Козацьке повстання 1702–1704 рр. під проводом С. Палія спричинено ліквідацією польським сеймом козацького устрою на Правобережній Україні.

Це повстання, яке часто називають «другою Хмельниччиною», стало реакцією на спробу польської влади повністю знищити козацький стан на правобережних землях.

У 1704 році Іван Мазепа, скориставшись ситуацією та за згодою російського царя, переправив війська на Правобережжя.

Повстання було придушене, але результатом стало фактичне об'єднання Правобережної і Лівобережної України під булавою Івана Мазепи (до 1708 року).

Відповідь – В.

«Пакти й Конституція прав і вольностей Війська Запорозького» – угода, укладена між гетьманом П. Орликом і козацькою старшиною та запорозькими козаками.

Цей документ, прийнятий 5 квітня 1710 року в місті Бендери, став результатом домовленості між новообраним гетьманом у вигнанні Пилипом Орликом та представниками козацької спільноти.

Документ вважається першою українською конституцією (у значенні суспільного договору), оскільки він обмежував владу гетьмана та визначав права і обов'язки станів.

Відповідь – Б.

На карті позначено території, що ввійшли до складу Російської та Австрійської імперій під час Першого та Другого поділів Речі Посполитої.

На цій карті жирною лінією виділено дві окремі групи територій, які відійшли до імперій у різний час:

Західна частина (Львів, Галич): Ці землі (Галичина) увійшли до складу Австрійської імперії під час Першого поділу Речі Посполитої у 1772 році.

Східна частина (Мінськ, Житомир, Брацлав): Ці території (Центральна Білорусь та Правобережна Україна – Київщина, Східна Волинь, Поділля) відійшли до Російської імперії під час Другого поділу у 1793 році.

Відповідь – Б.

У цій знаменитій таємній інструкції Катерини ІІ генерал-прокурору Олександру Вяземському (1764 р.) йшлося про політику інкорпорації (поглинання) автономних територій, зокрема Малоросії, та перетворення їх на звичайні провінції Російської імперії.

Запровадження намісництв замість полкового устрою (1781 – 1782 рр.) та створення регулярних полків (1783 р.) та Закріпачення селян (1783 р.) та Жалувана грамота дворянству (1785 р.). 

Ці дії остаточно ліквідували залишки української державності, зробивши Україну інтегрованою частиною імперії, як того і бажала Катерина ІІ.

Відповідь – А.

Знищення Задунайської Січі спричинено переходом задунайських козаків на бік Росії в ході російсько-турецької війни 1828–1829 рр.

Кошовий отаман Йосип Гладкий у травні 1828 року таємно переправив частину козаків (разом із печаткою та клейнодами) через Дунай до табору російської армії.

Дізнавшись про це, турецький уряд наказав знищити Січ. Турецькі каральні загони спалили курені та церкву, а козаків, які залишилися, було вбито або кинуто до в'язниць.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. Розвиток національного руху. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства

Правильною відповіддю є Кирило-Мефодіївське братство.

Цей уривок є прямою цитатою з програмних документів братчиків, зокрема з «Книги буття українського народу» та «Статуту Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія» (1845–1847 рр.).

• Слов’янська федерація: Ідея об’єднання всіх слов’янських народів у рівноправну федеративну державу (де Україна була б рівною серед рівних).

• Народне правління: Вимога скасування самодержавства (монархії) та встановлення республіканського ладу.

• Рівність співгромадян: Передбачалося повне скасування кріпацтва та станових привілеїв.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

Унаслідок проведення в 1770–1780-х роках реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ в Австрійській імперії змінилося правове становище українського селянства та греко-католицької церкви.

• Щодо селянства: Селяни отримали особисту свободу (було скасовано кріпосну залежність), а їхні повинності (панщина) були чітко обмежені законом. 

• Щодо греко-католицької церкви: Реформи зрівняли у правах греко-католицьку (українську) церкву з римо-католицькою (польською).

Відповідь – А.