ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови». Зміст та основні напрями політики «перебудови». Зростання соціальної та національної активності українського суспільства.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний період на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання в зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Рада Міністрів УРСР зобов’язала виконкоми місцевих Рад… Кримської області вжити… заходів для… надання… кримським татарам, які повертаються, земельних ділянок…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про повернення кримських татар на історичну батьківщину, яке розпочалося в роки Перебудови.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Державотворчі процеси, риси політичного життя. Л. Кучма.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Джерелом є діаграма.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на діаграмі, з позиції сформульованого завдання.

Другий. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає зі знання результатів виборів, на яких перемогу здобув Л. Кучма.

Л. Кучма двічі брав участь у президентських виборах – у 1994 й 1999 рр. Діаграма вказує на головного суперника – П. Симоненка. Саме ця інформація вказує на вибори 1999 р. На цих виборах перемогу здобув Л. Кучма, який став удруге Президентом України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Інтегрування України в європейське та світове співтовариство.

Завдання передбачає знання основних напрямів зовнішньої політики України.

У цьому випадку йдеться про відносини з воєнно-політичним блоком НАТО. У 1996 р. Україна приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради муру», яка була запропонована для країн, які не входили до блоку, але прагнули спільно підтримувати систему безпеки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Поширення землеробства та скотарства на землях України. Риси неолітичної революції. «Палеоліт», «мезоліт», «неоліт», «бронзовий вік».

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння визначати характерні риси періоду Стародавньої історії України.

У період палеоліту почалося використання перших знарядь праці, зароджується мистецтво та релігійні уявлення.

У період мезоліту винайдено водний транспорт (плоти, човни) та приручено перших тварин (собаку, свиню).

У період неоліту відбувся перехід до осілого способу життя, приручається більшість свійських тварин.

У бронзовий вік відбувається витіснення каменю штучним матеріалом (бронзою) у виробництві знарядь праці, приручено коня.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620–1630-х рр.

Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу.

Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.

Завдання передбачає знання визначених Програмою ЗНО з історії України договорів.

Куруківська угода між реєстровим козацтвом і поляками – 1625 р.

Зборівський договір між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1649 р.

Білоцерківський договір між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1951 р.

Гадяцькі пункти між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1658 р.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Початок національного відродження. Діяльність «Руської трійці». М. Шашкевич, І. Могильницький.

Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП). І. Франко.

Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Розвиток науки. М. Грушевський.

Завдання спрямоване на перевірку навиків розпізнати історичні персоналії за характеристиками їхньої діяльності, фактами біографії.

Зазначені факти дають змогу визначити такі правильні відповіді:

М. Шашкевич був натхненником та ідейним лідером «Руської трійці».

І. Могильницький був організатором освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників.

І. Франко, поряд з тим, що він був видатним поетом, письменником, вченим, став з засновником першої української партії – Русько-української радикальної партії (РУРП).

М. Грушевський став автором фундаментальної десятитомної праці з історії України «Історія України-Руси».

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918 – 1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Більшовицький режим в Україні. Ухвалення конституції УСРР 1919 р.

Завдання передбачає знання основних подій Української революції і державотворчого процесу (1917–1920 рр.).

На Всеукраїнському хліборобському конгресі (квітень 1918 р.) відбулося обрання П.Скоропадського гетьманом України.

Скликання Трудового конгресу (січень 1919 р.) забезпечило передачу всієї повноти влади Директорії УНР після антигетьманського перевороту.

Українська Національна Рада в листопаді 1918 р. проголосила Західноукраїнську Народну Республіку.

ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад (березень 1919 р.) ухвалив першу конституцію УСРР.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Масові репресії. Ідеологізація суспільного життя.

Завдання передбачає розуміння поняття, змісту, складових радянської модернізації.

Після встановлення радянської влади на більшій частині України розгорнувся процес її радянізації. Найбільш прискореними темпами цей процес просувався у 30-ті рр., коли він призвів до змін у всіх сферах життя суспільства. Основною його метою проголошувалося перетворення (модернізацію) країни рад з аграрно-індустріальної в індустріально-аграрну. Основними складовими цього процесу стали індустріалізація, колективізація, культурна революція, а також масові репресії проти тих, хто не бажав або опирався процесам модернізації.

Таким чином, культурна революція нав’язувала суспільству комуністичну ідеологію.

Індустріалізація передбачала досягнути перевищення промислового виробництва над сільськогосподарським.

Колективізація через ліквідацію індивідуального селянського господарства мала забезпечити ресурсами індустріалізацію і встановлення жорсткого контролю над селянством з боку держави.

Масові репресії насаджували в суспільстві атмосферу страху і «знищення «ворогів народу». Така модернізація коштувала українському народу дуже дорого – мільйони загиблих громадян і скалічених доль.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Культура і духовне життя. Здобутки та особливості розвитку культури. Б. Патон, О. Антонов, В. Глушков, М. Амосов.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання в зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери допомагають визначити яке висловлювання (джерело) відповідає зазначеним історичним постатям.

На вислови видатних постатей України: вченого Б. Патона вказує маркер «нова технологія високочастотного зварювання», конструктора літаків О. Антонова – «красивий літак добре літає», вченого В. Глушкова – «суперЕОМ», хірурга, вченого М. Амосова – «хірургія» .

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в ІХ–ХІV ст. Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності та літератури.

Завдання передбачає знання послідовність створення літературних пам’яток часів Київської Русі.

«Остромирове Євангеліє» – 1056–1057 рр.

«Ізборник Святослава» – 1073, 1076 рр.

«Повість минулих літ» – 1113 р.

«Слово о полку Ігоревім» – 1187 р.

Відповідь: В А Г Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорозької Січі.

Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Запорозька Січ у складі Гетьманщини.

Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Ліквідація Запорозької Січі.

Завдання передбачає знання основних віх розвитку Запорозької Січі.

Вважається, що Перша Січ була заснована князем Д.Вишневецьким (Байдою) на о. Хортиця (середина 1550-х рр.).

У 1652–1709 рр. існувала Чортомлицька Січ, яка була зруйнована російськими військами після того, як козаки підтримали виступ гетьмана І.Мазепи.

У 1734–1775 рр. існувала Нова (Підпільненська) Січ, яка виявилась останньою на Запорожжі.

Після її знищення російськими військами частина козаків переселилася у турецькі володіння на Дунай, де заснувала Задунайську Січ, яка проіснувала до 1828 р.

Відповідь: Б Г В А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Місце і роль Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові, Ультиматуму Раднаркому в політиці більшовиків щодо усунення УЦР. Війна радянської Росії з УНР.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Внутрішня політика уряду гетьмана П. Скоропадського. Причини падіння режиму гетьмана П. Скоропадського.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати послідовність подій на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичні події.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери допомагають визначити, що в уривках ідеться про такі події:

Джерело «А» – селянське повстання літа 1918 р.

Джерело «Б» – проголошення радянської влади в Україні в грудні 1917 р.

Джерело «В» – утворення Генерального секретаріату в червні 1917 р.

Джерело «Г» – початок українізації частин Російської армії.

Відповідь: Г В Б А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Більшовицький режим в Україні. «Воєнний комунізм». Внутрішня політика урядів УСРР.

Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність колективізації в Україні.

Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Внесок українського народу в перемогу над Німеччиною та її союзниками.

Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Зміни в сільському господарстві.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Джерелом є радянські агітаційно-пропагандистські плакати.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – події, зображені/відображені на плакатах.

Перший плакат належить до періоду Другої світової війни (1939–1945 рр.). На це вказує сам малюнок (ешелон з бойовою технікою) і гасло плакату: «Трактор у полі – що танк в бою!».

Другий плакат створений у період завершального періоду громадянської війни (1918–1920 рр.). На це, з одного боку, вказує манера, стиль, в якому створений плакат. З іншого боку, гасло: «Селянин, якщо ти не хочеш годувати поміщика, – нагодуй фронт, що захищає твою землю, твою свободу», яке вказує на політику «воєнного комунізму».

Третій плакат присвячений «кукурудзяній кампанії» кінця 1950-х – початку 1960-х рр. На це теж вказує малюнок плакату і слоган плакату: «Кукурудзи щедрий урожай – багатства непочатий край!».

Четвертий плакат відображає один з аспектів процесу колективізації початку 1930-х рр. На це вказують слогани плакату: «Іди в колгосп!», «З усім реманентом у колгосп вступай! Не ріж своєї худоби! Не продавай!».

Відповідь: Б Г А В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Мономаха.

Завдання спрямоване на перевірку знання основних етапів життя та діяльності видатних історичних постатей і сформованості вміння групувати (класифікувати) історичну інформацію за вказаною ознакою.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Отже, з діяльність князя Володимира Мономах пов’язано

• ініціювання нової системи престолонаслідування (рішення Любецького з’їзду князів 1097 р.: «Кожен хай тримає отчину свою»).
• скликання князівських з’їздів (снемів): Любецький 1097 р., Витичівський 1100 р., Золотчівський 1101 р., Долобський 1103 р.
• об’єднання руських князів для боротьби проти половецької загрози. У 1103, 1107, 1110, 1111 рр. за ініціативою Володимира Мономаха відбулися спільні походи руських князів проти половців, у результаті яких половців на тривалий час було відігнано від кордонів Русі.

Відповідь: 2 4 7.