ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Верховний Архієпископ Йосиф Сліпий – український церковний діяч, єпископ Української греко-католицької церкви, кардинал римо-католицької церкви; із 1 листопада 1944 року Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський, із 23 грудня 1963 року Верховний Архієпископ Львівський – предстоятель Української греко-католицької церкви.

Шухевич Роман Йосипович – український політичний і військовий діяч, головнокомандувач Української повстанської армії (УПА), Герой України.

Ярослав Семенович Стецько – український політичний і військовий діяч, активний член Організації українських націоналістів (ОУН). Із початком німецько-радянської війни Ярослав Стецько брав участь у формуванні похідних груп ОУН із метою організації українського самоврядування на окупованих Німеччиною українських землях. Прорвавшись до Львова з групою однодумців, скликав Національні Збори, які 30 червня 1941 року проголосили Акт відновлення Української Держави й обрали Я. Стецька прем’єром Українського уряду Державного Правління.

Олексій Прокопович Берест – український радянський військовик, Герой України, лейтенант Червоної Армії, що встановив, разом із Михайлом Єгоровим і Мелітоном Кантарією, Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу о 21.50 30 квітня 1945 року.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–Д, 3– Б, 4–А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Денікінські війська зазнали поразки в ході контрнаступу (11 жовтня – 18 листопада 1919 року) Південного фронту Червоної армії. 6 листопада 1919 року радянські війська взяли Чернігів, 16 грудня 1919 року – Київ, 7 лютого 1920 року – Одесу, так радянська влада втретє повернулася в Україну.

29 квітня 1918 року в грамоті Павла Скоропадського «До всього Українського народу» скасовано всі розпорядження попереднього уряду, проголошено Українську Державу, а автора грамоти – Гетьманом усієї України. Повністю відновлено приватну власність на землю, надано широке право вільної купівлі-продажу землі.

Західноукраїнську Народну Республіку утворено в листопаді 1918 року на західноукраїнських землях, що перебували у складі Австро-Угорщини. Урядом новоствореної держави вжито заходів для виведення економіки з кризи: установлено державну монополію на продаж зерна, хліба, цукру, спирту, сірників, шкір, худоби; заборонено вивіз нафти тощо.

На засіданні президії Українського Національного Союзу в ніч з 13 на 14 листопада 1918 року створено Директорію УНР – колегіальний верховний орган для керівництва збройним повстанням проти режиму гетьмана Павла Скоропадського для відновлення республіканських порядків під прапором УНР.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Д, 3 Г, 4 А.

ТЕМА: Творення нової України.

«Небесна Сотня» – збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї й акції Євромайдану (Революції Гідності) у грудні 2013 року – лютому 2014 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Ключовим словосполученням у завданні є «роздержавлення економіки». Тобто об’єкти державної власності (заводи, фабрики тощо) після роздержавлення мають перейти в приватну власність. Отже, ідеться про «Приватизаційний майновий сертифікат».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Указ Президії Верховної Ради України «Про заборону діяльності Компартії України» оприлюднено 30 серпня 1991 року. Цьому передувала низка політичних подій, зокрема й державний переворот 19–23 серпня в колишньому СРСР, відоміший як путч ДКНС (Державний комітет надзвичайної ситуації). Надзвичайність ситуації полягала в тому, що консервативні кола компартії намагалися зберегти устої радянської системи. Для цього усунули з посади керівника СРСР Михайла Горбачов, на місце якого прийшов ДКНС, що складався з керівників силових структур. Ці події підштовхнули національні сили України до рішучих дій, наслідком яких було проголошення Акту незалежності України. Така діяльність керівного складу компартії й зумовила появу Указу Президії Верховної Ради України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Зображений на карикатурі промовець заявляє: «З коріння викорчуємо застій!», а сам стоїть за врослою корінням трибуною. Терміном «застій» характеризують період кризи радянської системи, уособлюваний керівником держави Леонідом Брежнєвим. Викорчовування означає час, що був після його керування. У варіантах відповіді Б й В наведено події часів застою. «Надпрограми» Микити Хрущова запроваджували в період «відлиги» (1950–1960-ті роки).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Поширення дисидентства стало реакцією на згортання процесів десталінізації, отже варіанти відповіді А і Б не задовольняють умову завдання. Оскільки йдеться про «першу хвилю» дисидентів, то з-поміж двох дат – 1965 рік і 1978 рік – потрібно вибрати першу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Під час розв’язування завдання потрібно взяти до уваги, що радянська економічна модель мала низку сталих величин, як-от: збереження державної монополії на зовнішню торгівлю, заборона на індивідуальну підприємницьку діяльність (за винятком непу й періоду «перебудови»). В умові завдання ідеться про 1960-ті роки, тобто варіанти відповіді А й Г її не задовольняють. Семирічні плани розвитку народного господарства (варіант відповіді В) запроваджено в 1959–1956 роках за керування Микити Хрущова, тому цей варіант відповіді також неправильний. Досить ефективні, однак згодом згорнуті, «Косигінські реформи» (1965 рік) передбачали розширення господарської самостійності підприємств.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Для правильного розв’язання завдання потрібно проаналізувати уривок зі спогадів дисидента Івана Світличного й дійти висновку, що саме викликало «багато ілюзій», «рожевий оптимізм» у суспільстві відразу після ХХ з’їзду КПРС, що відбувся 1956 року, і на якому розвінчано «культ особи» Йосипа Сталіна. Цей поштовх до лібералізації суспільного життя в СРСР дістав назву «відлиги». У варіанті відповіді А вжито словосполучення «нова спільнота – радянський народ», уведене в ужиток за часів кризи радянської системи, тобто в період «застою». Варіант відповіді В містить термін «гласність», що властивий періоду «перебудови» Михайла Горбачова. Гасло «Кадри вирішують усе!» характерне для сталінського тоталітарного суспільства.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Для правильного розв’язання завдання потрібно взяти до уваги хронологічні рамки, зазначені в умові завдання – друга половина 1940-х – початок 1950-х років. Повоєнний голод 1946–1947 років здебільшого в центральних і південних регіонах українських земель на початку 1950-х подолано. Українську греко-католицьку церкву (УГКЦ) ліквідовано 1946 року, відповідно в 1950-х ця конфесія могла діяти лише в підпіллі. Натомість по завершенні військових дій Другої світової війни Організація українських націоналістів (ОУН) і загони Української повстанської армії (УПА) продовжували боротьбу вже з більшовицькою владою. Ця боротьба пішла на спад після вбивства 1950 року керівника УПА Романа Шухевича, однак окремі загони УПА діяли аж до середини 1950-х років. Об’єктами нападів повстанців були радянські активісти.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Проаналізувавши плакат, можна визначити, що йдеться про повоєнні події, а саме період від 1946 до1950 років. По закінченні Другої світової війни СРСР відмовився від фінансової допомоги «плану Маршалла» з ідеологічних міркувань, тож варіант відповіді А – неправильний. Оскільки в Радянському Союзі діяла планова економіка, то варіант Г також не може бути правильним. Здобутки науково-технічної революції (НТР), про які йдеться у варіанті відповіді В, упроваджували на Заході в 1950-х, а не в СРСР у 1946–1950 роках. Тож в СРСР економіку після війни відновлювали за рахунок використання здебільшого власних ресурсів і репарацій.

Правильна відповідь – Б. 

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У наведеному в завданні фрагменті історичного документа словосполученням-маркером є «генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко». Після капітуляції Німеччини 9 травня 1945 року Друга світова війна ще тривала майже чотири місяці із її сателітом Японією. Акт капітуляції Японії 2 вересня 1945 року в Тихому океані на борту лінкора «Міссурі» від імені СРСР підписав генерал родом із села Косинівка, що на Уманщині, Кузьма Миколайович Дерев’янко, український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. У командному складі СРСР був чи не єдиним генералом, що вільно володів японською й англійською мовами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У наведеному в завданні фрагменті історичного документа словосполученням-маркером є «генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко». Кузьма Миколайович Дерев’янко, український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. 2 вересня 1945 року приймав капітуляцію Японської імперії. У командному складі СРСР був чи не єдиним генералом, що вільно володів японською й англійською мовами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У наведеному в завданні фрагменті історичного документа словосполученням-маркером є «генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко». Кузьма Миколайович Дерев’янко – український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. 2 вересня 1945 року приймав капітуляцію Японської імперії. У командному складі СРСР він був чи не єдиним генералом, який вільно володів японською й англійською мовами.

Правильна відповідь – В.