ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО) – провідна західноукраїнська парламентська партія 1920–1930 рр., головною метою якої було здобуття незалежності правовим шляхом і побудова соборної демократичної України.

Голова УНДО Василь Мудрий 1935 р. проголосив політику нормалізації (врегулювання) польсько-українських відносин через порозуміння між проводом Українського національно-демократичного об'єднання і польським урядом. Ця політика не була успішною та не дала очікуваних позитивних результатів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку схарактеризовано наслідки впровадження більшовиками заходів «воєнного комунізму».

Політика «воєнного комунізму» – «лобова атака на капіталізм» – уключала: націоналізацію всіх підприємств, мілітаризацію праці, загальну трудову повинність, централізацію управління, продрозкладку (фактичне вилучення врожаю в селян продзагонами), ліквідацію товарно-грошових відносин, «червоний терор».

Проведення економічної політики, котра повністю йшла в розріз з особливостями  економічного розвитку українського села, мало для Україні трагічні наслідки: скорочення посівних площ, руйнацію сільськогосподарського виробництва до якого додалася засуха і неврожай – все це призвело до голоду 1921–1923 рр.

Зважаючи на перспективу колапсу економіки і повномасштабної війни із селянством, лідер більшовиків В. Ленін 1921 р. відмовився від курсу на безпосереднє комуністичне будівництво й проголосив нову економічну політику (неп).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Творці та видавці Підпільної Пошти України приурочили пам’ятну марку річниці загибелі українських вояків – учасників Другого «Зимового походу» Армії УНР – біля села Базар.

Листопадовий рейд 1921 р. Південної (Бессарабської), Подільської і Волинської груп було організовано на окуповану більшовиками територію України, щоб підняти загальноукраїнське антибільшовицьке повстання.

Однак повстанським загонам не вдалося об’єднатися. У нерівному бою 17 листопада на Житомирщині понад 400 вояків Волинської групи загинули, 537 потрапили в полон. З них більшовики розстріляли та порубали шаблями під Базаром 361 людину.

Другий Зимовий похід став завершенням збройної боротьби за українську державність у роки Української революції 1917–1921 рр.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

У фрагменті Відозви Загальної української ради йдеться про наступальну операцію Південно-Західного фронту російської імператорської армії під командуванням генерала Олексія Брусилова проти австро-угорської і німецької армій у ході Першої світової війни.

Внаслідок Брусиловського прориву 1916 р. під контроль російського війська перейшли частина Волині, Галичини й Буковина.

У документі відображено занепокоєння членів ЗУР через нові переслідування з боку російської влади під час повторної окупації Галичини.

Десять місяців першої російської окупації (вересень 1914 – червень 1915 рр.), що була наслідком успішної для російської армії Галицької битви, принесли галичанам страшну руїну в усіх сферах життя: господарську розруху, руйнування, занепад торгівлі, промисловості, сільського господарства, украй важке становище населення. Російські окупаційні власті, борючись із «мазепинськими» настроями, депортували «неблагонадійних», закрили всі українські часописи, заборонили діяльність «Просвіти», Наукового товариства імені Шевченка, українських кооперативів, музичних товариств і театральних труп, замість українських навчальних закладів відкривали школи з російською мовою навчання. Окупаційна влада відправила у заслання ієрархів греко-католицької церкви на чолі з митрополитом Андреєм Шептицьким, а до Галичини було привезено священиків Російської церкви.

Друга окупація (червень 1916 – липень 1917 рр.) відрізнялася від першої більшою поміркованістю російської політики, що було наслідком виснаження імперії та загострення внутрішньої кризи. Та русифікаційні заходи, закриття українських шкіл і репресії проти греко-католицької церкви тривали.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Ювілейну монету присвячено 200-річчю від дня народження Михайла Вербицького – українського композитора, громадського діяча, хорового диригента, священника Української греко-католицької церкви, автора музики Державного Гімну України.

Ілюстрацією до тексту на цьому слайді презентації  також була монета із зображенням Павла Чубинського – етнографа, фольклориста, поета, громадського й культурного діяча, автора тексту Гімну України «Ще не вмерла України...».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Валуєвський циркуляр та Емський указ були в Російській імперії заходами мовної політики щодо українців. Оскільки мова була основним елементом формування і збереження української ідентичності, влада заборонами намагалася приборкати цей процес.

Циркуляр 1863 р. міністра внутрішніх справ П. Валуєва про заборону друкування українською мовою наукових, навчальних і релігійних книжок було спрямовано на приборкання українського руху, представників якого звинувачували в поширенні серед українців «сепаратистських задумів». Упровадження циркуляра супроводжувалося закриттям недільних шкіл.

Емський указ 1876 р. імператора Олександра ІІ забороняв друкувати книги українською мовою, улаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити без особливо дозволу на територію Російської імперії книжки українською мовою.

Указ призвів до згортання діяльності громад – напівлегальних організацій національно свідомої української інтелігенції, закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства й газети «Киевский телеграф», вислання окремих українських діячів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Передумовою описаних змін в українському суспільному та громадському житті були революційні події 1848–1849 рр. у Європі, відомі як «весна народів».

Революція активізувала національно-визвольні рухи підкорених народів імперієї Габсбургів, зокрема українців.

Західноукраїнська інтелігенція та уніатське духовенство створили у Львові Головну руську раду (ГРР) – політичну організацію, яка безуспішно домагалася від центрального уряду відокремлення Східної Галичини від Західної (польської) і перетворення її на окремий автономний край.

Український національно-визвольний рух досяг успіхів саме в культурно-просвітницькій сфері. Було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька», розпочато будівництво Народного дому у Львові, відкрито кафедру української мови та літератури при Львівському університеті, засновано Галицько-руську матицю, яка видавала популярні книжки для народу, скликано Собор руських учених – перший з’їзд діячів української культури, науки та освіти.

Попри поразку революція сприяла зростанню національної свідомості й формуванню української нації.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

За другим поділом Речі Посполитої 1793 р. правобережні українські землі (Київщина, Східна Волинь, Поділля) перейшли під владу Російської імперії.

Західну Волинь Росія приєднала 1795 р. після третього поділу Речі Посполитої.

На інкорпоровані українські землі поширився адміністративно-територіальний поділ Російської імперії – було утворено Київську, Подільську й Волинську губернії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Французька газета описує епізод Північної війни – Полтавську битву 1709 р.

Ця війна коаліцій Швеції та Московії за домінування в Північній, Центральній і Східній Європі не була спрямована на захист інтересів України, однак із її початком козацьке військо як союзник Московського царства активно долучилося до бойових дій.

Попри це Петро І виношував плани ліквідації Війська Запорозького та козацького устрою, оскільки козацька автономія була перешкодою повному підпорядкуванню Гетьманщини самодержавній владі царя.

Скориставшись зовнішніми обставинами, гетьман Іван Мазепа спробував відновити державну самостійність, спираючись на допомогу Швеції.

Після поразки шведського війська в Полтавській битві Карл XII із рештою війська, а також гетьман і козацькі загони врятувалися втечею до Молдови, де Мазепа, не витримавши ганьби поразки, помер.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

А Успенський собор Почаївської лаври – 1771–1783рр.

Б Преображенська церква в с. Великі Сорочинці – 1732 р.

В Георгіївська церква Видубицького монастиря в м. Київ – 1696–1701 рр. Храм, шедевр українського бароко, було зведено коштом М. Миклашевського на честь Святого Георгія Переможця (Юрія Змієборця)

Г П’ятницька церква в м. Чернігів – кінець XII – початок XIII ст.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

В уривку наведено умови Віленського перемирʼя 1656 р., яке без згоди Богдана Хмельницького Московське царство уклало з Річчю Посполитою.

Ця угода, власне, нівелювала українсько-московські Березневі статті, що викликало справедливе обурення гетьмана й козацької старшини.

Хмельницький починає шукати нових союзників для продовження війни з Річчю Посполитою. ВУ жовтні 1656 р. Військо Запорозьке приєдналося до антипольської коаліції разом зі Швецією і Трансільванією.

Гетьман вирішив підтримати вторгнення в Польщу трансільванського князя Дьєрдя ІІ Ракоці й вислав йому на допомогу козацьке військо на чолі з наказним гетьманом Антоном Ждановичем. Поразка українсько-трансільванського походу стала важким ударом для хворого Хмельницького.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

На картосхемі заштриховано українські землі, що ввійшли до складу Польського королівства внаслідок Люблінської унії.

Велике князівство Литовське й Польське королівство 1569 р. об’єдналися в Річ Посполиту. Унаслідок цього українські землі – Волинь, Східне Поділля і Київщина – перейшли з литовської юрисдикції до польської.

Для Волинського, Брацлавського і Київського воєводств було збережено дію місцевого права, судову систему й руську мову в діловодстві. Також було гарантовано певні права й автономію православної церкви.

Однак українські землі не забезпечили собі окремий статус у новій державі, а зрівняння в правах української шляхти з литовською і польською було формальним, що сприяло полонізації та денаціоналізації української політичної еліти.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Похід монголів на Русь, очолений ханом Батиєм, розпочався 1237 р. Спочатку Батиєва орда спустошила землі князівств Південно-Східної Русі, а 1239 р. монголи рушили на князівства Південно-Західної Русі, розоряючи Переяславську і Чернігівську землі. Восени 1240 р. після кількаденного штурму було захоплено Київ. Наступного 1241 р. ординці розорили галицько-волинські землі та рушили далі до Польщі й Угорщини.

Поневолене населення руських земель, яке із середини ХІІІ ст. було обкладено численними податками, відбувало виснажливі повинності. Кожен князь мусив їздити в Орду, щоб отримати з рук хана ярлик (грамоту) на право правління своїми землями. Формально визнавши владу хана, відносну незалежність продовжувало зберігати лише Галицько-Волинське князівство.

Та руські землі не ввійшли безпосередньо до складу Золотої Орди. На території Русі не було створено постійного адміністративного апарату загарбників, ординці відносно толерантно ставилися до християнства та православного духовенства.

Саме ці особливості панування монголів значною мірою дали змогу русичам зберегти власну самобутність і державотворчі сили.

Вже в середині XIV ст. Золота Орда почала стрімко занепадати. Переможна для литовсько-руського війська битва на Синіх Водах 1362 р. поклала початок звільненню руських земель від золотоординського панування.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Процес збирання князем із дружиною данини у формі натурального оброку (хутра, меду, зерна тощо) з підлеглого населення Русі (Київської держави) – це полюддя (ходіння по людях). Розмір данини точно не було визначено.

Після древлянського повстання в Х ст. княгиня Ольга регламентувала обсяг данини й визначила пункти для її збирання, відмовившись у такий спосіб від полюддя.

Правильна відповідь – Г.