ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій історії Карпатської України й уміння аналізувати агітаційно-пропагандистський плакат як візуальне історичне джерело.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшися, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – подія часів Карпатської України.

Словосполучення-маркери у джерелі й візуальний ряд – агітаційний автомобіль, прикрашений прапорами та плакатами з написом «Голосуй за УНО. 12 лютого» та символікою ОУН, – указують на події, які мали місце в Карпатській Україні.

УНО – це Українське національне об’єднання. Програмові вимоги УНО збігалися з програмовими вимогами ОУН. 12 лютого 1939 р. відбулися вибори до Сойму Карпатської України. Бійці, які стоять у кузові вантажівки, убрані в однострої Карпатської Січі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей суспільно-політичного життя України та вміння аналізувати історичні джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшися, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – особливості суспільно-політичного життя в 1930-ті роки.

Словосполучення-маркери у джерелі А – «Почалась робота з ліквідації неписьменності», «більшовицька партія формує свідомість радянської людини» – чітко вказують на особливості суспільно-політичного життя початку 1920-х років. Ця цитата не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі Б – «На 28 вересня на Україні є ще 13764 заарештованих по куркульській операції, справи яких не розглянуті трійками; в обласних трійках НКВС УРСР є матеріали, на основі яких можна репресувати понад 15 тис. осіб» – чітко вказують на процес розкуркулення. Ідеться про політичну репресію, яку застосовували в адміністративному порядку місцеві органи виконавчої влади за політичними та соціальними ознаками на підставі постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 року «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації» Ця цитата відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «У період революційного оновлення радянського суспільства, коли розпочато процес демократизації, очищення всіх сторін нашого життя від викривлень загальнолюдських принципів гуманізму, у країні посилюється прагнення знати всю правду про минуле» – чітко вказують на особливості суспільно-політичного життя на період перебудови в СРСР (друга половина 1980-х років). Ця цитата не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі Г – «У роботі деяких радянських істориків були допущені серйозні помилки космополітичного характеру. …купка безрідних космополітів намагалася вести свою шкідливу роботу, поширюючи антипатріотичні погляди при висвітленні питань історії нашої Батьківщини» – чітко вказують на особливості суспільно-політичного життя другої половини 1940-х років. Ця цитата не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати агітаційний плакат як історичне джерело.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшися, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – мета видання плаката.

Словосполучення-маркер «Із Росії непівської буде Росія соціалістична (Ленін)» і зображення будівництва дамби Дніпрогеса чітко вказують на заклик до реалізації планів першої п’ятирічки (1927/1928–1932 роки).

Політику непу здійснювали до 1929 року.

Дніпрогес було запущено 1932 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання історії радянської України 1920–1930-х рр. і вміння аналізувати діаграми.

На діаграмі подано відомості щодо національного складу КП(б)У в 1922–1933 роках. Ці дані свідчать про зростання питомої ваги українців у КП(б)У з 22 % до майже 60 %.

Така зміна пов’язана з реалізацією політики «коренізації», яка передбачала «вкорінення» радянської влади в національних республіках.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання перебігу подій, пов’язаних з утворенням Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).

Підтримка радянською владою Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) у 1920-ті рр. зумовлена намаганням послабити й розколоти Російську православну церкву, яка протистояла більшовицькому режиму.

Проте національний характер утвореної УАПЦ спонукав владу до боротьби з нею. З 1925 р. почато репресії проти її провідників. Попри переслідування в АПЦ 1926 р. було 32 єпископи, близько 3000 священиків і майже 6 млн вірян. У 1930 р. церкву зліквідовано.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки та знання основних умов Варшавських угод Польщі й УНР.

Стаття 1 Угоди містила заяву польської сторони про визнання права України на незалежне державне існування в межах, визначених договорами з її сусідами на півночі, сході й півдні. Польща визнавала Директорію УНР на чолі із Симоном Петлюрою за верховну владу УНР.

Статтею 2 було окреслено кордон між Польщею та УНР: від Дністра на півночі, уздовж Збруча (притока Дністра), далі – колишнім державним кордоном між Австро-Угорщиною і Росією до с. Вишгородок (нині село Лановецького району Тернопільської обл.), звідти на північ через Кременецькі гори, потім на схід від м. Здолбунів і далі – східним адміністративним кордоном Рівненського повіту. Північна ділянка кордону проходила вздовж адміністративної межі колишньої Мінської губернії до р. Прип’ять, далі цією річкою до р. Дніпро.

Таке розмежування передавало Польщі Східну Галичину – територію, що 22 січня 1919 року ввійшла до складу УНР як Західна область Української Народної Республіки (ЗО УНР). Окремий запис про «точніше порозуміння» щодо Рівненського, Дубнівського й частини Кременецького повітів означав перехід до Польщі Західної Волині – частини безпосередньої території УНР.

Тобто наслідком підписання Варшавської угоди (квітень 1920 р.) була втрата УНР західноукраїнських земель.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати історичні постаті за портретними рисами.

На фото зображено Євгена Петрушевича, президента Західноукраїнської Народної Республіки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання обставин проголошення І Універсалу Українською Центральною Радою (УЦР).

Проголошення Першого Універсалу було спричинене відмовою Тимчасового уряду визнати право України на автономію.

Універсал було проголошено на ІІ Всеукраїнському військовому з’їзді Володимиром Винниченком після повернення з Петербургу, з невдалих перемовин із Тимчасовим урядом Росії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Першої світової війни на українських землях і уміння аналізувати історичне джерело.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшися, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Не бути більше підневільної Русі! Надбання Володимира Святого, земля Ярослава Осмомисла, князів Данила та Романа, скинувши ярмо» (у документі йде мова про Східну Галичину), «підніме знамено єдиної, великої, неподільної Росії. Звільнені руські брати!..» (ідеться про головну мету Росії у війні), «Не вбачаючи свого щастя в утиску іноземців, як це робили [австрійці]» – чітко вказують на звернення російської влади до населення західноукраїнських земель під час першої окупації російськими військами Галичини 1914 року під час Першої світової війни.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

Наприкінці XIX – на початку XX ст. родини підприємців Симиренків, Терещенків, Ханенків, які заробили свої статки на виробництві цукру, уславилися меценатською діяльністю.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

На фото зображено Будинок із химерами в Києві архітектора Павла Городецького (1902–1903 роки).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

Національний гімн «Ще не вмерла України ні слава, ні воля. / Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля...» створили Павло Чубинський і Михайло Вербицький.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Нова ера» – це україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. в Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках правлячих кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку громадівського руху, який був ключовим у культурницькому етапі українського національного відродження.

Громадівський рух – організаційна форма українського національного руху 1860–1890-х рр. у Наддніпрянській Україні.

Попри урядові заборони (Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р.) громадівці займалися культурно-освітньою, науковою діяльністю, пробуджуючи національну свідомість українства.

Також вони намагалися сформувати українську національну ідею. На кінець ХІХ ст. рух набрав політичних ознак. Провідними його діячами були Володимир Антонович, Павло Чубинський, Михайло Драгоманов тощо.

Правильна відповідь – Г.