Послідовність панування кочовиків на території сучасної України

1. В. Кіммерійці (IX–VII ст. до н. е.): Перший відомий кочовий народ, що панував у степах Північного Причорномор'я. Згадуються в давньогрецьких джерелах, зокрема в поемах Гомера.

2. А. Скіфи (VII–III ст. до н. е.): Витіснили кіммерійців і встановили своє панування. Створили потужне Скіфське царство, що залишило багату археологічну спадщину.

3. Г. Сармати (III ст. до н. е. – IV ст. н. е.): Прийшли на зміну скіфам, поступово витіснивши їх з їхніх земель. Їхня культура та спосіб життя були схожими на скіфські.

4. Б. Гуни (IV–V ст. н. е.): З'явилися в Європі під час Великого переселення народів, знищили Сарматське царство і створили на короткий час величезну імперію на чолі з Аттілою. Їхнє вторгнення ознаменувало кінець античної доби в історії регіону.

Відповідь – В, А, Г, Б.

Виходячи з дат, послідовність подій є такою:

1. Б (1648 р., травень) — Корсунська битва.

2. Г (1648 р., грудень) — Урочистий вступ до Києва.

3. А (1652 р.) — Батозька битва та династичний союз.

4. В (1654 р.) — Перехід під протекторат московського царя.

Відповідь – Б, Г, А, В.

Послідовність явищ, притаманних історичному розвиткові України:

• Г – виникнення ремесла: Найдавніша форма виробництва, де майстер виготовляв виріб вручну від початку до кінця, зазвичай на замовлення. Це панувало в часи Русі та Середньовіччя.

• Б – виникнення мануфактури: З’являється в Україні у XVIII ст. Це підприємство, де все ще використовується ручна праця, але вже існує поділ праці між робітниками (кожен виконує свою операцію).

• А – виникнення фабрики: Поява перших фабрик (наприклад, цукрових заводів у 1820-х роках) означала перехід до використання машин та механічних двигунів.

• В – промисловий переворот: Це масштабний історичний процес, що розпочався у 30–40-х роках XIX ст. Він охоплює не лише появу окремих фабрик, а й повну заміну ручної праці машинною в основних галузях, формування нових класів (буржуазії та пролетаріату) і завершується в Україні у 70–80-х роках XIX ст.

Відповідь – Г Б А В.

Мисливство, збиральництво, рибальство були основою ведення привласнюючого господарства. Використання терміна «привласнююче господарство» означає, що люди не виробляли ресурси, а привласнювали те, що вже існувало в навколишній природі. 

Привласнююче господарство — це форма господарювання, за якої люди існують за рахунок того, що беруть у природи готові продукти. Ця форма була характерною для епохи палеоліту та мезоліту (кам'яний вік).

• Мисливство: Полювання на диких тварин для здобуття м'яса, хутра та кісток.

• Збиральництво: Збір диких плодів, ягід, їстівних коренів, грибів.

• Рибальство: Вилов риби з річок, озер та морів.

Відповідь – Б.

Візантійські та готські історики згадували такі племінні об'єднання давніх слов'ян: 2) венеди, 4) анти, 5) склавини.

Тривалий час історики використовували терміни «венеди», «анти» та «склавини» для класифікації давніх слов’янських племен. Ці назви згадувалися в працях римських, готських та візантійських авторів I–VI століть і відображали різні етапи слов’янської історії.

Анти були одним із ключових східнослов’янських племінних об’єднань, які населяли територію сучасної України у VI–VII століттях. Анти займали значні території в лісостеповій зоні України — від річки Дністер до Сіверського Дінця. Це робить їх прямими предками українського народу.

Відповідь Г: 2, 4, 5

Тільки 1-ша подія, описана літописцем стосується  діяльності князя Святослава Ігоревича.

"Одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв..." Цей уривок безпосередньо описує один із найважливіших походів князя Святослава Ігоревича. У 965 році він розгромив Хозарський каганат, знищивши його столицю Ітіль та ключові фортеці, такі як Саркел (Біла Вежа).

Відповідь – Б.

Пам'яткою, створеною раніше за інші в цьому списку, є «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.

«Слово про закон і благодать» — це видатна пам'ятка давньоруської літератури та богословсько-публіцистичної думки, написана між 1037 і 1050 роками митрополитом Київським Іларіоном.

Відповідь – А.

Сходження князя Володимира Всеволодовича Мономаха на київський стіл відбулося за запрошенням міського віча під час повстання киян 1113 року.

Після смерті київського князя Святополка Ізяславича в 1113 році в Києві спалахнуло повстання, спрямоване проти зловживань адміністрації та лихварів. Учасники повстання, побоюючись подальших безпорядків, звернулися до Володимира Мономаха, який княжив у Переяславі, з проханням зайняти київський престол.

Саме запрошення київського віча (народних зборів) стало вирішальним фактором, що дозволив йому зійти на престол. Ця подія підкреслює зростаючу роль міських громад у політичному житті Київської Русі. 

Відповідь – В.

Усі зазначені умови були вказані в Кревській унії 1385 р.

Уривок містить два ключові пункти, що були основою Кревської унії (1385 р.) між Великим князівством Литовським і Королівством Польським:

1. Прийняття католицької віри: Литовський князь Ягайло та його піддані обіцяли прийняти католицизм.

2. Інкорпорація земель: Ягайло зобов'язався «свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського» (принцип інкорпорації).

Саме ця угода передбачала особисту унію Ягайла (через шлюб із польською королевою Ядвігою та прийняття титулу короля Польщі) та поступове об'єднання двох держав, розпочавши процес полонізації та окатоличення литовської еліти.

Відповідь – А.