ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ столітті.

Григорій Сковорода (мандрівний філософ) навчався в Києво-Могилянській академії, служив у придворній хоровій капелі імператриці Єлизавети Петрівни, викладав у колегіумах Переяслава й Харкова, автор збірки «Сад божественних пісень».

Іван Григорович-Барський (архітектор) брав участь у побудові собору Різдва Богородиці в Козельці, забудові Кирилівського монастиря в Києві, підготував проєкт розбудови Покровської церкви в Києві.

Максим Березовський (композитор), співак італійської оперної трупи в Орієнбаумі, член Болонської філармонічної академії, автор опер «Демофонт», «Іфігенія».

Йоган Пінзель (скульптор) працював у Львові, Монастириську, Бучачі. Автор трьох кам’яних статуй на фасаді собору Св. Юра у Львові (кінна статуя св. Юрія, постаті Святих Анастасія та Лева).

Правильна відповідь: 1В; 2Г; 3А; 4Б.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття. Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

• 1 – Г: Перша Малоросійська колегія (1722–1727). Створена Петром I за життя І. Скоропадського для нагляду за гетьманом. Її діяльність (очолювана С. Вельяміновим) характеризувалася жорстким фіскальним контролем, збиранням податків та втручанням у судові справи.

• 2 – А: «Правління гетьманського уряду» (1734–1750). Ця інституція (колегіальний орган з 3 росіян та 3 українців) діяла після смерті Д. Апостола. Вона поширила свій вплив не лише на Лівобережжя, а й на Слобожанщину, суворо контролювала старшину та обмежувала місцеве самоврядування.

• 3 – Д: Генеральна канцелярія гетьмана К. Розумовського (1750–1764). Це період «останнього відродження» автономії. Розумовський повернув під свою юрисдикцію Київ і Запорожжя, провів масштабну судову реформу (запровадження шляхетських судів за литовським зразком) та модернізував військо (ввів однострої та муштру).

• 4 – Б: Друга Малоросійська колегія (1764–1786). Очолювана П. Рум’янцевим, вона мала на меті повну ліквідацію автономії («викорінення розбещеної думки, за якою вважають себе народом, відмінним від тутешнього»). Результат — остаточне перетворення українських земель на звичайні провінції імперії.

Правильна відповідь: 1Г; 2А; 3Д; 4Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1920-х років.

Проголошення курсу на «коренізацію» в УСРР сприяло зростанню питомої ваги українців серед службовців партійно-державного апарату республіки.

Утворення Союзу РСР привело до затвердження нового тексту Конституції УСРР, де було юридично закріплено повноваження республіки.

Утворення Всеукраїнської надзвичайної комісії з боротьби з неписьменністю забезпечило те, що половина сільського та дві третини міського дорослого населення освоїли грамоту та вміли читати.

Проголошення курсу на нову економічну політику створило передумови для швидкої відбудови промисловості, зростання продуктивності праці й обсягу продукції.

Правильна відповідь: 1Б; 2Д; 3Г;4В.

ТЕМИ: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки). Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки). Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки). Україна в умовах незалежності.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі А (Засідання рекомендує, щоб Українська Радянська Соціалістична Республіка і Білоруська Радянська Соціалістична Республіка були запрошені стати членами — засновниками пропонованої міжнародної організації) чітко вказують на подію 1945 р., яка відповідає періоду Другої світової війни.

Маркери в джерелі Б (Понад мільйон осіб, винних у порушенні антиалкогольного законодавства, зазнали адміністративних стягнень. У Закарпатті та в Криму знищили виноградники унікальних сортів. Цукор став гостродефіцитним продуктом) чітко вказують на події другої половини 1980-х рр., що відповідає періоду Перебудови (1985–1991 роки).

Маркери в джерелі В (В оголошенні про утворення Української Гельсінської групи її засновники підписалися справжніми прізвищами і навіть вказали свої адреси. Вони мали намір діяти виключно на легальних засадах) чітко вказують на подію 1976 р., яка відповідає періоду Застою (середина 1960-х – початок 1980-х років).

Маркери в джерелі Г (Нарешті ми сіли за стіл переговорів. Єльцин представляв на зустрічі Росію, Фокін – Україну, Шушкевич – Білорусь… На зустрічі було сформульовано принципи майбутньої співдружності) чітко вказують на події грудня 1991 р., що відповідає періоду Незалежності України (1991 р. – початок XXI століття).

Маркери в джерелі Д (У рік святкування 300-річчя возз’єднання України з Росією Президія Верховної Ради СРСР прийняла Постанову «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР») чітко вказують на подію 1954 р., що відповідає періоду Відлиги (1953–1964 роки).

Правильна відповідь: 1Д; 2В; 3Б; 4Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Олесь Гончар – автор роману «Собор».

Леонід Биков – режисер й актор кінофільму «У бій ідуть одні “старики”».

Іван Миколайчук – режисер кінофільму «Вавилон XX».

Ліна Костенко – авторка роману у віршах «Маруся Чурай».

Правильна відповідь: 1Д, 2Г, 3Б, 4А.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття. Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

Правильна хронологічна послідовність подій державно-політичного життя XVIII століття:

1 – В (травень 1709 р.) – Зруйнування Чортомлицької Січі. Під час Північної війни, після переходу Івана Мазепи на бік шведів, російські війська під керівництвом полковника Яковлєва знищили Січ за підтримку запорожцями гетьмана.

2 – Г (листопад 1708 р. / фактичне правління) – Обрання гетьманом Івана Скоропадського. Його було обрано за вказівкою Петра I на Глухівській раді відразу після того, як Мазепа відкрито виступив проти царя.

3 – А (квітень 1710 р.) – Ухвалення «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького». Документ був підписаний у Бендерах після обрання Пилипа Орлика гетьманом в еміграції.

4 – Б (1722 р.) – Початок діяльності Першої Малоросійської колегії. Цей орган був створений Петром I для контролю за діяльністю гетьмана (І. Скоропадського) та старшини, що стало початком серйозного обмеження автономії Гетьманщини.

Правильна відповідь: Г В А Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ століття.

Видання альманаху «Русалка Дністровая» відбулася 1837 року. Більшість примірників було конфісковано австрійською владою.

Збірку поезій «Кобзар» Тараса Шевченка видано 1840 року.

Три частини «Енеїди» Івана Котляревського видано 1798 року.

Брошуру Юліана Бачинського «Ukraina irredenta» опубліковано 1895 року.

Правильна відповідь: В А Б Г.

ТЕМИ: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Варшавська угода між Директорією УНР та урядом Польської Республіки була укладена в квітні 1920 року.

Московський договір між СРСР і Німеччиною про ненапад («пакт Молотова – Ріббентропа») був укладений 23 серпня 1939 року.

Ризький мирний договір між РСФРР, УСРР і Польською Республікою було укладено в березні 1921 року.

Брест-Литовський мирний договір між УНР і Німеччиною та її союзниками був укладений 1918 року.

Правильна відповідь: Г А В Б.

ТЕМИ: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки). Україна в умовах незалежності.

Маркери в джерелі А (вшановуючи пам’ять мільйонів співвітчизників, які стали жертвами Голодомору 1932–1933 років в Україні та його наслідків... Верховна Рада України приймає цей Закон. Стаття 1. Голодомор 1932–1933 років в Україні є геноцидом Українського народу) чітко вказують на 2006 рік.

Маркери в джерелі Б (Виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла над Україною у зв’язку з державним переворотом в СРСР... продовжуючи тисячолітню історію державотворення в Україні... Верховна Рада Української РСР урочисто проголошує незалежність України) чітко вказують на Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року).

Маркери в джерелі В (Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. ...Україна є унітарною державою. ...Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю) чітко вказують на Конституцію України, ухвалену 28 червня 1996 року.

Маркери в джерелі Г (Ми, Республіка Білорусь, Російська Федерація (РСФСР), Україна, як держави-засновники Союзу РСР, що підписали Союзний договір 1922 року... констатуємо, що Союз РСР як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування) чітко вказують на укладення 8 грудня 1991 р. Біловіжської угоди.

Правильна відповідь: Б Г В А.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Риси неолітичної революції.

Перехід від привласнюючого господарства до відтворюючого — це характерна риса розвитку людського суспільства в епоху неоліту. Цей перехід, ще називають неолітичною революцією, є однією з ключових ознак епохи неоліту (нового кам'яного віку).

Привласнююче господарство — це форма господарювання, коли люди брали від природи готові продукти (полювання, збиральництво, рибальство). 

Відтворююче господарство — це форма господарювання, за якої люди самостійно виробляють необхідні для життя продукти (землеробство, скотарство).

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.

Згідно з текстом, який описує «ударну силу князівських військ Русі», що принесла «високу... систему організації, навчання й озброєння армії», а також зробила «вагомий внесок у формування й зміцнення державних інституцій», йдеться про варягів (вігінгів).

Варяги (вікінги) були професійними воїнами. Вони служили в дружинах руських князів і становили їхню основу. 

Багато істориків вважають, що саме варяги відіграли ключову роль у формуванні ранньої державності на Русі. Літопис «Повість минулих літ» описує покликання варязьких князів Аскольда і Діра для управління слов'янськими землями.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Внутрішня політика Ярослава Мудрого.

Великий київський князь Ярослав Мудрий 1036 р. «став єдиновладним володарем Руської землі» завдяки успадкуванню земель князя Мстислава Володимировича.

Ярослав Мудрий став єдиновладним володарем Руської землі після смерті свого брата Мстислава Володимировича у 1036 році та після перемоги над печенігами в тому ж році. Eспадкування земель Мстислава є ключовою подією, що об'єднала Лівобережжя та Правобережжя Русі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Характеристику політичної роздробленості Київської Русі наведено в уривку з історичного джерела.

Уривок: «Перестали князі невірних воювати, стали один одному казати: се моє, а се моє теж, брате! Стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари, — а невірні з усіх сторін находили, землю Руську долали...»

Цей фрагмент є цитатою зі «Слова о полку Ігоревім» і відображає основні риси періоду політичної роздробленості (XII–XIII ст.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Зовнішня політика Данила Романовича.

Головне завдання зовнішньої політики князя Данила Галицького в другій половині 40—60-х рр. XIII ст. полягало в створенні коаліції європейських держав для боротьби із Золотою Ордою.

Данило прагнув створити широку антимонгольську коаліцію (союз) європейських держав, які б підтримали його боротьбу проти Золотої Орди.

• Підтримував дипломатичні відносини з Папою Римським Інокентієм IV, який обіцяв допомогу (хоча й не надав її).

• Прийняв королівський титул (1253 р.) для підвищення свого міжнародного статусу та залучення союзників.

• Таким чином, основним вектором його зовнішньої політики було формування альянсу для протистояння Орді.

Відповідь – Г.