1-Б. Хрещення Володимира («...охрестили Володимира...»): Хрещення князя Володимира Великого і Київської Русі відбулося у 988 році, що відноситься до X століття.

2-В. Будівництво Золотих воріт і Софії Київської («Заложив він... ворота Золоті, ...також церкву святої Софії...»): Ці споруди були закладені князем Ярославом Мудрим близько 1037 року, що відноситься до XI століття.

3-А. Похід Аскольда і Діра на Візантію («Рушив Аскольд і Дір на Греків...»): У літописах цей похід датується 860 роком, що відноситься до IX століття.

4-Д. Взяття Києва Батиєм («Прийшов Батий до Києва...»): Облога та взяття Києва військами Батия відбулося у 1240 році, що відноситься до XIII століття.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

Відповідність між назвами вищих державно-політичних інституцій Гетьманщини середини XVII–XVIII ст. та їхньою компетенцією:

1-Г. Генеральна військова канцелярія.

Військово-адміністративна установа, за посередництва якої гетьман здійснював управління державою, вирішувала всі поточні справи внутрішнього та міжнародного характеру.

2-А. Генеральна військова рада.

Представницький інститут, який розглядав загальні державні справи, зокрема: затвердження міждержавних договорів, складання «статей» при обранні гетьмана.

3-Д. Генеральний військовий суд. Орган, що розглядав справи осіб, які належали до генеральної старшини, а також справи про державні злочини, здійснював нагляд за виконанням універсалів гетьмана та указів царя.

4-Б. Генеральна скарбова канцелярія. Орган, що відав справами збору натуральних і грошових податків з населення, прибутками та видатками держави, військовими та ранговими маєтностями.

Відповідь – 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

Послідовність панування кочовиків на території сучасної України

1. В. Кіммерійці (IX–VII ст. до н. е.): Перший відомий кочовий народ, що панував у степах Північного Причорномор'я. Згадуються в давньогрецьких джерелах, зокрема в поемах Гомера.

2. А. Скіфи (VII–III ст. до н. е.): Витіснили кіммерійців і встановили своє панування. Створили потужне Скіфське царство, що залишило багату археологічну спадщину.

3. Г. Сармати (III ст. до н. е. – IV ст. н. е.): Прийшли на зміну скіфам, поступово витіснивши їх з їхніх земель. Їхня культура та спосіб життя були схожими на скіфські.

4. Б. Гуни (IV–V ст. н. е.): З'явилися в Європі під час Великого переселення народів, знищили Сарматське царство і створили на короткий час величезну імперію на чолі з Аттілою. Їхнє вторгнення ознаменувало кінець античної доби в історії регіону.

Відповідь – В, А, Г, Б.

Виходячи з дат, послідовність подій є такою:

1. Б (1648 р., травень) — Корсунська битва.

2. Г (1648 р., грудень) — Урочистий вступ до Києва.

3. А (1652 р.) — Батозька битва та династичний союз.

4. В (1654 р.) — Перехід під протекторат московського царя.

Відповідь – Б, Г, А, В.

Послідовність явищ, притаманних історичному розвиткові України:

• Г – виникнення ремесла: Найдавніша форма виробництва, де майстер виготовляв виріб вручну від початку до кінця, зазвичай на замовлення. Це панувало в часи Русі та Середньовіччя.

• Б – виникнення мануфактури: З’являється в Україні у XVIII ст. Це підприємство, де все ще використовується ручна праця, але вже існує поділ праці між робітниками (кожен виконує свою операцію).

• А – виникнення фабрики: Поява перших фабрик (наприклад, цукрових заводів у 1820-х роках) означала перехід до використання машин та механічних двигунів.

• В – промисловий переворот: Це масштабний історичний процес, що розпочався у 30–40-х роках XIX ст. Він охоплює не лише появу окремих фабрик, а й повну заміну ручної праці машинною в основних галузях, формування нових класів (буржуазії та пролетаріату) і завершується в Україні у 70–80-х роках XIX ст.

Відповідь – Г Б А В.

Мисливство, збиральництво, рибальство були основою ведення привласнюючого господарства. Використання терміна «привласнююче господарство» означає, що люди не виробляли ресурси, а привласнювали те, що вже існувало в навколишній природі. 

Привласнююче господарство — це форма господарювання, за якої люди існують за рахунок того, що беруть у природи готові продукти. Ця форма була характерною для епохи палеоліту та мезоліту (кам'яний вік).

• Мисливство: Полювання на диких тварин для здобуття м'яса, хутра та кісток.

• Збиральництво: Збір диких плодів, ягід, їстівних коренів, грибів.

• Рибальство: Вилов риби з річок, озер та морів.

Відповідь – Б.

Візантійські та готські історики згадували такі племінні об'єднання давніх слов'ян: 2) венеди, 4) анти, 5) склавини.

Тривалий час історики використовували терміни «венеди», «анти» та «склавини» для класифікації давніх слов’янських племен. Ці назви згадувалися в працях римських, готських та візантійських авторів I–VI століть і відображали різні етапи слов’янської історії.

Анти були одним із ключових східнослов’янських племінних об’єднань, які населяли територію сучасної України у VI–VII століттях. Анти займали значні території в лісостеповій зоні України — від річки Дністер до Сіверського Дінця. Це робить їх прямими предками українського народу.

Відповідь Г: 2, 4, 5

Тільки 1-ша подія, описана літописцем стосується  діяльності князя Святослава Ігоревича.

"Одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв..." Цей уривок безпосередньо описує один із найважливіших походів князя Святослава Ігоревича. У 965 році він розгромив Хозарський каганат, знищивши його столицю Ітіль та ключові фортеці, такі як Саркел (Біла Вежа).

Відповідь – Б.