ТЕМИ: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку знань про персоналії історії України.

К. Левицький – співзасновник Української національно-демократичної партії, голова Державного секретаріату ЗУНР.

Д. Донцов – голова Союзу визволення України, теоретик й ідеолог українського націоналізму.

Є. Коновалець – учасник боїв за гору Маківка, командир Галицько-Буковинського куреня січових стрільців.

А. Жук – член Головної української ради, Загальної української ради, дипломат Української Держави, УНР.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Д, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у  ХІХ ст. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань про розвиток українського національного руху, зокрема про знакові друковані видання.

«Енеїда» – перший у новій українській літературі твір, надрукований у Санкт-Петербурзі 1798 р.

«Історія Русів» – одна з визначних пам’яток української історичної та суспільно-політичної думки другої половини XVIII – початку XIX ст., у якій обстоювано ідею автономного державного розвитку України.

«Основа» – перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал, що видавала українська громада 1861–1862 рр. у Петербурзі.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві Михайло Драгоманов у період 1878–1879 рр. та 1882 р.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку сформованості хронологічної компетентності, знання дат основних подій з історії України.

Жванецька облога – 1653 р.

Зборівська битва – 1649 р.

Берестецька битва – 1651 р.

Жовтоводська битва – 1648 р.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – В, 4 – А.

ТЕМА: Творення нової України.

Виконання завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела як карикатура, демонстрацію уміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати здобуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах коротко подано або узагальнено суть проблеми. Однак треба пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями.

Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. В загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі тощо зображено на карикатурі?
• Якій події чи явищу присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано на карикатурі?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям з анексії 2014 р. Криму.  На це вказує вилучення двох букв з назви Україна, які разом з іншими утворюють назву Крим.

Анексія – це процес, коли одна країна всупереч міжнародному праву, силою приєднує частину території іншої країни до своєї.

Анексія Криму Росією відбулася 2014 р.

Мотиви – імперіалістичні, стратегічні, політичні (контроль над Чорним морем, розширення територій, розширення демографії).

Наслідки – міжнародний осуд, санкції проти Росії, посилення сепаратизму в сході України, репресії над проукраїнським населенням півострова, посилення військової присутності Росії в регіоні, повномасштабна війна між Росією та Україною.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Виконання завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела як карикатура, демонстрацію уміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати здобуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах коротко подано або узагальнено суть проблеми. Однак треба пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями.

Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. В загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі тощо зображено на карикатурі?
• Якій події чи явищу присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано на карикатурі?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатуру, відповідно до умови завдання, присвячено сфері радянської торгівлі, де поряд із дефіцитом виникали й зазначені ситуації (відсутність попиту на певний вид продукції). На це вказують персонажі карикатури (представники швейної фабрики, покупці, продавець).

Так, продавець звертається до виробників: «За продукцію своєї фабрики можете не хвилюватися. Її не бере ні міль, ні час, ні покупець», а нажахані покупці розбігаються.

Така ситуація виникала через директивне планування виробництва, розподілу й споживання товарів. Попит і пропозиція ринок не регулював.

Правильна відповідь –​ Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.

Ключові слова-маркери в джерелі – завдання семирічки, посіви кукурудзи … мають дорівнювати приблизно половині всієї площі зернових – свідчать про реалізацію однієї з надпрограм М. Хрущова.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Завдання скеровано на перевірку знань історичних подій і вміння аналізувати історичні джерела.

Аналіз історичного джерела й визначення в ньому маркерів – ключових слів і/або словосполучень – повернуті землі, підірвати життєву базу ОУН й УПА, асимілювати окремі родини етнічних українців у суцільній масі польського населення – дає змогу вказати, що в джерелі йдеться про операцію «Вісла», що була здійснена 1947 р. польськими силовими відомствами з метою депортації українського населення з території Закерзоння (Лемківщина, Підляшшя, Холмщина, Посяння).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні письмові джерела.

Визначення ключових слів-маркерів – підготовча робота до евакуації та сама евакуація в’язниць у західних областях України розпочалася з 22 червня, у перший же день уторгнення німців в СРСР у тюрмах було виконано вироки щодо 108 в’язнів – дають змогу дійти висновку, що в’язні, про яких ідеться в уривку із джерела (знищені у перші дні німецько-радянської війни), потрапляли до тюрем унаслідок проведення політики «радянізації» в 1939–1941 рр. у західних областях України.

Правильна відповідь –​ Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати візуальні й письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо маркери, узагальнюємо й вибираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ідеологічні гасла.

Маркери в джерелі – усе для рідної держави, Україна – українцям, нація понад усе! – чітко вказують на ідеологічні гасла, якими послуговувалася ОУН в 1930-ті рр. Додатковою підказкою є символіка організації, що розміщена на плакаті й транспаранті.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Провал планів партійно-радянського керівництва СРСР із хлібозаготівлі в Українській СРР 1932 р. призвів до запровадження на селі терору голодом, який спричинив Голодомор 1932–1933 рр.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання і вміння розпізнавати за портретними рисами історичних персоналій.

За портретними рисами на фото можна розпізнати:

А – Дмитра Донцова.

Б – Миколу Міхновського.

В – Євгена Петрушевича.

Г – Костя Левицького.

Із запропонованих постатей активно пропагував українізацію частин Російської армії Микола Міхновський.

Він ініціював три військових віча – 6 (19) березня, 9 (22) березня, 11 (24) березня, одне з яких сформувало Перший Український імені гетьмана Богдана Хмельницького полк. 16 (29) березня 1917 р. виник «Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка», який він очолив.

Було оголошено українізацію царської армії, а на I Всеукраїнському військовому з'їзді (травень 1917 р.) М. Міхновського ввели до складу Українського генерального військового комітету (УГВК).

У ніч із 3 на 4 липня 1917 р. полуботківці (п’ять тис. солдатів і офіцерів) підняли повстання, захопили міський штаб міліції, військову комендатуру, арсенал, окремі інтендантські склади, 3-й авіапарк, розгромили квартиру командувача Київського військового округу, висунувши Центральній Раді вимогу – відмовитися від II Універсалу й проголосити незалежність! Але виступ було безкровно придушено.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку вміння здійснювати порівняльний аналіз.

Під час Першої світової війни значна частина західноукраїнських земель була двічі окупована російськими військами: 1914–1915 й 1916–1917 рр.

Відповідно двічі війська Австро-Угорщини примушували їх відступити із цих теренів. Кожна зі сторін намагалася приборкати спротив і домогтися лояльності місцевого населення.

Одним із таких заходів, який використовували обидві сторони, була депортація нелояльної частини населення в інші регіони імперії та його ізоляція в спеціальних таборах чи поселеннях.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини 1900–1914 рр.

Завдання скеровано на перевірку розуміння змісту національно-визвольної боротьби українського народу на західноукраїнських землях на початку XX ст.

Ключовими питаннями боротьби були, зокрема, такі:

• запровадження загального виборчого права,
• розбудова інфраструктури національного життя,
• відкриття українського університету у Львові.

Останнє питання було вкрай гострим, його супроводжували народні віча, студентські страйки, бійки між польськими й українськими студентами, убивства українських активістів тощо.

Зрештою влада пообіцяла відкрити університет 1914 р.

Правильна відповідь –​ Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. і 1900–1914 рр.

Завдання скеровано на перевірку сформованості картографічної (просторової) компетентності.

На картосхемі позначено ключові економічні регіони українських земель наприкінці ХІХ – на початку XX ст. Треба визначити, який із зазначених регіонів спеціалізувався з товарного виробництва цукру.

Цифрою 1 позначено регіон видобутку нафти й озокериту.

Цифрою 2 позначено регіон, спеціалізацією якого було товарне виробництво цукру.

Цифрою 3 позначено регіон вугільно-металургійного виробництва.

Цифрою 4 позначено регіон товарного виробництва хліба й інфраструктура його експорту.

Правильна відповідь – Б.