Завдання за темою з історії України

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела). А також розпізнавати за портретними рисами історичні постаті, передбачені Програмою ЗНО.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ідентифікація за портретними рисами дає змогу визначити Григорія Сковороду.

Ключові словосполучення-маркери – «останнім представником поезії українського бароко», «став предтечею нової української літератури, просякнувши її ідеями гуманізму і Просвітництва» – допомагають визначити, що саме в цьому уривку джерела йдеться про Г. Сковороду.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривку з історичного джерела і історичного портрету (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа», «Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури», «Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про Тараса Шевченка, портрет якого зображений і визначається за портретними рисами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Розвиток музичного мистецтва. М. Лисенко.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать (діяча культури) на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяч української культури.

За портретними рисами вгадується видатний композитор і музикант М. Лисенко.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «значення його мистецтва для української музики таке саме, як…», «…крім "Запорожця за Дунаєм", справді мистецької музики до нього не було…» – допомагають визначити правильну відповідь.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Культура і духовне життя. Б. Патон.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами на фото можна впізнати видатних вчених: Є. Патона, М. Амосова, В. Глушкова, О. Антонова. Видатним вченим у галузі електрозварювання, металургії та технології металів є Є. Патон.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури, науки, освіти. Г. Сковорода.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «останній представник поезії українського бароко», «став предтечею нової української літератури», «просякнувши її ідеями гуманізму та Просвітництва» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про Г. Сковороду – українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Переслідуваний світськими та духовними властями, з 1770-х років і до своєї смерті в 1794 р. вів життя мандрівного філософа. Його творча діяльність припадає на період завершення епохи бароко в українській культурі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Радикалізація українського політичного руху. І. Боберський.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено І. Боберського, голову старшини (ради) гімнастичного товариства «Сокіл-Батько».

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи. Культура і духовне життя. С. Параджанов.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже, на фото зображено чоловіка доволі характерної зовнішності з правильними рисами обличчя – високе відкрите чоло, чорні густі брови, широко розставлені, темні очі з трохи приспущеними куточками, густа коротка борода з сивиною. Отримана інформація дозволяє встановити, що на фото зображено С. Параджанова – кінорежисера, автора фільмів «Тіні забутих предків», «Колір гранату».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики.

Українське національне відродження 20-х рр. М. Хвильовий (Фітільов), Л. Курбас, М. Бойчук, О. Довженко.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На першому фото зображено Миколу Хвильового – прозаїка, поета, публіциста, засновника літературних об’єднань «Гарт» (1923), «Урбіно» (1924), «ВАПЛІТЕ» (1926).

Друге фото належить Михайлові Бойчуку – митцю-монументалісту, графіку, фундатору новаторської художньої школи в українському мистецтві 1920-х рр.

На третьому фото – Олександр Довженко – письменник, фундатор національного кінематографа, автор кінофільмів «Звенигора», «Арсенал», «Земля».

На четвертому – Лесь Курбас – актор, режисер, новатор українського театру, керівник мистецького об’єднання «Березіль».

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Радянізація західних областей України. Й. Сліпий.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено білого чоловіка старшого віку. Він має правильні риси обличчя – високий відкритий лоб, темні густі брови, темні очі з трохи приспущеними куточками, прямий рівний ніс. Чоловік має сиві вуса і бороду. Його погляд спрямований вдалину. На фото можна побачити чорний комір сутани і край білої колоратки. Такий одяг носять римо-католицькі та греко-католицькі священики. Зібрана інформація дозволяє встановити, що на фото зображено Й. Сліпого – митрополита Української греко-католицької церкви.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. П. Куліш.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток громадівського руху. М. Драгоманов, П. Чубинський. Культура України в другій половині XIX – початку XX ст. Піднесення української культури. Розвиток музичного мистецтва. М. Лисенко.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію подану на фото з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На першому фото зображено Миколу Лисенка – композитора, етнографа, учасника громадівського руху, автора опери «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба», «Енеїда».

Друге фото належить Михайлу Драгоманову – публіцисту, одному з організаторів «Старої громади», Вільної української друкарні в Женеві, видавцю першого українського політичного журналу «Громада».

На третьому фото – Пантелеймон Куліш – історик, член Кирило-Мефодіївського братства, автор першого українського історичного роману «Чорна рада».

На четвертому – Павло Чубинський – етнограф, фольклорист, один з видавців журналу «Основа», автор вірша «Ще не вмерла Україна…».

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Здобутки в галузі освіти та науки. Василь-Костянтин Острозький.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на картині зображено князя Василя-Костянтина Острозького. Додатковою підказкою є зображення монет у його руках, що вказує на його значні багатства. Його називали «некоронованим королем Русі-України». Завдяки його діяльності було відкрито низку шкіл: у Турові, Володимирі-Волинському, Острозі, Слуцьку.

Найбільше уславилася школа в Острозі, яка започаткувала новий тип шкіл – слов’яно-греко-латинські. Заснована у 1578 р., вона за рівнем викладання та структурою нагадувала європейські університети, що дає підставу називати її Острозькою академією – першим вищим навчальним закладом на українських землях.

Крім створення шкіл, велику увагу князь приділяв видавничій справі, саме його коштом у 1581 р. український першодрукар видав в Острозі перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Опозиційний рух. Основні вимоги та напрями опозиційного руху 1960–1970-х рр. Причини активізації опозиційного руху. «Дисидентство». В. Чорновіл, В. Стус.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація постатей дає змогу визначити, що на фото зображені Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Іван Дзюба. Саме ці дисиденти провели в 1965 р. на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» акцію протесту проти арештів дисидентів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань основних персоналій з історії України.

За портретними рисами на фото можна впізнати митрополитів Української греко-католицької церкви Йосипа Сліпого й Андрея Шептицького.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння візуально розпізнавати історичні персоналії та знання фактів їхніх біографій.

На картині зображено митрополита Петра Могилу (1596–1647) – українського культурного й церковного діяча. Походив із роду правителів Волоського й Молдавського князівств. Освіту здобув у Львівській братській школі й у Західній Європі.

У складі польської армії брав участь у Цецорській та Хотинській битвах. У 1625 р. під впливом Івана Борецького прийняв чернечий постриг. У 1627 р. став архімандритом Києво-Печерської лаври, а з 1632 р. – митрополитом київським і галицьким. У 1632 р. добився від короля Владислава IV легалізації православної церкви в Україні.

За його участю 1632 р. відкрито Лаврську школу, яка після об’єднання 1632 р. з київською братською школою стала Києво-Могилянським колегіумом.

Автор численних полемічних праць, богословських творів, проповідей. Підготував «Православне ісповідання віри» – перший православний катехізис, затверджений усіма східними патріархами. Створив «Могилянський Атенеум» – гурток учених і культурних діячів, який під керівництвом Петра Могили здійснив реформи церковного життя.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Володимира Антоновича.

Наступний етап у виконанні завдання передбачає зіставлення наведених фактів з біографій з основними віхами діяльності Володимира Антоновича. Він був істориком, головою Історичного товариства Нестора-літописця, одним з ініцитором заснування першого в Україні історичного журналу «Киевская старина». Також він був лідером громадівського руху.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображені М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко. Усі вони були членами Кирило-Мефодіївського братства (1846–1847 рр.).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання виконується у два етапи.

На першому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті. Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено гетьман Петро Сагайдачний, князь Костянтин-Василь Острозький, митрополит Петро Могила, мандрівний філософ Григорій Сковорода.

На другому етапі треба дати відповідь на питання, визначивши засновника першої слов’яно-греко-латинської школи.

Перша подібна школа була заснована у 1576 р. в Острозі князем К.-В. Острозьким.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Список персоналій для візуального розпізнавання. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

На першому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Івана Франка (А), Агатангела Кримського (Б), Пантелеймона Куліша (В), Миколу Лисенка (Г).

На другому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння аналізувати історичне джерело. Слова-маркери в уривку джерела – «українська музика», «Запорожець за Дунаєм», «справді мистецької музики до нього не було» – вказують на діяльність композитора Миколи Лисенка.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображені Олександр Довженко та Сергій Параджанов. Обидва були видатними режисерами кіно.

Олександр Довженко з 1926 р. – режисер-постановник на кіностудіях Одеси, Києва, Москви. Серйозний успіх мав його фільм «Звенигора» (1929 р.). Окремі його роботи були прийняті з успіхом у європейських країнах. Автор кіноповісті «Україна в огні», за яку був підданий критиці. У роки «відлиги» написав статтю «Мистецтво живопису і сучасність», у якій закликав «розширити творчі межі соціалістичного реалізму».

Сергій Параджанов – вірменський та український кінорежисер. Один із засновників українського поетичного кіно. Екранізація п’єси М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» (1964р.), принесла йому всесвітню славу і визнання. Фільми, що були далекі від проголошеного «соціалістичного реалізму», і нелюбов до радянської влади призвели до арешту і ув’язнення режисера терміном на 15 років.

Відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела і розпізнавання історичних персоналій за портретними рисами.

Аналіз уривка джерела дає можливість визначити, що наведено уривок «Пунктів для заспокоєння руського народу». 

Згідно з ухваленням цього документа митрополитом відновленої ієрархії православної церкви став Петро Могила. 

Для визначення постаті на наведених зображеннях визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото (А) зображено митрополита Петра Могилу.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Володимира Антоновича, Павла Чубинського і Михайла Драгоманова. Усіх їх об’єднує участь у громадівському русі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено гетьмана Петра Сагайдачного і митрополита Петра Могилу, які сприяли легалізації православної церкви в Речі Посполитій.

Так, у 1620 р. П. Сагайдачний сприяв висвяченню митрополита Йова Борецького і записав запорозьких козаків до Київського братства. П. Могила у 1632 р. став митрополитом Православної церкви, якого визнала влада Речі Посполитої. Завдяки його діяльності було реформовано православну церкву.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Список персоналій для візуального розпізнавання

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображені Павло Чубинський і Михайло Драгоманов, які згідно з Емським указом імператора Олександра ІІ від 18 травня 1876 р. були «негайно вислані з краю…, як невиправні і небезпечні в краї агітаторів». Крім того, цар дописав ще заборону для в’їзду в українські губернії та столиці і наказав установити над ними «секретне спостереження».

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння аналізувати історичне джерело й розпізнавати за портретними рисами історичні постаті, передбачені Програмою ЗНО.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому.

Як бачимо, тут подано уривок джерела, який оповідає про діяльність однієї із зображених історичних постатей. Ключові слова-маркери «уклав з Київським братством угоду», «ставав “старшим братом, дозорцем, довічним охоронцем і наставником” об’єднаних Лаврської та Братської шкіл» дають змогу визначити, що в уривку джерела йдеться про діяльність митрополита Петра Могили, який 1632 року об’єднав Лаврську і Братську школи в Києво-Могилянський колегіум.

Наступним кроком є ідентифікація за портретними рисами історичних постатей. Вона дає змогу визначити, що на портретах зображені Василь-Костянтин Острозький (А), Іван Мазепа (Б), Петро Могила (В), Богдан Хмельницький (Г).

Відповідь – В.

У завданні 27 ідеться про розташування подій у хронологічних послідовності.

На фото зображено митрополита греко-католицької церкви Андрея Шептицького.

У Програмі зовнішнього незалежного оцінювання йдеться про те, що «учні мають характеризувати діяльність історичних діячів, оцінювати вплив на хід історичних подій, вміти розпізнавати їх за портретними рисами (автентичними пам’ятками, фотографіями тощо)».

Навіть не розпізнавши на фото Андрея Шептицького, ми зможемо виконати пропоноване завдання правильно. Факти біографії, наведені в завданні, практично не потребують розпізнавання діяча. Розгляньмо наведені факти. Варіант А – події Другої світової війни, варіант Б – термін «пацифікація», мав би підказати про чітку дату 1930 р. – політику поляків у Східній Галичині, варіант В – радянська влада вже є на Західній Україні (1939 р.) і варіант Г – це Західно-Українська народна республіка (1918 р.)

Відповіді: ГБВА.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)

Пропоноване завдання вимагає розпізнавати портрети історичних діячів. У цьому випадку треба пригадати часи діяльності діячів, зображених на портретах.

Варіант А – Григорій Сковорода, це XVIII століття.

Варіант Б – Василь-Костянтин Острозький – XVI століття.

Варіант В – Петро Могила, активна діяльність як митрополита (саме так він зображений на портреті) припадає на XVII століття.

Варіант Г – Петро Конашевич-Сагайдачний, козацький гетьман, який очолював морські походи козаків у XVII столітті.

Залишається варіант Б. Рік видання Острозької Біблії – 1581 – підтверджує правильність нашого вибору.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.).

Програма ЗНО з історії України містить перелік прізвищ історичних діячів, котрих учасники мали б розпізнавати «за портретними рисами (автентичними пам’ятками, фотографіями тощо)».

Серед переліку є й прізвище Агатангела Кримського (що на фото), секретаря Академії наук України, сходознавця і перекладача. Як зазначають дослідники, він знав близько шістдесяти мов.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Серед осіб у Списку персоналій обов’язкових для візуального розпізнавання є лише дві жінки – Леся Українка та Соломія Крушельницька.

Фото Соломії Крушельницької бачимо в цьому завданні. Усесвітньо відома українська оперна співачка з Галичини 1893 року дебютувала на сцені Львівської опери. Навчалася в майстрів оперного співу Італії. Із 1895 р. виступала в усіх великих операх Європи й Америки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. Поміж них – Іван Миколайчук – яскравий представник українського поетичного кіно 1970-х років, кіноактор, кінорежисер, сценарист. Він зіграв головну роль (Іван Палійчук) у кінофільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», працював як самостійний режисер (кінокартина «Вавілон ХХ» й ін.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій, зокрема й  ті, чиї зображення наведено в завданні:

• А – Маркіян Шашкевич, письменник, поет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини;
• Б – Агатангел Кримський, український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України;
• В – Володимир Антонович, історик, археолог, археограф, етнограф, нумізмат і громадсько-політичний діяч, член-кореспондент Петербурзької АН, фундатор київської школи істориків;
• Г – Михайло Вербицький, священик, композитор, автор мелодії національного гімну, хоровий диригент.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Усі діячі, зображення яких є в завданні (Левко Лук’яненко – А, Сергій Параджанов – Б, Іван Дзюба – В, В’ячеслав Чорновіл – Г), належать до когорти дисидентів. Історичний документ, уривок із якого наведено в умові, містить словосполучення-маркер «праця “Інтернаціоналізм чи русифікація”» і дату – 1965 рік. Це дає змогу визначити, що йдеться про Івана Дзюбу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Виконання завдання передбачає розпізнавання за портретними рисами історичних діячів. У завданні йдеться про третього президента України, тобто про 2000-ні роки (точніше 2005–2010). Василь Липківський помер 1937 року, Андрей Шептицький – 1944, Йосип Сліпий – 1984. Любомир Гузар (1933–2017) – український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви в 2001–2011 роках.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

У завданні наведено портрет Василя-Костянтина Острозького. Він прославився насамперед як меценат, за його сприяння відкрито Острозьку академію, надруковано Острозьку Біблію. Також відомий як найбільший землевласник у Речі Посполитій, саме тому його інколи називали «некоронованим королем Русі».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати історичних персон за їхніми зображеннями. У завданні наведено портрети Пантелеймона Куліша й Миколи Костомарова, обидва були учасниками Кирило-Мефодіївського братства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

На світлині, наведеній у завданні, зображено Олександра Довженка – фундатора національного кінематографа (7). Упродовж 1918–1919 років він воював у лавах Армії УНР проти більшовиків (5) і був членом спілки «Гарт» у 1923–1925 роках (2).

Мистецьке об’єднання «Березіль» засновано Лесем Курбасом. Основи монументального мистецтва пов’язують із Михайлом Бойчуком. Автор збірки «Сині етюди», новели «Я (Романтика)» – Микола Хвильовий. У справі «Спілки визволення України» засуджено Сергія Єфремова.

Правильна відповідь: 2, 5, 7.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

На фото зображено портрети  Василя-Костянтина Острозького й Петра Могили, які заснували навчальні заклади – Острозьку академію і Києво-Могилянську колегію відповідно.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

На світлині, наведеній у завданні, зображено Пантелеймона Куліша. Він був засновником науково-літературного щомісячного часопису «Основа» – першого українського суспільно-політичного й літературно-мистецького журналу в Російській імперії.

«Киевская старина» – щомісячний історико-етнографічний і літературний часопис, що виходив друком у Києві російською мовою і українською протягом 1882–1906 років. Його першим редактором-видавцем був Феофан Лебединцев, потім часопис редагували Олександр Лашкевич, Євген Кивлицький, Володимир Науменко.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві Михайло Драгоманов у період 1878–1879 й 1882 років.

«Русалка Дністровая» – перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда 1837 року силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким й Іваном Вагилевичем.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних здобутків провідних діячів української культури першої половини ХІХ століття і сформованості вміння отримувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Для розв’язання завдання першочергово слід визначити історичну постать, зображену на фото. За портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Тараса Шевченка.

Наступний крок: визначити, який уривок джерела характеризує цю видатну історичну постать, діяча культури.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – історична постать, діяч культури.

Словосполучення-маркери в джерелі А – «Він став виявом імпресіонізму в українській літературі…», «Його творчість розвіяла сумніви, чи зможе українська література стати великою літературою» – чітко вказують на характеристику Михайла Коцюбинського.

Словосполучення-маркери в джерелі Б – «З його ім’ям пов’язаний поворот до нового літературного і культурного розвитку», «Його славу зачинателя нової української літератури, доповнює слава «батька» українського театру» – чітко вказують на Івана Котляревського.

Словосполучення-маркери в джерелі В – «Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа», «Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури», «Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим» – чітко вказують на Тараса Шевченка.

Словосполучення-маркери в джерелі Г – «Будучи останнім представником поезії українського бароко», «вів став предтечею нової української літератури, просякнувши її ідеями гуманізму та Просвітництва» – чітко вказують на Григорія Сковороду.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

За портретними рисами на фото можна впізнати Івана Котляревського.

Котляревський Іван (1769–1838) – письменник, драматург, перший класик нової української літератури. Близько 1794 року розпочав писати «Енеїду» – перший твір нової української літератури, що знаменував остаточне витіснення старої книжної мови народною. Став одним із зачинателів українського національного відродження.

З’ясувавши історичну постать, слід проаналізувати наведені історичні джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – Іван Котляревський.

Лише у джерелі Б маркери – «З його ім’ям пов’язаний поворот до нового літературного і культурного розвитку», «Його славу… доповнює слава «батька» українського театру...» – указують на постать Івана Котляревського.

Маркери у джерелі А вказують на Михайла Коцюбинського, В – Тараса Шевченка, Г – Григорія Сковороду.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати основні персоналії історії України.

За портретними рисами на фото можна впізнати Маркіяна Шашкевича, який у 1833–1837 рр. був лідером «Руської трійці».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знання основних персоналій історії України.

За портретними рисами на фото можна впізнати таких осіб:

А Пантелеймон Куліш

Б Тарас Шевченко

В Іван Котляревський

Г Микола Костомаров

Причетним до формування козацьких полків під час французько-російської війни 1812 року був Іван Котляревський.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичне джерело й розпізнавати історичні постаті за портретними рисами, а також знання основних подій дисидентського руху в Україні й фактів біографії його лідерів.

На фотографіях за портретними рисами можна впізнати Івана Дзюбу (А), Олеся Гончара (Б), Василя Симоненка (В), Левка Лук’яненка (Г).

Серед запропонованих історичних постатей одним із засновників Української гельсінської групи був Левко Лук’яненко.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України й уміння визначати логічні пари.

За портретними рисами на фото можна впізнати Павла Чубинського (А), Володимира Антоновича (Б), Михайла Драгоманова (В), Ісмаїла Гаспринського (Г).

П. Чубинський – етнограф, громадський діяч, автор тексту Державного Гімну України.

В. Антонович – історик, професор Київського університету Св. Володимира, один з основоположників археології в Україні й ініціаторів заснування першого в Україні історичного журналу «Киевская старина».

М. Драгоманов – історик, публіцист, засновник Вільної української друкарні в Женеві, видавець першого українського політичного часопису.

І. Гаспринський – просвітник, письменник, лідер національного відродження кримських татар, видавець першої в Криму тюркськомовної газети.

Правильна відповідь: 1 В, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

За портретними рисами на фото можна впізнати Василя Симоненка й Василя Стуса. Обидва поети були представниками руху «шістдесятників».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання спрямовано на перевірку вміння розпізнавати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – малярськими портретами, фотографіями тощо), характеризувати й визначати етапи діяльності цієї людини.

Алгоритм виконання завдання такий:

• аналізуємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото;
• зіставляємо здобуту інформацію із запропонованими варіантами відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Августина Волошина.

Основні віхи його діяльності:

• засновник Учительської громади Підкарпатської Руси;
• президент Карпатської України;
• ректор Українського вільного університету в Празі;
• в’язень радянських тюрем.

Правильна відповідь: 1-В, 2-А, 3-Г, 4-Б.