким протекторату з московським царем, проголошеного в Переяславі 1654 р.

Через низку причин ключові ідеї та норми договору не вдалося реалізувати – передусім через політичну неготовність обох сторін. Проте документ залишається важливим символом української політичної думки XVII ст., що демонструє прагнення тогочасної еліти до інтеграції в європейський простір.

Правильна відповідь – А.