ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

Перенесення столиці УСРР із Харкова до Києва відбулося 1934 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання понять з історії України, уміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст поняття.

Маркери в джерелі – «У цьому напрямі нинішньої політики більшовиків я вбачаю чергову їхню поступку стихійній силі українського національного руху, а водночас – логічно послідовний і політичний захід з метою оволодіння силою цього руху й зміцнення своїх позицій в Україні» – чітко вказують на більшовицьку політику коренізації.

Коренізація – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва й надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади та створення для неї національного підґрунтя. Започаткована рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 року й формально її реалізовували до 1938 року, фактично до початку 1930-х років.

В УСРР коренізацію здійснювали у формі українізації. Вона сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури. Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе у 1920-ті роки були репресовані сталінським режимом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України, уміння застосовувати їх.

Нова економічна політика (неп) – ухвалений на Х з’їзді партії економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках. Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності. Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму.

Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля). Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 роки), поява безробіття і зростання соціальної нерівності. У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.

Тобто характерним для соціально-економічного життя в УСРР періоду нової економічної політики було надання селянам права на продаж власної сільгосппродукції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України. За портретними рисами на фото можна впізнати Нестора Махна.

Махно Нестор (1888–1934) – український повстанський отаман, один із лідерів анархістського руху в Україні. Вів тривалу збройну боротьбу проти більшовиків, денікінців, петлюрівців. Укладав ситуативні союзи з більшо­виками. Відіграв значну роль у розгромі військ білих генералів Антона Денікіна і Петра Врангеля. 28 серпня 1921 року з 77 бійцями перетнув кордон Румунії. Жив в еміграції в Румунії, Польщі, Франції.

У повстанській боротьбі спирався на анархістські ідеї, соціальною базою очолюваної ним повстанської армії були селяни-середняки, які найбільш потерпали від заходів «воєнного комунізму» та політики білогвардійців, які підтримували відновлення поміщицького господарства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання скеровано на перевірку знання подій і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Словосполучення-маркери  в джерелі – «В одній лише Україні побоїща, розстріли та епідемії, пов'язані з війною.., забрали близько 1,5 млн життів. Нестача харчів та палива, безробіття змусили сотні тисяч людей виїхати з міста в село... Було очевидно, що остаточно виснажене суспільство не готове до корінних соціальних перетворень, що їх планували більшовики» – чітко вказують на зміст політики «воєнного комунізму».

«Воєнний комунізм» – назва внутрішньої політики більшовиків у 1918–1921 рр., спроба негайного втілити в життя ідеї комунізму. Назву дістала після скасування для приховування її провалу.

Ця політика передбачала:

• проведення повної націоналізації всіх підприємств;
• експропріацію власності заможних прошарків суспільства;
• мілітаризацію праці;
• жорсткий централізм;
• запровадження продрозкладки;
• скасування товарно-грошових відносин;
• натуралізацію в оплаті праці;
• урівняння в розподілі матеріальних благ тощо.

Політика сприяла мобілізації обмежених ресурсів для перемоги більшовиків у боротьбі за владу. Водночас створила враження про можливість утілення буть-яких ідей насильницькими методами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції та вміння застосовувати їх для аналізу текстового джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – рік події.

Словосполучення-маркери в джерелі – «У Петрограді відбулися криваві події, які загрожують загибелі завоювань революції. Частина населення Петрограда, керована більшовиками, збройним шляхом ліквідувала Тимчасовий Уряд і хоче нав'язати свою волю Російській Республіц» – чітко вказують на більшовицький переворот, який відбувся в жовтні (листопаді – за Григоріанським календарем) 1917 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції й уміння застосовувати їх для аналізу текстового джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – події, що дали поштовх до видання цитованого звернення.

Маркери в джерелі – «Ми закликаємо рішуче боротися з будь-якими спробами підтримання петроградського повстання. Громадяни України! Покажіть себе вірними захисниками свободи й ворогами анархії, яка може віддалити скликання Всеросійських й Українських Установчих Зборів і навіть призвести до загибелі рідного краю» – чітко вказують на більшовицький переворот, що пришвидчив видання УЦР ІІІ Універсалу, у якому проголошено утворення Української Народної Республіки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції та вміння застосовувати їх для аналізу текстового джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – владна інституція.

Маркери в джерелі – «У Петрограді відбулися криваві події, які загрожують загибелі завоювань революції. Частина населення Петрограда, керована більшовиками, збройним шляхом ліквідувала Тимчасовий Уряд і хоче нав'язати свою волю Російській Республіці» – чітко вказують на реакції Генерального Секретаріату – виконавчого органу, створеного УЦР, на більшовицький переворот жовтня (листопада) 1917 р., який фактично ставив під сумнів всі попередні завоювання Української революції.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген – австрійський архикнязь, полковник армії УНР, поет, використував псевдонім Василь Вишиваний.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Україна в перші повоєнні роки (1945-й – на початку 1950-х років), в умовах десталінізації (1953–1964 роки), у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки). Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій із історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні –описані події.

Словосполучення-маркери в джерелі А – «Метою нашого… ліквідації уніацької церкви Закарпаття» – чітко вказують на події 1947 року. Після зайняття Закарпаття радянськими військами та його офіційного приєднання до Української РСР 29 червня 1945 року, суттєво ускладнилося становище греко-католицької єпархії (водночас тривала підготовка до ліквідації уніатської церкви в Галичині, після чого така сама доля чекала і греко-католиків Закарпаття).

На той час керівником мукачівської єпархії греко-католицької церкви став Теодор Ромжа. У жовтні 1947 року Йосип Сталін дав дозвіл на вбивство єпископа. Але в результаті влаштованої автокатастрофи єпископ вижив, тоді його було отруєно, а єпархія 1949 року після оголошення ліквідації Ужгородської унії (1646 рік) була включена до складу Російської православної церкви.

Словосполучення-маркери в джерелі Б – «Комуністи у своїх виступах піддали критиці новий роман Олеся Гончара «Собор»» – чітко вказують на 1969 рік.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «Ми, керівники Республіки Беларусь, РРФСР, України… констатуючи, що недалекоглядна політика центру призвела до глибокої економічної та політичної кризи… заявляємо про утворення Співдружності Незалежних Держав», – чітко вказують на події 1991 року.

Словосполучення-маркери у джерелі Г – «У СРСР побудовано розвинене соціалістичне суспільство…», «склалася нова історична спільнота людей – радянський народ», – чітко вказують на положення програми Комуністичної партії СРСР 1961 року.

Правильна відповідь: АГБВ.

ТЕМИ: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки). Західна Україна в 1921–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат подій із історії України, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Варшавська угода між Директорією УНР і Польською Республікою – 1920 рік.

Договір між Українською Державою і Великим Військом Донським – серпень 1918 року. Час його укладення припадає на період правління гетьмана Павла Скоропадського – квітень – грудень 1918 року.

Брест-Литовський договір між УНР, Німеччиною та її союзниками – січень (лютий) 1918 року.

Мюнхенська угода між Німеччиною і Великою Британією, Францією, Італією – 1938 рік.

Правильна відповідь – ВБАГ.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття. Культура України в другій половини ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат подій із історії України, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Заснування в Києві Південно-Західного відділу Російського географічного товариства – 1873 рік.

Заснування першої української професійної трупи – Товариства українських акторів на чолі з Михайлом Кропивницьким – 1882 рік. Вочевидь ця подія могла відбутися не раніше кінця ХІХ століття, коли сформувалася в основних рисах українська національна ідея.

Утворення просвітницького гуртка «Руська трійця» – 1833 рік.

Утворення Кирило-Мефодіївського братства – 1845 рік.

Правильна відповідь: ВГАБ.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ століття. Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних суспільно-політичних подій ХVIII століття, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Селян Лівобережної і Слобідської України було закріпачено за указом російської імператриці Катерини ІІ 1783 року.

Другий поділ Речі Посполитої відбувся 1793 року.

Другу Малоросійську колегю засновано 1764 року.

Запорозьку Січ остаточно ліквідовано за указом російської імператриці Катерини ІІ 1775 року.

Правильна відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х р.р. ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання подій ХVII ст., уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Проголошення Петра Дорошенка гетьманом усієї України відбулося 1668 року.

Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату відбулося 1686 року.

Укладення між Московським царством і Річчю Посполитою Андрусівського перемир’я відбулося 1667 року.

Чигиринські походи турецьких військ відбулися в 1677–1678 роках.

Правильна відповідь: ВАГБ.