ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На пам’ятній медалі зображено події Чортківської офензиви (7–28 червня 1919 р.) – однієї з найуспішніших наступальних операцій Української Галицької Армії (УГА) під час польсько-української війни 1918–1919 років.

У ході цієї операції українські війська:

• відтіснили польські частини;
• звільнили значну частину території Галичини;
• просунулися приблизно на 120 км.

Попри початкові успіхи, українські війська були змушені зупинити наступ через нестачу зброї, боєприпасів і резервів, після чого польська армія перейшла в контрнаступ.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

На поштовій марці зображено Євгена Чикаленка – українського громадського діяча, мецената й одного з найважливіших фінансових підтримувачів українського національного руху на початку XX ст.

Чикаленко відомий тим, що власним коштом фінансував видання української щоденної газети «Громадська думка», яка виходила з 1906 року в Києві. Пізніше її було перейменовано на «Раду». Це була єдина щоденна українськомовна газета в Російській імперії, що висвітлювала події українського громадського та політичного життя.

Саме про цю діяльність йдеться в уривку: видання газети, яка мала великий вплив на розвиток українського національного руху.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Микола Міхновський і Борис Грінченко були учасниками «Братства тарасівців» – першої української таємної політичної організації, що виникла наприкінці ХІХ ст.

Її члени виступали за національне відродження українців і поширення української ідеї серед молоді. Саме в межах цієї організації формувалися їхні політичні погляди та активна громадянська позиція.

Варіант відповіді А неправильний, оскільки Грінченко був пов’язаний із громадівським рухом, а Міхновський – ні.

Варіант відповіді Б також не підходить: вони не фінансували газету «Рада». Її фінансував Євген Чикаленко.

Варіант відповіді В є хибним, адже Міхновський виступав за повну незалежність України, а не автономію.

Отже, єдина спільна риса їхньої діяльності — участь у «Братстві тарасівців».

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

В уривку наведено фрагмент листа Тараса Шевченка до Пантелеймона Куліша, у якому він пропонує перетворити збірник «Записки о Южной Руси» на постійне періодичне видання. 

Результатом цих ідей стало створення журналу «Основа», що виходив у Санкт-Петербурзі в 1861–1862 рр. Його видавали діячі колишнього Кирило-Мефодіївського братства, які 1859 року заснували тут першу громаду.

Це був перший український суспільно-політичний і літературний журнал у Російській імперії. У ньому друкували твори та статті Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Костомарова та інших діячів українського національного руху.

Журнал відіграв важливу роль у розвитку української літератури, історіографії та формуванні національної свідомості.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

За гетьманування Данила Апостола було розпочато важливу роботу з упорядкування українського законодавства. Унаслідок цієї діяльності було створено кодифікаційний збірник «Права, за якими судиться малоросійський народ», у якому систематизовано норми права, що діяли на території Гетьманщини. 

Кирило Розумовський запровадив низку перетворень, зокрема судову реформу, що передбачала створення нової системи судів: земських, підкоморських та гродських. Гетьман прагнув модернізувати адміністративний устрій Лівобережжя та підвищити ефективність державного управління.

Отже, спільною рисою діяльності обох гетьманів було проведення реформ адміністративного управління та судочинства.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

У джерелі йдеться про гетьмана Петра Дорошенка. Він прагнув об’єднати українські землі та забезпечити мир і стабільність у державі.

Для цього Дорошенко проводив активну дипломатичну політику, намагаючись підтримувати відносини не лише з християнськими державами, а й з Османською імперією, зокрема, підписавши з нею Корсунські статті 1669 року.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

У другій половині XVI ст. на українських землях поширювалися ідеї Реформації та гуманізму, що сприяло:

• утворенню братств;
• перекладанню релігійних текстів народною мовою, зрозумілою для широкого кола вірян;
• підписанню Берестейської унії, за якою утворилася греко-католицька церква.

Наслідком Реформації у другій половині XVI ст. стала поява полемічної літератури. Вона виникла як форма інтелектуальної та релігійної дискусії між православними й католиками (згодом – уніатами) довкола ідеї та втілення церковної унії.

«Ключ царства небесного» Герасима Смотрицького – визначна пам’ятка полемічної літератури.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

На поштовій марці зображено Генуезьку фортецю в Судаку, яку спорудили італійські купці з Генуї у XIV–XV ст. Вона була важливим торгівельним та оборонним центром генуезьких колоній у Криму.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

Битва на Синіх Водах, у якій литовський князь Ольгерд переміг монгольські війська, відбулася 1362 року.

Унаслідок цієї перемоги до складу Великого князівства Литовського відійшли значні території українських земель, зокрема Поділля. На карті цю територію позначено цифрою 2.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

На монеті зображено Десятинну церкву в Києві – перший кам’яний храм Русі, збудований за князя Володимира Великого наприкінці X ст.

Назва походить від того, що на її утримання князь виділяв десятину своїх доходів. Під час монгольського штурму Києва 1240 року церкву було зруйновано.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Геродот описував територію Північного Причорномор'я та народи, які там проживали. У його «Історії» згадано поділ скіфів на: скіфів-орачів, скіфів-землеробів, скіфів-кочовиків, царських скіфів.

Фраза про «царських» і підлеглих їм інших – характерна саме для опису скіфського суспільства.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

Монету випущено з нагоди укладення українсько-шведських союзів, а саме Корсунської угоди 1657 р. і Великобудищанського трактату 1709 р. Ці міжнародні угоди було спрямовано на здобуття державної незалежності Української козацької держави.

За Корсунським договором Богдан Хмельницький і Карл Х Густав уклали військово-політичний союз. Шведський король визнавав Гетьманщину незалежною державою в етнічних кордонах. Передбачалося, що західноукраїнські землі та Берестейське і Полоцьке воєводства, які перебували під владою Речі Посполитої, увійдуть до складу козацької держави.

Іван Мазепа, уклавши 1708 р. угоду зі шведським королем Карлом XII (юридично оформлену 1709 р. у селі Великі Будищі), фактично відновив Корсунський договір, гарантуючи Україні незалежність під шведським протекторатом.

Утім, якщо Корсунський договір мав чітке антипольське спрямування, то нова українсько-шведська угода мала антимосковську орієнтацію.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Особливістю відбудови в УРСР був пріоритетний розвиток важкої промисловості. Структуру капіталовкладень у господарство, що відповідає періоду Відбудови, позначено на діаграмі буквою Г.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр. Західна Україна в 1921–1939 рр. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Варіант відповіді «А». Словосполучення-маркер: «Процес «Спілки визволення України» – чітко вказує на 1930 р., коли відбувався показовий судовий процес у сфабрикованій ОГПУ УСРР справі над представниками української інтелігенції. Усього до судового процесу залучено 474 особи, при чому засуджено до розстрілу — 15, до концтаборів — 192, вислані за межі України — 87, засуджені умовно — 3, звільнені від покарання — 124 особи.

Варіант відповіді «Б». словосполучення-маркери: «Дистрикт Галичина», «Київ взятий», «Європа у боротьбі з більшовизмом» – чітко вказують на газету, що була видрукувана в 1941 р. на окупованій нацистами території України.

Варіант відповіді «В». Словосполучення-маркери: «УНДО», «Українізація УСРР», – чітко вказують на першу половину 1920-х рр. Політика українізації в УСРР була започаткована в 1923 р. Партія Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) сформувалася на українських землях у складі Польщі у 1925 р.

Варіант відповіді «Г». словосполучення-маркер: «Автономія Карпатської України ухвалена» – чітко вказують на 1938 р., коли відбулася ця подія.

Відповідь: В, А, Г, Б.