Сутність політичної роздробленості Київської Русі полягала в зміні унітарної монархії монархією федеративною.

Політична роздробленість — це історичний процес XII – XIII ст., під час якого єдина держава (унітарна монархія) перетворилася на систему незалежних (удільних) князівств (фактично, федерацію чи конфедерацію), кожне з яких очолював свій князь із династії Рюриковичів.

Відповідь – А.

Неповноправних людей на Русі, які через певні причини вийшли зі свого соціального середовища та втратили з ним законний зв’язок, називали - ізгої.

Ізгої — це люди, які втратили свій попередній соціальний статус, але не стали повністю рабами.

Відповідь – Г.

Зміни в політичному устрої Київської Русі в ХІ–ХІІІ ст. були пов’язані з появою та функціонуванням інституту загальноруських князівських з’їздів.

Зміни в політичному устрої Київської Русі в ХІ–ХІІІ ст. були пов'язані з процесом феодальної роздробленості. Цей період характеризувався ослабленням центральної влади великого київського князя і зростанням впливу удільних князів. В умовах боротьби за владу та зростання зовнішньої загрози (половці), князі намагалися вирішувати конфлікти та об'єднувати зусилля через князівські з'їзди (снеми).

Відповідь – Б.

Наведені настанови містить «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

«Повчання дітям» — це літературно-публіцистичний твір, написаний великим київським князем Володимиром Мономахом в 1096 р.

Основний зміст «Повчання» — це заклик до християнської моралі, праведного життя, милосердя до убогих і сиріт, необхідності праці, а також застереження від гордості та поганих звичок («лжі, і п'янства, і блуду»). Наведені рядки є прямою цитатою з цієї пам'ятки.

Відповідь – В.

Виникнення фільварків на українських землях у XVI ст. було зумовлено зростаючим попитом на зерно на внутрішньому та зовнішніх ринках.

Фільварок — це багатогалузеве, переважно зернове сільськогосподарське підприємство, що виникло на українських землях у XVI столітті (насамперед у Галичині, на Волині та Поділлі) у складі Речі Посполитої.

Відповідь – Г.

Описані події відбулися у XVІ ст.

Описана битва, де князь Острозький «погубив вісімдесят тисяч» московських військ. Це посилання на битву під Оршею, що відбулася 8 вересня 1514 року. Усі ці події (взяття Смоленська та битва під Оршею) відбулися у 1514 році, що належить до XVІ століття.

Відповідь – В.

У складі Руського та Брацлавського воєводств Речі Посполитої в другій половині XVI – першій половині XVII ст. перебували Галичина, Східне Поділля.

Руське воєводство і Брацлавське воєводство були двома з шести воєводств, створених на українських землях, які увійшли до складу Корони Польської після Люблінської унії 1569 р. .

Відповідь – Б.

Орган самоврядування на чолі з бурмистром у містах, що користувалися магдебурзьким правом, називався рада.

В містах, які отримали магдебурзьке право, місцеве самоврядування здійснювалося двома основними органами:

1. Рада (магістрат, або міська рада): Це був адміністративний та виконавчий орган. Його очолював бурмистр (або війт), який обирався на певний термін. Рада займалася питаннями управління містом, фінансами, торгівлею, оподаткуванням та наглядом за порядком.

2. Лава (або судовий орган): Очолювалася війтом. Лава була судовим органом і розглядала кримінальні справи та цивільні позови.

Відповідь – В.

Виникнення українського козацтва як окремої суспільно-військової верстви в XV–XVI ст. було спричинене комплексом факторів:

2. Посилення національного, соціального та релігійного гніту українського населення

Поширення фільваркового господарства і юридичне закріпачення селянства (особливо після прийняття Литовських Статутів) змушувало селян і міщан тікати на південь (Дике Поле) у пошуках волі.

3. Існування масиву вільних земель, освоєння південних територій уходниками

Люди йшли на ці території для «уходів» — сезонних промислів (полювання, рибальство, добування солі, бджільництво).

Відповідь – В.

Братства в історії України – це релігійно-громадські організації міщан при православних церквах на українських землях наприкінці XVI–XVII ст.

• Братства виникали при православних церквах і спочатку мали благодійний та релігійний характер (допомога бідним, догляд за храмами).

• До їхнього складу входили переважно міщани (ремісники, купці), а також представники дрібної шляхти та духовенства.

• У XVI–XVII ст. братства перетворилися на національно-культурні та освітні осередки, головною метою яких став захист православ'я (і, відповідно, української ідентичності) від наступу католицизму та політики Речі Посполитої.

Відповідь – Г.

«Апостол» (1574), «Буквар» (1574), Острозька Біблія (1581) є першими друкованими на українських землях книгами, виданими І. Федоровим.

• «Апостол» (1574): Вважається першою точно датованою друкованою книгою, виданою Іваном Федоровим у Львові (перша українська друкарня).

• «Буквар» (1574): Перший східнослов'янський друкований підручник, виданий також у Львівській друкарні І. Федорова.

• Острозька Біблія (1581): Перше повне друковане видання Біблії церковнослов'янською мовою, видане І. Федоровим в Острозі на кошти князя Василя-Костянтина Острозького.

Відповідь – А.

В уривку йдеться про появу інтермедії (або інтерлюдії).

Інтермедія — це невелика комічна сценка, яка виконувалася в перервах між діями великої шкільної або релігійної драми (як правило, містерії чи міракля).

Відповідь – Г.

На карті позначено територію Гетьманщинина час укладення українсько-російського договору 1654 р. та сусідні землі, контрольовані Військом Запорозьким у 1654–1657 рр.

Гетьманщина (офіційна назва – Військо Запорозьке) – це українська козацька держава, яка виникла внаслідок Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького в середині XVII століття. 

Відповідь – Б.

Період Руїни характеризувався внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу, розколом Гетьманщини, втручанням в її внутрішні справи та військовою агресією з боку сусідніх держав.

Руїна – це драматичний і складний період в історії України другої половини XVII століття (прийнято вважати з 1657 року, після смерті Б. Хмельницького, до 1687 року, обрання І. Мазепи).

Відповідь – В.