ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст. – Українська революція. Директорія УНР

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Підписуючи Варшавську угоду, С. Петлюра мав на меті знайти союзника у війні з більшовиками, разом з поляками протистояти Червоній армії та намагався зберегти українську державність.

Поляки натомість визнавали Директорію УНР верховною владою та відмовлялись від своїх прав на Правобережну Україну.

Кордон між двома державами мав проходити вздовж р. Збруч, а це означало, що територія колишньої ЗУНР переходить до Другої Речі Посполитої, з чим не могли погодитися громадські та політичні кола Східної Галичини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Неспроможність Української Центральної Ради (УЦР) налагодити систему державного управління була ключовою причиною її падіння. А саме:

1) відсутність сильної влади та адміністративного апарату

• УЦР видавала багато декларативних законів, але не мала достатніх механізмів для реалізації їх.
• Брак досвідчених чиновників та управлінців, які могли б запроваджувати реформи.
• Не було чіткої системи місцевої влади – багато рішень саботувалися на місцях.

2) слабка армія та нездатність забезпечити оборону

• Центральна Рада не змогла створити регулярної української армії.
• Під час більшовицького наступу в січні 1918 року Київ опинився без належного захисту.
• Покладалася на добровольчі формування, які були розрізненими та неорганізованими.

3) Економічні труднощі

• Нестача продовольства й економічний хаос.
• Неможливість ефективного контролю над податками й фінансами.
• Невдоволення селян, які очікували швидкого розподілення землі, а не довгих обговорень реформи.

4) Втрата підтримки серед союзників

• За Брест-Литовським миром УЦР зобов’язувалася постачати продовольство Німеччині та Австро-Угорщині.
• Через слабку адміністрацію Центральна Рада не змогла виконати ці зобов’язання.
• Унаслідок цього німці й австрійці підтримали державний переворот на користь гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня 1918 року).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості хронологічної компетентності, знання дат основних подій з історії України.

Січень 1918 р.  –  бій під Крутами.

Квітень 1918 р. – державний переворот Павла Скоропадського.

Січень 1919 р. – проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР.

Листопад 1921 р. – Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-Б, 3-Д, 4-В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Тестове завдання передбачає перевірку розуміння ролі відповідної особистості в історії України.

Як бачимо, усі перераховані персоналії є в програмі ЗНО, тому учасники мали б бути ознайомлені з діяльністю цих осіб.

Активна участь зазначених персоналій в історичному житті України розпочинається з 1918 року. Саме цей рік відзначений знаковими подіями як у центральній Україні (гетьманський переворот, прихід до влади гетьмана П. Скоропадського), так і на Заході України. 

Саме цього року утворенню Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР), передувало проведення Листопадового зриву у Львові, активним організатором якого був Д. Вітовський. Саме він – Наказний отаман української Національної ради, організатор формування української Галицької армії.

С. Петлюра, хоч і входив до Генерального Секретаріату Центральної Ради, активну роль як лідер українського руху почав відігравати після виїзду за кордон В. Винниченка. Очоливши Директорію УНР, С. Петлюра знайшов союзника в боротьбі з більшовиками в особі Польщі. Саме він підписує від УНР Варшавську угоду.

На протилежній стороні боротьби був Н. Махно, який у той час симпатизував більшовикам і неодноразово допомагав їм у реалізації їхніх планів, зокрема й у розгромі армії П. Врангеля. Така відданість згодом обернулася проти самого Н. Махна. Розгромивши білогвардійські війська Врангеля, махновці були знищені більшовиками.

 Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено територію УСРР на 1921 р. На це вказують обриси кордонів і назви сусідніх держав.

Стрілками на карті позначено Другий «зимовий похід» Повстанської армії УНР, який відбувався в жовтні-листопаді 1921 р. під керівництвом Ю. Тютюнника. Похід завершився поразкою з декількох причин: невдало було обрано час походу; завдяки діяльності радянських спецслужб задум походу був цілком відомим і радянська сторона готувала пастку. Лише завдяки збігу обставин вдалося уникнути повної катастрофи. Натомість поразка походу позначилася трагедією під Базаром, де в полон до Червоної Армії потрапило 359 українських бійців, які за відмову перейти на бік червоних були розстріляні біля м. Базар (позначено на картосхемі).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку хронологічної компетентності.

«Листопадовий зрив» у Львові – українське повстання, організоване в ніч із 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українською Національною Радою силами Українських січових стрільців у Королівстві Галичини і Володимирії, коронній землі Австро-Угорської імперії з метою встановлення влади Української Держави (названої згодом «Західноукраїнська Народна Республіка») на землях, на які вона претендувала.

Державний переворот, здійснений організацією Українська народна громада 29 квітня 1918 року, привів до влади генерала Павла Скоропадського, якого того ж дня було оголошено гетьманом із диктаторськими повноваженнями.

Другий «Зимовий похід» – військова операція Армії УНР проти РСФРР у жовтні – листопаді 1921 року.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути (між Бахмачем і Ніжином).

Акт Злуки або Велика Злука – урочисте оголошення 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві універсалу про об’єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – Д, 4 – В.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати й тлумачити картосхему.

На картосхемі окреслено кордони України, зазначено сусідні країни – Російську соціалістичну федеративну радянську республіку, Білоруську народну республіку, Молдавську народну республіку й Австро-Угорщину (проіснувала до кінця 1918 року).

Напрямки військових дій позначено стрілками, які витлумачено в легенді мапи. Стрілки беруть початок як із території України, так і з території РСФРР та Білорусі, накреслено лінію фронту Першої світової війни. Це означає, що світова війна ще триває. У варіантах відповіді В та Г зазначено місяць і рік, тому правильну відповідь слід шукати серед варіантів А та Б. У варіанті відповіді Б йдеться про наступ німецьких й австро-угорських військ. Однак на картосхемі немає стрілок, напрямлених із території Австро-Угорщини. Тобто правильним є варіант відповіді А.

Відповідь: А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій боротьби українців за відновлення державності й уміння аналізувати історичні джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище,  персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Фрагмент тексту в завданні – «українські війська захопили Львів під командою УСС Вітовського», – чітко вказує на події 1 листопада 1918 року, які увійшли в історію під назвою «Листопадовий зрив». Вони започаткували створення Західноукраїнської Народної Республіки, якій довелося вести збройну боротьбу з відновленою Польською державою, що претендувала на західноукраїнські землі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння аналізувати візуальне історичне джерело (агітаційно-пропагандистський плакат).

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень, візуальних образів – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить виокремленим маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – правильні судження.

Маркери – «Денікін і Петлюра в тісному союзі наступають на Київ», «Денікін і Петлюра вдвох хочуть накинути зашморг на шию пролетаріату», «Прокляття юдам!», «На боротьбу зі зрадниками трудового народу», «Смерть катам!» – указують на такі правильні відповіді:

• плакат створює образ ворога (Денікін і Петлюра);
• плакат покликаний мобілізувати прихильників більшовиків (Денікін і Петлюра вдвох хочуть накинути зашморг на шию пролетаріату);
• плакат дискредитує мету боротьби противників влади більшовиків (Денікін і Петлюра вдвох хочуть накинути зашморг на шию пролетаріату. Прокляття юдам! На боротьбу зі зрадниками трудового народу. Смерть катам!).

Правильна відповідь: 1, 5, 6.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України. За портретними рисами на фото можна впізнати Нестора Махна.

Махно Нестор (1888–1934) – український повстанський отаман, один із лідерів анархістського руху в Україні. Вів тривалу збройну боротьбу проти більшовиків, денікінців, петлюрівців. Укладав ситуативні союзи з більшо­виками. Відіграв значну роль у розгромі військ білих генералів Антона Денікіна і Петра Врангеля. 28 серпня 1921 року з 77 бійцями перетнув кордон Румунії. Жив в еміграції в Румунії, Польщі, Франції.

У повстанській боротьбі спирався на анархістські ідеї, соціальною базою очолюваної ним повстанської армії були селяни-середняки, які найбільш потерпали від заходів «воєнного комунізму» та політики білогвардійців, які підтримували відновлення поміщицького господарства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання скеровано на перевірку знання подій і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Словосполучення-маркери  в джерелі – «В одній лише Україні побоїща, розстріли та епідемії, пов'язані з війною.., забрали близько 1,5 млн життів. Нестача харчів та палива, безробіття змусили сотні тисяч людей виїхати з міста в село... Було очевидно, що остаточно виснажене суспільство не готове до корінних соціальних перетворень, що їх планували більшовики» – чітко вказують на зміст політики «воєнного комунізму».

«Воєнний комунізм» – назва внутрішньої політики більшовиків у 1918–1921 рр., спроба негайного втілити в життя ідеї комунізму. Назву дістала після скасування для приховування її провалу.

Ця політика передбачала:

• проведення повної націоналізації всіх підприємств;
• експропріацію власності заможних прошарків суспільства;
• мілітаризацію праці;
• жорсткий централізм;
• запровадження продрозкладки;
• скасування товарно-грошових відносин;
• натуралізацію в оплаті праці;
• урівняння в розподілі матеріальних благ тощо.

Політика сприяла мобілізації обмежених ресурсів для перемоги більшовиків у боротьбі за владу. Водночас створила враження про можливість утілення буть-яких ідей насильницькими методами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «необхідність підняття загального повстання в Україні», «польовий повстанський штаб приступив до підготовчих заходів щодо його організації», «пустити два відділи: південний – на Поділля, північний – на Волинь», «у Першій повстанській групі під керуванням командира І групи генерал-хорунжого Гулого» – чітко вказують на Другий зимовий похід Армії УНР (жовтень – листопад 1921 року).

Метою походу було піднятття антибільшовицького збройного повстання на Правобережній Україні, створення бази для визволення від більшовицької окупації.

Сили українських повстанців були згруповані у три групи. Волинська група – головні сили (майже 800 бійців під командуванням генерала Юрія Тютюнника). Бессарабська група (300 бійців під командуванням генерала Андрія Гулого-Гуленка). Подільська група (400 бійців під командуванням полковника Михайла Палія, згодом – полковника Сергія Чорного).

Радянська сторона була добре поінформована про похід і прагнула заманити повстанців якомога далі від польського й румунського кордонів, оточити і знищити. Повстанці, які стали успішно просуватися вглиб України, усвідомили небезпеку. До того ж стало зрозуміло, що більшовики на осінь 1921 року вже розгромили більшість повстанських осередків на Правобережжі, і рейд втратив сенс.

Більшість повстанців змогли уникнути оточення і відступили на територію Польщі й Румунії. Проте частина Волинської групи була оточена й потрапила в полон. Після рішучої відмови перейти на службу до окупаційної Червоної армії 359 бійців Української Повстанської Армії 21 листопада 1921 року було розстріляно під містечком Базар (Житомирщина).

Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою героїчною спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході боротьби за державність 1918–1921 років.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України.

За портретними рисами на фото можна впізнати Костя Левицького – співзасновника Української національно-демократичної партії, голову Державного секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки та знання основних умов Варшавських угод Польщі й УНР.

Стаття 1 Угоди містила заяву польської сторони про визнання права України на незалежне державне існування в межах, визначених договорами з її сусідами на півночі, сході й півдні. Польща визнавала Директорію УНР на чолі із Симоном Петлюрою за верховну владу УНР.

Статтею 2 було окреслено кордон між Польщею та УНР: від Дністра на півночі, уздовж Збруча (притока Дністра), далі – колишнім державним кордоном між Австро-Угорщиною і Росією до с. Вишгородок (нині село Лановецького району Тернопільської обл.), звідти на північ через Кременецькі гори, потім на схід від м. Здолбунів і далі – східним адміністративним кордоном Рівненського повіту. Північна ділянка кордону проходила вздовж адміністративної межі колишньої Мінської губернії до р. Прип’ять, далі цією річкою до р. Дніпро.

Таке розмежування передавало Польщі Східну Галичину – територію, що 22 січня 1919 року ввійшла до складу УНР як Західна область Української Народної Республіки (ЗО УНР). Окремий запис про «точніше порозуміння» щодо Рівненського, Дубнівського й частини Кременецького повітів означав перехід до Польщі Західної Волині – частини безпосередньої території УНР.

Тобто наслідком підписання Варшавської угоди (квітень 1920 р.) була втрата УНР західноукраїнських земель.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати історичні постаті за портретними рисами.

На фото зображено Євгена Петрушевича, президента Західноукраїнської Народної Республіки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання знання основних положень Варшавської угоди (1920 р.) між представниками Директорії УНР й уряду Польщі.

Варшавська угода – це узагальнювальна назва низки договорів, які передбачали:

• визнання Польщею Директорії УНР на чолі з С. Петлюрою верховною владою в УНР;
• передання Польщі Східної Галичини, Західної Волині;
• ведення спільних воєнних дій проти радянських військ на території УНР.

Правильна відповідь – 1 2 5.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предметом ідентифікування в завданні є орган державної влади в Україні.

Словосполучення-маркери – «Утворивши державу… у Львові, ми визначили границю цієї держави», «стараючись оминути захоплення навіть найменшого клаптика землі, який не був заселений в більшості українцями» – однозначно вказують на відозву Державного Секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) до президента США Вудро Вільсона, який у січні 1918 р. в «Чотирнадцяти пунктах» проголосив принцип «самовизначення народів».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту діяльності владних інституцій, що діяли в Україні в 1917–1921 роках. і вміння встановлювати логічні пари.

Всеукраїнський хліборобський конгрес 29 квітня 1918 року обрав Павла Скоропадського гетьманом України.

Трудовий конгрес України, що діяв у січні 1919 року, передав усю повноту влади Директорії УНР, легалізувавши її діяльність.

Українська Національна Рада в листопаді 1918 року проголосила на українських землях, що перебували під владою Австро-Угорщини, Західноукраїнську Народну Республіку.

ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад прийняв першу конституцію УСРР.

Правильна відповідь – 1 Д 2 В 3 А 4 Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат і подій з історії України.

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві урочисто проголошено возз’єднання УНР і ЗУНР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання подій 1918–1921 років і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Розгром Добровольчої армії генерала Антона Денікіна. Встановлення радянської влади на території України.

Проголошення Української Держави. Відновлення поміщицького землеволодіння.

Утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Запровадження державної монополії на продаж хліба, цукру, спирту; заборона на вивіз нафти.

Утворення Директорії УНР. Повалення режиму гетьмана Павла Скоропадського.

Правильна відповідь: 1В, 2Д, 3Г, 4А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій повалення влади гетьмана Павла Скоропадського й установлення влади Директорії УНР і сформованість уміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – наслідки описаних подій.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Ми, уповноважена волею трудящих України… Директорія, поваливши ненависний гетьманський режим», «скличемо конгрес усього трудового люду України», «Делегати будуть обиратися на чесних і соціально справедливих засадах: від селянської курії – 71,4 %, від робітничої – 22,2 %, від трудової інтелігенції – 6,4 %» – чітко вказують на дії Директорії з легалізації своєї влади через проведення виборів до Трудового конгресу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В умові завдання в лівій частині таблиці наведено події, які щойно відбулися, у правій частині – наслідки.

Денікінські війська зазнали поразки в ході контрнаступу (11 жовтня – 18 листопада 1919 року) Південного фронту Червоної армії. 6 листопада 1919 року радянські війська взяли Чернігів, 16 грудня 1919 року – Київ, 7 лютого 1920 року – Одесу, так радянська влада втретє повернулася в Україну.

29 квітня 1918 року в грамоті Павла Скоропадського «До всього Українського народу» скасовано всі розпорядження попереднього уряду, проголошено Українську Державу, а автора грамоти – Гетьманом усієї України. Повністю відновлено приватну власність на землю, надано широке право вільної купівлі-продажу землі.

Західноукраїнську Народну Республіку утворено в листопаді 1918 року на західноукраїнських землях, що перебували у складі Австро-Угорщини. Урядом новоствореної держави вжито заходів для виведення економіки з кризи: установлено державну монополію на продаж зерна, хліба, цукру, спирту, сірників, шкір, худоби; заборонено вивіз нафти тощо.

На засіданні президії Українського Національного Союзу в ніч з 13 на 14 листопада 1918 року створено Директорію УНР – колегіальний верховний орган для керівництва збройним повстанням проти режиму гетьмана Павла Скоропадського для відновлення республіканських порядків під прапором УНР.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Д, 3 Г, 4 А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Для правильного розв’язання завдання потрібно розглянути й проаналізувати наведену в ньому картосхему. На ній міста Львів, Чернівці, Ужгород тощо обведено кордоном. Це міста сучасної Західної України, які в період існування Української Народної Республіки (УНР) утворили Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). Далі потрібно визначити, коли ЗУНР була в складі УНР. Унаслідок укладення Варшавської угоди 1920 року землі Східної Галичини переходили до Польщі. Попри успішність «Чортківської офензиви» 1919 року війська армії ЗУНР мусили залишити Галичину Польщі. Метою Першого «Зимового походу» 1919–1920 років було підняття українського населення на боротьбу з військами денікінців і більшовиків. 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР в єдину незалежну державу. Наступного дня Акт злуки майже одностайно ратифіковано Трудовим конгресом України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Чортківська офензива (Чортківський наступ) – історична назва наступальної військової операції Української Галицької Армії (УГА), здійсненої в період з 7 по 28 червня 1919 року. Київська катастрофа – події серпня 1919 року в Україні, епізод спільного походу Дієвої армії УНР (ДА УНР) й Української Галицької Армії (УГА) на Київ. Перший Зимовий похід розпочався 6 грудня 1919 року й тривав до 6 травня 1920 року. 21 листопада 1921 року більшовики розстріляли під містечком Базар 359 полонених українських вояків – учасників Другого Зимового походу Армії УНР.

Правильна відповідь – 1 Г, 2 Б, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати, із якою державною структурою або історичним діячем пов’язано події, наведені в лівій колонці таблиці.

29 квітня 1918 року в приміщенні київського цирку відбувся з’їзд хліборобів, на якому висунуто пропозицію оголосити Павла Скоропадського гетьманом. Кость Левицький – голова першого уряду – Державного секретаріату ЗУНР, міністр фінансів ЗУНР. «Листопадовий зрив» – українське повстання, організоване в листопаді 1918 року Українською Національною Радою силами Українських січових стрільців у Королівстві Галичини і Волині, коронній землі Австро-Угорської імперії з метою встановлення влади Української Держави (названої згодом «Західноукраїнська Народна Республіка») на землях, на які вона обґрунтовано претендувала. Берестейський мир підписано на початку 1918 року між УНР (Центральної Ради) і Четверним союзом. Трудовий конгрес України (Конгрес трудового народу України; Всеукраїнський трудовий конгрес) – вищий тимчасовий законодавчий орган Української Народної Республіки в період Директорії УНР. Тобто це структура, яка визнала Директорію вищою владою в Україні.

Правильна відповідь – 1 Г, 2 Б, 3 Д, 4 А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати: 1) проти кого виступала Директорія Української Народної Республіки; 2) які військові сили були в цей період на українських землях. Супротивником Директорії (до неї входило більшість колишніх діячів Центральної Ради) був гетьманат Павла Скоропадського. Державне формування останнього спиралося на австро-німецькі війська блоку Четверного союзу. Гетьман зумів навести лад в столиці держави, однак на більшості українських земель у ті часи сформовано різноманітні селянські повстанські загони (Нестора Махна, отамана Зеленого тощо). Після завершення військових дій Першої світової війни, а особливо після революції в Німеччині, влада гетьмана Скоропадського втратила військову підтримку. Директорію, яка сповідувала соціалістичні гасла, підтримано селянськими повстанськими загонами. Натомість інші військові формування (варіанти відповіді А, Б, Г) виникали на українських землях у наступні періоди історії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку історичного документа йдеться про утворення Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР). Про це свідчать словосполучення-маркери – «на українських землях бувшої Австро-Угорської монархії», «Українська Національна Рада» (орган влади ЗУНР). Тому варіанти відповіді А, В, Г не задовольняють умову завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В уривку А йдеться про події червня 1920 року, коли польська армія відступала з Києва під натиском більшовиків.

Маркери, якими є слова й словосполучення «31 серпня», «денікінські війська», «Київ», «генерал Кравс» тощо у фрагменті Б, дають підстави вважати, що в ньому описано події, які Симон Петлюра назвав «Київською катастрофою» 1919 року.

Уривок В – спогади вояка Української Галицької армії (УГА), який перетинав кордон між Австро-Угорщиною і Російською імперією. Територію українських земель, що перебували у складі Російської імперії, галичани називали Великою Україною. Державні установи, армія і цивільні біженці Західної області Української Народної Республіки 6–17 липня 1919 року перейшли через річку Збруч, якою проходив колишній кордон Австро-Угорської й Російської імперій, та опинилися на Поділлі поруч із Директорією, урядом й армією Української Народної Республіки.

В уривку Г йдеться про падіння Гетьманату Скоропадського 14 грудня 1918 року.

Правильна відповідь: 1Г 2В 3Б 4А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. У завданні наведено портрети Симона Петлюри (А), Нестора Махна (Б), Павла Скоропадського (В), Дмитра Донцова (Г). Потрібно визначити, хто із цих діячів міг представляти Українську Народну Республіку. Н. Махно, який мав вплив у Гуляйпільському районі, більше толерував союз із більшовиками, а не з Польщею. П. Скоропадський – представник Української Держави, якої в 1920 році вже не існувало. Д. Донцов не обіймав державних посад у 1920 році в уряді Української Народної Республіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

В умові завдання ідеться про «Чортківську офензиву» (Чортківський наступ). Чортків – місто обласного значення в Тернопільській області України. У період існування Української Галицької армії ця місцевість належала до Східної Галичини. Військові з’єднання А. Денікіна, Н. Махна й М. Муравйова не мали жодного стосунку до Галичини. Натомість у роки українсько-польської війни (1918–1919) командувач Української Галицької армії Олександр Греків (Греков) провів блискучу військову операцію, здійснивши контрнаступ на польські війська.

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

«Матір’ю міст руських» називали Київ, відповідно пригадавши це зможемо розв’язати завдання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Прочитавши уривок, важливо зрозуміти його суть, визначити хто  відстоює ідею «Єдиної Росії», «прагне повернути російському народу втрачену ним єдність».

Це завдання дає можливість пригадати, що П. Скоропадський стояв на проукраїнських позиціях, М. Григор’єв у свій час був військовим армії УНР (правда, згодом перейшов на бік більшовиків), Н. Махно – анархіст, який симпатизував ідеї більшовизму. Тобто ніхто з них не міг говорити про Єдину Росію.

А далі хронологія: треба відповісти на запитання: коли ж була «Київська катастрофа»?

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Це й наступні два завдання є так званими «кластерними», тобто пов’язаними з однією умовою.

У нашому випадку подано уривок з джерела та завдання до уривку.

Прочитавши уривок, важливо зрозуміти його суть, іншими слова, треба визначити, хто відстоює ідею «Єдиної Росії», «прагне повернути російському народу втрачену ним єдність».

Це завдання дає можливість пригадати, що П. Скоропадський стояв на проукраїнських позиціях, М. Григор’єв у свій час був військовим армії УНР (правда, згодом перейшов на бік більшовиків), Н. Махно – анархіст, який симпатизував ідеї більшовизму. Тобто ніхто з них не міг говорити про Єдину Росію.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр.)

Завдання 5-7 – це так звані «кластерні» завдання, вони «прив’язані» до уривку з історичного джерела.

В уривку містяться слова-маркери «польський наступ», «Галицька армія», «р. Збруч», «територія Великої України».

Упродовж воєнних дій 1919 року Українська Галицька армія була змушена залишити територію Східної Галичини і перейти Збруч на терени Української Народної Республіки.

Отаманом військ УНР у ці часи (1919–1921р.) був Симон Петлюра.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Тестові завдання 5–7 «прив’язані» до уривку з історичного джерела. Учаснику слід уважно прочитати уривок і на основі своїх знань зрозуміти, про які події йдеться.

В уривку містяться слова-маркери, що допомагають виконати завдання. У першому реченні такими словами будуть «польський наступ», «Галицька армія», «р. Збруч», «територія Великої України».

У часи Західноукраїнської Народної Республіки на її теренах була створена Українська Галицька армія (УГА), яка брала активну участь в українсько-польській війні 1918–1919 рр. 

Упродовж воєнних дій 1919 року УГА була змушена залишити територію Східної Галичини і перейти річку Збруч на терени Української Народної Республіки, на терени «Великої України».

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Завдання 5–7 виділені в тестовому зошиті в таблиці, це так звані «кластерні» завдання. Тестові завдання «прив’язані» в даному випадку до уривку з історичного джерела. Учаснику слід уважно прочитати уривок і на основі своїх знань зрозуміти, про які події йдеться.

В уривку містяться слова-маркери, що допомагають виконати завдання. У першому реченні такими словами будуть «польський наступ», «Галицька армія», «р. Збруч», «територія Великої України».

У часи Західноукраїнської Народної Республіки на її теренах була створена Українська Галицька армія (УГА), яка брала активну участь в українсько-польській війні 1918–1919 рр. Упродовж воєнних дій УГА була змушена залишити територію Східної Галичини й перейти річку Збруч на терени Української Народної Республіки, або як казали в Галичині, на терени «Великої України».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння співвідносити період з його характеристикою.

Масова націоналізація підприємств була характерна для радянської влади в Україні в період 1919–1920 рр., коли більшовики здійснювали політику «воєнного комунізму».

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

До виконання кластерного завдань 5–7 треба підходити комплексно.

Повстанці Нестора Махна зуміли вирватися з Криму, але під Тимошівкою вони зіткнулись із значними частинами червоноармійців і зазнали поразки. Наслідком виконання цитованого наказу був розгром головних сил повстанців.

Тільки небагатьом махновцям вдалося прорватись, і згодом вони з’єдналися з рештками повстанців на чолі з Махном, які вирвались з оточення в районі Гуляйполя. Загони Махна до вересня 1921 р. вели запеклу боротьбу проти більшовицької влади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

До виконання кластерного завдань 5–7 треба підходити комплексно.

Подано уривок джерела, який є наказом Революційної військової Ради Південного фронту Червоної Армії.

Результатом виконання завдання Повстанською армією стало захоплення Криму.

Після перемоги над білими, більшовики вирішили розправитися з союзником, який був украй небезпечним для існування радянської влади Проте розгромити повстанців поблизу Євпаторії не вдалося. Повстанці зуміли вирватися з Криму, але під Тимошівкою вони зіткнулись із значними частинами червоноармійців і зазнали поразки. Тільки небагатьом махновцям вдалося прорватись, і згодом вони з’єдналися з рештками повстанців на чолі з Нестором Махном, які вирвалися з оточення в районі Гуляйполя. Загони Махна до вересня 1921 р. вели запеклу боротьбу проти більшовицької влади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела та знань подій боротьби за збереження державної незалежності України.

До виконання кластерних завдань 5–7 треба підходити комплексно.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення.

У цьому випадку подано уривок джерела, який є наказом Революційної військової Ради Південного фронту Червоної Армії, фактично ультиматум, який був виданий після розгрому військ П. Врангеля у Криму.

На це вказують слова-маркери: Наказ стосувався Повстанської армії, якій під загрозою силових дій пропонувалося переформуватися у регулярну частину Червоної армії. Повстанська армія – це загони, які перебували під загальним командуванням Нестора Махна, з яким представники Червоної Армії та партії більшовиків уклади союзницьку угоду для спільної боротьби проти військ П. Врангеля.

Після перемоги над білими, більшовики вирішили розправитися з союзником, який був вкрай небезпечним для існування радянської влади Проте розгромити повстанців поблизу Євпаторії не вдалося. Повстанці зуміли вирватися з Криму, але під Тимошівкою вони зіткнулись із значними частинами червоноармійців і зазнали поразки. Тільки небагатьом махновцям вдалося прорватись, і згодом вони з’єдналися з рештками повстанців на чолі з Махном, які вирвалися з оточення в районі Гуляйполя. Загони Махна до вересня 1921 р. вели запеклу боротьбу проти більшовицької влади.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

До виконання кластерного завдань 6–8 треба підходити комплексно.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела та знань подій боротьби за збереження державної незалежності України.

Складні обставини, описані в уривку документа, спонукали Симона Петлюру підписати з Польщею Варшавську угоду.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

До виконання кластерного завдань 6–8 треба підходити комплексно.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела та знань подій боротьби за збереження державної незалежності України.

Щоб зберегти Армію УНР і продовжити боротьбу, було прийнято рішення перейти до партизанських методів боротьби і з цією метою було здійснено Перший «зимовий похід» (6 грудня 1919 – 6 травня 1920 рр.). Ці складні обставини спонукали С. Петлюру підписати з Польщею Варшавську угоду.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

До виконання кластерного завдань 6–8 треба підходити комплексно.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела та знань подій боротьби за збереження державної незалежності України.

Першочерговим завданням є визначення, що це за джерело і які викладені в ньому основні положення.

У цьому випадку подано уривок джерела, який характеризує становище УНР наприкінці 1919 р. На це вказують такі слова-маркери: «Перехід Галицької Армії на сторону Денікіна поставив нашу Армію в надзвичайно тяжке стратегічне й матеріальне положення», «Уряд… заявляє, що він тимчасово переходить на інші способи боротьби за нашу державність». На той час УНР очолював С. Петлюра. Його можна розпізнати за портретним рисами. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр).

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння здобувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак варто пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) вона подає?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям боротьби за збереження державної незалежності України. На це вказують зображені на карті-карикатурі персонажі: українці, що опинилися в оточенні ворогів, поляки, які намагаються відірвати Галичину, румуни, які відривають Бессарабію, білогвардієць, який нагайкою намагається загнати Україну, до Російської імперії (у руках у нього прапор з імперським орлом і нагайка), більшовик, який кидає гранату в українців. Така розстановка сил була характерна для 1919 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція.

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Завдання передбачає перевірку знань дат, передбачених Програмою ЗНО.

У грудні 1917 р. розпочалася перша війна радянської Росії проти УНР.

У листопаді 1918 р. було засновано Українську академію наук.

22 січня 1019 р. проголошено Акт Злуки УНР і ЗУНР.

У квітні 1920 р. було підписано Варшавську угоду між УНР і Польщею.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні

Завдання спрямоване на перевірку вмінь установлення послідовності подій махновського руху.

Підрозділи Махна відіграли одну з ключових ролей у розгромі військ генерала П. Врангеля в Криму в 1920 р.

Н. Махно був одним з організаторів селянських повстань проти гетьмана П. Скоропадського 1918 р.

Під час наступу Білої армії генерала А. Денікіна в Україні та на Москву восени 1919 р. загони Н. Махна розгромили тил його армії.

Підрозділи Н. Махна взяли участь у придушенні антирадянського повстання отамана М. Григор’єва влітку 1919 р.

Відповідь: БГВА.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено територію УСРР на 1921 р. На це вказують обриси кордонів і назви сусідніх держав.

Стрілками на карті позначено Другий «зимовий похід» Повстанської армії УНР, який відбувався в жовтні-листопаді 1921 р. під керівництвом Ю. Тютюнника. Похід завершився поразкою з декількох причин: невдало було обрано час походу; завдяки діяльності радянських спецслужб задум походу був цілком відомим і радянська сторона готувала пастку. Лише завдяки збігу обставин вдалося уникнути повної катастрофи. Натомість поразка походу позначилася трагедією під Базаром, де в полон до Червоної Армії потрапило 359 українських бійців, які за відмову перейти на бік червоних були розстріляні біля м. Базар (позначено на картосхемі).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр)

Зрештою між Польщею і радянськими республіками (більшовиками) був укладений Ризький мир (березень 1921 р.), який закріплював новий розподіл українських земель. Укладення цього договору стало порушенням Польщею № 4 Варшавської угоди.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр)

До виконання кластерних завдань № 6–8 слід підходити комплексно.

Першочергово треба визначити, що це за джерело і які основні положення викладені в ньому.

У цьому випадку джерелом є уривок з Варшовської угоди між Польщею (Другою Річчю Посполитою) і Українською Народною Республікою (УНР), яка була укладена у квітні 1920 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь визначати причиново-наслідкові зв’язки.

Денікінський режим існував на території України влітку-восени 1919 р. Його поразці сприяли такі чинники:

- одночасний наступ білогвардійських військ проти українських армій і Червоної Армії;

- масовий селянський повстанський рух, який фактично знищив тил армії генерала Денікіна;

- проведення реакційної, шовіністичної політики, дотримуючись гасла «Єдиної і неподільної Росії!».

Відповідь: 3, 6, 7.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості навичок роботи з аналізу історичного джерела.

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості навичок роботи з аналізу історичного джерела.

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості навичок роботи з аналізу історичного джерела.

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості навичок роботи з аналізу історичного джерела.

В умові завдання наведено уривок з Ризького мирного договору між Польщею з одного боку й радянськими республіками (Росія, Україна, Білорусія) – з іншого. На це вказують такі маркери – фрагменти речень: «Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України й Білорусії», «кордон між Росією, Білорусією й Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія: по річці Західна Двіна від кордону Росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань основних понять, термінів, назв з історії України.

Рейд військових з’єднань Армії УНР тилами радянських і білогвардійських військ у 1919–1920 рр. увійшов в історію під назвою Перший Зимовий похід, тому що його ключові події припали на зимові місяці. Керував походом Михайло Омелянович-Павленко.

Перший Зимовий похід забезпечив безперервність боротьби українського народу за державність часів Української революції 1917–1921 років. Рейд ворожими тилами був єдиною можливістю зберегти військо в умовах війни на кілька фронтів і коли органи влади й більша частина війська опинилися між білими та червоними російськими військами й польською армією.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні у 1917 – на початку 1918 р. «Генеральний секретаріат».

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Більшовицький режим в Україні. Прийняття Конституції УСРР 1919 р.

Завдання спрямоване на перевірку знань подій Української революції і періоду боротьби за державність України (1918–1921 рр.).

Генеральний секретаріат Української Центральної Ради було створено в червні 1917 р.

Рада Міністрів Української Держави – у квітні 1918 р.

Державний Секретаріат ЗУНР – у листопаді 1918 р.

Рада народних комісарів УСРР – у січні 1919 р.

Відповідь: Г А Б В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Денікінський режим в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про основні події періоду боротьби за збереження державної незалежності України (1918–1921 рр.) та сформованості навичок Установлення причиново-наслідкових зв’язків.

Розгром Добровольчої армії генерала А. Денікіна восени 1919 р. призвів до відновлення радянської вади на території України.

Проголошення Української Держави гетьмана П. Скоропадського призвело до відновлення поміщицького землеволодіння. Гетьман скасував закони про націоналізацію землі, які видала УЦР, і проголосив відновлення приватної власності на землю.

Утворення Західноукраїнської Народної Республіки призвело до запровадження державної монополії на продаж хліба, цукру, спирту. Ці заходи були здійснені з метою концентрації ресурсів в умовах війни з Польщею.

Утворення Директорії УНР призвело до повалення режиму гетьмана П. Скоропадського.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Завдання передбачає перевірку знань подій боротьби за збереження державної незалежності у 1918–1921 рр.

Останнім актом цієї боротьби був Другий «Зимовий похід» (жовтень-листопад 1921 р.). Він завершився поразкою і трагедією під Базаром, де було розстріляно 359 повстанців, які потрапили в полон до Червоної армії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. «Київська катастрофа». Українська галицька армія.

Завдання передбачає знання воєнно-політичного становища в Україні влітку 1919 р.

У цей час Українська Народна Республіка і Західна область УНР опинились у вкрай складному становищі. Їхні збройні формування Армія УНР і УГА контролювали лише незначну частину території на Поділлі (17 липня 1919 р. УГА залишила територію ЗУНР під тиском польської армії). У цей час над Україною намагалися встановити владу Червона армія радянської Росії, Біла армія генерала А. Денікіна. Частину українських земель захопили Польща та Румунія. У південних портах України хазяйнували війська Антанти. По всій території України діяли селянські повстанські загони, які іноді вступали в ситуативні союзи то з більшовиками, то з владою УНР.

Натомість у середині літа склалися сприятливі умови для розгортання наступу українських армій по звільненню території від ворогів. Влада більшовиків була зруйнована могутнім селянським повстанням, а Червона армія зазнала поразки від Білої армії генерала А.Денікіна. Об’єднані українські армії діяли згідно зі стратегією: звільнити територію Наддніпрянської України, а потім, спираючись на її ресурси, звільнити територію Західної України.

У середині літа УГА розгорнула наступ на Київ, а Армія УНР – на Одесу. Спочатку наступ розгортався успішно. УГА, завдавши поразки Червоній армії, вступила в Київ. Проте одночасно, з іншого боку, до Києва вступила Біла армія. Вона завдала поразки українським арміям, які були змушені відступити на Захід. Тобто похід українських армій на Київ влітку 1919 р. завершився «Київською катастрофою». Таким чином, наступ під гаслом «На Львів через Київ!» здійснювала Українська галицька армія (УГА).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Варшавська угода між УНР та Польщею.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння сутності Варшавської угоди та сформованості вміння групувати (класифікувати) історичну інформацію за вказаною ознакою. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Отже, умовою Варшавської угоди (1920 р.) між представниками Директорії УНР і уряду Польщі було

передання Польщі Східної Галичини та Західної Волині – так, оскільки в обмін на визнання незалежності УНР і військову допомогу, С. Петлюра погоджувався визнати українсько-польський кордон по річці Збруч і далі по Прип’яті до її гирла. До Польщі мала відійти Східна Галичина та 5 повітів Волині, тобто територія, що належала Австро-Угорщині та Росії;

об’єднання Армії УНР та Української Галицької армії (УГА) – ні, оскільки ця подія відбулася в 1919 р. За угодою між урядами УНР і ЗУНР УГА влилася в армію УНР для продовження спільної боротьби за незалежність України під гаслом «На Львів через Київ!». Об’єднана армія налічувала 80 тис. осіб, з яких 50 тис. були галичанами. Об’єднаний штаб армій очолив генерал М. Юнаків;

визнання Польщею ЗУНР та відмова від втручання в її внутрішні справи – ні, оскільки на момент укладання угоди ЗУНР припинила своє існування, а її територія в 1919 р. була повністю окупована Польщею;

ведення спільних воєнних дій проти радянських військ на території УНР – так, оскільки складовою частиною договору була військова конвенція, підписана 24 квітня 1920 р., яка передбачала ведення спільних польсько-українських військових дій проти більшовицьких військ на території України;

надання військово-політичної допомоги в боротьбі проти гетьмана П. Скоропадського – ні, оскільки на момент укладання угоди Українська Держава гетьмана П. Скоропадського припинила своє існування внаслідок листопадового 1918 р. повстання, очолюваного Директорією УНР;

визнання Директорією кордону між Польщею та УНР по «лінії Керзона» – ні, оскільки вказана умовна демаркаційна лінія стосувалася перебігу війни між більшовицькою Росією та Польською республікою під час польсько-радянської війни 1919–1920 рр.;

визнання Польщею Директорії УНР на чолі з С. Петлюрою верховною владою УНР – так, оскільки, згідно з договором, польський уряд Ю. Пілсудського відмовився від намірів розширити територію Польщі до кордонів Речі Посполитої 1772 року та визнав УНР.

Відповідь: 1, 4, 7.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Більшовицький режим в Україні.

Завдання передбачає знання складових політики «воєнного комунізму». Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Отже, політика «воєнного комунізму» передбачала націоналізацію промисловості, запровадження загальної трудової повинності та продрозкладки (продрозверстки), заборону приватної торгівлі та згортання товарно-грошового обігу.

Відповідь – 2 5 6.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії.

Завдання передбачає встановлення причинно-наслідкових зв’язків між подією та її наслідком.

Розгром Добровольчої армії генерала А.Денікіна призвів до встановлення радянської влади на території України.

Проголошення Української Держави на чолі з гетьманом П. Скоропадським сприяло відновленню поміщицького землеволодіння.

Після Утворення Західноукраїнської Народної Республіки її уряд запровадив державну монополію на продаж хліба, цукру, спирту, заборону на вивіз нафти.

Утворена Директорія очолила антигетьманське повстання, яке призвело до повалення режиму гетьмана П.Скоропадського і встановлення влади Директорії УНР.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Прихід до влади Директорії.

Завдання передбачає знання перебігу подій повалення влади гетьмана П. Скоропадського і приходу до влади Директорії.

Директорія – орган, створений для керівництва антигетьманського повстання, що розпочалося 14 листопада 1918 р. За місяць загони Директорії вступили до Києва, а гетьман зрікається влади і тікає до Німеччини. Щоб узаконити зміну влади і легітимізувати себе, Директорія скликає Трудовий конгрес, який по суті мав виконати роль Установчих зборів. Обраний за доволі суперечливим виборчим законом, Трудовий конгрес працював 23–28 січня 1919 р. і ухвалив низку важливих рішень, серед яких передачу влади Директорії УНР.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918 – 1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Більшовицький режим в Україні. Ухвалення конституції УСРР 1919 р.

Завдання передбачає знання основних подій Української революції і державотворчого процесу (1917–1920 рр.).

На Всеукраїнському хліборобському конгресі (квітень 1918 р.) відбулося обрання П.Скоропадського гетьманом України.

Скликання Трудового конгресу (січень 1919 р.) забезпечило передачу всієї повноти влади Директорії УНР після антигетьманського перевороту.

Українська Національна Рада в листопаді 1918 р. проголосила Західноукраїнську Народну Республіку.

ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад (березень 1919 р.) ухвалив першу конституцію УСРР.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918 – 1920 рр.). Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Завдання передбачає знання перебігу подій, пов’язаних з Другим «Зимовим походом» Армії УНР.

Цей похід, що відбувся в листопаді 1921 р. під керівництвом Ю. Тютюнника, став останньою подією збройної боротьби за збереження української державності.

Загони Армії УНР, що була інтернована польською владою після підписання Ризького миру, вирішили здійснити відчайдушний рейд у райони, охоплені антирадянським селянським рухом. Його метою було підняти народне збройне повстання проти більшовицької влади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська революція. Проголошення незалежності УНР.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Прихід до влади Директорії. Варшавська угода між УНР та Польщею. Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Завдання передбачає знання перебігу подій 1918–1921 рр.

Другий «Зимовий похід» Армії УНР відбувся в листопаді 1921 р.

Прихід до влади Директорії УНР – грудень 1918 р.

Укладення Варшавської угоди між УНР і Польщею – квітень 1920 р.

Проголошення незалежності УНР – січень 1918 р.

Відповідь: Г Б В А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Варшавська угода між УНР та Польщею. Польсько-радянська війна на території України.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати зміст заходів державних органів влади на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – державний орган влади.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Наші Орли», «Волинь, Поділля та Київщина», «наступ наших військ… не є загарбницьким», «ми повинні встановити такі стратегічні кордони, які забезпечили б неможливість нової війни» – допомагають визначити, що джерело є зверненням Сейму Польської Республіки під час наступу польських і українських військ у квітні–травні 1920 р. на Київ.

Відповідь – А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Денікінський режим в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про зміст політики уряду гетьмана П. Скоропадського та генерала А. Денікіна.

Виконувати завдання можна за таким алгоритмом.

Спочатку визначаються основні риси політики кожного режиму, зазначеного в умові.

Другий крок – власне порівняння.

Обидва режими у своїй політиці спиралися і діяли в інтересах великих землевласників. Відповідно, вони сприяли відновленню приватної власності на землю.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

Завдання спрямоване на перевірку знань основних складових політики «воєнного комунізму», що здійснювалася в Україні в 1919–1921 рр.

Так, політика передбачала:

• націоналізацію промисловості, що охопила всі сфери виробництва;
• запровадження загальної трудової повинності та продрозверстки на сільськогосподарську продукцію;
• заборона торгівлі та згортання товарно-грошового обігу.

Відповідь: 2, 5, 6.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата оприлюднення цитованого документа.

Ключові в джерелах словосполучення-маркери дають можливість визначити таке:

Перший уривок, це частина ІІІ Універсалу УЦР (маркер – «Україна стає УНР. Не відділяючись від республіки Російської»), який був оприлюднений у листопаді 1917 р.

Друге джерело, це частини грамоти гетьмана П. Скоропадського (маркери – «грамотою я оголошую себе Гетьманом», «Центральна і Мала Рада… розпускаються») видана у квітні 1918 р.

Третє джерело є частиною Акту Злуки УНР та ЗУНР (маркери – «воєдино зливаються… Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Україна», «однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка»), який був ухвалений у 22 січня 1919 р.

Четверте джерело є частиною IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася незалежність УНР (маркер – «Українська Народна Республіка стає самостійною,… незалежною, суверенною державою українського народу») у січні 1918 р.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Більшовицький режим в Україні. Внутрішня політика урядів УСРР. «Воєнний комунізм».

Завдання передбачає перевірку знань складових політики воєнного комунізму, яка здійснювалась більшовиками у 1919-1921 рр. на території України. Серед запропонованих варіантів відповідей правильними є:

• націоналізація підприємств великої промисловості, транспорту та банків;
• запровадження загальної трудової повинності;
• запровадження розкладки на продовольство та сільськогосподарську сировину (продрозверстки).

Відповідь: 1 3 5.

ТЕМА: Українська революція. Проголошення Української Народної Республіки. Місце і роль Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Прийняття Конституції УНР. Акт злуки УНР та ЗУНР.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій Української революції й українського державотворчого процесу.

Проголошення УЦР Української Народної Республіки (листопад 1917 р.).

Проголошення радянської влади в Україні Всеукраїнським з’їздом рад у Харкові (грудень 1917 р.).

Затвердження УЦР Конституції УНР (квітень 1918 р.).

Проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (січень 1919 р.).

Відповідь: Б Г В А.

ТЕМИ: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1918–1921 років і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Другий «зимовий» похід Армії УНР (жовтень – листопад 1921 року) став завершенням збройної боротьби за незалежність України.

Прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня 1918 року) привів до відновлення права приватної власності, створення державного бюджету.

Брест-Литовський договір між УНР і державами Четверного союзу (січень (лютий) 1918 року) дав змогу Українській Центральній Раді за допомогою німецько-австрійських військ відновити свою владу й вигнати більшовиків із території України.

Розгром Червоною армією військ Петра Врангеля привело до припинення широкомасштабних бойових дій на території України.

Правильна відповідь: 1Д, 2Б, 3В, 4Г.