ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної  воєн (1939–1945 рр.). Початок Великої Вітчизняної війни.

Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр. Сутність процесу лібералізації.

Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.).

Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови».

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – події, зображені/відображені на плакатах. Допомагають в ідентифікації як написи на плакатах, так і радянські лідери, які зображені на них.

Перший плакат чітко вказує на ХХ з’їзд КПРС, який відбувся у 1956 р.

Другий – на період «перебудови» (1985–1991 рр.).

Третій – на період Великої вітчизняної війни (1941–1945 рр.).

Четвертий – на період «застою» (1965–1985 рр.).

Відповідь: В А Г Б.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Господарське та духовне життя носіїв трипільської культури.

Для розвитку Трипільської культури характерними є такі риси:

1. Орнаментація керамічного посуду. Трипільці були відомими майстрами кераміки. Їхній посуд прикрашався складними, часто спіральними та геометричними орнаментами.

4. Осілий спосіб життя. Завдяки землеробству трипільці жили осіло, будуючи великі поселення.

7. Ведення орного землеробства. Трипільці були одними з найдавніших землеробів на території сучасної України. Вони обробляли землю, вирощуючи пшеницю, ячмінь, просо.

Відповідь: 1 4 7.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства.

2. Завершення формування шляхти як єдиного стану землевласників. 

Пояснення: Прийняття Литовських Статутів (особливо Третього Литовського Статуту 1588 р.) закріпило політичні та майнові права шляхти (землевласників) і зрівняло в правах дрібну шляхту та магнатів. Це остаточно оформило шляхту як панівний привілейований стан.

3. Закріпачення частини селянства. 

Пояснення: Розвиток фільваркового господарства (орієнтованого на продаж зерна) вимагав постійної і безкоштовної робочої сили. Це призвело до значного зростання панщини та юридичного обмеження прав селян. Третій Литовський Статут 1588 р. скасував право селян на вільний перехід від одного пана до іншого, що стало остаточним юридичним оформленням кріпацтва.

6. Створення реєстрового козацтва. 

Пояснення: У 1572 р. польський король Сигізмунд II Август, а потім і Стефан Баторій (1578 р.) офіційно прийняли на державну військову службу частину козаків, створивши реєстрове козацтво. Це був привілейований військовий стан, що отримував платню і мав певні свободи (звільнення від податків, окреме судочинство).

Відповідь: 2 3 6.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на початку 1950-х рр. Адміністративно-територіальні зміни. Боротьба ОУН та УПА. Політико-ідеологічне і культурне життя України. Причини та наслідки «саморозпуску» УГКЦ.

Завдання передбачає знання перебігу подій 1946 – початку 1950-х рр.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

1. «Саморозпуск» УГКЦ – 1946 р.
2. Придушення організованого збройного опру УПА – початок 1950-х рр., після загибелі командуючого УПА Р.Шухевича.
3. Створення УРСС – 1959 р.
4. Перенесення столиці УРСР із Харкова до Києва – 1934 р.
5. Утворення Закарпатської області у складі УРСР – 1946 р.
6. Проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР – 1990 р.
7. Депортація кримських татар, греків, вірмен і болгар з Криму – травень 1944 р.

Відповідь: 1 2 5.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Початок державотворчих процесів. Приватизація засобів виробництва. Лібералізація цін. Грошова реформа.

Аналіз наведених тверджень дає змогу визначити такі правильні відповіді: запровадження національної грошової одиниці – гривні (1996 р.); проведення приватизації майна державних підприємств (друга половина 1990-х рр.); розпаювання сільськогосподарських земель колективної та державної форми власності (почалося з 1995 р.).

Відповідь: 3 5 7.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поняття та терміни: «археологія».

Галузь історичної науки, що вивчає речові (матеріальні) пам’ятки шляхом розкопок і лабораторних досліджень та реконструює за ними давню історію суспільства, називається - археологія.

• Геральдика — вивчає герби, емблеми та їх історію.

• Топоніміка — досліджує географічні назви.

• Історіографія — вивчає історію історичної науки.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку. Суспільне, господарське та духовне життя скіфів.

На фото зображено чотири історичні пам’ятки ювелірного мистецтва виготовлені в «звіриному стилі», який був притаманний Скіфо-сарматській добі.

Ці вироби, виконані з дорогоцінних металів (золота, срібла), є яскравими прикладами так званого скіфського «звіриного стилю». Для нього характерним є зображення тварин (коні, олені, хижаки) та міфічних істот (грифони) в динамічних позах. Подібні вироби, як, наприклад, знаменита золота пектораль з Товстої Могили, є візитною карткою культури скіфів, які панували на території сучасної України в VII–III ст. до н.е.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Розселення східнослов’янських племінних союзів.

Київ був центром східнослов’янського племінного союзу (об’єднання) полян.

Згідно з літописом "Повість минулих літ", засновником Києва був легендарний князь Кий, який походив саме з цього племені.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Ігоря, Святослава.

Наведене послання візантійського імператора Іоанна Цимісхія звернене до князя Святослава.

Це послання є частиною дипломатичних переговорів між Візантією та Святославом під час його Балканських походів (968-971 рр.). Цимісхій натякав на поразку батька Святослава — князя Ігоря, який у 941 році здійснив невдалий похід на Візантію. Його флот був розбитий "грецьким вогнем", що змусило його з ганьбою відступити.  

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури. Здобутки в архітектурі. Спасо-Преображенський собор і П’ятницька церква в Чернігові.

Надані на зображенні пам'ятки — це собори Чернігова часів Русі.

У даному випадку на фото зображені Свято-Преображенський собор і П’ятницька церква, які зведені у Чернігові.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

В уривку давньоруського літопису ідеться про боротьбу князів за уділи.

Ключові слова – «мовлять брати: «Ми не дамо тобі стола володимирського…», «ти кинув ножа в нас, а сього не було в Руській землі» – допомагають визначити, що уривок з літопису розповідає про конфлікт між князями, а саме про боротьбу за право володіти певним уділом (князівством). Це є типовою ситуацією для періоду феодальної роздробленості Київської Русі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Об’єднання князем Романом Мстиславичем Галицького та Волинського князівств відбулося в 1199 р.

У 1199 році волинський князь Роман Мстиславич скористався припиненням династії Ростиславичів у Галичі (після смерті останнього галицького князя Володимира Ярославича) і приєднав Галицьку землю до своїх Волинських володінь. Це об’єднання стало початком Галицько-Волинського князівства (згодом — Королівства Руського).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Напрямки походів монголів на південно-західні землі Русі.

Ця картосхема ілюструє події, пов'язані з першою великою зустріччю руських князів з монголо-татарами, а також їхніми союзниками, що призвела до битви на річці Калці.

Похід руських князів (чорні стрілки), які виступили з Київського, Галицько-Волинського, Чернігівського та інших князівств на південь, форсували Дніпро (біля острова Хортиця) і просувалися до Азовського моря. Зображує похід об'єднаного русько-половецького війська проти монгольського розвідувального корпусу, що завершився трагічною битвою на Калці 31 травня 1223 року.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Братський рух. Становище православної церкви, діяльність православних братств.

Метою братського руху на українських землях у XVI ст. був захист і підтримка православної церкви.

Братства – релігійні та культурно-просвітницькі товариства, створювані православними міщанами при церковних парафіях (приходах) України в XV–XVII ст.

Відповідь – Г.