ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Махно Нестор (1888–1934) – український повстанський отаман, один із лідерів анархістського руху в Україні. Вів тривалу збройну боротьбу проти більшовиків, денікінців, петлюрівців. Укладав ситуативні союзи з більшо­виками. Відіграв значну роль у розгромі військ білих генералів Антона Денікіна і Петра Врангеля. 28 серпня 1921 року з 77 бійцями перетнув кордон Румунії. Жив в еміграції в Румунії, Польщі, Франції.

У повстанській боротьбі спирався на анархістські ідеї, соціальною базою очолюваної ним повстанської армії були селяни-середняки, які найбільш потерпали від заходів «воєнного комунізму» та політики білогвардійців, які підтримували відновлення поміщицького господарства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Словосполучення-маркери  в джерелі – «В одній лише Україні побоїща, розстріли та епідемії, пов'язані з війною.., забрали близько 1,5 млн життів. Нестача харчів та палива, безробіття змусили сотні тисяч людей виїхати з міста в село... Було очевидно, що остаточно виснажене суспільство не готове до корінних соціальних перетворень, що їх планували більшовики» – чітко вказують на зміст політики «воєнного комунізму».

«Воєнний комунізм» – назва внутрішньої політики більшовиків у 1918–1921 рр., спроба негайного втілити в життя ідеї комунізму. Назву дістала після скасування для приховування її провалу.

Ця політика передбачала:

• проведення повної націоналізації всіх підприємств;
• експропріацію власності заможних прошарків суспільства;
• мілітаризацію праці;
• жорсткий централізм;
• запровадження продрозкладки;
• скасування товарно-грошових відносин;
• натуралізацію в оплаті праці;
• урівняння в розподілі матеріальних благ тощо.

Політика сприяла мобілізації обмежених ресурсів для перемоги більшовиків у боротьбі за владу. Водночас створила враження про можливість утілення буть-яких ідей насильницькими методами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

Словосполучення-маркери в джерелі – «У Петрограді відбулися криваві події, які загрожують загибелі завоювань революції. Частина населення Петрограда, керована більшовиками, збройним шляхом ліквідувала Тимчасовий Уряд і хоче нав'язати свою волю Російській Республіц» – чітко вказують на більшовицький переворот, який відбувся в жовтні (листопаді – за Григоріанським календарем) 1917 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Маркери в джерелі – «Ми закликаємо рішуче боротися з будь-якими спробами підтримання петроградського повстання. Громадяни України! Покажіть себе вірними захисниками свободи й ворогами анархії, яка може віддалити скликання Всеросійських й Українських Установчих Зборів і навіть призвести до загибелі рідного краю» – чітко вказують на більшовицький переворот, що пришвидчив видання УЦР ІІІ Універсалу, у якому проголошено утворення Української Народної Республіки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Маркери в джерелі – «У Петрограді відбулися криваві події, які загрожують загибелі завоювань революції. Частина населення Петрограда, керована більшовиками, збройним шляхом ліквідувала Тимчасовий Уряд і хоче нав'язати свою волю Російській Республіці» – чітко вказують на реакції Генерального Секретаріату – виконавчого органу, створеного УЦР, на більшовицький переворот жовтня (листопада) 1917 р., який фактично ставив під сумнів всі попередні завоювання Української революції.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген – австрійський архикнязь, полковник армії УНР, поет, використував псевдонім Василь Вишиваний.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Україна в перші повоєнні роки (1945-й – на початку 1950-х років), в умовах десталінізації (1953–1964 роки), у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки). Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій із історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні –описані події.

Словосполучення-маркери в джерелі А – «Метою нашого… ліквідації уніацької церкви Закарпаття» – чітко вказують на події 1947 року. Після зайняття Закарпаття радянськими військами та його офіційного приєднання до Української РСР 29 червня 1945 року, суттєво ускладнилося становище греко-католицької єпархії (водночас тривала підготовка до ліквідації уніатської церкви в Галичині, після чого така сама доля чекала і греко-католиків Закарпаття).

На той час керівником мукачівської єпархії греко-католицької церкви став Теодор Ромжа. У жовтні 1947 року Йосип Сталін дав дозвіл на вбивство єпископа. Але в результаті влаштованої автокатастрофи єпископ вижив, тоді його було отруєно, а єпархія 1949 року після оголошення ліквідації Ужгородської унії (1646 рік) була включена до складу Російської православної церкви.

Словосполучення-маркери в джерелі Б – «Комуністи у своїх виступах піддали критиці новий роман Олеся Гончара «Собор»» – чітко вказують на 1969 рік.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «Ми, керівники Республіки Беларусь, РРФСР, України… констатуючи, що недалекоглядна політика центру призвела до глибокої економічної та політичної кризи… заявляємо про утворення Співдружності Незалежних Держав», – чітко вказують на події 1991 року.

Словосполучення-маркери у джерелі Г – «У СРСР побудовано розвинене соціалістичне суспільство…», «склалася нова історична спільнота людей – радянський народ», – чітко вказують на положення програми Комуністичної партії СРСР 1961 року.

Правильна відповідь: АГБВ.

ТЕМИ: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки). Західна Україна в 1921–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат подій із історії України, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Варшавська угода між Директорією УНР і Польською Республікою – 1920 рік.

Договір між Українською Державою і Великим Військом Донським – серпень 1918 року. Час його укладення припадає на період правління гетьмана Павла Скоропадського – квітень – грудень 1918 року.

Брест-Литовський договір між УНР, Німеччиною та її союзниками – січень (лютий) 1918 року.

Мюнхенська угода між Німеччиною і Великою Британією, Францією, Італією – 1938 рік.

Правильна відповідь – ВБАГ.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття. Культура України в другій половини ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат подій із історії України, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Заснування в Києві Південно-Західного відділу Російського географічного товариства – 1873 рік.

Заснування першої української професійної трупи – Товариства українських акторів на чолі з Михайлом Кропивницьким – 1882 рік. Вочевидь ця подія могла відбутися не раніше кінця ХІХ століття, коли сформувалася в основних рисах українська національна ідея.

Утворення просвітницького гуртка «Руська трійця» – 1833 рік.

Утворення Кирило-Мефодіївського братства – 1845 рік.

Правильна відповідь: ВГАБ.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ століття. Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Селян Лівобережної і Слобідської України було закріпачено за указом російської імператриці Катерини ІІ 1783 року.

Другий поділ Речі Посполитої відбувся 1793 року.

Другу Малоросійську колегю засновано 1764 року.

Запорозьку Січ остаточно ліквідовано за указом російської імператриці Катерини ІІ 1775 року.

Правильна відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х р.р. ХVІІ століття.

Послідовність подій ХVII ст.:

• В — Укладення Андрусівського перемир’я (січень 1667 р.) Угода між Московським царством і Річчю Посполитою, за якою Україна була офіційно поділена по Дніпру: Лівобережжя відійшло Москві, а Правобережжя — Польщі. 

• А — Проголошення П. Дорошенка гетьманом усієї України (червень 1668 р.) Після антимосковського повстання на Лівобережжі та загибелі гетьмана І. Брюховецького, Петро Дорошенко об'єднав козацькі війська обох берегів. 

• Г — Чигиринські походи турецьких військ (1677–1678 рр.) Масштабні військові кампанії Османської імперії з метою захоплення столиці — Чигирина. 

• Б — Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату (1686 р.) Ця подія завершила період церковної автономії українського православ'я. 

Правильна відповідь: В А Г Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Періоду легальної діяльності громадівців (60-ті рр. ХІХ століття) були властиві:

• відкриття недільних і щоденних шкіл, учителювання в них;
• підготовка й видання українських підручників і посібників;
• підготовка й видання наукових досліджень з історії та етнографії України.

Правильна відповідь: 1, 2, 7.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. ХVІІ століття.

Зміни в соціально-економічному житті Гетьманщини в другій половині ХVІІ ст.

• 1. Формування козацько-селянської власності на землю: Внаслідок війни було ліквідовано велике землеволодіння польських магнатів. Козаки та селяни отримали право володіти землею на правах «займанщини» (захоплення вільних ділянок та їх обробітку).

• 2. Здобуття особистої свободи абсолютною більшістю селян і міщан: Це було одне з найголовніших досягнень Хмельниччини. 

• 4. Зростання провідної ролі козацтва й православної шляхти: Козацтво перетворилося на привілейований стан, який керував державою. 

Правильна відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Іван Могильницький був церковним й освітнім діячем, ініціатором заснування «Товариства греко-католицьких священників» у Перемишлі.

Яків Головацький відомий як етнограф, історик, поет, один з ініціаторів створення національно-патріотичного гуртка «Руська трійця».

Михайло Максимович був науковцем-енциклопедистом, істориком, першим ректором Київського університету, укладачем кількох збірок українських народних пісень.

Петро Гулак-Артемовський відомий як історик, педагог, письменник, автор віршів, антикріпосницької сатиричної байки «Пан і собака».

Правильна відповідь: 1Г, 3А, 3Б, 4В.