ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в ІХ–ХІV ст. Поширення писемності. Розвиток культури й освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Здобутки в галузі писемності, освіти, літератури. Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника» 1073.

Пам'ятка часів Київської Русі, що містить зображений портрет князівської родини, — це «Ізборник Святослава» 1073року.

В «Ізборнику Святослава» на одному з початкових аркушів розміщена унікальна мініатюра із зображенням князя Святослава Ярославича (сина Ярослава Мудрого) з дружиною та п'ятьма синами. 

Мініатюра - це невелике кольорове зображення, що використовується для оздоблення та ілюстрації рукописних книг.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Кревська унія.

Кревську унію між Польським королівством і Великим князівством Литовським укладено у 1385 р.

1385 р. — Укладення Кревської унії. Це був династичний союз, за яким великий князь литовський Ягайло одружився з польською королевою Ядвігою, приймав католицизм і ставав польським королем, зобов'язавшись приєднати (інкорпорувати) землі Великого князівства Литовського до Польського королівства.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Здобутки в галузі освіти та науки. Василь-Костянтин Острозький.

На картині зображено князя Василя-Костянтина Острозького.

Його називали "некоронованим королем Русі". Він був центральною фігурою серед православної шляхти, використовуючи свій авторитет і багатство для захисту інтересів українських земель.

Заснування Острозької академії (1576): Заснував у своїй резиденції в Острозі культурно-освітній осередок. Острозька академія стала першим вищим навчальним закладом на українських і східнослов'янських землях.

Він став головним покровителем і захисником православної віри на українських землях в умовах наступу католицизму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Участь українських козаків у Хотинській війні (1621 р.) врятувала Річ Посполиту від турецько-татарської навали.

У 1621 році козацьке військо на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним приєдналося до польсько-литовських сил Речі Посполитої в битві проти величезної армії Османської імперії під Хотином.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті.

Масове покозачення населення українських земель відбулося в результаті розгортання національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

Покозачення – соціальний процес переважно самовільного набуття козацьких прав представниками інших соціальних груп і верств українського суспільства, що наприкінці ХVІ–ХVІІІ ст. становив одну з провідних тенденцій соціального розвитку.

Найбільш прискорила цей процес Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої під приводом Б. Хмельницького.

Відповідь – В.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територія української козацької держави за Зборівським і Білоцерківським договорами/

На карті зображені межі Війська Запорозького (Гетьманщини). Завдяки географічним назвам Брацлав, Київ, Чернігів, Стародуб можна визначити, що межі Гетьманщини займали територію колишніх воєводств Речі Посполитої: Київського, Брацлавського та Чернігівського. Саме на територію цих воєводств поширювалася влада гетьмана відповідно до Зборівського договору 1649 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Поділ Гетьманщини. «Руїна».

Наведений уривок докладно описує ключові ознаки історичного періоду Руїни (приблизно 1657–1687 рр.)

Руїна — це термін, що використовується в історії України для позначення трагічного періоду занепаду, громадянських війн та зовнішнього втручання, який охопив українські землі після смерті гетьмана Богдана Хмельницького.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Причини та наслідки Руїни. Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України.

Слобідська Україна – це історико-географічнии регіон формується впродовж XVI–ХVII ст. в результаті колонізації українцями прикордонних земель Речі Посполитої, Московського царства та Кримського ханства

Регіон мав особливий полково-сотенний устрій, подібний до Гетьманщини, але під верховенством Московського царя. Головними центрами стали такі міста-фортеці, як Харків, Суми, Охтирка, Ізюм, Острогозьк.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. П. Орлик. Зміст Конституції Пилипа Орлика.

Аналіз джерела вказує на те, що у цьому випадку наведено уривок з Конституції П. Орлика, яка була ухвалена в 1710 р.

Конституція Пилипа Орлика (повна назва – «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького») була ухвалена 5 квітня 1710 року в місті Бендери. Це унікальний документ, який став результатом домовленості між новообраним гетьманом Пилипом Орликом, козацькою старшиною та Запорозькою Січчю.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

Гайдамацький і опришківський рухи у XVIII ст. було спрямовано проти визисків з боку польської шляхти.

Хоча ці рухи виникали в різних географічних регіонах, вони мали спільну соціально-політичну причину:

• Гайдамаччина охопила Правобережну Україну, яка у XVIII ст. перебувала під владою Речі Посполитої. Селяни повставали проти релігійного гніту (нав’язування унії) та посилення кріпацтва (панщини), яке запроваджували польські магнати.

• Рух опришків діяв на західноукраїнських землях (Галичина, Буковина, Закарпаття). У Галичині, яка до 1772 року також належала Польщі, головним об'єктом протесту була місцева польська шляхта та орендарі, що експлуатували селянське населення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. «Масонство».

Масонство – це релігійно-етичний рух за моральне самовдосконалення та об’єднання людства в релігійний братерський союз. Масони називали себе вільними каменярами, які мають збудувати нове суспільство.

Наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. на українських землях існувало як форма політичної організації національних рухів: польського, українського, російського.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність Головної руської ради.

Правильною відповіддю є Головна руська рада.

Цей уривок є частиною славнозвісного «Маніфесту до руського народу», виданого 10 травня 1848 року. Це був перший програмний документ Головної руської ради (ГРР) – першої української політичної організації в Галичині.

• «Весна народів»: Згадка про «весну, що наступає по зимі» – це метафора європейських революцій 1848 року, які несли свободу народам Австрійської імперії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Початок національного відродження.

При виконанні завдання у першу чергу слід звернути увагу на хронологічні рамки. Саме вони допоможуть визначити, що чинники, зазначені у відповідях Б, В, і Г, не належать до періоду першої половини ХІХ ст. Початок національного відродження припадає на період кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. До того ж національне відродження тісно пов’язано з процесами в культурній сфері, а діячі культури є першими носіями національного відродження.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.

Завдання передбачає знання перебігу і змісту реформ 1860–1870-х рр. у Російській імперії. Зокрема земської реформи 1864 р., що передбачала створення земств, які мали перейматися питаннями утримання лікувальних закладів, сприяння розвитку народної освіти тощо.

Відповідь – А.