ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі. Економіка українських земель.

Ключові в джерелі слова-маркери – «“осадження” колоністів на Східних кресах» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про заходи, здійснювані урядом Польщі в міжвоєнний період. Саме в цій країні з метою інкорпорації новоприєднаних територій Західної України та Західної Білорусі влада заохочувала переселення на ці землі офіцерів, солдатів у відставці, членів їх сімей, а також цивільних добровольців з числа етнічних поляків. Осадники з числа військових мали можливість безкоштовно отримати до 45 га землі, а переселенці-добровольці – придбати землю за пільговою ціною в кредит на 30 років зі звільненням від оплати у перших 5 років володіння.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Діяльність ОУН. Утворення УПА.

На передньому плані зображено вояка, який, стоячи на прапорі із зображенням серпа та молота, однією рукою тримає зброю, іншою – прапор із зображенням тризуба та написом «Воля народам – воля людині!». На другому плані плаката зображено багатоповерхову цегляну будівлю із заґратованими вікнами, на якій написано «СССР – тюрма народів». Крім того, зображено людину із сокирою, яка трощить двері будівлі. Таким чином, зображення поваленого прапору з емблемою Радянського Союзу дозволяє виключити як можливі правильні відповіді варіанти, у яких ідеться як про розгортання радянського партизанського руху, так і про радянізацію західних областей України. Запропонований варіант щодо установлення незалежності Карпатської України не відповідає загальні тематиці плаката.

Єдиним можливим правильним варіантом відповіді в завданні є варіант Б. Плакат пропагував мету боротьби Української повстанської армії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму.

По-перше, ключові в джерелі словосполучення-маркери – «встановили свою владу до річки Буг», «від Дністра до Бугу» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться не тільки про Бессарабію, а й Одеську, південні райони Вінницької та західні – Миколаївської областей. Таким чином, запропонований у завданні варіант – Бессарабія – є неправильною відповіддю, оскільки в уривку йдеться про географічно значно ширший регіон.

По-друге, ключові в джерелі словосполучення-маркер – «німецько-румунські загарбники», «запанувала румунська нагайка» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про землі, які перебували під контролем Румунії. Румунія, будучи союзницею Німеччини та беручи безпосередню участь у війні проти СРСР, претендувала на свою частину «окупаційного пирога». Формально такі претензії було оформлено румунсько-німецьким договором, підписаним 30 серпня 1941 р. в Бендерах. На підставі договору на землях «від Дністра до Бугу» було запроваджено тимчасову румунську цивільну управу та створено окрему адміністративно-політичну одиницю – Трансністрію. Саме ця румунська географічна дефініція й маркує регіон між течіями річок Дністер і Південний Буг, який раніше входив до складу Османської імперії. Правильність міркувань підтверджуються й тим, що ані Північна Буковина, ані Марморощина географічно не належать до межиріччя Дністра й Південного Бугу. Північна Буковина охоплює Буковинське Прикарпаття та Хотинську височину між середньою течією Дністра та витоками Сучави у долинах верхньої течії Прута та Серету. Марморощина – історична область у Карпатах у долині Тиси.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Депортація кримських татар та інших народів Криму.

Джерелом у завданні є діаграма, на якій відображено (у %) національний склад Криму в 1939 та 1959 р. Вимагається визначити причину відображених змін.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на діаграмі, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, 1939 р. переважну більшість населення Криму становили росіяни, кримські татари, українці, євреї, німці, греки, болгари та вірмени. У 1959 р. на півострові мешкали лише росіяни, українці та євреї. Зникнення одних народів (кримських татар, німців, греків, болгар, вірмен) і зростання питомої ваги інших (росіяни, українці) можна пояснити лише певними міграційними процесами.

Увідповіднення отриманої інформації з кожним варіантом відповіді на основі розуміння сутності запропонованих понять дає змогу визначити, що десталінізація та розкуркулення є неправильними варіантами відповіді, оскільки вони не стосуються міграційних процесів. Десталінізація – процес часткової трансформації державно-політичної системи СРСР, який супроводжувався подоланням культу особи Й. Сталіна, ліквідацією наслідків його репресивної політики та частковим відновленням законності й правопорядку. Розкуркулення – репресивні заходи, які в адміністративному порядку масово застосовувалися в 1930-х рр. місцевими органами виконавчої влади за політичними, класовими, соціальними та майновими ознаками проти селянства в районах суцільної колективізації.

Трудова еміграція – пересування особи з метою тимчасового працевлаштування, що супроводжується перетинанням державного кордону – також не може бути правильною відповіддю в завданні, оскільки є соціально-економічним явищем, пов’язаним із обмеженими можливостями знайти гідну, високооплачувану роботу на батьківщині.

Лише варіант "депортація" – примусове переселення, вигнання чи висилка з постійного місця проживання окремих осіб чи народів – відповідає змісту діаграми. Дійсно, 11 травня 1944 р. Державний комітет оборони (ДКО) СРСР прийняв постанову № 5859 про виселення кримських татар із Криму до Узбекистану та сусідніх з ним районів Казахстану й Таджикистану. Основна фаза насильного переселення тривала впродовж 18–20 травня 1944 р. Офіційною причиною насильницького переселення стало звинувачення всього кримськотатарського народу в державній зраді, «масовому винищенні радянських людей» і колабораціонізмі – співпраці з нацистськими окупантами. Відповідно до постанови ДКО СРСР від 2 червня 1944 р. одночасно з кримськими татарами з Криму виселяли «німецьких посібників з числа греків, вірмен і болгар». Вірменам і болгарам інкримінувалося активне співробітництво з окупантами, грекам – заняття дрібною промисловістю та торгівлею з німцями. Операція з виселення тривала впродовж 27–28 червня 1944 р. Загалом у травні–червні 1944 р. з Криму було виселено 225 тис. осіб.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Адміністративно-територіальні зміни.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді. Оскільки на карті нанесено міста Ужгород і Мукачеве, то це дозволяє стверджувати, що заштрихована територія – Закарпаття. Після розпаду Австро-Угорської імперії за Сен-Жерменським (1919 р.) і Тріанонським (1920 р.) договорами Закарпаття було включено до складу Чехословаччини. У 1939 р. територія Закарпаття була окупована Угорщиною. У листопаді 1944 р. в Мукачеві відбувся І З`їзд народних комітетів Закарпатської України, який одностайно ухвалив Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з УРСР і вихід зі складу Чехословаччини. У червні 1945 р. до Москви прибула чехословацька урядова делегація для переговорів з радянським урядом щодо подальшої долі Закарпатської України. 29 червня було укладено договір, за яким Закарпатська Україна «возз’єднується в згоді з бажанням, виявленим населенням Закарпатської України,.. зі своєю споконвічною батьківщиною – Україною і включається до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки». Кордон між Словаччиною та Закарпаттям від 29 вересня 1938 р. (тобто до Мюнхенської конференції) оголошувався кордонами між СРСР та ЧСР.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Стан промисловості та сільського господарства.

У завданні йдеться про період 1970-х – початку 1980-х рр. в історії УСРР. Слід визначити одну з особливостей  економічного розвитку, притаманних саме цьому періоду історії республіки.

Зазначені в умові завдання роки дають підстави стверджувати, що йдеться про період так званого «застою» – ретроспективна назва одного з останніх періодів існування радянської економічної та політичної системи, коли в суспільстві складалися передумови глибокої системної кризи, які врешті призвели до краху радянської економіки та політичного розпаду СРСР. Економічним змістом періоду застою було поступове просування до колапсу, починаючи з 1970-х рр. можливості екстенсивного розвитку вичерпалися. Так, якщо у 8-й п’ятирічці (1965–1970 рр.) національний дохід щороку зростав у середньому на 7,5%, то в дев’ятій (1971–1975 рр.) – вже на 5,8%, а в десятій (1976–1980 рр.) – лише на 3,8%. Крім того, в умовах світової науково-технічної революції відставання СРСР ставало дедалі безнадійнішим. Радянська економічна модель не сприяла інтенсифікації виробництва та впровадженню досягнень науково-технічної революції через свою надмірну мілітаризацію, централізацію й командно-адміністративну жорсткість.

Таким чином, правильний варіант відповіді в завданні – прогресуючий занепад у рамках загальносоюзної економіки.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи. Культура і духовне життя. С. Параджанов.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже, на фото зображено чоловіка доволі характерної зовнішності з правильними рисами обличчя – високе відкрите чоло, чорні густі брови, широко розставлені, темні очі з трохи приспущеними куточками, густа коротка борода з сивиною. Отримана інформація дозволяє встановити, що на фото зображено С. Параджанова – кінорежисера, автора фільмів «Тіні забутих предків», «Колір гранату».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Акт проголошення незалежності України.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Варіант відповіді "усунення В. Щербицького від влади в УРСР" є неправильним, оскільки на момент заколоту В. Щербицький не обіймав жодної партійної або державної посади в республіці. Ще в 1989 р. пленум ЦК КПУ звільнив його з поста першого секретаря Компартії України у зв’язку з похилим віком.

Варіант відповіді "негайний вихід КПУ зі складу КПРС" також є неправильним. Партійні функціонери КПУ повністю підтримали путчистів. Масові видання «Радянська Україна», «Робітнича газета», «Сільські вісті», «Правда Украины» три дні друкували матеріали ГКЧП в повному обсязі. Не було жодним словом сказано про неконституційність ГКЧП, навпаки – йшлося про наведення дисципліни, посилення охорони режимних об’єктів, посилення контролю за діяльністю ЗМІ та використанням копіювальної техніки (чого якраз і вимагав ГКЧП). Коментарі та інтерв’ю мали лояльно-пафосний характер: «Країна живе надією і тривогами».

Інший варіант відповіді – "підписання УРСР нового союзного договору" – також слід відкинути як неправильний. Після провалу путчу ГКЧП М. Горбачов намагався владнати внутрішньополітичну ситуацію шляхом підписання нового договору з союзними республіками. Проте представники УРСР відмовилися підписувати союзний договір. Держава мала на це підстави, оскільки 24 серпня 1991 р. Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом у СРСР…», який давав можливість надалі вирішувати свою політику самостійно.

Таким чином, правильний варіант відповіді в завданні – проголошення незалежності України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Соціально-економічне життя.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

Загалом інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Відповідно до умови завдання, карикатура присвячена розвитку підприємництва в незалежній Україні. До речі, про це й свідчить напис «бізнес» на підставці для колеса. У колесі карикатурист зобразив спітнілого чоловіка, який важко, з шумом дихає внаслідок бігу. У такий спосіб карикатурист візуалізує загальновідомий вислів-фразеологізм «крутитися як білка в колесі», акцентуючи увагу глядача на його негативному значенні – людина щось робить, працює, але анітрохи не просувається вперед у своїй діяльності. Для підсилення саме такого сприйняття глядачем «роботи» бізнесмена карикатурист зобразив основу колеса у вигляді друкарського символу (§), який вживається для позначення параграфа в документах та зазвичай асоціюється з бюрократією. Таким художнім прийомом автор додає асоціації негативного забарвлення, підкреслюючи неефективність роботи установ, паперову тяганину, безвідповідальність чиновників, зосереджених на формальних правилах, застарілих нормах, що перешкоджають продуктивному вирішенню нагальних справ.

Таким чином, здійснений опис-аналіз поданої карикатури дає підстави стверджувати, що правильним варіантом відповіді в завданні є варіант «значні бюрократичні обмеження організації та ведення бізнесу».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Угода про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС).

Одним із можливих шляхів пошуку правильної відповіді в завданні є шлях установлення послідовності зазначених подій у проміжку часу від 1991 р. до 2014 р., спираючись на знання основних етапів долучення України до європейських і світових інституцій.

Найбільш активно українська дипломатія діяла в цьому напрямку в першій половині 1990-х рр. Прагнення України до євроатлантичної та європейської інтеграції наочно проявилося в 1994 р., коли вона стала першою країною Співдружності Незалежних Держав, яка приєдналась до програми «Партнерство заради миру», і 1995 р., коли Комітет міністрів РЄ одностайно ухвалив резолюцію про запрошення України стати 37-м членом організації і приєднатися до її Статуту, а Верховна Рада України прийняла Закон України про приєднання до Статуту Ради Європи. Наступним важливим дипломатичним проривом, але в економічній царині, стало приєднання України до Світової організації торгівлі. У 2008 р. Україна стала 152-м офіційним членом організації, ратифікувавши Протокол про вступ до СОТ. Угода про асоціацію України з ЄС – угода, зміст якої розроблено конкретно для України і яка мала замінити угоду про партнерство та співробітництво та відкрити Україні шлях до політичної асоціації та економічної інтеграції. Підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Україною планувалося в 2013 р на 3-му саміті ЄС «Східне партнерство» у Вільнюсі, але не відбулося. Політичну частину угоди було підписано 21 березня 2014 р., економічну частину — 27 червня 2014 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у IX–XIV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі. Становище представників різних соціальних станів.

1-Г. Ізгої — особи, які втратили зв'язок зі своєю соціальною групою (громадою) і з різних причин (наприклад, через розорення, викуп на волю або смерть батька-священика) втратили свій соціальний статус. Вони були відносно вільною, але безправною верствою, часто переходили на службу до князів.

2-А. Бояри — представники правлячого стану, великі землевласники, які формували старшу дружину князя та обіймали найвищі посади в управлінні державою.

3-Б. Смерди — особисто вільні селяни-общинники, які володіли власним господарством і землею, але несли повинності на користь князя (держави). Вони становили основну масу населення.

4-Г. Закупи — тимчасово залежні селяни, які через бідність або лихо брали позику (купу) в землевласника і мусили її відпрацьовувати (закуповуватися). Після повернення боргу вони відновлювали свою свободу.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

1 Г. 60000 реєстрових козаків, царські грамоти на вольності.

Березневі статті (Угода з Московським царством). (1654 р.)

2 В. Козаки лише у Київському воєводстві, без Брацлавського та Чернігівського. 

Білоцерківський договір (Обмеження після поразки під Берестечком). (1651 р.)

3 Д. Союз із королем Швеції та князем Трансільванії проти Польщі.

Раднотський договір (Міжнародний договір про поділ Речі Посполитої). (1656 р.)

4 Б. Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства – козацька територія; Чигирин при булаві.

Зборівський договір (Перше офіційне визнання автономії). (1649 р.)

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Поділ Гетьманщини. Чигиринські походи турецько-татарського війська.

1-А Чигиринські походи турецько-татарських військ.

Знелюднення частини Правобережної України, руйнація козацької столиці

2-В Укладення Андрусівського договору (1667 р.)

Поділ території Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московським царством

3-Г Підписання Віленського перемир’я (1656 р.)

Пошук Б. Хмельницьким нових союзників у боротьбі з Річчю Посполитою

4-Б Ухвалення Гадяцьких пунктів (1658 р.)

Початок війни Московського царства проти Гетьманщини

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. Розвиток національного руху. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці». Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Правильна відповідність між організаціями та їхніми програмними цілями:

1 – Г (Кирило-Мефодіївське братство) Програма братства («Книга буття українського народу») передбачала скасування кріпацтва, повалення самодержавства та об'єднання всіх слов'янських народів у рівноправну демократичну федерацію з центром у Києві.

2 – В («Руська трійця») Головною метою гуртка М. Шашкевича було культурне відродження: довести, що мова галицьких селян є повноцінною літературною мовою, та підкреслити єдність українців по обидва боки кордону.

3 – Д (Головна руська рада) Як перша українська політична організація, ГРР під час «Весни народів» вимагала від австрійського уряду вільного розвитку української мови та адміністративного поділу Галичини на українську (східну) та польську (західну) частини.

4 – Б («Південне товариство» декабристів) Програма П. Пестеля («Руська правда») була радикальною: повалення монархії шляхом військового перевороту, встановлення унітарної республіки (без федералізму) та звільнення селян.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–Б.