ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Виконання селянами Наддніпрянської України повинностей на користь поміщика після набуття ними особистих і майнових свобод згідно з Маніфестом 19 лютого 1861 року царська влада закріплювала впровадженням стану тимчасовозобов’язаних.

Тимчасовозобов’язані селяни – категорія колишніх поміщицьких селян, яких після скасування кріпосного права (1861 рік) було звільнено від кріпосної залежності, але не переведено на викуп. Отримання селянством у повному обсязі прав вільних сільських обивателів було не одноразовим актом, а тривалим процесом.

Протягом двох років, тобто до 19.ІІ(3.ІІІ) 1863 року, селяни зобов’язані були відбувати ті самі повинності, що й за часів кріпацтва. У цей час поміщики або мирові посередники повинні були складати для кожної селянської громади уставну грамоту – своєрідний договір селянина з поміщиком про умови звільнення, за яким між ними виникали обов’язкові відносини: поміщик зберігав право власності на всі належні йому землі, а селянин отримував у користування садибу й наділ польової землі. За це селяни мусили розраховуватися повинностями на користь поміщика – панщиною або оброком. За присадибну ділянку, за яку повинність нараховували окремо від польового наділу, селянин повинен був, зазвичай, сплачувати оброк, а за користування польовим наділом або сплачувати оброк, або відробляти панщину. До панщини залучали чоловіків віком від 18 до 55 років і жінок віком від 17 до 50 років. За кожний подушний наділ чоловік повинен був відробити за рік 40, а жінка – 30 днів, із них 3/5 – улітку. Оброк нараховували за розмірами селянських платежів попередньої реформи, тобто незалежно від дохідності наділу, який селянин отримав у користування.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

У характеристиці йдеться про Михайла Максимовича – історика, першого ректора Київського університету Св. Володимира, основоположника української фольклористики, автора збірок українських народних пісень.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Започаткування нової української літератури в західноукраїнських землях пов’язують із діяльністю «Руської трійці» (1833–1837 роки), яка видала альманах «Русалка Дністровая» (1837 рік). Це був написаний живою, народною мовою перший український журнал про культуру, у якому одразу все – народні пісні, авторські вірші, переклади закордонних авторів, статті з історії та оригінальні історичні документи. Якщо до «Русалки» поезію писали й видавали мовою церковною, поети писали панегірики й пафосні вірші на честь мертвих князів або ще живих священиків, то вірші в «Русалці Дністровій» – про повсякденне життя людей, природу, романтичні почуття.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

На початку російсько-турецької війни 1828–1829 років частина козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким перейшли на бік Російської імперії.

Дізнавшись про зраду, турецький уряд наказав знищити Задунайську Січ. Вона була спалена, а козаки, що залишилися там, зазнали жорстоких репресій.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

Діяльність Другої Малоросійської колегії спрямовано на ліквідацію решток автономного устрою Гетьманщини.

Друга Малоросійська колегія (1764–1786) – це вищий державний орган Російської імперії, створений для управління Лівобережною Україною після остаточної ліквідації гетьманської влади.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

«Літопис Самовидця» Романа Ракушки-Романовського, «Літопис» Григорія Граб'янки, «Літопис» Самійла Величка – твори про козацьку добу в українській історії.

Козацькі літописи – це не просто хроніки подій, а масштабні історико-літературні твори, які поєднують у собі риси документального опису, мемуарів та художнього твору.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

Цифрою 3 на картосхемі позначено території, де за умовами Бахчисарайського договору (1681 р.) впродовж 20 років заборонено будівництво нових фортець і укріплень

Бахчисарайський мирний договір був укладений між Османською імперією, Кримським ханством та Московським царством. Згідно з його умовами:

• Кордон між державами встановлювався по Дніпру.

• Територія Південної Київщини та Брацлавщини (на картосхемі позначена цифрою 3 — район між Дніпром та Південним Бугом, включаючи зруйнований Чигирин) мала залишатися незаселеною.

• На цих землях протягом 20 років заборонялося будувати нові фортеці, міста та укріплення.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття.

Наслідок, описаний в уривку джерела («Військо козацьке має складатися лише з двадцяти тисяч...»), є наслідком Берестецької битви.

Білоцерківський договір був нав'язаний Гетьманщині після її найбільшої поразки у війні — Берестецької битви (червень–липень 1651 р.). Ця поразка змусила Хмельницького йти на невигідні поступки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних персоналій історії України.

За портретними рисами на фото можна впізнати гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Він організував низку вдалих морських походів запорозьких козаків проти турків і татар. З ім’ям цього гетьмана пов’язане взяття козаками фортеці Кафа (1616 рік), Варни, нападу на Константинополь тощо.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття.

У результаті Люблінської унії українські землі Подніпров'я і Східного Поділля переходили під владу – Польського королівства.

Люблінська унія 1569 року призвела до створення єдиної держави Речі Посполитої (об'єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського).

Одним із ключових рішень унії була інкорпорація (приєднання) більшості українських земель, які до того належали Великому князівству Литовському, до складу Польської Корони (Польського королівства).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Ця пам'ятка архітектури міста Львова, ймовірно, пов'язана з життєдіяльністю міської громади вірмен.

На фото зображено Вірменський собор (1363–1370, архітектор Дорінг) у Львові. Ця пам’ятка архітектури пов’язана із життєдіяльністю міської громади вірмен.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Першу згадку про українських козаків у писемних джерелах датовано 1489 роком.

У 1489 році козаки брали участь у поході польського війська на татарські улуси. Ця дата вважається початком відліку історії українського козацтва у документальних джерелах.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Князь Костянтин Іванович Острозький уславився як полководець часів Великого князівства Литовського.

Князь Костянтин Іванович Острозький ‒ видатний державний і військовий діяч Великого князівства Литовського першої половини ХVІ ст.

Сучасники порівнювали його зі стратегами античності, адже він провів понад тридцять успішних битв проти татар і московитів.

Князь отримав загальноєвропейську славу після блискучої перемоги під Оршею 1514 р. Тут зустрілися військо Московського князівства та обʼєднане військо Великого князівства Литовського та Королівства Польського на чолі з великим гетьманом литовським (вища військова посада у ВКЛ) Костянтином Острозьким. 

Костянтин Острозький проявив себе як розсудливий стратег, що використав розбіжності в московському таборі на свою користь і, не зважаючи на чисельну перевагу ворога, здобув рішучу перемогу.

Перемога під Оршею на певний час зупинила експансію Московського князівства на захід.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Фраза «Що мені вінець, коли татари лютують!» (або схожі варіації) відображає позицію Данила Романовича (Галицького) під час його переговорів із посланцями Папи Римського Інокентія IV у середині XIII століття.

Папа Римський пропонував Данилу корону короля Русі, сподіваючись на його перехід у католицтво та організацію хрестового походу європейських держав проти монголо-татар.

Данило довго вагався, оскільки головною його метою була реальна військова допомога проти Золотої Орди, а не лише сам титул. Його відповідь підкреслювала, що в умовах постійної татарської загрози та боротьби за існування держави, папський вінець (якщо він не супроводжується військовою підтримкою) є лише символом, що не має практичної цінності.

Правильна відповідь – В.