ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Створення Союзу визволення України (СВУ) відбулося 1914 року.

Убивство російського прем’єр-міністра Петра Столипіна – це подія 1911 року.

Заснування першої на Наддніпрянській Україні «Просвіти» відбулося 1906 року.

Урочисте святкування сторіччя від дня народження Тараса Шевченка – це подія 1913 року.

Під час Першої російської революції 1905–1907 років за прикладом Галичини було організовано освітні товариства під назвою «Просвіта» і в Наддніпрянщині: спочатку – в Одесі (1906), згодом – у Катеринославі, Житомирі, Кам’янці-Подільському, Києві, Чернігові, Миколаєві.

На Дону було створено новочеркаську «Просвіту». Власні читальні «Просвіти» мали переселенці навіть на далекосхідному Зеленому Клині й в Америці, зокрема, в Аргентині.

На Лівобережній Україні єдиним товариством «Просвіта», яке мало дозвіл губернатора на заснування, була чернігівська «Просвіта», заснована 1906 року за участю Михайла Коцюбинського (був обраний головою).

Через заборону царської адміністрації не вдалося відкрити «Просвіти» у Полтаві й Харкові. Проте в Харкові функції «Просвіти» фактично виконувало Українське літературно-етнографічне товариство імені Квітки-Основ’яненка.

До важливих здобутків «Просвіти» належить відзначення ювілейних річниць – 50-річчя від дня смерті Тараса Шевченка, 100-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича, 40-річчя письменницької діяльності Івана Франка. На початку ХХ ст. з діяльністю «Просвіти» була пов’язана творчість Миколи Лисенка, Бориса Грінченка, Лесі Українки, Степана Смаль-Стоцького тощо.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту земельної реформи Петра Столипіна.

Придушивши революцію 1905–1907 років, царський уряд розумів, що лише репресіями зняти соціальну напругу в суспільстві неможливо. Однією з головних причин революції було аграрне питання, розв’язати яке запропонував голова ради міністрів і міністр внутрішніх справ П. Столипін. У листопаді 1906 року ним було видано затверджений царем указ, що став законом 14 червня 1910 року. В указі містились основні положення реформи.

Під час розроблення реформи П. Столипін виходив із положення, що ліквідація поміщицького землеволодіння призведе до втрат виробників товарного хліба, а згодом знову постане проблема малоземельності. Він пропонував реформувати селянське господарство руйнуванням селянської общини й перерозподіленням земель на користь заможних селян (куркулів). Куркулі мали б стати опорою царського режиму й водночас виробниками додаткового товарного хліба.

Одержавши надільну землю у власність, селянин мав можливість об’єднати свої ділянки в один так званий «відруб» й чи залишатися на старому помешканні, чи виселитися на хутір, побудований на власній землі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей з історії України.

Михайло Коцюбинський був членом Братства тарасівців, головою товариства «Просвіта» у Чернігові, автором творів «Fata morgana», «Тіні забутих предків».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання політики європейських держав щодо українських земель на передодні Першої світової війни.

Напередодні Першої світової війни Австро-Угорщина претендувала на володіння Волинню і Поділлям, що на той час перебували під владою Російської імперії, аргументуючи це тим, що ці землі колись входили до складу Речі Посполитої, короною якої володів австрійський імператор.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на перевірку знання подій Першої світової війни на українських землях і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – хронологічні межі подій.

Маркери – «Наші праві націоналісти в особі графа Бобринського, посівши адміністративні посади в «П’ємонті українства», почали переслідувати український національний рух і силоміць навертати уніатів до православ’я», «арешт митрополита А. Шептицького», «Все сприяло наростанню ворожості місцевого населення до переможців», – указують на події 1914–1915 років. Граф Бобринський посів посаду генерал-губернатора окупованих у 1914 році російськими військами Галичини й Буковини.

«П’ємонтом українства» називали на той час Галичину. Уніатська церква тоді теж була поширена в Галичині. Навернення уніатів до православ’я і арешт митрополита Андрея Шептицького були складниками репресивної окупаційної російської політики в 1914–1915 роках, метою якої було знищення осередку українського національного руху.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання перебігу подій Української революції і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – ІІ Універсал УЦР.

Наприкінці червня 1917 року до Києва прибула делегація міністрів Тимчасового уряду, яка прагнула зупинити процес суверенізації України після проголошення І Універсалу Української Центральної Ради. Під час переговорів із представниками УЦР сторони дійшли компромісу. Цей компроміс було оформлено у вигляді ІІ Універсалу.

Маркери у джерелі А – «Влада на території Української республіки віднині належить виключно радам робітничих, солдатських і селянських депутатів» – указують на рішення Всеукраїнський з’їзду робітничих і солдатських за участю селянських депутатів у Харкові (грудень 1917 року). Джерело не відповідає умові завдання.

Маркер у джерелі Б – «на землі Республіки Української має бути забезпечено всі свободи, здобуті всеросійською революцією» – указує на положення ІІІ Універсалу УЦР. Джерело не відповідає умові завдання.

Маркери у джерелі В – «визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана», «ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання» – указують на положення ІІ Універсалу УЦР. Джерело відповідає умові завдання.

Маркер у джерелі Г – «Однині Україна стає Українською Народною Республікою», «Не відділяючись від Російської Республіки, ми твердо станемо на нашій землі, щоб помогти, аби уся Російська Республіка стала федерацією вільних народів» – указує на положення ІІІ Універсалу УЦР. Джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.

На фото зображена банкнота номіналом 1 000 карбованців, емітовану урядом гетьмана Павла Скоропадського в Українській Державі 1918 року. На це вказують такі елементи купюри: напис Українська держава, гербова печатка Української держави гетьмана П. Скоропадського (ближче до середини).

Серед усіх паперових грошей періоду Української Революції 1917–1921 років цю банкноту вважають однією з найкрасивіших, ескізи виконав відомий художник Григорій Золотов (1882–1960), викладач типографської школи Василя Кульженка. Художник не залишив ініціалів на банкноті, тому автором банкноти 1 000 карбованців міністр фінансів УНР – Борис Мартос – у своїх опублікованих спогадах указав Івана Івановича Мозалевського. Дизайн банкноти виконано у стилі українського бароко.

Банкнота має всі необхідні ознаки платіжного засобу й державних грошей – емітент, номінал, серія випуску – окрім року емісії. Банкнота на високому рівні захищена від підробок – захисна сітка, конгрев (рельєфна суха печатка), водяні знаки. Мабуть, тому нині дослідникам невідомі зразки тогочасних підробок цих банкнот.

Перший випуск 1 000 карбованців було здійснено за ініціативи гетьмана Павла Скоропадського в Києві 13 листопада 1918 року, після чого за влади Директорії емісію було продовжено в Кам’янці-Подільському. Після втрати територій українською владою на чолі із Симоном Петлюрою продовжено емісію банкноти 1 000 карбованців у Варшаві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання освітньої політики режимів, що існували в Україні в 1917–1921 роках, і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери – «Для звуження впливу старої професури та викладачів було реорганізовано управління вищою школою», «До факультетських рад включалися представники студентства, кількість яких у радах дорівнювала кількості викладачів», «Від автономії вузів нічого не залишилося», «Університети взагалі були ліквідовані, а на їхній основі утворювалися галузеві навчальні заклади, зокрема інститути народної освіти» – указують на політику Ради Народних Комісарів Української СРР. Університети на території УСРР було ліквідовано 1919 року, а відновлено 1933 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання заходів непу й уміння використовувати їх для визначення наслідків.

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках, ухвалений на Х з’їзді партії. Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи внаслідок повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності за збереження монополії комуністів на владу.

Фактично неп став тимчасовим відступом більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» в економіці (провідні галузі промисловості й монополія на зовнішню торгівлю). Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 роки), виникнення безробіття і зростання соціальної нерівності, поява «нової буржуазії» (непманів) – приватних підприємців. У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, остаточно відкинув політику непу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку вміння характеризувати історичний період. У цьому завданні потрібно визначити період за характеристикою культурного розвитку.

Створення літературно-художніх об’єднань, розширення мережі робітфаків, становлення Української автокефальної православної церкви – це складники культурного й духовного життя українського народу під час нової економічної політики (1921–1928 років).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання процесу форсованої індустріалізації в УСРР і сформованості вміння здобувати інформацію із джерел і застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі А – «Наша промисловість зростає нечуваними кроками», «Ми збудували Краматорський машинобудівний, Харківський тракторний заводи», «боротьба за соціалізм захоплює мільйони ентузіастів» – указують на досягнення промисловості України за роки перших п’ятирічок. Це джерело відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі Б  – «Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР», «Тут споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств» – указують на події повоєнного розвитку західних областей УРСР. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі В – «Реконструйовано легку та харчову промисловості, ліквідовано їх відставання від чорної металургії за рівнем капіталовкладень», «Ці галузі увійшли в ряд передових галузей соціалістичного господарства» – указують на економічні процеси в УРСР у 1960–1970-ті роки. Це джерело не відповідає умові завдання.

Маркер у джерелі Г – «ліквідувати ради народного господарства і повністю підпорядкувати підприємства загальносоюзним і республіканським міністерствам за галузевим принципом» – указує на 1965 рік, коли було ліквідовано раднаргоспи й відновлено галузеві міністерства. Це джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роки.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння узагальнювати наведену інформацію і визначати її відповідність певному поняттю.

Зрощення керівної партії з державним апаратом, установлення жорсткого контролю за суспільно-політичним життям й економічною сферою в Україні в 1920–1930-х роках свідчило про зміцнення тоталітарного ладу.

Тоталітарний режим – режим, за якого держава (зрощення керівної партії з державним апаратом) установлює повний контроль над суспільством і приватним життям громадян, порушуються основні права людини, здійснюються масові репресії проти незгодних або з метою залякування, усуваються легальні можливості для вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення, державна влада зосереджується в руках керівної верхівки або однієї особи. Формується культ особи вождя. Відбувається мілітаризація суспільства і створення образу ворога (справжнього або міфічного). Тоталітарні режими існували в СРСР, нацистській Німеччині, фашистській Італії й інших державах. Тепер існує в КНДР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роки.

Завдання скеровано на перевірку знання основних історичних постатей з історії України.

Президентом Карпатської України 15 березня 1939 року було обрано Августина Волошина.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

Події Другої світової війни, які виокремлюють як німецько-радянську війну (за часів СРСР їх визначали як Велику Вітчизняну війну), охоплювали період 1941–1945 років.

Правильна відповідь – Г.