ТЕМА: Розгортання Української революції.

У Петрограді 25 жовтня 1917 р. більшовики захопили владу. Ситуація вимагала від української політичної еліти сміливості взяти на себе відповідальність за країну: з одного боку, повалено Тимчасовий уряд Росії, якому підпорядковувався Генеральний Секретаріат, з іншого – на владу претендували місцеві більшовики.

Делегати ІІІ Всеукраїнського військового з'їзду, який проходив у Києві, висловили вимогу проголосити Україну окремою республікою. Українська Центральна Рада в листопаді 1917 р. прийняла Третій універсал, яким проголошено Українську Народну Республіку (УНР) у межах дев’яти губерній колишньої Російської імперії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

З початком Першої світової  війни 1914 р. у Львові було створено легіон Українських січових стрільців.

На заклик Головної Української Ради долучитися до окремого українського формування в складі австрійської армії відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського й пластового рухів.

Легіон УСС очолив Михайло Галущинський – педагог, публіцист, громадський діяч.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону, УСС стали символом відродження українського збройного чину.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

У Львові, центрі культурного й національного життя українців Галичини, університет не задовольняв їхніх запитів і потреб. Попри утраквістичний (двомовний) статус тут мовою викладання, іспитів, адміністрації була переважно польська.

Оскільки вимоги студентів щодо українізації Львівського університету ігнорували, на початку ХХ ст. набрала обертів боротьба за відкриття українського університету – від мітингів і петицій до організованого бойкоту, захоплення приміщень, вуличних боїв і переговорів з урядовцями.

Ситуацію ускладнювало те, що поляки ідею створення окремого українського університету сприймали як загрозу своєму становищу в Галичині. Тому для них університетська справа так само перейшла із суто освітнього в національно-політичний вимір.

Кульмінацією силового протистояння українських і польських студентів стало заворушення 1910 року, яке закінчилося вбивством його учасника – українця Адама Коцка. Після цього боротьба за український університет перейшла в більш легальне політичне русло. Було запропоновано кілька компромісних варіантів, однак згоди так і не дійшли.

А після закриття українських кафедр у Львівському університеті в 1921–1925 рр. у Львові нелегально діяв Таємний український університет.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

На фото Ісмаїл Гаспринський – видатний кримськотатарський громадський діяч, видавець, письменник, просвітник, реформатор, натхненник кримськотатарського національного відродження.

Гаспринський видавав у Бахчисараї газету «Терджиман» («Перекладач»), яка довго залишалася єдиною тюркської газетою в Росії. Був засновником джадидизму («новий метод» навчання) – інтелектуального руху, який обстоював ідею модернізації культурних стандартів ісламського світу, де б релігійні цінності співіснували із цінностями світського суспільства й демократичними нормами.

Гаспринський заклав основи політичного руху кримських татар, ставши ініціатором створення Союзу мусульман Росії, який згодом перетворився на політичну партію.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Тараса Шевченка арештували у квітні 1847 р. за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського братства та антидержавні твори. На суді довести причетність Шевченка до Кирило-Мефодіївського братства не змогли, проте його заслали рядовим солдатом до Орського корпусу із забороною писати й малювати.

Офіційно Шевченка покарали за невдячність імператорській родині, яка буцімто викупила його з кріпацтва, та за національно-визвольні й антикріпосницькі мотиви поезій збірки «Три літа». Також імператор Микола І образився на поета за висміяну ним у поемі «Сон» імператрицю Олександру Федорівну.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Особливістю Правобережної України наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. було те, що попри переважання кількості українського населення верхівкою суспільства була польська або спольщена шляхта, яка не лише володіла землею, а й обіймала нижчі та середні посади в установах адміністративного управління регіону. Польська еліта Правобережжя після Другого поділу Речі Посполитої 1793 р. втратила статус державного етносу, але зберегла свою етнокультурну й економічну вищість у краї.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

Після смерті гетьмана Данила Апостола 1734 р. імператриця Анна Іоанівна заборонила вибори гетьмана й запровадила Правління гетьманського уряду – колегіальний орган, який складався з трьох представників української старшини і трьох російських чиновників. Головою Правління було призначено російського князя Олексія Шаховського, який ретельно виконував усі таємні інструкції царського уряду. У них, зокрема, ставили завдання поступової уніфікації державних норм і порядків Гетьманщини відповідно до загальноімперських; тіснішої інтеграції козацької старшини з російським дворянством; дотримання заборони вступати в родинні зв'язки з польською шляхтою та українцями з Правобережжя тощо.

Отже, Правління гетьманського уряду було створено задля контролю за діяльністю козацької генеральної старшини й обмеження політичної автономії Гетьманщини.

Установу було ліквідовано 1750 р. у зв'язку з обранням гетьманом Кирила Розумовського.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Уривок містить умови Білоцерківської мирної угоди, укладеної 1651 р. Їй передувала трагічна битва під Берестечком.

Зважаючи на програш у битві, умови угоди для козаків стали відчутно гіршими, як порівняти з попереднім Зборівським договором 1649 року. Зокрема козацький реєстр зменшили до 20 тисяч осіб; територію Гетьманщини обмежили землями Київського воєводства, натомість у Брацлавське та Чернігівське воєводства знову могла повернутися польська шляхта; гетьмана позбавили права вступати у відносини з іноземними державами й зобов'язали розірвати союз із Кримським ханством.

Водночас укладення угоди забезпечило можливість Богдану Хмельницькому підготуватися до подальших бойових дій і ще раз на міжнародному рівні закріпило легітимність козацької держави.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

А портрет митрополита Петра Могили

Б портрет гетьмана Івана Мазепи

В портрет Василя-Костянтина Острозького – одного з підписантів Люблінської унії 1569 р.

Князь домагався статуса Русі як третього рівноправного суб’єкта Речі Посполитої, і лише під загрозою втрати власних маєтків змушений був підписати акт про приєднання Волині, а як київський воєвода – Київщини до Королівства Польського.

Принципова позиція «некоронованого короля Русі» дала змогу забезпечити певні гарантії політичних, економічних і культурних прав руського народу. Так, для українських земель було збережено судочинство за ІІ Литовським статутом, а руську мову надалі використовували для написання урядових документів. Також було гарантовано певні права й автономію православної церкви.

Г портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

«Тренос, тобто Плач єдиної святої соборної апостольської Церкви…» – найвідоміший антикатолицький і антиунійний трактат Мелетія Смотрицького, у якому висвітлено наслідки Берестейської церковної унії 1596 р.

Прилучення православної церкви України і Білорусі до церкви католицької стало основною проблемою українського суспільно-релігійного життя кінця XVI – першої половини XVII ст. Навколо укладення унії точилися гострі дискусії (полеміка) і з боку православних, і з боку католиків, що було відображено в полемічній літературі, представником якої був Мелетій Смотрицький.

Автор «Треносу» оригінально, у формі народних голосінь, намагався висвітлити складні суспільно-релігійні й теологічні питання. Зокрема, Смотрицький устами згорьованої Церкви перелічує її втрати – впливові знатні руські роди, представники яких зреклися православ’я. Автор прагне викликати співчуття до гнаної православної церкви, звернути увагу влади на попрання її прав, довести недоцільність і шкідливість Берестейської унії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст. Кримське ханство.

В уривку зазначено повноваження міської ради згідно з маґдебурзьким правом, формою міського самоврядування в Європі, яке було поширено на деякі українські міста із середини XIV ст.

Таке самоврядування здійснював спеціальний орган влади – магістрат, що складався з двох установ – ради (мала адміністративна влада, розглядала цивільні позови) і лави (здійснювала переважно суд за кримінальними справами).

Економічну діяльність, майнові права, суспільно-політичне життя й судочинство в містах, наділених маґдебурзьким правом, регулювали власною системою правових норм.

Магдебурзьке право мало важливе значення для розвитку місцевого самоврядування в Україні, поєднуючи в собі польське, німецьке, литовське й руське право.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Передчуваючи близьку смерть, князь Ярослав Володимирович 1054 року залишив заповіт своїм синам, прагнучи запобігти боротьбі за владу між ними. «Повість минулих літ» оповідає, що батько закликав синів жити в мирі й злагоді.

За розпорядженням Ярослава територію Київської держави поділили на окремі володіння – уділи, де князювали його сини. Київські землі Ярослав заповів старшому синові Ізяславу, чернігівські – Святославові, переяславські – Всеволодові, володимиро-волинські – Ігореві, смоленські – В’ячеславові.

Заповіт узаконив передання престолів за принципом родового старшинства, тобто від старшого брата до наступного за віком, установив стосунки між князями на засадах васалітету-сюзеренітету. За задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським у мирний спосіб.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На картосхемі позначено місце проживання племен трипільської археологічної культури, пам’ятки якої відкрито на території Молдови, Румунії та лісостепової зони України – від Прикарпаття на заході до долини Дніпра на сході.

Орнаментована кераміка, великі поселення на берегах річок, глинобитні будівлі з розписаними стінами стали основними маркерами, які дають змогу розпізнати цю культуру хліборобів доби енеоліту (мідно-кам’яного віку).

Трипільці були вправними землеробами, які вирощували пшеницю, ячмінь, просо, горох тощо.  На завершальному етапі існування своєї культури вони застосовували сівозміни, використовували волів як тяглову силу. Урожай жали серпами, зерно мололи на борошно за допомогою ручних жорен.

Тому релігійні уявлення трипільців були тісно пов’язані з культом родючості й землеробства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Творення нової України.

У лютому 2014 року розпочалася збройна агресія Росії проти України. Російська Федерація, порушуючи норми та принципи міжнародного права, двосторонні і багатосторонні угоди, анексувала Автономну Республіку Крим, окупувала окремі райони Донецької та Луганської областей.

З початком агресії небайдужі українці – волонтери – активно долучилися до допомоги армії. Везли усе, чого потребував фронт – від шкарпеток до тепловізорів. Саме волонтерська підтримка дала змогу армії твердо стати на ноги й боротися з ворогом.

Українське суспільство продемонструвало, що патріотизм є наріжним каменем у фундаменті держави, а національно-патріотичного виховання має бути пріоритетним напрямом державної політики.

Правильна відповідь: 2, 5, 6.