ТЕМА: Українська революція. Політика Української Центральної Ради (УЦР) щодо Тимчасового уряду Росії. Взаємовідносини УЦР з Тимчасовим урядом.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «цинічним і провокаційним порушенням угоди 16 липня…», «видерти з рук українства всі його революційні здобутки» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про «Тимчасову інструкцію Генеральному Секретаріату Тимчасового уряду на Україні». Додатковою підказкою є те, що ці слова належать В.Винниченку, який на той час був Головою Генерального Секретаріату. Також слід звернути увагу на те, що під назвою «угода 16 липня» мається на увазі ІІ Універсал УЦР, який фактично був угодою між УЦР і Тимчасовим урядом Росії щодо статусу Генерального Секретаріату.

Відповідь – В.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918 – 1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Внутрішня політика уряду П. Скоропадського.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «конституційна монархія, від традиційної самодержавної системи в Росії», «характер визначався… українською історичною традицією…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про Українську Державу гетьмана П. Скоропадського.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918 – 1920 рр.). Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Завдання передбачає знання перебігу подій, пов’язаних з Другим «Зимовим походом» Армії УНР.

Цей похід, що відбувся в листопаді 1921 р. під керівництвом Ю. Тютюнника, став останньою подією збройної боротьби за збереження української державності.

Загони Армії УНР, що була інтернована польською владою після підписання Ризького миру, вирішили здійснити відчайдушний рейд у райони, охоплені антирадянським селянським рухом. Його метою було підняти народне збройне повстання проти більшовицької влади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Відбудова народного господарства. Особливості впровадження непу в Україні.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – допомога США в боротьбі з голодом 1921-1923 рр.

Ключовим у джерелі є гасло плакату, слова-маркери – «Дар американського народу»,«АРА», «Герберт Гувер», а також малюнок роздачі їжі голодуючим дітям – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про допомогу голодуючим.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Причини «українізації».

Проаналізувавши уривки всіх джерел, ключові словосполучення-маркери – «зростання української культури та української інтелігенції йде швидкими темпами і якщо ми не візьмемо в руки цього руху, він може піти мимо нас», «віддавати цей рух у руки чижих нам елементів не можна» – визначаємо, що про причини впровадження політики «коренізації» йдеться в джерелі під літерою «Г».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки колективізації в Україні. Причини та наслідки Голодомору 1932–1933 рр.

У даному випадку мова йде про події Голодомору 1932–1933 рр. Занесення населеного пункту на «чорну дошку» тягло за собою конфіскацію всього продовольства й посівного фонду, припинення постачання товарів.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Соціально-економічне життя. «Стахановський рух». О. Стаханов.

У цьому випадку необхідно визначити наслідок стахановського руху в СРСР. Стахановський рух – це масовий рух в СРСР послідовників шахтаря-рекордсмена Олексія Стаханова. Це були люди – новатори виробництва – робітники, колгоспники, інженерно-технічні працівники. Вони багато разів перевищували встановлені норми виробництва. Комуністична партія заохочувала й пропагувала стаханівський рух як новий етап соціалістичного змагання і форму підвищення продуктивності праці.

Олексій Григорович Стаханов став новатором вугільної промисловості й основоположником Стахановського руху, Герой Соціалістичної Праці.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі. Політика урядів Польщі в українських землях. «Пацифікація».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «знищення читальні», «людей… змушено… кричати «Хай живе Пілсудський!» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про події «пацифікації» (1930 р.), яка здійснювалася щодо українського населення на українських землях, що у 1920–1930-ті рр. входили до складу Польщі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Розгортання радянського партизанського руху. Діяльність ОУН. Утворення УПА. Діяльність радянських партизан та українського визвольного руху.

На території України в роки війни сформувалися три течії в русі Опору: українська націоналістична, радянська, польська. Представники всіх течій вели непримириму боротьбу з нацистськими окупантами. Формами цієї боротьби була діяльність підпілля і партизанських загонів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Визволення України. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр.

У даному випадку передбачається ідентифікувати результати дій радянських військ у серпні-грудні 1943 р. Цей період можна характеризувати як «Битва за Дніпро», в результаті якої було завершено звільнення Лівобережної України, Донбасу, розпочато визволення Правобережної України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на початку 1950-х рр. Радянізація західних областей України. Причини та наслідки «саморозпуску» УГКЦ.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «завдяки… перемозі Радянського Союзу всі українські землі з’єдналися разом», «собор постановляє скасувати постанови Берестейського Собору 1596 р., ліквідувати унію», «повернутися до… Руської Православної Церкви» – допомагають визначити, що уривок є рішенням неканонічного Собору УГКЦ, який був інспірований радянськими спецслужбами. Собор відбувся у 1946 р. у Львові.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Реформування управління економікою. Наслідки економічних реформ для українського суспільства.

Раднаргоспи – ради народного господарства, державні органи територіального управління й планування промисловістю УРСР і СРСР, що існували в 1957–1965 роках. Раднаргоспи запроваджували децентралізовану систему управління, яка помітно поліпшила керування економікою регіонів, але призвела до розриву зв’язків між окремими галузями.

Таким чином, запровадження системи раднаргоспів послаблювало союзну номенклатуру та посилювало роль місцевих керівників.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Опозиційний рух. В. Стус.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «поет не тільки непересічний, а рідкісний своїм талантом і культурою», «політв’язень» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про В. Стуса, активного діяча дисидентського руху, який загинув в ув’язненні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Тенденції розвитку соціальної сфери. Здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемі бюрократизму державного управлінського апарату. На це вказує те, що жінка літнього віку звертається до спортсменів з марафонського бігу, щоб вони допомогли їй вирішити питання, яке потребує тривалого обходу кабінетів чиновників. Але вони відмовляються, вказуючи, що більше ніж 50 км не бігають.

Відповідь – А.